Островська С. С., Ліхолєтов Е. О., Павлова В. В., Деркач А. К., Шевченко І. Ф., Адегова Л. Я.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Резюме. Сучасні дослідження щодо хвороби Альцгеймера (ХА) спрямовані на виявлення біомаркерів задовго до того, як буде досягнутий поріг клінічної діагностики цього захворювання. Передбачається, що ці дослідження сприяють розробці нових концептуальних моделей ХА, однією з яких є вивчення взаємозв’язку між цією хворобою, серцево-судинними (ССЗ) та цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ). Застосовуються сучасні знання про перетинання факторів ризику між ними для того, щоб знайти способи відтермінування або уповільнення розвитку ХА. Розроблено комплексну міру загального серцево-судинного ризику – фремінгемський кардіоваскулярний профіль ризику (FCRP), високий показник якого зв’язаний з погіршенням когнітивних здібностей і є предиктором прогресування ХА. Виявлені генетичні маркери, що зв’язані одночасно з ризиком розвитку ХА, ССЗ або ЦВЗ. Таким є аллель-ε4 гена APOE (аполіпопротеїну E), що підсилює ризик розвитку ХА і ССЗ. Ідентифіковані також інші гени, що сприяють їхньому розвиткові. Виявлено різні аспекти зв’язку між ХА і такими факторами ризику як віковий діапазон, зниження мозкового кровообігу, генетичні фактори ризику, відкладення амілоїду, морфологічні зміни в судинній мережі, порушення проникності гематоенцефалічного бар’єру, високий рівень холестерину, ЦД, холінергічну нейродегенерацію, забруднення повітря, грибкові і вірусні патогени, паління тощо. Приводяться також дані про те, що лікування ССЗ і ХА має багато загального, що підкреслює тісний взаємозв’язок цих захворювань і перешкоджає когнітивним порушенням у людей похилого віку. Ефективне лікування цукрового діабету у довгостроковій перспективі перешкоджає розвиткові ССЗ, а інтраназальний інсулін поліпшує когнітивні функції і модулює агрегацію Аβ у ранній стадії розвитку ХА. Крім того, специфічні поведінкові втручання, такі як аеробні вправи і фізична підготовка, надійно захищають від ССЗ і сприяють васкуляризації головного мозку, що поліпшує його функції. При цьому дієти з високим вмістом жирів показали підвищений ризик розвитку ССЗ і ХА, а ретельно розроблені здорові дієти перешкоджають цим захворюванням. Велика частина дослідників підтримує модель синергетичної взаємодії між судинними, цереброваскулярними і нейродегенеративними процесами на ранніх стадіях патогенезу ХА. Було висловлене припущення, що більш пізні стадії захворювання можуть демонструвати адитивні відносини. Таким чином, дані, приведені в огляді,свідчать про те, що запобігання судинних захворювань послаблює патологію ХА і тому ефективний контроль саме судинних факторів ризику є на сьогоднішній день найбільш надійним способом відстрочки і ступеню розвитку ХА.

хвороба Альцгеймера, серцево-судинна та цереброваскулярна патологія, їх взаємозв’язок.

1. Sperling RA, Aisen PS, Beckett LA, Bennett DA, Craft S, Fagan AM et al. Toward defining the preclinical stages of Alzheimer’s disease: recommendations from the National Institute on Aging-Alzheimer’s Association workgroups on diagnostic guidelines for Alzheimer’s disease. Alzheimers Dement. 2011;7:280-292.
2. Khachaturian Z, Lombardo J, Khachaturian A. New methods for the analysis of complex diseases. Alzheimers Dementia. 2011;6:475-4781.
3. Santos CY, Snyder PJ, Wu W, Zhang M, Echeverria A, Alber J, et al. Pathophysiologic relationship between Alzheimer’s disease, cerebrovascular disease, and cardiovascular risk: A review and synthesis. Alzheimers Dementia (Amst). 2017;7:69-87.
4. Bales KR, VErina T, Dodel RC, Du Y, Altstiel L, Bender M. Lack of apolipoprotein E dramatically reduces amyloid beta peptide deposition. Nature Genetics. 1997;17:263-264.
5. Mansoori N, Tripathi M, Luthra K, Alam R, Lakshmy R, Sharma S, et al. MTHFR (677 and 1298) and IL-6-174 G/C genes in pathogenesis of Alzheimer’s and vascular dementia and their epistatic interaction. Neurobiology of Aging. 2012;33:1003-8.
6. Brainstorm C, Anttila V, Bulik-Sullivan B, Finucane HK, Walters RK, Bras J, et al. Analysis of shared heritability in common disorders of the brain. Science. 2018;360(6395):8757.
7. Harrison SL, Ding J, Tang EY, Siervo M, Robinson L, Jagger C, et al. Cardiovascular disease risk models and longitudinal changes in cognition: a systematic review. PLoS One. 2014;9(12):e114431.
8. Dawber TR, Meadors GF, Moore FE. Epidemiological approaches to heart disease: the framingham study. American Journal of Public Health and the Nation’s Health.1951;41:279-281.
9. Viticchi G, Falsetti L, Buratti L, Boria C, Luzzi S, Bartolini M. Framingham risk score can predict cognitive decline progression in Alzheimer’s disease. Neurobiology of Aging. 2015;36:2940-2945.
10. Jung NY, Han JC. Ong YT, Cheung CY, Chen CP, Wong TY, et.al. Retinal microvasculature changes in amyloid-negative subcortical vascular cognitive impairment compared to amyloid-positive Alzheimer’s disease. Journal of the Neurological Sciences. 2019;396:94-101.
11. Feke GT, Hyman BT, Stern RA, Pasquale LR. Retinal blood flow in mild cognitive impairment and Alzheimer’s disease. Alzheimer’s Dementia. 2015;1:144-151.
12. Itzhaki RF. Corroboration of a Major Role for Herpes Simplex Vrus Type 1 in Alzheimer’s Disease. Frontiers in Aging Neuroscience. 2018;10:324.
13. Gelber RP, Ross GW, Petrovitch H, Masaki KH, Launer LJ, White LR. Antihypertensive medication use and risk of cognitive impairment: the Honolulu-Asia Aging Study. Neurology. 2013;81:888-895.
14. Isik AT, Kocyigit SE, Smith L, Aydin AE, Soysal PA. Сomparison of the prevalence of orthostatichypotensionbetween older patients with Alzheimer’s Disease, Lewy body dementia, and without dementia. Experiment Gerontology. 2019;124:110622.
15. Mouzat K, Chudinova A, Polge A, Kantar J,Camu W, Raoul C. et al. Regulation of Brain Cholesterol: What Role Do Liver X Receptors Play in Neurodegenerative Diseases. International Journal of Molecular Sciences. 2019;20(16):3858.
16. Ninomiya T. Epidemiological Evidence of the RelationshipBetween Diabetes and Dementia. Advances in Experim Med and Biology. 2019;1128:13-25.
17. Pisa D, Alonso R, Fernandez-Fernandez AM, Rabano A, Carrasco L. Polymicrobial Infections In Brain Tissue From Alzheimer’s Disease Patients. Scientific Reports. 2017;7:5559.
18. Soscia SJ, Kirby JE, Washicosky KJ, Tucker SM, Ingelsson M, Hyman B. The Alzheimer’s disease-associated Amyloid β-Protein is an Antimicrobial Peptide. PLoS One. 2010;5:9505.
19. Mordukhovich I, Coull B, Kloog I, Koutrakis P, Vokonas P, Schwartz J. Exposure to sub-chronic and long-term particulate air pollution and heart rate variability in an elderly cohort: the Normative Aging Study. Environmental Health. 2015;14:87-10.
20. Wu YC, Lin YC, Yu HL, Chen JH, Chen TF, Sun Y. Association between air pollutants and dementia risk in the elderly. Alzheimer Dementia. 2015;1:220-228.
21. Alber J, Alladi S, Bae HJ, Barton DA, Beckett LA, Bell JM, et al. White matter hyperintensities in vascular contributions to cognitive impairment and dementia (VCID): Knowledge gaps and opportunities. Alzheimers Dementia (NY). 2019;5:107-117.
22. Sweeney MD, Montagne A, Sagare AP, Nation DA, Schneider LS, Chui HC. Vascular dysfunction-The disregarded partner of Alzheimer’s disease. Alzheimers Dementia. 2019;15:158-167.
23. Roseborough A, Ramirez J, Black SE, Edwards JD. Associations between amyloid beta and white matter hyperintensities: a systematic review. Alzheimers Dementia. 2017;13:1154-1167.
24. Smith EE. Cerebral amyloid angiopathy as a cause of neurodegeneration. Journal of Neurochemistry.2018;144:651-658.
25. Jack CR, Bennett DA, Blennow K, Carrillo MC, Dunn B, Haeberlein SB. NIA-AA Research Framework: toward a biological definition of Alzheimer’s disease. Alzheimers Dementia. 2018;14:535-562.
26. Vemuri P, Knopman DS. The role of cerebrovascular disease when there is concomitant Alzheimer disease. Biochim et Biophysica Acta. 2016;1862:952-956.
27. Dallaire-Theroux C, Callahan BL, Potvin O, Saikali S, Duchesne S. Radiological-Pathological Correlation in Alzheimer’s Disease: Systematic Review of Antemortem Magnetic Resonance Imaging Findings. Journal of Alzheimer’s Disease. 2017;57:575-601.
28. Kapasi A, DeCarli C, Schneider JA. Impact of multiple pathologies on the threshold for clinically overt dementia. Acta Neuropathologica. 2017;134:171-186.
29. Marnane M, Al-Jawadi OO, Mortazavi S, Pogorzelec KJ, Wang BW, Feldman HH. Periventricular hyperintensities are associated with elevated cerebral amyloid. Neurology. 2016;86:535-543.
30. Lee S, Viqar F, Zimmerman ME, Narkhede A, Tosto G, Benzinger TL. White matter hyperintensities are a core feature of Alzheimer’s disease: evidence from the dominantly inherited Alzheimer network. Annals of Neurology. 2016;79:929-939.
31. Arvanitains Z, Capuano AW, Leurgans SE, Bennet DA, Schneider JA. Relation of cerebral vessel disease to Alzheimer’s disease dementia and cognitive function in elderly people: a cross-sectional study. The Lancet Neurology. 2016;15:934-943.
32. Scarmeas N, Luchsinger JA, Schupf N, Brickman AM, Cosentino S, Tang MX. Physical Activity, Diet, and Risk of Alzheimer Disease. JAMA. 2009;302:627-637.
33. Singer J, Trollor JN, Baune BT, Sachdev PS, Smith E. Arterial stiffness, the brain and cognition: A systematic review. Ageing Resear Reviews. 2014;15:16-27.
34. Jung NY, Han JC. Ong YT, Cheung CY, Chen CP, Wong TY, et.al. Retinal microvasculature changes in amyloid-negative subcortical vascular cognitive impairment compared to amyloid-positiveAlzheimer’s disease. Journal of the Neurological Sciences. 2019;396:94-101.
35. Hartz AM, Bauer B, Soldner EL, Wolf A, Boy S, Backhaus R. Amyloid-beta contribuites to blood-brain barrier leakage in transgenic human amyloid precursor protein mice and in humans with cerebral amyloid angiopathy. Stroke. 2012;43:514-523.
36. Corbo RM, Scacchi R. Apolipoprotein E (APOE) allele distribution in the world. Is APOE-ε4 a ‘thrifty’ allele? Annalis of Human Genetics. 1999;63:301-310.
37. Kalaria RN, Akinyemi R, Ihara M. Does vascular pathology contribute to Alzheimer changes? Journal of the Neurological Sciences.2012;322:141-147.
38. Iadecola C. The overlap between neurodegenerative and vascular factors in the pathogenesis of dementia. Acta Neuropathologica. 2010;120:287-296.
39. Schneider JA, Wilson RS, Bienias JL, Evans DA, Bennett DA. Cerebral infarctions and the likelihood of dementia from Alzheimer disease pathology. Neurology. 2004;62:1148-1155.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 302-307 сторінки, код УДК 616.894-053.8-02:616.1:616.83]-06

10.29254/2077-4214-2021-1-159-302-307