Завгородній С. М.,Котенко О. І.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗОЛЬОВАНИХ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕНЬ М’ЯКИХ ТКАНИН

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Завгородній С. М.,Котенко О. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Мета: оцінити ефективність комбінованого лікування пацієнтів з ізольованими вогнепально-осколковими пораненнями м’яких тканин в залежності від терміну накладання швів у комбінації з ін’єкціями збагаченої тромбоцитами аутоплазми. Об’єкт і методи. Матеріалом для дослідження послужив аналіз результатів обстеження і лікування 120 пацієнтів з ізольованими сліпими вогнепальними осколковими пораненнями м’яких тканин, які проходили лікування у хірургічному стаціонарі КНП «Міська лікарня №7» ЗМР, м.Запоріжжя в період з 2022 по 2024 рік. Групу порівняння склали 60 (50,0%) пацієнтів яким виконано оперативне втручання на ІІ етапі медичної евакуації та доставлених до хірургічного стаціонару. Підгрупа А – 30 (25,0%) пацієнтів, яким виконана первинна хірургічна обробка на 2 етапі медичної евакуації та доставлених до стаціонару з накладеними первинно-відтермінованими швами (6-7 доба). Підгрупа В – 30 пацієнти (25,0%), яким на 8-15 добу було накладено ранні вторинні шви. В основну групу ввійшло 60 (50,0%). Підгрупа С – 30 (25,0%) поранених модифікація місцевого лікування яких полягала у комбінації накладанням первинно-відтермінованих швів з введенням збагаченою тромбоцитами аутоплазми (PRP) в рану. Підгрупа D – 30 (25,0%) пацієнтів, у яких місцеве лікування було модифіковано шляхом поєднання накладання ранніх вторинних швів з введенням у рану PRP. Згідно фаз ранового процесу вогнепальних осколкових поранень рахували за доцільним проводити оцінку перебігу ранового процесу під швами на 8, 14-ту добу від моменту поранення в підгрупах А та С. В підгрупах В та D на 14, 20-ту добу від моменту поранення. Результати. Усі 120 (100,0%) пацієнтів були госпіталізовані в ургентному порядку на третій етап медичної евакуації та проліковані згідно стандартних протоколів лікування даної патології на третьому етапі медичної евакуації. На 8-й день після поранення в підгрупах А та С, при візуальному огляді ран не було виявлено гіперемії чи нагноєння. Згідно з даними лінійного вимірювання, площа та об’єм ранової поверхні розподілялися залежно від локалізації ран. Під час огляду результатів лікування на 11±2,9 добу від моменту поранення в групі порівняння (підгрупа А) було виявлено ускладнення у 24 (40,00%) пацієнтів, з них у 17 (28,83%) поранених спостерігалося формування сером, а у 7 (11,67%) – гематом із нагноєнням рани. У підгрупі В оцінка результатів лікування проводилась на 19±2,5 добу, також спостерігались ускладнення – 7 (11,67%) у вигляді розходження країв рани – 4 (6,67%) пацієнта, та у 3 (5,00%) хворих була наявна гематома з нагноєнням. В той же період в основній групі (підгрупа С) нагноєння рани було виявлено у 2 (3,33%) пацієнтів(U=120,00, p=0,000001). А у підгрупі D утворення сероми виявлено у одного пацієнта (1,67%) (U=220,00, p=0,0385). Загальна тривалість стаціонарного лікування на третьому етапі медичної евакуації для поранених у групі порівняння (підгрупа А) склала 21±2,3 дні, тоді як у основній групі (підгрупа С) цей показник становив 16±3,1 днів (U=290,00, p=0,0354). В групі порівняння (підгрупа В) тривалість стаціонарного лікування була 27±3,5 днів, натомість у основній групі (підгрупа D) – 22±2,1 дня. Висновки. Використання PRP достовірно зменшувало частоту післяопераційних ускладнень в групі порівняння (підгрупа А) – 24 (40,00%) ускладнення, формування сером – 17 (28,83%), нагноєння рани – 7 (11,67%) – підгрупа В – 7 (11,67%) випадків, розходження країв рани – 4(6,67%) пацієнта, нагноєння рани – 3 (5,00%). В основній групі (підгрупа С) нагноєння рани – 2 (3,33%) випадки (U=120,00, p=0,000001). А у підгрупі D утворення сероми – 1 (1,67%) пацієнта (U=220,00, p=0,0385), що дає змогу закривати рановий дефект якомога раніше в порівнянні з класичними методами. Застосування збагаченої тромбоцитами аутоплазми дозволяє пришвидшити терміни закриття ранових дефектів, що достовірно скорочує терміни перебування пацієнті у стаціонарі на третьому етапі медичної евакуації у групі порівняння (підгрупа А) склав 21±2,3 дні, тоді як у основній групі (підгрупа С) цей показник становив 16±3,1 днів (U=290,00, p=0,0354). В групі порівняння (підгрупа В) тривалість стаціонарного лікування була 27±3,5 днів, натомість у основній групі (підгрупа D) – 22±2,1 день (U=312,00, p=0,0221). Використання запропонованого нами методу стимулює загоєння рани та прискорює процеси репарації, так на 12±3,2 добу від моменту поранення в основній групі (підгрупа С) та у групі порівняння (підгрупа А), при оцінці на 20±3,5 добу у основній групі (підгрупа D) та у групі порівняння (підгрупа В) спостерігалось значне зменшення площі та об’єму ранового дефекту.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Voyenno-medychna doktryna Ukrayiny. Zdorovʺya suspilʹstva. 2022;11(2):52. DOI: https://doi.org/10.22141/2306-2436.11.2.2022. 294. [in Ukrainian].
2. Naumenko LY, Horehliad OM. Vplyv terapiyi nehatyvnym tyskom na protsesy zapalennya ta reheneratsiyi v rannʹomu periodi zahoyennya vohnepalʹnykh ran kintsivok. Travma. 2018;19(4):65-70. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.4.19.2018.142108. [in Ukrainian].
3. Guryev SE, Lysun DM, Maksymenko MA, Kurachenko IP. Kliniko-epidemiolohichni kharakterystyky postrazhdalykh unaslidok ATO na skhodi Ukrayiny, yakym bulo nadano dopomohu na dohospitalʹnomu (taktychnomu) ta rannʹomu hospitalʹnomu etapi. Travma. 2018;19(2):20- 3. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.2.19.2018.130648. [in Ukrainian].
4. Zazirnyi IM, Kravchenko DD, Andreev A. Likuvannya ran pry nehatyvnomu tysku (VAC) v ortopedychniy khirurhiyi (Ohlyad). Visnyk ortopediyi, travmatolohiyi ta protezuvannya. 2020;2:52-60. DOI: https://doi.org/10. 37647/0132-2486-2020-105-2-52-60. [in Ukrainian].
5. Zarutsky YAL, Aslanyan SA, Kompaniets AO. Vakuumni pov’yazky u khirurhichnomu likuvanni poranenykh z velykymy defektamy m’ yakykh tkanyn. Odesʹkyy medychnyy zhurnal. 2017;3(161):47-51. Dostupno: https://files.odmu.edu.ua/journal/OMJ_2017.03/m173_47. pdf. [in Ukrainian].
6. Zavhorodnii SM, Kotenko OI, Danyliuk MB, Kubrak MA. Khirurhichne likuvannya izolʹovanykh vohnepalʹnykh oskolkovykh ushkodzhenʹ mʺyakykh tkanyn shlyakhom nakladannya pervynnykh vidstrochenykh shviv z inʺyektsiyamy zbahachenoyi trombotsytamy autoplazmy u minno-vybukhovi rany. Zaporizʹkyy medychnyy zhurnal. 2023;25(4):339-45. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.4.269875. [in Ukrainian].
7. Khomenko IP, Korol SO, Korol SO, Matviichuk BV, Matviichuk BV. Klinichno-orhanizatsiyni osoblyvosti nadannya travmatolohichnoyi dopomohy poranenym iz defektamy mʺyakykh tkanyn pry vohnepalʹnykh ta minno-vybukhovykh ushkodzhennyakh kintsivok. Travma. 2018;19(5):125-9. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.5.19.2018.146655. [in Ukrainian].
8. Strafun SS, Kurinnyi IM, Borzykh NO, Tsymbaliuk YV, Shypunov VG. Tactics of Surgical Treatment of Wounded with Gunshot Injuries of the Upper Limb in Modern Conditions. Visnyk Ortop Travmatol Protezuvannia. 2021;2(109):10-7. DOI: https://doi.org/10.37647/0132- 2486-2021-109-2-10-17.
9. Teplyi VV, Grebchenko KM. Vacuum-assisted therapy for wound closure acceleration in second intention healing and prophylaxis of pathological scarring. Surg Ukr. 2018;(4):48-53. DOI: https://doi.org/10.30978/su2018-4-48.
10. Khomenko IP, Gumeniuk KV, Korol SO, Tsema EV, Mikhaylusov RМ, Maidanyuk VP, et al. Determination Of The Leading Type Of Improvements Of Servicemants In Modern Military Conflicts. Kharkiv Surg Sch. 2021;(2):128-33. DOI: https://doi.org/10.37699/2308- 7005.2.2021.23.
11. Shvets AV, Horishna OV, Deputat YM, Rychka OV, Zhaldak AY, Kikh AY. Prognostic assessment of the need for medical rehabilitation of servicemen of the Armed Forces of Ukraine based on data on the structure of their combat trauma. Ukr J Mil Med. 2022;3(3):110-7. DOI: https://doi.org/10.46847/ ujmm.2022.3(3)-110.
12. Khomenko IP, Khoroshun EM, Makarov VV, Negoduyko VV, Tertyshnyi SV, Maidanyuk VP, et al. Selection of a system for assessing the severity of combat surgical trauma in gunshot wounds soft tissue defects at I-II levels of medical care. Spit. surgery Journ. named after L Ya Kovalchuk. 2022;(3):5-12. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13386.
13. Campbell P, Pope R, Simas V, Canetti E, Schram B, Orr R. The Effects of Early Physiotherapy Treatment on Musculoskeletal Injury Outcomes in Military Personnel: A Narrative Review. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(20):13416. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijerph192013416.
14. Ezzati K, Laakso EL, Salari A, Hasannejad A, Fekrazad R, Aris A. The Beneficial Effects of High-Intensity Laser Therapy and Co-Interventions on Musculoskeletal Pain Management: A Systematic Review. J Lasers Med Sci. 2020;11(1):81-90. DOI: https://doi.org/10.15171/ jlms.2020.14.
15. Jakovljevic M, Al ahdab S, Jurisevic M, Mouselli S. Antibiotic Resistance in Syria: A Local Problem Turns Into a Global Threat. Front Public Health. 2018;6:212. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2018.00212.
16. Mosleh M, Dalal K, Aljeesh Y, Svanström L. The burden of war-injury in the Palestinian health care sector in Gaza Strip. BMC Int Health Hum Rights. 2018;18(1):28. DOI: https://doi.org/10.1186/s12914-018-0165-3.
17. Pietramaggiori G, Kaipainen A, Czeczuga JM, Wagner CT, Orgill DP. Freeze-dried platelet-rich plasma shows beneficial healing properties in chronic wounds. Wound Repair Regen. 2006;14(5):573-80. DOI: https://doi.org/10. 1111/j.1743-6109.2006.00164.x.
18. Reginelli A, Russo A, Maresca D, Martiniello C, Cappabianca S, Brunese L. Imaging Assessment of Gunshot Wounds. Semin Ultrasound CT MRI. 2015;36(1):57-67. DOI: https://doi.org/10.1053/j.sult.2014.10.005.
19. Ciortea VM, Motoașcă I, Borda IM, Ungur RA, Bondor CI, Iliescu MG, et al. Effects of High-Intensity Electromagnetic Stimulation on Reducing Upper Limb Spasticity in Post-Stroke Patients. Appl Sci. 2022;12(4):2125. DOI: https://doi.org/10.3390/app12042125.
20. Yoshino Y, Ohtsuka M, Kawaguchi M, Sakai K, Hashimoto A, Hayashi M, et al. The wound/burn guidelines - 6: Guidelines for the management of burns. J Dermatol. 2016;43(9):989-1010. DOI: https://doi.org/10.1111/1346-8138.13 288.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 2, 173, 218-230 сторінки, код УДК 616-001.45-089-036.8

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-2-173-218-230