Леуш С. С., Вітовський Я. М.

НЕІНВАЗИВНИЙ СПОСІБ ОБЧИСЛЕННЯ ОБ’ЄМУ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ КРОВІ У ВАГІТНИХ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Леуш С. С., Вітовський Я. М.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Зростання об’єму циркулюючої крові у вагітних розпочинається з 3-4 гестаційного тижня, і до терміну 34-35 тижнів об’єм крові збільшується приблизно на 1500 мл, або на 30% від початкового. Недостатня гемодилюція реалізується гіповолемією, закладаючи підгрунтя багатьох патологічних процесів в акушерстві. Більшість методів діагностики гіповолемії малопридатні для акушерства через свою інвазивність. Мета дослідження: оцінити ефективність розрахункового способу визначення об’єму циркулюючої крові у вагітних. Об’єкт та методи дослідження. Дослідження виконано на підставі аналізу медичної документації. Обчислено ОЦК в динаміці розвитку вагітності у пацієнток, що народили в екстремально передчасні терміни (22-27 тижнів – група ЕПП, 30 обмінних карт), група РПП – після ранніх передчасних пологів (28-34 тижні, 37 карт) та після своєчасних пологів в термінах 37-41 тижнів (СП-40 карт). До обстеження добирали дані роділь із природним настанням одноплідної вагітності та самочинними першими пологами, з необтяженим акушерським та соматичним анамнезом. За формулою Лільєстранда-Цандера обчислювали величину ОЦК у вагітних, отримані результати групували відповідно термінам вагітності і порівнювали за допомогою методів варіаційного та альтернативного аналізу. Математична і статистична обробка отриманих даних виконана в програмі Microsoft Excel для Windows 10. Результати досліджень та їх обговорення. Параметри ОЦК в термінах 10-12 тижнів були подібними у всіх групах: 3325,4±371,32; 3140,8±583,69 та 3290,6±294,62 мл. Вони були близькі до значення ХОС, отриманого при сонокардіографії в таких самих термінах (3578,6±407,85 мл). З 13-15 тижнів помітне зменшення ОЦК в групі ЕПП. З 19-22 тижня в цій групі показник був найнижчим у порівнянні з групами РПП та СП – 3696,7±249,14; 4039,2±583,34 та 4065,6±416,34 (мл) відповідно. Розрахункове значення ОЦК вагітних групі ЕПП відставало від значень в групах РПП та СП. В групі РПП показник був близьким до значень з групи СП, однак в термінах народження дітей цієї групи різко знизився від 4091,6±238,41 до 3518,3±158,39 (мл), р˂0,05. Рівномірне зростання ОЦК в СП продовжувалося до своєчасного завершення вагітності фізіологічними пологами. Несхожість динаміки зростання ОЦК може вказувати на різні причини й механізми розвитку передчасних пологів у групах ЕПП та РПП. Показники відсотків зміни ОЦК порівняно до початкових значень підтверджують дане припущення. Висновки. 1. Розрахунковий спосіб визначення об’єму циркулюючої крові в процесі прогресування вагітності може бути додатковим безпечним способом контролю стану вагітної завдяки своїй зручності та неінвазивності. 2. Роділлі, що народили передчасно, в динаміці прогресування вагітності мали ознаки зниженого об’єму циркулюючої крові. 3. Особливості динаміки зміни об’єму крові при екстремально передчасних та ранніх передчасних пологах можуть відображати різні причини й механізми розвитку передчасної пологової діяльності.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. de Haas S, Ghossein-Doha C, van Kuijk SM, van Drongelen J, Spaanderman ME. Physiological adaptation of plasma volume during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2017;49(2):177-187. DOI: https://doi.org/10.1002/uog.17360.
2. Soma-Pillay P, Nelson-Piercy C, Tolppanen H, Mebazaa A. Physiological changes in pregnancy. Cardiovascular Journal of Africa. 2016;27(2):89-94. DOI: https://doi.org/10.5830/CVJA-2016-021.
3. Moertl MG, Ulrich D, Pickel KI, Klaritsch P, Schaffer M, Flotzinger D, et al. Changes in haemodynamic and autonomous nervous system parameters measured non-invasively throughout normal pregnancy. European journal of obstetrics, gynecology, and reproductive biology. 2009;144(1):179-183. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2009.02.037.
4. Meah VL, Cockcroft JR, Backx K, Shave R, Stohr EJ. Cardiac output and related haemodynamics during pregnancy: a series of metaanalyses. Heart. 2016;102:518-526. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2015-308476.
5. Aguree S, Gernand AD. Plasma volume expansion across healthy pregnancy: a systematic review and meta-analysis of longitudinal studies. BMC Pregnancy Childbirth. 2019;19:508-519. DOI: https://doi.org/10.1186/s12884-019-2619-6.
6. Boardman H, Ormerod O, Leeson P. Haemodynamic changes in pregnancy: what can we learn from combined datasets? Heart. 2016;102(7):490-491. DOI: https://doi.org/10.1136/heartjnl-2015-309166.
7. Breymann C. Assessment and Differential Diagnosis of Iron-Deficiency Anaemia during Pregnancy. Clin. Drug Investig. 2000;19(1):21-27. DOI: https://doi.org/10.2165/00044011-200019001-00003.
8. Armstrong M, Kerndt CC, Moore RA. Physiology, Baroreceptors. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: .
9. Levytskyi SA. Vykorystannia metodu fazovykh zsuviv dlia vymiriuvannia parametriv tsentralnoi hemodynamiky. Materialy XIV Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh Efektyvnist inzhenernykh rishen u pryladobuduvanni; 2018 Hrud 4-5; Kyiv. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho; 2018. s. 231-234. [in Ukrainian].
10. Magder S. Volume and its relationship to cardiac output and venous return. Critical care. 2016;20(1):271-282. DOI: https://doi.org/10.1186/s13054-016-1438-7.
11. Patterson SW, Starling EH. On the mechanical factors which determine the output of the ventricles. The Journal of physiology. 1914;48(5):357-379. DOI: https://doi.org/10.1113/jphysiol.1914.sp001669.
12. Xin Sun J. Cardiac Output Estimation using Arterial Blood Pressure Waveforms. Cambridge: Massachusetts Institute of Technology; 2006. 74 p.
13. Xin Sun J, Reisner AT, Saeed M, Mark RG. Estimating Cardiac Output from Arterial Blood Pressure Waveforms: a Critical Evaluation using the MIMIC II Database. Computers in Cardiology. 2005;32:295-298.
14. Huckabee WE, Walcott G. Determination of organ blood flow using 4-aminantipyrine. Journal of applied physiology. 1960;15:1139-1143. DOI: https://doi.org/10.1152/jappl.1960.15.6.1139.
15. Gitsch E, Janisch H. Durchströmungmessung der Plazenta mit Radioisotopen. Zeitschrift für Geburtsh. Gynäk. 1971;174(2):169-181.
16. Käär K. Jouppila P. Kuikka J. Luotola H. Toivanen J. Rekonen A. Intervillous blood flow in normal and complicated late pregnancy measured by means of an intravenous 133Xe method. Acta Obstet. Gynecol. Scand. 1980;59(1):7-10. DOI: 10.3109/00016348009160077.
17. Babbs CF. Noninvasive measurement of cardiac stroke volume using pulse wave velocity and aortic dimensions: a simulation study. Biomedical engineer. 2014;13:137-162. DOI: https://doi.org/10.1186/1475-925X-13-137.
18. Raj Kiran V, Manoj R, Ishwarya S, Nabeel PM, Jayaraj J. Comparison of Approximated and Actual Bramwell-Hill Equation Implementation for Local Pulse Wave Velocity: Ex-vivo Study. Annual International Conference of the IEEE Engineering in Medicine and Biology Society. 2022;2022:3989-3992. DOI: https://doi.org/10.1109/EMBC48229.2022.9871209.
19. Lundby C, Montero D, Joyner M. Biology of VO2 max: looking under the physiology lamp. Acta physiologica. 2017;220(2):218-228. DOI: https://doi.org/10.1111/apha.12827.
20. Schierbauer J, Ficher S, Zimmermann P, Wachsmuth NB, Schmidt WFJ. Cardiac stroke volume in females and its correlation to blood volume and cardiac dimensions. Frontiers in physiology. 2022;13:895805. DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2022.895805.
21. Liljestrand G, Zander E. Vergleichende Bestimmungen des Minutenvolumens des Herzens beim Menschen mittels der Stickoxydulmethode und durch Blutdruckmessung. Z. Ges. Exp. Med. 1928;59:105-122. DOI: https://doi.org/10.1007/BF02608853.
22. Koenig J, Hill LK, Williams DP, Thayer JF. Estimating cardiac output from blood pressure and heart rate: the Liljestrand & Zander formula. Biomedical sciences instrumentation. 2015;51:85-90.
23. Allgöwer M, Burri C. «Schockindex». Deutsche Med Wochenschrift. 1967;92(43):1947-1950. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0028-1106070.
24. Kamikawa Y, Hayashi H. Equivalency between the shock index and subtracting the systolic blood pressure from the heart rate: an observational cohort study. BMC emergency medicine. 2020;20(1):87-94. DOI: https://doi.org/10.1186/s12873-020-00383-2.
25. Kovalenko VM, Sychov OS, Dolzhenko MM, Ivaniv YuA, Deiak SI, Potashev SV. Kilkisna ekhokardiohrafichna otsinka porozhnyn sertsia. Rekomendatsii robochoi hrupy z funktsionalnoi diahnostyky Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy ta Vseukrainskoi asotsiatsii fakhivtsiv z ekhokardiohrafii. Elektronnyi naukovo-praktychnyi zhurnal pro kardiolohiiu. 2016. 70 s. Dostupno: https://amosovinstitute.org.ua/wpcontent/uploads/2018/11/Kilkisna-ehokardiografichna-otsinka-porozhnin-sertsya.pdf. [іn Ukrainian].
26. Pfurtscheller D, Schwaberger B, Höller N, Baik-Schneditz N, Schober L, Bruckner M, et al. Cardiac output calculation using the Liljestrand and Zander formula: is this method applicable during immediate transition after birth? – A post hoc analysis. European journal of pediatrics. 2024;183(8):3617-3622. DOI: https://doi.org/10.1007/s00431-024-05592-6.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 409-417 сторінки, код УДК 618.2/.3-071:616.151.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-409-417