Гришуніна Н. Ю., Тоцька А. В., Крапива Д. М., Олексенко І. М., Манін М. В.

АСПЕКТИ ЦІЛІСНОГО ПІДХОДУ В ТЕРАПІЇ ПАЦІЄНТІВ З ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Гришуніна Н. Ю., Тоцька А. В., Крапива Д. М., Олексенко І. М., Манін М. В.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Різноманітність клінічних проявів хвороби Паркінсона вимагає комплексного підходу в терапії з урахуванням індивідуальних запитів пацієнтів. Проведений аналіз сучасних інформаційних даних про вплив методів фізичної реабілітації в комплексній терапії осіб з хворобою Паркінсона показав, що регулярна фізична активність сприяє пригніченню моторних симптомів захворювання, сприяє уповільненню його розвитку. Застосування компенсаторних стратегій ерготерапевта у повсякденній діяльності сприяє зменшенню прогресування немоторних порушень, які з’являються вже на ранніх стадіях захворювання: депресія, когнітивні порушення, апатія, порушення зору, підвищена втомлюванність, розлади сну, які часто з’являються до моторних проявів та ускладнюють адаптацію пацієнта до функціонування в умовах розвитку хвороби, погіршують повсякденну діяльність і якість життя. Проблема ковтання або слиновиділення, мовлення, порушень комунікації диктує необхідність втручань терапевта мови та мовлення - згідно сучасного підходу. Реалізація стратегії використання допоміжного комунікаційного обладнання, може розширити навички спілкування в міру прогресування хвороби (усне та письмове спілкування, адаптоване індивідуально). Оскільки у осіб з хворобою Паркінсона можуть погіршуватись когнітивні функції, наростати проблеми з комунікацією чи депресія, існує необхідність забезпечення консультування з іншими фахівцями мультидисциплінарної команди – психолога та психотерапевта. Дані систематичних оглядів демонструють ефективність пацієнт-центричного підходу, що враховує синдромальні особливості на різних фазах розвитку хвороби Паркінсона у пацієнта. Складання індивідуального плану втручань фізичним терапевтом та ерготерапевтом на основі даних оцінки порушень функцій пацієнта за допомогою доказових інструментів оцінювання, в комплексі з переліком втручань інших спеціалістів сприяє активації руху, спонуканню до фізичної активності та мотивації до соціальної взаємодії.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Lee J, Choi M, Yoo Y. A Meta-analysis of nonpharmacological Interventions for People With Parkinson’s. Clinical nursing research. 2017;26(5):608-631.
2. Waller S, Williams L, Morales-Briceño H, Fung VS. The initial diagnosis and management of Parkinson’s disease. AJGP. 2021;50(11):793- 800.
3. Zhuang J, Jia J. Effects of respiratory muscle strength training on respiratory-related impairments of Parkinson’s disease. Frontiers in Aging Neuroscience. 2022;14:929923. DOI: https://doi.org/10.3389/fnagi.2022.929923.
4. Grimes D, Fitzpatrick M, Gordon J, Miyasaki J, Fon EA, Schlossmacher M, et al. Canadian guideline for Parkinson diseas. Canadian Medical Association Journal. 2019;191(36):E989-E1004. Avaible from: .
5. Voloshyna N, Bohdanova I, Voloshyn-Haponov I, Fedosieiev S, Tereshchenko L, Bohdanova T. Zastosuvannia prohram rukhovoi reabilitatsii u normalizatsii psykhoemotsiinoi sfery patsiientiv z khvoroboiu Parkinsona. PMGP. June 10, 2022;7(1):e0701358. Dostupno: https://uk.emedjournal.com/index.php/psp/ article/view/358. [in Ukrainian].
6. Luo S, Zou H, Stebbins GT, Schwarzschild MA, Macklin EA, Chan J, et al. Dissecting the domains of Parkinson’s disease: Insights from longitudinal item response theory modeling. Mov Disord. 2022;37(9):1904-1914.
7. Montero Ferro A, P Basso-Vanelli R, Moreira Mello RL, Sanches Garcia-Araujo A, Gonçalves Mendes R, Costa D, et al. Effects of inspiratory muscle training on respiratory muscle strength, lung function, functional capacity and cardiac autonomic function in Parkinson’s disease: Randomized controlled clinical trial protocol. Physiother Res Int. 2019;24(3):e1777.
8. Lee DH, Woo BS, Park YH, Lee JH. General Treatments Promoting Independent Living in Parkinson’s Patients and Physical Therapy Approaches for Improving Gait-A Comprehensive Review. 2024;60(5):711. DOI: 10.3390/medicina60050711.
9. Peterka M, Odorfer T, Schwab M, Volkmann J, Zeller D. LSVT-BIG therapy in Parkinson’s disease: physiological evidence for proprioceptive recalibration. BMC Neurol. 2020;20(1):276.
10. Bek J, Arakaki AI, Lawrence A, Sullivan M, Ganapathy G, Poliakoff E. Dance and Parkinson’s: A review and exploration of the role of cognitive representations of action. Neurosci Biobehav Rev. 2020;109:16-28.
11. Makizako H, Tsutsumimoto K, Makino K, Nakakubo S, Liu-Ambrose T, Shimada H. Exercise and Horticultural Programs for Older Adults with Depressive Symptoms and Memory Problems: A Randomized Controlled Trial. Journal of Clinical Medicine. 2020;9(1):99.
12. Zhou Z, Zhou R, Wei W, Luan R, Li K. Effects of music-based movement therapy on motor function, balance, gait, mental health, and quality of life for patients with Parkinson’s disease: A systematic review and meta-analysis. Clinical Rehabilitation. 2021;35(7):937-51.
13. de Moraes Filho AV, Chaves SN, Martins WR, Tolentino GP, Homem RD, de Farias GL, et al. Progressive Resistance Training Improves Bradykinesia, Motor Symptoms and Functional Performance in Patients with Parkinson’s Disease. Clinical Interventions in Aging. 2020;15:87.
14. Osborne JA, Botkin R, Colon-Semenza C, DeAngelis TR, Gallardo OG, Kosakowski H, et al. Physical Therapist Management of Parkinson Disease: A Clinical Practice Guideline From the American. Physical Therapy Association. Physical Therapy. 2022;102(4):pzab302.
15. Sohail B, Iqbal MA, Razzaq A, Wasay Nafe A, Malik R. Recent advances in the role of rehabilitative therapies for Parkinson’s disease: A literature Physical therapy and occupational therapy in Parkinson’s disease. J Neurosci. 2017;127(10):930-943. DOI: 10.1080/00207454.2016.1275617.
16. Wu PL, Lee M, Huang TT. Effectiveness of physical activity on patients with depression and Parkinson’s: a systematic review. PloS One. 2017:12(7):eo181515.
17. Australian Government Department of Health and Aged Care. Transition Care Programme. Aging and aged care. Canberra: Australian Government Department of Health and Aged Care; 2019. Available from: .
18. Wollesen B, Rudnik S, Gulberti A, Cordes T, Gerloff C, Poetter-Nerger M. A feasibility study of dual-task strategy training to improve gait performance in patients with Parkinson’s disease. Scientific Reports. 2021;11(1):12416.
19. Yau CE, Ho ECK, Ong NY, Loh CJK, Mai AS, Tan EK. Innovative technology-based interventions in Parkinson’s disease: A systematic review and meta-analysis. Ann Clin Transl Neurol. 2024;11(10):2548-2562. DOI: 10.1002/acn3.52160.
20. Brushko V, Bannikova R, Kovelska A. Analiz naiavnykh instrumentiv otsiniuvannia vplyvu fizychnoi terapii na osib z khvoroboiu Parkinsona. Sportyvna medytsyna fizychna terapiia ta erhoterapiia. 2021;2:84-91. Dostupno: http://sportmedicine.uni-sport.edu.ua/article/view/247930. [in Ukrainian].
21. de Siqueira Tosin MH, Goetz CG, Luo S, Choi D, Stebbins GT. Item response theory analysis of the MDS-UPDRS motor examination: Tremor vs. Nontremor Items. Movement Disorders. 2020;35:1587-1595.
22. Bloem BR, Okun MS, Klein C. Transition Care Programme. Aging and aged care. Parkinson’s Disease. The Lancet 2021;397(10291):2284- 2303.
23. NICE. NICE Parkinson’s disease quality standard [QS164]. UK: NICE; 2019.
24. Sangarapillai K, Norman BM, Almeida QJ. Boxing vs Sensory Exercise for ParkinsonўWood J, Henderson W, Foster ER. Occupational Therapy Practice Guidelines for People With Parkinson’s Disease. Am J Occup Ther. 2022;76(3):7603397010. DOI: https://doi.org/10.5014/ajot.2022.763001.
25. Cosentino C, Baccini M, Putzolu M, Ristori D, Avanzino L, Pelosin E. Effectiveness of Physiotherapy on Freezing of Gait in Parkinson’s Disease: A Systematic Review and Meta-Analyses. Movement Disorders. 2020;35(4):523-536.
26. van de Wetering-van Dongen VA, Kalf JG, van der Wees PJ, Bloem BR, Nijkrake MJ. The Effects of Respiratory Training in Parkinson’s Disease: A Systematic Review. J Parkinsons Dis. 2020;10(4):1315-1333.
27. Buhmann C, Kassubek J, Jost WH. Management of pain in Parkinson’s disease. J Parkinson’s Dis. 2020;10(1):37-48.
28. Zarotti N, Eccles FJR, Foley JA, Paget A, Gunn S, Leroi I, et al. Psychological interventions for people with Parkinson’s disease in the early 2020s: Where do we stand? Psychol Psychother. 2021;94(3):760-797. DOI: 10.1111/papt.12321.
29. López-Liria R, Parra-Egeda J, Vega-Ramírez FA, Aguilar-Parra JM, Trigueros-Ramos R, Morales-Gázquez MJ, et al. Treatment of Dysphagia in Parkinson’s Disease: A Systematic Review. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(11):4104. DOI: 10.3390/ijerph17114104.
30. Lihala S, Mitra S, Neogy S, Datta N, Choudhury S, Chatterjee K, et al. Dance movement therapy in rehabilitation of Parkinson’s disease – A feasibility study. J. Bodywork a. Mov. Ther. 2021;26:12-17.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 12-18 сторінки, код УДК 616.858-07-036.82:615.8.

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-12-18