Гекова М. В., Танцура Л. М.

ЗВ’ЯЗОК МІЖ СТРУКТУРНИМИ ЗМІНАМИ З БОКУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА ПОКАЗНИКАМИ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦІАЛІВ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА ЕПІЛЕПСІЮ В ПРОЦЕСІ ЛІКУВАННЯ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Гекова М. В., Танцура Л. М.

Рубрика:

ПЕДІАТРІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

В даній роботі відображені результати аналізу показників, які отримали при співвідношенні нейровізуалізаційних даних, виявлених під час проведення МРТ головного мозку та такого електрофізіологічного дослідження, як викликані потенціали. У всьому світі, та зокрема в Україні, простежується тенденція до збільшення кількості дітей з неврологічними захворюваннями. В структурі хвороб неврологічного профілю епілепсія займає третє місце. Важливе медико-соціальне значення має відсутність контролю над нападами у 30% хворих, висока інвалідизація та соціальна стигматизація. Необхідний пошук нових методів діагностики та контролю ефективності лікування. Поряд з таким методом, як електроенцефалографія, що є базовим в діагностиці змін біоелектричної активності головного мозку, активно залучається метод викликаних потенціалів. Метод неінвазивний, простий у використанні, не потребує додаткової підготовки, існує можливість багаторазового використанні. Оцінка показників викликаних потенціалів, таких як латентність, амплітуда відповідей, дозволяє вивчити функціональний стан сенсорних систем, в першу чергу, зір та слух. Проводиться дослідження швидкостей латентностей, амплітуду відповідей і таким чином можливо оцінити непрямі ознаки ураження сенсорних систем, провести аналіз впливу протисудомної терапії. Представлені дані аналізу показників довголатентних слухових та зорових на спалах викликаних потенціалів у дітей з епілепсією підліткового віку, що проводилося на початку лікування та в динаміці. Усім дітям проводилось обов’язково таке дослідження, як МРТ головного мозку. Діти були поділені на групи з позитивним відгуком на лікування та з відсутністю та наявністю змін на МРТ, а також група з негативним відгуком на лікування з та без змін на МРТ. Найбільш виражені подовження латентностей відмічалися в групі дітей з негативним відгуком та з наявністю змін на МРТ та переважно це стосувалося зорових викликаних потенціалів. Тобто прогностично ця група найбільш не сприятлива. Взагалі, виявилося, що найбільш чуттєвий метод, що мав більший процент достовірної інформації, є зорові викликані потенціали на спалах. Таким чином, метод викликаних потенціалів у дітей підліткового віку з діагнозом епілепсія можливий для використання, як додаткового методу дослідження з метою оцінки тяжкості захворювання та ефективності проводимого лікування.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Kryshtopa BP, Ohniev VA, Lichman LIu, Horachuk VV, Chumak LI, Brych VV. Adaptotsiia opytuvalnyka «Quality of life in childhood epilepsy questionnaire qolce: parent form» do natsionalnykh umov. Ukraina. Zdorovia natsii. 2011;3(19):151-159. [in Ukrainian].
2. Horachuk VV. Medyko-sotsialni ta ekonomichni aspekty epilepsii. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2011;5(85)-IX-X:42-44. Dostupno: https://api.umj.com.ua/wp/wp-content/uploads/2011/10/85_42-44.pdf. [in Ukrainian].
3. Cowan LD. The epidemiology of the epilepsies in children. Ment. Retard. Dev. Disabil. Res. Rev. 2002;8(3):171-181. DOI: https://doi. org/10.1002/ mrdd.10035.
4. Volkova AV, Korzh YuV, Oleinikova NV, Tereshchenko LV, Zaitseva YuL. Doslidzhennia pokaznykiv zakhvoriuvanosti naselennia na epilepsiiu v Ukraini na derzhavnomu ta rehionalnomu rivniakh. Sotsialna farmatsiia v okhoroni zdorovia. 2019;5(4):14-22. DOI: https://doi. org/10.24959/sphhcj. 19.173. [in Ukrainian].
5. Kovtiuk NI, Shkrobanets ID. Yakist zhyttia ditei z epilepsiieiu ta mozhlyvosti yii pokrashchennia. Visnyk naukovykh doslidzhen. 2013;3:38- 40. [in Ukrainian].
6. Kolker IA. Neiropatofiziolohichni mekhanizmy zorovykh i slukhovykh porushen u ditei zi spastychnymy formamy dytiachoho tserebralnoho paralichu [avtoreferat]. Odesa: Odeskyi derzh. medychnyi un-t; 2005. 19 s. [in Ukrainian].
7. Hekova MV, Tantsura LM. Osoblyvosti vyklykanykh potentsialiv u ditei pidlitkovoho viku, khvorykh na epilepsiiu. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2024;1(172):138-152. [in Ukrainian].
8. Krashenyi IE, Popov AO. Modeliuvannia syhnalu zorovykh vyklykanykh potentsialiv. Mikrosystemy, elektronika ta akustyka. 2013;1:45-52. DOI: https://doi.org/10.20535/2312-1807.2013.18.1.187030. [in Ukrainian].
9. Brinciotti M, Mittica A, Matricardi M. Characteristics of visual evoked potentials related to the electro-clinical expression of reflex seizures in photosensitive patients with idiopathic occipital lobe epilepsy. Epilepsy Research. 2020;164:106345. DOI: https://doi.org/10.1016/j. eplepsyres.2020. 106345.
10. Aydin H, Bucak IH, Altunisik E. Does levetiracetam use affect visual evoked potentials in the treatment of childhood epilepsy? Minerva Pediatrics. 2024;76(1):86-92. DOI: https://doi.org/10.23736/S2724-5276.21.05879-1.
11. Scheffer IE, Berkovic S, Capovilla G, Connolly MB, French J, Guilhoto L, et al. ILAE classification of the epilepsies: Position paper of the ILAE Commission for Classification and Terminology. Epilepsia. 2017;58(4):512-521. DOI: https://doi.org/10.1111/epi.13709.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 3, 174, 351-360 сторінки, код УДК 616-053.2-616.853.4-6:612.821:611.84-85

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-3-174-351-360