Кошарний В. В., Бойко Є. М.

РЕМОДЕЛЮВАННЯ ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЗАДНІХ КІНЦІВОК ПРИ ПОШКОДЖЕННІ СТЕГНОВОГО ТА СІДНИЧНОГО НЕРВА В ПІДГОСТРОМУ ПЕРІОДІ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Кошарний В. В., Бойко Є. М.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Пошкодження периферичних нервів нижніх кінцівок є серйозною медичною проблемою, яка часто виникає внаслідок травм, зокрема під час військових дій. Такі ушкодження призводять до порушення функцій руху та чутливості, що значно впливає на якість життя постраждалих. Метою роботи було встановити зміни в гемомікроциркуляторному руслі задніх кінцівок при пошкодженні сідничного і стегнового нервів в підгостру фазу. На 3-ю добу після травми відзначається значне розширення артеріол і венул, що є типовою реакцією організму на пошкодження. Це збільшення забезпечує більший кровотік, сприяючи доставці кисню та поживних речовин до пошкоджених тканин для їх відновлення. У групі I (через 3 доби після травми) діаметр артеріол зріс на 87,9%, а діаметр венул на 77,6%, що вказує на активну судинну реакцію. На 7-у добу після травми в групі II спостерігається зниження діаметрів судин порівняно з 3-ю добою. Зокрема, діаметр артеріол зменшився на 30,5%, а діаметр венул – на 27,8%. Однак, ці показники все ще залишаються значно більшими за контрольні, що свідчить про продовження процесів відновлення та адаптації організму до травми. Збільшення діаметрів венул після травми може свідчити про порушення венозного відтоку та набряк тканин. Це підтверджується тим, що на 3-ю добу після травми діаметр венул зріс на 77,6%, а на 7-у добу залишався вищим на 56,8% порівняно з контролем. Це вказує на необхідність нормалізації венозного відтоку для зменшення набряку. Після травми судини спочатку сильно розширюються, що свідчить про початкову стадію запалення та потребу в підвищеному кровопостачанні для відновлення тканин. На 7-у добу спостерігається певне зменшення діаметрів судин, що вказує на початок стабілізації цих процесів, проте вони ще не повернулися до нормального рівня, що підтверджує триваючий процес відновлення. Зміни в діаметрах артеріол і венул після травми демонструють, що процеси відновлення і стабілізації судинної системи тривають протягом перших 7 діб після травми. Хоча на 3-ю добу спостерігається значне розширення судин, на 7-у добу ці показники знижуються, але все ще перевищують контрольні значення, що вказує на продовження адаптаційних процесів і потребу в підвищеному кровопостачанні для відновлення тканин. На 3-ю і 7-му день після перерізки нервів спостерігається виражена судинна реакція та набряк навколишніх тканин, зокрема в перимизіумі і навколо судин. На 3-й день реакція найбільш інтенсивна, з суттєвим збільшенням діаметра артеріол та венул у обох групах. На 7-й день процеси стабілізуються, але набряк і розширення судин залишаються вираженими, що свідчить про поступову нормалізацію кровообігу та зменшення набряку. М’язові волокна починають деградувати через втрату іннервації та погіршення кровопостачання, з більшою вираженістю атрофії в групах з пошкодженням двох нервів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Dunn JC, Eckhoff MD, Nicholson TC, Campbell W, Kenney K, Smith J, et al. Combat-Sustained Peripheral Nerve Injuries in the United States Military. J Hand Surg. 2021;46(2):148.e1-148.e8. DOI: 10.1016/j.jhsa.2020.08.004.
2. Pfister LA, Papaloïzos M, Merle M, Terzis JK. Nerve regeneration and repair. Berlin: Springer Science & Business Media; 2011.
3. Sulaiman W, Gordon T. Neurobiology of peripheral nerve injury, regeneration, and functional recovery: from bench top research to bedside application. Ochsner Journal. 2013;13(1):100-108.
4. Flores AJ, Lavernia CJ, Owens PW. Anatomy and physiology of peripheral nerve injury and repair. American journal of orthopedics (Belle Mead, N.J.). 2000;29(3):167-173.
5. Geuna S. The sciatic nerve injury model in pre-clinical research. J Neurosci Methods. 2015;243:39-46. DOI: 10.1016/j.jneumeth.2015.01.021.
6. Zhang PX, Han N, Kou YH, Zhu QT, Liu XL, Quan DP, et al. Tissue engineering for the repair of peripheral nerve injury. Neural Regen Res. 2019;14(1):51-58. DOI: 10.4103/1673-5374.243701.
7. Belkas JS, Shoichet MS, Midha R. Peripheral nerve regeneration through guidance tubes. Nature Reviews Neuroscience. 2004;5(8):1-11.
8. Berger A. Traumatic nerve injuries and recovery strategies. Journal of Trauma Surgery. 2016;12(3):45-53.
9. Kamble N, Shukla D, Bhat D. Peripheral Nerve Injuries: Electrophysiology for the Neurosurgeon. Neurology India. 2019;67(6):1419-1422. DOI: https://doi.org/10.4103/0028-3886.273626.
10. Chhabra AB, Tsao BE, Wu MC. Peripheral nerve injuries: diagnosis and management. Journal of Clinical Neurology. 2014;10(3):230-241.
11. Lundborg G. Nerve injury and repair: regeneration, reconstruction, and cortical remodeling. London: Churchill Livingstone; 2003. 248 p.
12. Lundborg G. A 25-year perspective of peripheral nerve surgery: evolving neuroscientific concepts and clinical significance. The Journal of hand surgery. 2000;25(3):391-414. DOI: https://doi.org/10.1053/jhsu.2000.4165.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 550-559 сторінки, код УДК 616–001.18:616.12–008.6:576.31:616–091–092.9

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-550-559