Зайченко Г. В., Горчакова Н. О., Шумейко О. В., Клименко О. В.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Залізо є одним з найголовніших макроелементів в організмі, що приймає участь в організмі та приймає участь в окислювально-відновних процесах, біоенергетиці, входить до складу ряду ферментів. Мета дослідження. Проаналізувати властивості заліза та його препаратів і впливу на організм. Об’єкт і методи дослідження. З теми дослідження провели пошук та аналіз наукової літератури в таких базах даних як PubMed, Google Scholar, Scopus. Результати. Дефіцит заліза в першу чергу був відмічений при залізодефіцитній анемії, що потребує його мобілізації з депо, але поступово запаси заліза витрачаються, що і призводить до падіння рівня гемоглобіну до показників нижче норми. Залізодефіцитна анемія виникає при різних станах, в тому числі, неадекватному лікуванні, низькому комплайенсі хворих до прийому препаратів заліза, недостатній профілактиці, неадекватному контролі за лікуванням пацієнтаЛікування залізодефіцитної анемії необхідно проводити за рекомендаціями ВООЗ переважно пероральними препаратами заліза протягом 3-6 місяців, припиняють тільки при тривалій нормалізації рівня гемоглобіну. В останніх клінічних рекомендаціях по веденню хворих з різноманітною патологією серед препаратів внесені і лікарські засоби заліза. Саме залізодефіцитна анемія зустрічається часто у хворих з серцевою. Це пов’язують з погіршенням абсорбції заліза в травному каналі, а також доступності утилізованого заліза з ретикуло-ендотеліальної системи. Ознаки дефіциту заліза в крові спостерігали у осіб, що перебували в умовах гіпоксії. Визначили також патогенетичний зв’язок між метабо-літними параметрами та станом обміну заліза при цукровому діабеті. Певну роль грає наявність у цих хворих процесів запалення, коли підвищується вміст фактору некрозу пухлин альфа та ШОЕ на фоні пониження рівня гемоглобіну і гематокриту, кількості еритроцитів і підвищення концентрації розчинного трансферину, що свідчить про прогресування дефіциту заліза. Біомаркерами анемії при COVID-19 вважають дефіцит гемоглобіну і ферменту трансферину, рецепторів трансферину, гемосидерину. Встановлено падіння здібності трансферину до зв’язку з залізом. Змінється вміст протопорфірину. Сучасно випускають препарати заліза для перорального призначення – оксид заліза сахарит, заліза фумарат, сульфат, також існують комплекси оксиду заліза з полімальтозою для парентерального введення – заліза гідроксид цукрозний комплекс. Прийом препаратів заліза всередину комбінують з кислотою аскорбіновою, вітаміном В12, кислотою фолієвою та іншими вітамінними препаратами. Препарати заліза для парентерального введення вводять внутрішньовенно. Висновки. Сучасний стан дослідження заліза в функціонуванні життєвоважливих органів і виникненні захворювань ставить перед науковцями і клініцистами завдання щодо залучення нових експериментальних та клінічних методик для розширення уявлень про роль заліза в патобіохімічних механізмах, при патологічних станах, а також пошуку нових підходів до лікування.

залізо,механізми транспорту,залізовмісні ферменти,залізодефіцит,серцево-судинні,інфекційні,нейродегенеративні хвороби.

1. Zaharova IN, Machneva EB. Korrektsiya defitsita zheleza: istoricheskie and sovremennyie aspektii. Semeynaya meditsina. 2014;1(57):142- 5.
2. Stepurko T, Semyhina T, Barska Y, Zakhozha V, Kharchenko N. Indeks zdorovia. Ukraine-2018: results of zahalnonatsionalnoho doslidzhennia [Internet]. eKMAIR; 2018 [cited 2022Aug 16]. Dostupno: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/18335. [in Ukrainian].
3. Vinogradova OP, Kuznetsova MN, Biryuchkova OA. Antianemic preparations in complex treatment of inflammatory diseases of small organs. Obstetrics and Gynecology. 2015;2:49-52.
4. Gromova OA, Torshin IY, Hadzhidis AK. Analiz mokulekyarnyih mehanizmov vozdeystviya zheleza (ii), medi, margantsa v patogeneze zhelezodefitsitnoy anemii. Clinical Pharmacology and Pharmacoeconomics. 2010;1:1-9.
5. Belovol AN, Knyazkova II. Ot metabolyzma zheleza – k voprosam pharmakolohycheskoi korrektsyy eho defytsyta [Internet]. Repository of Kharkiv National Medical University; 2015 [cited 2022Aug 16]. Dostupno: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/11697. [in Ukrainian].
6. Rumyantsev AG, Zaharova IN, Chernov VM, Tarasova IS, Zaplatnikov AL, Korovina NA, et al. Rasprostranennost zhelezodefitsitnyih sostoyaniy i faktorii, na nee vliyayuschie. Meditsinskiy sovet. 2015;6:62-6.
7. Baird-Gunning J, Bromley J. Correcting iron deficiency. Australian Prescriber. 2016;39(6):193-9. DOI: 10.18773/austprescr.2016.069.
8. Camaschella C. Iron-deficiency anemia. New England Journal of Medicine. 2015;372(19):1832-43. DOI: 10.1056/nejmra1401038.
9. Zaporozhan VN, Ancheva IA. Pharmacocorrection of endothelial dysfunction, occurred during comorbid deficiency anemia as a means of preventing complications of pregnancy and childbirth. HEALTH OF WOMEN. 2015;98(2):71-4. DOI: 10.15574/hw.2015.98.71.
10. Venkataramani V. Iron homeostasis and metabolism: Two sides of a coin. Ferroptosis: Mechanism and Diseases. 2021;1301:25-40. DOI: 10.1007/978-3-030-62026-4_3.
11. Magomedova AP, Lomova NA, Karapetyan TE, Amiraslanov EY. Latentnyiy defitsit zheleza and zhelezodefitsitnaya anemia beremennyih: posledstviya dlya materi i ploda, vozmozhnyie puti resheniya. Meditsinskiy sovet. 2021;4:170-3.
12. Gaillard R, Steegers EAP, Tiemeier H, Hofman A, Jaddoe VWV. Placental vascular dysfunction, fetal and childhood growth, and cardiovascular development. Circulation. 2013;128(20):2202-10. DOI: 10.1161/circulation aha.113.003881.
13. Arzoo S, Yousof S, Rahman J, Chowdhury S. Iron deficiency anemia in pregnancy: Intravenous iron sucrose versus oral iron sulfate. Bangladesh Journal of Obstetrics & Gynaecology. 2020;33(1):40-4. DOI: 10.3329/bjog. v33i1.43541.
14. Dalal M, Goyal R, Nanda S, Dahiya P, Dahiya K, Madan S. Oral versus intravenous iron for treatment of iron deficiency anemia in pregnancy: A randomized controlled trial. Indian Journal of Public Health Research & Development. 2018;9(6):4-6. DOI: 10.5958/0976- 5506.2018.00513.2.
15. Rogozińska E, Daru J, Nicolaides M, Amezcua-Prieto C, Robinson S, Wang R, et al. Iron preparations for women of reproductive age with iron deficiency anemia in pregnancy (Frida): A systematic review and network meta-analysis. The Lancet Haematology. 2021;8(7):503-12. DOI: 10.1016/s2352-3026(21) 00137-x.
16. Gopchuk OM. Iron deficiency anemia. Women’s Health. 2019;9(145):32-7.
17. Ganz T. Anemia of inflammation. New England Journal of Medicine. 2019;381(12):1148-57. DOI: 10.1056/nejmra1804281.
18. Liu Z, Sun R, Li J, Cheng W, Li L. Relations of anemia with the all-cause mortality and cardiovascular mortality in the general population: A meta-analysis. The American Journal of the Medical Sciences. 2019;358(3):191-9. DOI: 10.1016/j.amjms.2019.05.016.
19. Voronkov LG, Gorbachova VV, Liashenko AV, Gavrilenko TI, Mkhitaryan LS, Yakushko LV, et al. Clinical and instrumental characteristics of patients with chronic heart failure and reduced left ventricular ejection fraction without anemia, depending on the presence of iron deficiency. Ukrainian Journal of Cardiology. 2018;(6):101-8. DOI: 10.31928/1608-635x-2018.6.101108.
20. Ponikowski P, van Veldhuisen DJ, Comin-Colet J, Ertl G, Komajda M, Mareev V, et al. Beneficial effects of long-term intravenous iron therapy with ferric carboxymaltose in patients with symptomatic heart failure and iron deficiency. European Heart Journal. 2014;36(11):657- 68. DOI: 10.1093/eurheartj/ehu385.
21. Hörl WH. Anemia management and mortality risk in chronic kidney disease. Nature Reviews Nephrology. 2013;9(5):291-301. DOI: 10.1038/nrneph. 2013.21.
22. Nikitin OD. Efektyvnist ta bezpeka zastosuvannia preparatu Sufer® v korektsii anemii u patsiientiv iz khronichnoiu nyrkovoiu destatnistiu. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 2015;1:49-51. [in Ukrainian].
23. Ryndina NH, Kravchun PH, Mishyna MM. Pokaznyky ferokinezu yak prohnostychni markersy yakosti zhyttia anemichnykh khvorykh na khronichnu sertsevu dostastatnist, poiednanu z khronichnoiu khvoroboiu nyrok, ta yikh dynamika pid vlividom terapevtychnoi korektsii. Zdobutky klinichnoi i eksperimentalnoi medytsyny. 2013;2:152-4. [in Ukrainian].
24. Popovich MY. Iron deficiency anemia in Zakarpattya High mountain region: Relevance, diagnosis, and comprehensive treatment. Hematology Transfusiology Eastern Europe. 2020;(3):372-82. DOI: 10.34883/pi.2020. 6.3.023.
25. Musina NN, Saprina TV, Prohorenko TS, Zima AP, Prokonich DA. Specifics of inflammation parameters, ferrokinetics and structure of anemic syndrome in patients with diabetes. Conference Proceedings; 2021. p. 72-80. DOI: 10.14341/conf.22-25.09.21-378.
26. Taneri PE, Alejandro Gómez-Ochoa S, Llanaj E, Francis Raguindin P, Rojas LZ, Wyssmann BM, et al. Anemia and iron metabolism in COVID-19: A systematic review and meta-analysis. European journal of epidemiology. 2020;35(8):763-73. DOI: 10.1101/2020.06.04.20122267.
27. Borodulina EA, Yakovleva EV. Metabolism of iron in the organism and indicators reflecting changes in lung tuberculosis. Clinical laboratory diagnostics. 2016;65(2):149-54.
28. Shahandeh A, Bui BV, Finkelstein DI, Nguyen CT. Therapeutic applications of chelating drugs in iron metabolic disorders of the brain and retina. Journal of Neuroscience Research. 2020;98(10):1889-904. DOI: 10.1002/jnr.24685.
29. Shu W, Dunaief J. Potential treatment of retinal diseases with Iron Chelators. Pharmaceuticals. 2018;11(4):112. DOI: 10.3390/ph11040112.
30. Ward RJ, Zucca FA, Duyn JH, Crichton RR, Zecca L. The role of iron in Brain Aging and Neurodegenerative Disorders. The Lancet Neurology. 2014;13(10):1045-60. DOI: 10.1016/s1474-4422(14)70117-6.
31. Kostromitska IO, Misiurova AV, Propisnova VV. Kliniko-farmatsevtychnyi analiz Fe-vmisnykh preparativ, provedenyi na bazi apteky «Fetida» m. Kharkiv. Pharmacoeconomics in Ukraine: status and prospects. 2021 May 21;1:65-6. [in Ukrainian].
32. Nikravesh N, Borchard G, Hofmann H, Philipp E, Flühmann B, Wick P. Factors influencing safety and efficacy of intravenous ironcarbohydrate nanomedicines: From production to clinical practice. Nanomedicine: Nanotechnology, Biology and Medicine. 2020;26:102178. DOI: 10.1016/j.nano.2020.102178.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 36-40 сторінки, код УДК 616.12.008.46:616.155.194.8

10.29254/2077-4214-2022-3-166-36-40