Лакатош В. П., Бондаренко Н. П.

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ОРГАНОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ АКУШЕРСЬКОГО ПЕРИТОНІТУ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ КЕСАРСЬКОГО РОЗТИНУ (КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ)

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лакатош В. П., Бондаренко Н. П.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Накопичений досвід дає нам підставу вважати, що застосування органозберігаючої операції у комплексному лікуванні акушерського перитоніту на тлі неспроможності швів на матці після кесаревого розтину є альтернативою традиційній акушерський практиці, яка передбачає виконання екстирпації матки. Така хірургічна тактика може бути застосована лише за умов багатопрофільної лікарні з добре підготовленим медичним персоналом. Виникнення акушерського перитоніту на тлі неспроможності швів на маткці після КР повязаний з розвитком післяпологових гнійно-септичних ускладнень що обумовлено тривалим безводним проміжком ≥24 годин, наявністтю MRSA-інфекції, порушенням скоротливої активності матки, анемією, тривалим та оперативним розродженням. Разом з тим важливо визначити, що органозберігаюча операція може бути альтернативою в класичній акушерській тактиці при дотриманні низки визначених умов: рання діагностика акушерського перитоніту на тлі неспроможності швів на матці після операції кесаревого розтину; об’єктивна оцінка поширеності акушерського перитоніта та правильний відбір пацієнток до можливості застосування органозберігаючої операції; радикальне висічення країв некротизованих тканин післяопераційноі рани в межах здорових тканин; обов’язково інтраопераційний кюретаж стінок порожнини матки та дренування черевної порожнини; адекватна інфузійна та антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків на протязі 7-10 днів. Кращого результату можна отримати, покращивши періопераційне лікування акушерського перитониту, застосувавши перехід до планових процедур у рамках розробленого протоколу. Розширити досвід органозбереження у пацієнток з акушерським перитонітом з перспективою застосування лапароскопічного доступу для хірургічного лікування.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Vashchenko VL. Kesariv roztyn – osoblyvosti suchasnykh pidkhodiv na tret’omu rivni nadannya perynatal’noyi dopomohy. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2023;23(2.1):3-8. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.2.1.3. [in Ukrainian].
2. Dhar S, Jahan UR, Annur BM, Sarker K, Paul J, Begum A, et al. Relaparotomy after Cesarean Section: Experience in a Tertiary Referral Hospital. Mymensingh Med J. 2023;32(2):285-289.
3. Seffah JD. Re-laparotomy after Cesarean section. Int J Gynaecol Obstet. 2005;88(3):253-7. DOI: 10.1016/j.ijgo.2004.12.014.
4. Halfon JK, Small M. Post-cesarean section peritonitis at a referral hospital in Rwanda. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2016;214(1):445. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.10.905.
5. Onrust M, Mtaya G, Phiri P, Riches J. Peritonitis following caesarean section in a low-resource setting. BMJ Case Rep. 2024;17(10):e260497. DOI: 10.1136/bcr-2024-260497.
6. Sartelli M, Chichom-Mefire A, Labricciosa FM, Hardcastle T, Abu-Zidan FM, Adesunkanmi AK, et al. The management of intra-abdominal infections from a global perspective: 2017 WSES guidelines for management of intra-abdominal infections. World J Emerg Surg. 2017;12:29. DOI: 10.1186/s13017-017-0141-6. Erratum in: World J Emerg Surg. 2017;12:36. DOI: 10.1186/s13017-017-0148-z.
7. Amikam U, Botkovsky Y, Hochberg A, Cohen A, Levin I, Yogev Y, et al. Risk factors for relaparotomy after a cesarean delivery: a casecontrol study. BMC Pregnancy Childbirth. 2024;24(1):284. DOI: 10.1186/s12884-024-06455-6.
8. Opmeer BC, Boer KR, van Ruler O, Reitsma JB, Gooszen HG, de Graaf PW, et al. Costs of relaparotomy on-demand versus planned relaparotomy in patients with severe peritonitis: an economic evaluation within a randomized controlled trial. Crit Care. 2010;14(3):R97. DOI: 10.1186/cc9032.
9. Grotelüschen R, Heidelmann LM, Lütgehetmann M, Melling N, Reeh M, Ghadban T, et al. Antibiotic sensitivity in correlation to the origin of secondary peritonitis: a single center analysis. Sci Rep. 2020;10(1):18588. DOI: 10.1038/s41598-020-73356-x.
10. Rhodes A, Evans LE, Alhazzani W, Levy MM, Antonelli M, Ferrer R, et al. Sepsis Survival Campaign: International Guidelines for the Treatment of Sepsis and Septic Shock: 2016. Crete Udoh Med. 2017;45:486-552. DOI: 10.1097/CCM.0000000000002255.
11. Schmidt-Hieber M, Teschner D, Maschmeyer G, Schalk E. Management of febrile neutropenia in the perspective of antimicrobial deescalation and discontinuation. Expert Rev Anti Infect Ther. 2019;17(12):983-995. DOI: 10.1080/14787210.2019.1573670.
12. Roberts JA, Paul SK, Akova M, Bassetti M, De Waele JJ, Dimopoulos G, et al. DALI: defining antibiotic levels in intensive care unit patients: are current β-lactam antibiotic doses sufficient for critically ill patients? Clin Infect Dis. 2014;58(8):1072-83. DOI: 10.1093/cid/ciu027.
13. Tamma PD, Aitken SL, Bonomo RA, Mathers AJ, van Duin D, Clancy CJ. Infectious Diseases Society of America 2022 Guidance on the Treatment of Extended-Spectrum β-lactamase Producing Enterobacterales (ESBL-E), Carbapenem-Resistant Enterobacterales (CRE), and Pseudomonas aeruginosa with Difficult-to-Treat Resistance (DTR-P. aeruginosa). Clin Infect Dis. 2022;75(2):187-212. DOI: 10.1093/cid/ciac268.
14. Jiang D, Liu B, Gao T. Oxazolidinone-containing Hybrids with Antibacterial Activity against Methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA): A Mini-review. Curr Top Med Chem. 2021;21(27):2440-2454. DOI: 10.2174/1568026620999201113104935.
15. Buscher K, Wang H, Zhang X, Striewski P, Wirth B, Saggu G, et al. Protection from septic peritonitis by rapid neutrophil recruitment through omental high endothelial venules. Nat Commun. 2016;7:10828. DOI: 10.1038/ncomms10828.
16. Malik M, Iqbal M, Magsi AM, Parveen S, Khan MI, Shamim M, et al. Causes of Acute Peritonitis and its Outcome in Tertiary Medical Centre. J Liaquat Uni Med Health Sci. 2019;18(03):193-6. DOI: 10.22442/jlumhs.191830626.
17. Huls CK. Cesarean Hysterectomy and Uterine-Preserving Alternatives. Obstet Gynecol Clin North Am. 2016;43(3):517-38. DOI: 10.1016/j.ogc.2016.04.010.
18. Havrylyuk HM, Makarchuk OM. Osoblyvosti otsinky yakosti zhyttya ta poshuku shlyakhiv reabilitatsiyi u zhinok, yaki perenesly operatsiyi na mattsi. Halytsʹkyy medychnyy visnyk. 2016;23(3.1):40-43. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(1)__16. [in Ukrainian].
19. Erdoğan E, Demir S, Çalışkan BB, Bayrak NG. Effect of psychological care given to the women who underwent hysterectomy before and after the surgery on depressive symptoms, anxiety and the body image levels. J Obstet Gynaecol. 2020;40(7):981-987. DOI: 10.1080/01443615.2019.1678574.
20. Tussupkaliyev A, Daribay Z, Saduov M, Dossimbetova M, Rakhmetullina G. Metroplasty for obstetric peritonitis, arising in the background suture failure of the uterus. Georgian Med News. 2016;(261):26-331. Available from: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28132038/.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 398-409 сторінки, код УДК 618.36-07:613.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-398-409