Ромейко Д. Й., Гуща С. Г., Волянська В. С., Степанова Н. З., Польщакова Т. В., Степанова В. С.

ВПЛИВ ВІТАМІНУ Д НА СТАН ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ В РЕКОНВАЛЕСЦЕНТІВ COVID-19 З ВПЕРШЕ ВСТАНОВЛЕНИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ромейко Д. Й., Гуща С. Г., Волянська В. С., Степанова Н. З., Польщакова Т. В., Степанова В. С.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

На сьогоднішній день встановлено, що цілий ряд ендокринних патологій може виникати у реконвалесцентів COVІD-19. Цей симптомокомплекс може входити до складу так званого постковідного синдрому. Постковідний синдром визначаться, як сукупність ознак та симптомів, що розвиваються під час або після інфекції COVID-19, ініціюючи розвиток низки патологій, у тому числі цукрового діабету. Авторами визначено наявність порушення вуглеводного обміну у вигляді цукрового діабету 2 типу (ЦД 2) у пацієнтів, які перехворілих на COVID-19, при тому, що до перенесення інфекції COVID-19 ознак порушення вуглеводного обміну у них не спостерігалось. При цьому у хворих було встановлено недостатність (менше 30 нг/мл) чи дефіцит (менше за 20 нг/мл) вітаміну Д. Мета дослідження – оцінити ефективність тривалого застосування високих доз препарату з вітаміном Д у комплексному лікуванні пацієнтів – реконвалесцентів інфекції COVID-19 з встановленим вперше діагнозом ЦД 2. Об’єкт і методи дослідження. Обстеження проводились на базі поліклініки ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України», м. Одеса. Хворих було розділено на дві групи. 1 групу складали пацієнти, які отримували стандартну пероральну цукрознижуючу терапію. 2 групу складали пацієнти, які додатково до стандартної терапії отримували препарат вітаміну Д. Препарат з високим вмістом вітаміну Д пацієнти приймали за схемою (20 000 МЕ х 2 рази на тиждень, курсом 2 місяця, з подальшим переходом на прийом препарату у тій же дозуванні – 1 раз на тиждень, протягом трьох місяців). Результати. Встановлено, що застосування препарату з вітаміном Д у комплексі лікування цих пацієнтів призводить до призводить до достовірного зниження рівня глюкози та глікованого гемоглобіну, значного зниження глюкозо-лейкоцитарного індексу та тенденції до зниження індексу маси тіла на тлі статистично значимого збільшення вмісту вітаміну Д, що забезпечує покращення перебігу ЦД 2 та сприяє знижує ризик розвитку кардіо-васкулярних порушень. Висновки. Отримані на амбулаторному етапі лікування позитивні дані надали змогу рекомендувати включення тривалого курсового застосування препарату вітаміну Д за визначеною схемою до лікування пацієнтів з встановленим вперше ЦД 2 після перенесеної СОVID-19 інфекції.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Soriano JB, Murthy S, Marshall JC, Relan P, Diaz JV; WHO Clinical Case Definition Working Group on Post-COVID-19 Condition. A clinical case definition of post-COVID-19 condition by a Delphi consensus. Lancet Infect Dis. 2022 Apr;22(4):e102-e107. DOI: 10.1016/S1473- 3099(21)00703-9.
2. Boix V, Merino E. Síndrome post-COVID. El desafío continúa. Med Clin (Barc). 2022;158:178-180. DOI: 10.1016/j.medcle.2021.10.005.
3. COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2020.
4. Proal AD, Van Elzakker MB. Long COVID or Post-acute Sequelae of COVID-19 (PASC): An Overview of Biological Factors That May Contribute to Persistent Symptoms. Front Microbiol. 2021 Jun 23;12:698169. DOI: 10.3389/fmicb.2021.698169.
5. Koc HC, Xiao J, Liu W, Li Y, Chen G. Long COVID and its Management. Int J Biol Sci. 2022 Jul 11;18(12):4768-4780. DOI: 10.7150/ ijbs.75056.
6. Sherif ZA, Gomez CR, Connors TJ, Henrich TJ, Reeves WB, RECOVER Mechanistic Pathway Task Force. Pathogenic mechanisms of post-acute sequelae of SARS-CoV-2 infection (PASC). Elife. 2023 Mar 22;12:e86002. DOI: 10.7554/eLife.86002.
7. Kothandaraman N, Rengaraj A, Xue B, Yew WS, Velan SS, Karnani N, et al. COVID-19 endocrinopathy with hindsight from SARS. Am J Physiol Endocrinol Metab. 2021 Jan 1;320(1):E139-E150. DOI: 10.1152/ajpendo. 00480.2020.
8. Tang J. COVID-19 Pandemic and Osteoporosis in Elderly Patients. Aging Dis. 2022 Jul 11;13(4):960-969. DOI: 10.14336/AD.2021.1201.
9. Mankovsky B, Halushko O. COVID-19 in diabetes patients in Ukraine: lessons for doctors and patients. Georgian Med News. 2020 Apr;(301):105-112.
10. Ilic I, Ilic M. Diabetes Mellitus after SARS-CoV-2 Infection: An Epidemiological Review. Life. 2023;13(6):1233. DOI: https://doi.org/ 10.3390/ life13061233.
11. Li MY, Li L, Zhang Y, Xiao-Sheng W. Expression of the SARS-CoV-2 cell receptor gene ACE2 in a wide variety of human tissues. Infect Dis Poverty. 2020;9(45). DOI: https://doi.org/10.1186/s40249-020-00662-x.
12. Samavati L, Uhal BD. ACE2, Much More Than Just a Receptor for SARS-COV-2. Front Cell Infect Microbiol. 2020 Jun 5;10:317. DOI: 10.3389/fcimb.2020.00317.
13. South AM, Diz DI, Chappell MC. COVID-19, ACE2, and the cardiovascular consequences. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2020 May 1;318(5):H1084-H1090. DOI: 10.1152/ajpheart.00217.2020.
14. Ocaranza MP, Jalil JE. Protective Role of the ACE2/Ang-(1-9) Axis in Cardiovascular Remodeling. Int J Hypertens. 2012;2012:594361. DOI: 10.1155/2012/594361.
15. Verdecchia P, Cavallini C, Spanevello A, Angeli F. The pivotal link between ACE2 deficiency and SARS-CoV-2 infection. Eur J Intern Med. 2020 Jun;76:14-20. DOI: 10.1016/j.ejim.2020.04.037.
16. Unnikrishnan R, Misra A. Diabetes and COVID19: a bidirectional relationship. Nutr Diabetes. 2021 Jun 23;11(1):21. DOI: 10.1038/s41387- 021-00163-2.
17. Rabi FA, Al Zoubi MS, Kasasbeh GA, Salameh DM, Al-Nasser AD. SARS-CoV-2 and Coronavirus Disease 2019: What We Know So Far. Pathogens. 2020;9(3):231. DOI: https://doi.org/10.3390/pathogens9030231.
18. Suwanwongse K, Shabarek N. Newly diagnosed diabetes mellitus, DKA, and COVID-19: Causality or coincidence? A report of three cases. J Med Virol. 2021 Feb;93(2):1150-1153. DOI: 10.1002/jmv.26339.
19. Berridge MJ. Vitamin D deficiency and diabetes. Biochem J. 2017 Mar 24;474(8):1321-1332. DOI: 10.1042/BCJ20170042.
20. Gröber U, Holick MF. Diabetes Prevention: Vitamin D Supplementation May Not Provide Any Protection If There Is No Evidence of Deficiency! Nutrients. 2019;11(11):2651. DOI: https://doi.org/10.3390/nu11112651.
21. Amrein K, Scherkl M, Hoffmann M, Neuwersch-Sommeregger S, Köstenberger М, Berisha АТ, et al. Vitamin D deficiency 2.0: an update on the current status worldwide. Eur J Clin Nutr. 2020;74:1498-1513. DOI: https://doi.org/10.1038/s41430-020-0558-y.
22. Grygorieva N, Tronko M, Kovalenko V, Komisarenko S, Tatarchuk T, Dedukh N, et al. Diagnosis, prevention and treatment of vitamin D deficiency in adults: Ukrainian experts consensus statement. Pain, Joints, Spine. 2023;13(2):60-76. DOI: https://doi.org/10.22141/ pjs.13.2.2023.368.
23. Haimi M, Kremer R. Vitamin D deficiency/insufficiency from childhood to adulthood: Insights from a sunny country. World J Clin Pediatr. 2017 Feb 8;6(1):1-9. DOI: 10.5409/wjcp.v6.i1.1.
24. Álvarez-Mercado AI, Mesa MD, Gil Á. Vitamin D: Role in chronic and acute diseases. Encyclopedia of Human Nutrition. 2023:535-544. DOI: 10.1016/B978-0-12-821848-8.00101-3.
25. Bilezikian JP, Formenti AM, Adler RA, Binkley N, Bouillon R, Lazaretti-Castro M, et al. Vitamin D: Dosing, levels, form, and route of administration: Does one approach fit all? Rev Endocr Metab Disord. 2021 Dec;22(4):1201-1218. DOI: 10.1007/s11154-021-09693-7.
26. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Derzhavnyi ekspertnyi tsentr Ministerstvo okhorony zdorovia Derzhavna naukova ustanova «Naukovo-praktychnyi tsentr profilaktychnoi i klinichnoi medytsyny» Derzhavnoho upravlinnia spravamy». Klinichne vedennia patsiientiv z COVID-19 «ZhYVA» Klinichna nastanova. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2021. 143 s. DOI: https://doi.org/10.31612/COVID. [in Ukrainian].
27. COVID-19 rapid guideline: vitamin D. NICE guideline [NG187]; 2020 [updated 2022 July 14]. Available from: https://www.nice.org.uk/ guidance/ ng187/resources/covid19-rapid-guideline-vitamin-d-pdf-66142026720709.
28. Ramos-Hernández WM, Soto LF, Del Rosario-Trinidad M, Farfan-Morales CN, De Jesús-González LA, Martínez-Mier G, et al. Leukocyte glucose index as a novel biomarker for COVID-19 severity. Sci Rep. 2022;12:14956. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-18786-5.
29. Rafiq S, Jeppesen PB. Is Hypovitaminosis D Related to Incidence of Type 2 Diabetes and High Fasting Glucose Level in Healthy Subjects: A Systematic Review and Meta-Analysis of Observational Studies. Nutrients. 2018 Jan 10;10(1):59. DOI: 10.3390/nu10010059.
30. Aludwan M, Kobylіak N, Komisarenko Y. Metabolic predictors and vitamin D deficiency in patients with type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2019;15(6):459-468. DOI: https://doi.org/10. 22141/2224-0721.15.6.2019.185408. [in Ukrainian].
31. Ramasamy I. Vitamin D Metabolism and Guidelines for Vitamin D Supplementation. Clin Biochem Rev. 2020 Dec;41(3):103-126. DOI: 10.33176/AACB-20-00006.
32. Huang J, Zhu L, Bai X, Jia X, Lu Y, Deng A, et al. Multidimensional Analysis of Risk Factors for the Severity and Mortality of Patients with COVID-19 and Diabetes. Infect Dis Ther. 2020 Dec;9(4):981-1002. DOI: 10.1007/s40121-020-00359-6.
33. Qi LY, Liu HX, Cheng LC, Luo Y, Yang SQ, Chen X, et al. Prognostic Value of the Leuko-Glycemic Index in Acute Myocardial Infarction Patients with or without Diabetes. Diabetes Metab Syndr Obes. 2022 Jun 9;15:1725-1736. DOI: 10.2147/DMSO.S356461.
34. Demir М. The leuko-glycemic index can predict multivessel disease in the elderly acute myocardial infarction population? a retrospective cohort study. J Health Sci Med. 2023;6(5):1119-1124. DOI: 10.32322/jhsm.1349575/.
35. Ghelani D, Alesi S, Mousa A. Vitamin D and COVID-19: An Overview of Recent Evidence. Int J Mol Sci. 2021 Sep 29;22(19):10559. DOI: 10.3390/ijms221910559.
36. Al Ghadeer HA, Al Ramadan MS, Al Amer MM, Alshawaf MJ, Alali FJ, Bubshait AA, et al. Vitamin D Serum Levels in Type 2 Diabetic Patients: A Cross-Sectional Study. Cureus. 2022 Feb 24;14(2):e22558. DOI: 10.7759/cureus.22558.
37. Seshadri KG , Tamilselvan В, Rajendran А. Role of Vitamin D in Diabetes. Journal of Endocrinology and Metabolism. 2011;1(2):47-56. Available from: https://www.jofem.org/index.php/jofem/article/view/23/32.
38. Leung PS. The Potential Protective Action of Vitamin D in Hepatic Insulin Resistance and Pancreatic Islet Dysfunction in Type 2 Diabetes Mellitus. Nutrients. 2016;8(3):147. DOI: https://doi.org/10.3390/nu8030147.
39. Huang HY, Lin TW, Hong ZX, Lim LM. Vitamin D and Diabetic Kidney Disease. Int J Mol Sci. 2023 Feb 13;24(4):3751. DOI: 10.3390/ijms 24043751.
40. Martens PJ, Gysemans C, Verstuyf A, Mathieu AC. Vitamin D’s Effect on Immune Function. Nutrients. 2020 Apr 28;12(5):1248. DOI: 10.3390/nu12051248.
41. Singh SK, Jain R, Singh S. Vitamin D deficiency in patients with diabetes and COVID- 19 infection. Diabetes Metab Syndr. 2020 SepOct;14(5):1033-1035. DOI: 10.1016/j.dsx.2020.06.071.
42. Decyk A, Kobylińska M, Antosik K, Kurowska K. Vitamin D in SARS-CoV-2 infection. Rocz Panstw Zakl Hig. 2022;73(1):5-12. DOI: 10.32394/rpzh.2022.0191.
43. Ręka G, Korzeniowska A, Machowiec P, Maksymowicz M, Piecewicz-Szczęsna H. Impact of level of vitamin D in the body on the severity of COVID-19 – review of the literature. Przegl Epidemiol. 2020;74(4):583-595. DOI: 10.32394/pe.74.50.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 4, 171, 236-245 сторінки, код УДК 616.98:578.834]-06:616.379-008.64-085: [615,356:577.161.2-085

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-4-171-236-245