Киричек П. В., Лук’янцева Г. В.

ЗМІНИ СЕКРЕТОРНОЇ АКТИВНОСТІ МАСТОЦИТІВ ПІД ВПЛИВОМ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Киричек П. В., Лук’янцева Г. В.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

В товстій кишці численні медіатори мастоцитів впливають на структурно-функціональну цілісність ентероцитів, сприяють секреції іонів і води, активують імунні і вазомоторні реакції, беруть участь в процесах гемокоагуляції, а також модулюють моторику товстої кишки. Крім цього, вивільнення мастоцитами широкого спектру біологічно активних речовин визначає одну з провідних ролей цих клітин у модуляції функціональної активності місцевих нейрогуморальних регуляторних механізмів товстої кишки. Таким чином, біохімічне різноманіття вмісту секреторних гранул, варіантність дегрануляції, поліморфізм популяцій мастоцитів свідчать про їх важливу участь у здійсненні фізіологічних і патологічних процесів в травному тракті. Втім, у сучасній науковій літературі до сих пір вкрай мало наявних відомостей щодо реакції мастоцитів на вплив біологічно активно речовин, які приймають участь в регуляції моторики товстої кишки. Саме це актуалізувало появу нашого дослідження. В нашому дослідженні у всіх обраних для роботи речовин зареєстровано наявність впливу на процеси секреції мастоцитів. При цьому флокалін, форидон, суміш обох цих речовин, а також залуговування середовища, проявили себе як стимулятори дегрануляції тучних клітин. Кверцетин і кофеїн, навпаки, спричинюють інгібуючий вплив на секрецію мастоцитів. Максимальний ефект стимуляції секреції тучних клітин був зареєстрований при застосуванні суміші флокаліну і форидону, найменший – при застосуванні флокаліну. Ця тенденція є характерною як для підшкірної жирової клітковини, так і для брижі, також вона є притаманною для умов in vivo і in vitro. Стабілізуючий вплив кверцетину і кофеїну на секрецію мастоцитів був характерним для мастоцитів як брижі, так і підшкірної жирової клітковини в умовах in vivo та in vitro. Найменший ступінь змін секреції мастоцитів під впливом застосованих речовин було зафіксовано у препаратах підшкірної жирової клітковини, порівняно з препаратами брижі. Найбільшою мірою зміни у секреції мастоцитів були наявні в умовах in vitro, порівняно з ефектом in vivo.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Komi DE, Wöhrl S, Bielory L. Mast Cell Biology at Molecular Level: A Comprehensive Review. Clinic. Rev. Allergy Immunol. 2020;58:342- 365. DOI: 10.1007/s12016-019-08769-2.
2. Drozdovska SB, Babak SV, Lukyantseva HV, Ilin VM. Skorobohatov AM, Dubynska SM, et al. Rol mastotsytiv u pidtrymtsi homeostazu slyzovoi obolonky tovstoi kyshky. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2024;1(172):12-20. DOI: 10.29254/2077-4214-2024-1-172-12-20. [in Ukrainian].
3. Traina G. Mast Cells in Gut and Brain and Their Potential Role as an Emerging Therapeutic Target for Neural Diseases. Front Cell Neurosci. 2019;13:345. DOI: 10.3389/fncel.2019.00345.
4. Forsythe P. Mast cells in neuroimmune interactions. Trends Neurosci. 2019;42:43-55. DOI: 10.1016/j.tins.2018.09.006.
5. Albert-Bayo M, Paracuellos I, González-Castro AM, Rodríguez-Urrutia A, Rodríguez-Lagunas MJ, Alonso-Cotoner C, et al. Intestinal Mucosal Mast Cells: Key Modulators of Barrier Function and Homeostasis. Cells. 2019;8(2):135. DOI: 10.3390/cells8020135.
6. Bischoff SC. Role of mast cells in allergic and non-allergic immune responses: comparison of human and murine data. Nat Rev Immunol. 2007;7(2):93-104. DOI: 10.1038/nri2018.
7. Kolkhir P, Elieh-Ali-Komi D, Metz M, Siebenhaar F, Maurer M. Understanding human mast cells: lesson from therapies for allergic and nonallergic diseases. Nat Rev Immunol. 2022;22(5):294-308.
8. Uranga JA, Martínez V, Abalo R. Mast Cell Regulation and Irritable Bowel Syndrome: Effects of Food Components with Potential Nutraceutical Use. Molecules. 2020;25(18):4314. DOI: 10.3390/molecules25184314.
9. Schulman ES, Nishi H, Pelleg A. Degranulation of human mast cells: modulation by P2 receptors’ agonists. Front Immunol. 2023;14:1216580. DOI: 10.3389/fimmu.2023.1216580.
10. Council of Europe. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purpose. Strasbourg: Council of Europe; 1986. 52 p.
11. Lyndner DP, Kohan EM. Tuchnыe kletky kak rehuliator tkanevoho homeostaza y ykh mesto v riadu byolohycheskykh rehuliatorov. Arkhyv patolohyy. 1997;8(42):1-9.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 3, 174, 280-289 сторінки, код УДК 612.11:613.292(045)

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-3-174-280-289