Луць Ю. П., Лук’янцева Г. В., Колосова О. В.

ОСОБЛИВОСТІ ПОСТУРАЛЬНОГО БАЛАНСУ КІБЕРСПОРТСМЕНІВ, ІТ-СПЕЦІАЛІСТІВ ТА НЕТРЕНОВАНИХ ЮНАКІВ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Луць Ю. П., Лук’янцева Г. В., Колосова О. В.

Рубрика:

СПОРТИВНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Кіберспорт стрімко стає важливою частиною сучасної культури в сфері технологій та розваг. Поряд з цим створюються серйозні виклики для здоров’я та фізичного самопочуття гравців. Дослідження постурального балансу сприятиме виявленню ризиків травмування кіберспортсменів та допоможе зберегти їхнє здоров’я. Метою нашого дослідження було визначення особливостей постурального балансу у групах кіберспортсменів, ІТ-спеціалістів та нетренованих осіб та виявлення можливих функціональних порушень опорно-рухового апарату за допомогою методу стабілометрії. У дослідженні взяла участь 41 особа чоловічої статі, що складали три групи: група КІБ (14 кіберспортсменів), група ІТ (13 осіб, ІТ-спеціалістів) і група НТ (14 нетренованих юнаків) віком 17-25 років. Дослідження постурального балансу проводилось з використанням стабілометричної платформи Nintendo Wii Board (Японія-Китай) в умовах прямої вертикальної стійки. Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програми IMB SPSS Statistics, версія 26.0. Для оцінки залежності певної величини від зорової депривації та звуження бази опори на платформу проводили 3-факторний дисперсійний аналіз з повторюваними вимірюваннями. При цьому внутрішньогруповими факторами виступали наявність зорового контролю, яка мала дві категорії – розплющені очі та заплющені очі, і ширина вертикальної стійки, що складалася з двох рівнів – широка і вузька стійка (база опори на платформу). Міжгруповим фактором був вид професійної діяльності учасника з трьома рівнями – кіберспортсмени, IT-спеціалісти, нетреновані юнаки. Для оцінки попарних відмінностей середніх значень використовували posthoc аналіз з використанням поправки Бонферроні. Відмінності вважали статистично значущими при p ≤ 0,05. За результатами досліджень виявлено, що ускладнення умов вертикальної стійки, такі, як зорова депривація та звуження бази опори тіла, призводили до змін амплітудно-швидкісних параметрів коливань у фронтальній і сагітальній площинах в усіх групах досліджуваних – кіберспортсменів, IT-спеціалістів та нетренованих юнаків, при цьому зорова депривація мала більший вплив на стабілометричні показники в умовах вузької стійки, тоді як звуження бази опори тіла викликало зміни всіх оцінюваних стабілометричних показників як в умовах розплющених, так і заплющених очей. Більші величини розкиду та швидкості центру тиску стоп, виявлені в групі кіберспортсменів в порівнянні з відповідними показниками в групах IT-спеціалістів та нетренованих осіб можуть свідчити про негативний вплив гіпокінезії на опорно-руховий апарат кіберспортсменів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Andrieieva O, Anokhin E, Bekar S, Byshevets N, Blahii O, Bobrenko S, et al. Kibersport. Kyiv: Olimpiiska lit; 2021. 616 s. Dostupno: https:// reposit.uni-sport.edu.ua/handle/787878787/3854. [in Ukrainian].
2. Feldman AG. The Relationship Between Postural and Movement Stability. Adv. Exp. Med. Biol. 2016;957:105-120. DOI: 10.1007/978-3-319-47313-0_6.
3. Surgent OJ, Dadalko OI, Pickett KA, Travers BG. Balance and the brain: A review of structural brain correlates of postural balance and balance training in humans. Gait & Posture. 2019;71:245-252. DOI: 10.1016/j.gaitpost.2019.05.011.
4. Peterka RJ. Sensory integration for human balance control. Handb. Clin. Neurol. 2018;159:27-42. DOI: 10.1016/B978-0-444-63916-5.00002-1.
5. Boloban VN, Mystulova TE. Stabylohrafyia: dostyzhenyia y perspektyvy. Nauka v olympyiskom sporte. Spetsyalnyi vypusk HNYYFK. 2000;2000:5-13.
6. De la Torre J, Marin J, Marin JJ, Auria JM, Sanchez-Valverde MB. Balance study in asymptomatic subjects: Determination of significant variables and reference patterns to improve clinical application. J. Biomech. 2017;65:161-168. DOI: 10.1016/j.jbiomech.2017.10.013.
7. Baloh RW, Fife TD, Zwerling L, Socotch T, Jacobson K, Bell T, et al. Comparison of static and dynamic posturography in young and older normal people. J Am Geriatr Soc. 1994;42:405-412. DOI: 10.1111/j.1532-5415.1994.tb07489.x.
8. Yamamoto M, Ishikawa K, Aoki M, Mizuta K, Ito Y, Asai M, et al. Japanese standard for clinical stabilometry assessment: Current status and future directions. Auris Nasus Larynx. 2018;45(2):201-206. DOI: 10.1016/j.anl.2017.06.006.
9. Nakagawa H, Ohashi N, Watanabe Y, Mizukoshi K. The contribution of proprioception to posture control in normal subjects. Acta Otolaryngol Suppl. 1993;504:112-6.
10. Matiichuk V. Osoblyvosti statodynamichnoi stiikosti tila studentok z riznym typom tilobudovy. Molodizhnyi naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Fizychne vykhovannia i sport. 2020;37:40-8. [in Ukrainian].
11. Golomer E, Dupui P, Monod H. The effects of maturation jn self-induced dynamic body sway frequencies of girls performing acrobatics or classical dance. Eur. J. Appl. Physiol. 1997;76(2):140-4.
12. Schwesig R, Kluttig A, Leuchte S, Becker S, Schmidt H, Esperer HD. The impact of different sports on posture regulation. Sportverletz Sportschaden. 2009;23(3):148-54. DOI: 10.1055/s-0028-1109576.
13. Zemková E. Sport-specific balance. Sports Med. 2014;44(5):579-90. DOI: 10.1007/s40279-013-0130-1.
14. Maitre J, Paillard T. Postural effects of vestibular manipulation depend on the physical activity status. PLoS One. 2016;11:1-13.
15. Rogge AK, Röder B, Zech A, Nagel V, Hollander K, Braumann KM, et al. Balance training improves memory and spatial cognition in healthy adults. Sci. Rep. 2017;7(1):5661.
16. Rogge AK, Roeder B, Zech A, Hötting K. Exercise-induced neuroplasticity: balance training increases cortical thickness in visual and vestibular cortical regions. NeuroImage. 2018;1:179.
17. Scoppa F, Capra R, Gallamini M, Shiffer R. Clinical stabilometry standardization: Basic definitions – Acquisition interval – Sampling frequency. Gait & Posture. 2013;37(2):290-2. DOI: 10.1016/j.gaitpost.2012.07.009.
18. Patti A, Bianco A, Şahin N, Sekulic D, Paoli A, Iovane A, et al. Postural control and balance in a cohort of healthy people living in Europe: An observational study. Medicine. 2018;97(52):e13835. DOI: 10.1097/MD.0000000000013835.
19. Goble DJ, Baweja HS. Normative data for the BTrackS Balance Test of postural sway: results from 16,357 community-dwelling individuals who were 5 to 100 years old. Phys Ther. 2018;98(9):779-85. DOI: 10.1093/ptj/pzy062.
20. Verbecque E, Vereeck L, Hallemans A. Postural sway in children: A literature review. Gait Posture. 2016;49:402-410. DOI: 10.1016/j.gaitpost.2016.08.003.
21. Garkavenko VV, Kolosova YeV, Mel’nichouk AP, Vasilenko DA. Stabilographic indices of humans in a semisquatting position. Neurophysiology. 2013;45(1):49-59.17.
22. Seleznov I, Popov A, Kikuchi K, Kolosova E, Kolomiiets B, Nakata A, et al. Detection of oriented fractal scaling components in anisotropic twodimensional trajectories. Sci. Rep. 2020;10:21892. DOI: 10.1038/s4159802078807z.
23. Wilczyński J. Postural Stability in Goalkeepers of the Polish National Junior Handball Team. J Hum Kinet. 2018;63:161-70. DOI: 10.2478/hukin-2018-0016.
24. Paillard T, Noe F. Techniques and Methods for Testing the Postural Function in Healthy and Pathological Subjects. Biomed Res Int. 2015;2015:891390. DOI: 10.1155/2015/891390.
25. Asseman F, Caron O, Crémieux J. Is there a transfer of postural ability from specific to unspecific postures in elite gymnasts? Neuroscience Letters. 2004;358(2):83-86. DOI: 10.1016/j.neulet.2003.12.102.
26. Duarte M, De Freitas SM. Revision of posturography based on force plate for balance evaluation. Revista Brasileira de Fisioterapia. 2010;14(3):183-192.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 2, 173, 447-456 сторінки, код УДК 796.004.38+796.004+796.077.2:796.015

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-2-173-447-456