Казаков Ю. М., Чекаліна Н. І., Плакса В. М.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Вступ. Хронічна серцева недостатність (ХСН) є однією з провідних причин інвалідізації та смертності населення, з високою розповсюдженістю у світі і невпинними темпами зростання захворюваності. Останнім часом спостерігається усе більша поширеність ХСН у жінок, у похилому віці, у порівнянні з чоловіками, її розповсюдженість стає втроє більша. У постменопаузі суттєво зростає частота артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічної хвороби серця, що створює умови для розвитку ХСН. Тому актуальним є вивчення особливостей ХСН на тлі АГ у жінок постменопаузального віку з метою своєчасної діагностики й лікування на початкових стадіях. Метою роботи – аналітичне дослідження з визначенням провідних патогенетичних механізмів формування ХСН на тлі АГ в жінок у постменопаузі. Основна частина. В огляді представлені основні уявлення про патогенетичні механізми розвитку та прогресування ХСН. Зазначена роль нейро-гуморальної активації, гемодинамічного перенавантаження в умовах АГ, порушення метаболізму позаклітинного матриксу з формуванням жорсткості міокарду. Основну увагу приділено новій концепції розвитку ХСН, що полягає у впливі імунної активації та системного запалення. Зазначено роль прозапальних цитокінів у розвитку ендотеліальної дисфункції, ремоделюванні міокарду та прогресуванні ХСН. Незалежним фактором патогенетичних змін у розвитку ХСН є гіпоестрогенія у постменопаузі. Наведені механізми активації пресорних систем в умовах дефіциту естрогенів та опосередковані ефекти, у тому числі молекулярні механізми дисметаболізму сполучної тканини, кардіогемодинамічні наслідки та їхній взаємозв’язок. Знайдені спільні ланки у патогенезі АГ, ХСН та процесів, що супроводжують постменопаузу. Детально викладені прозапальні сигнальні каскади, що задіяні та активуються у механізмах формування ХСН в жінок у періоді постменопаузи, зокрема, за участю інтерлейкіна ST2, остеопротегерину. Обгрунтовано значення гіпоестрогенії у активації прозапальних механізмів з розвитком остеодисметаболізму, міокардіального фіброзу та ремоделювання та їхній взаємозв’язок крізь призму системного запалення. Представлені потенційні ранні маркери розвитку ХСН, зазначені можливі напрямки терапевтичного впливу. Висновки. В огляді систематизовано сучасні уявлення про патогенетичні механізми розвитку ХСН в жінок у постменопаузі на тлі АГ що визначає перспективи вирішення проблемних питань діагностики та лікування ХСН.

хронічна серцева недостатність артеріальна гіпертензія,постменопауза,патогенетичні механізми.

1. Kovalenko VM, Lutai MI, Sirenko YuM, Sychov OS. Sertsevo-sudynni zakhvoriuvannia: klasyfikatsiia, standarty diahnostyky ta likuvannia. Kiev: Morion; 2019. 239 s. [in Ukrainian].
2. Di Cesare E, Carerj S, Palmisano A, Carerj ML, Catapano F, Vignale D, et al. Multimodality imaging in chronic heart failure. Radiol. Med. 2021 Jul 16;126(2):231-242.
3. Goff DC Jr, Lloyd-Jones DM, Bennett G, Coady S, D’Agostino RB, Gibbons R, et al. ACC/AHA guideline on the assessment of cardiovascular risk: a report of the american college of cardiology. Circulation. 2013 Jun 24;129(25):49-73.
4. Ambrosy AP, Fonarow GC, Butler J, Chioncel O, Greene SJ, Vaduganathan M, et al. The global health and economic burden of hospitalizations for heart failure: lessons learned from hospitalized heart failure registries. J Am Coll Cardiol. 2014 Apr 1;63(12):1123-1133.
5. Fang N, Jiang M, Fan Y. Ideal cardiovascular health metrics and risk of cardiovascular disease or mortality: a meta-analysis. Int J Cardiol. 2016 Jul 1;214:279-83.
6. Truby LK, Rogers JG. Advanced heart failure: epidemiology, diagnosis, and therapeutic approaches. JACC Heart Fail. 2020 Jul;8(7):523- 536.
7. Voronkov LH. Patsiient iz KhSN v Ukraini: analiz usiiei populiatsii patsiientiv, obstezhenykh u ramkakh pershoho natsionalnoho zrizovoho doslidzhennia UNIVERS. Sertseva nedostatnist. 2012;1:8-14. [in Ukrainian].
8. Kovalenko VM, Dorohoi AP. Sertsevo-sudynni khvoroby: medychno-sotsialne znachennia ta stratehiia rozvytku kardiolohii v Ukraini. Ukr kardiol zhurn. 2016;3:5-14. [in Ukrainian].
9. Drozdova IV, Matsuha OM, Babets AA. Pervynna invalidnist unaslidok hipertonichnoi khvoroby ta tserebrovaskuliarnykh zakhvoriuvan: pidkhody do analizu ta prohnozuvannia. Ukrainskyi visnyk medyko-sotsialnoi ekspertyzy. 2016;1:14-21. [in Ukrainian].
10. Bui AL, Horwich TB, Fonarow GC. Epidemiology and risk profile of heart failure. Nat Rev Cardiol. 2011 Jan;8(1):30-41.
11. Dunlay SM, Roger VL, Redfield MM. Epidemiology of heart failure with preserved ejection fraction. Nat Rev Cardiol. 2017 Oct;14(10):591- 602.
12. Podzolkov VY, Mozharova LH, Khomytskaia YuV. Arteryalnaia hypertenzyia u zhenshchyn s klymakterycheskym syndromom. Obzory klynycheskoi kardyolohyy. 2015;1:5-10.
13. Kovalenko VM, Kornatskyi VM, Manoilenko T, Dorokhina A, Tsyzh O, Revenko I, et al. Stan zdorovia narodu Ukrainy ta medychnoi dopomohy tretynnoho rivnia: posibnyk. Kyiv: SI NSC Institute of Cardiology named after Acad. MD Strazhesko; 2019. 222 s. [in Ukrainian].
14. Sirenko Yu M. Medyko-sotsialni problemy kardiolohichnoi dopomohy v Ukraini: shliakhy vyrishenni. Problemy bezperervnoi medychnoi osvity ta nauky. 2014;2:6-10. [in Ukrainian].
15. Kovalenko VN, Svyshchenko EP. Lechenye arteryalnoi hypertenzyy v osobыkh klynycheskykh sytuatsyiakh. Kamenets-Podolskyi: Ynstytut kardyolohyy; 2005. 501 s.
16. Regnault V, Lacolley P, Safar ME. Hypertension in postmenopausal women: hemodynamic and therapeutic implications. J Am Soc Hypertens. 2018;12(3):151-153.
17. Srivaratharajah K, Abramson BL. Hypertension in menopausal women: the effect and role of estrogen. Menopause. 2019 Apr;26(4):428- 430.
18. Kim JM, Kim TH, Lee HH, Lee SH, Wang T. Postmenopausal hypertension and sodium sensitivity. J Menopausal Med. 2014 Apr; 20(1):1-6.
19. Voronkov LH. Patsiient iz KhSN v Ukraini: analiz danykh populiatsii patsiientiv, obstezhenykh u ramkakh pershoho natsionalnoho zrizovoho doslidzhennia UNIVERS. Sertseva nedostatnist. 2016;1(1):8-13. [in Ukrainian].
20. Pashkova I, Zhebel V, Palahniuk H, Antoniyk Y, Syvak V. Spadkovi chynnyky v rehuliatsii arterialnoho tysku, yak chynnyk rozvytku khronichnoi sertsevoi nedostatnosti na tli hipertonichnoi khvoroby: novi realii ta perspektyvy. Praktykuiuchyi likar. 2018;1:16-20. [in Ukrainian].
21. Vasiuk YuA, Dudarenko OP, Yushchuk EN, Shkolnyk EL, Serova MK. «Tsytokynovaia» model patoheneza khronycheskoi serdechnoi nedostatochnosty y vozmozhnosty novoho terapevtycheskoho podkhoda v lechenyy dekompensyrovannykh bolnykh. Ratsyonalnaia farmakoterapyia v kardyolohyy. 2006;2(4):63-70. [in Ukrainian].
22. DeLeon-Pennell KY, Jung M, Ma Y, Iyer RP, Yabluchanskiy A, Garrett MR, et al. IL-10 improves cardiac remodeling after myocardial infarction by stimulating M2 macrophage polarization and fibroblast activation. Basic Res Cardiol. 2017 May;112(3):33.
23. Paulus WJ, Zile MR. From systemic inflammation to myocardial fibrosis. The heart failure with preserved ejection fraction paradigm revisited. Circ Res. 2021 May 14;128(10):1451-1467.
24. Kaliuzhyn VV, Tepliakov AT, Vecherskyi YuIu, Riazantseva NV, Khlapov AP. Patohenez khronycheskoi serdechnoi nedostatochnosty: yzmenenye domynyruiushchei paradyhmы. Biulleten sybyrskoi medytsyni. 2007;6(4):71-79.
25. Franssen C, Chen S, Unger A, Korkmaz HI, De Keulenaer GW, Tschöpe C, et al. Myocardial microvascular inflammatory endothelial activation in heart failure with preserved ejection fraction. J Am Coll Cardiol HF. 2016 Apr;4(4):312-324.
26. Vizir VA, Berezin OE, Demidenko OV. Perspektyvy vidnovlennia funktsii endoteliiu pry arterialnii hipertenzii. Liky. 2000;3-4:5-12. [in Ukrainian].
27. González A, Fortuño MA, Querejeta R, Ravassa S, López B, López N, et.al. Cardiomyocyte apoptosis in hypertensive cardiomyopathy. Cardiovasc Res. 2003 Sept; 59(3):549-62.
28. Murphy SP, Ibrahim NE, Januzzi JL Jr. Heart failure with reduced ejection fraction: A Review. JAMA. 2020 Aug 4;324(5):488-504.
29. Shah AM, Mann DL. In search of new therapeutic targets and strategies for heart failure: recent advances in basic science. The Lancet. 2011 Aug; 378:704-12.
30. Iorga A, Umar S, Ruffenach G, Aryan L, Li J, Sharma S, et al. Estrogen rescues heart failure through estrogen receptor Beta activation. Biol Sex Differ. 2018 Oct;9(1):48.
31. Chhokar VS, Sun Y, Bhattacharya SK, Ahokas RA, Myers LK, Xing Z. Hyperparathyroidism and the calcium paradox of aldosteronism. Circulation. 2005 Feb;111(7):871-8.
32. Terrovitis J, Zotos P, Kaldara E, Diakos N, Tseliou E, Vakrou S, et al. Bone mass loss in chronic heart failure is associated with secondary hyperparathyroidism and has prognostic significance. Eur J Heart Fail. 2012 Mar;14(3):326-332.
33. Smetnyk VP, Shestakova YH. Sovremennye predstavlenyia o menopauzalnom metabolycheskom syndrome. Consilium medicum. 2003;5(9):543-6.
34. McDonagh TA, Robb SD, Murdoch DR, Morton JJ, Ford I, Morrison CE, et al. Biochemical detection of left-ventricular systolic dysfunction. Lancet. 1998 Jan 3;351(9095):9-13.
35. Ciccone MM, Cortese F, Gesualdo M, Riccardi R, Di Nunzio D, Moncelli M, et al. A novel cardiac bio-marker: ST2: a review. Molecules. 2013 Dec;18(12):15314-28.
36. Kopeva KV, Tepliakov AT, Tarasov NY, Ysakov LK, Hrakova EV, Synkova MN, et al. Prohnoz serdechno-sosudystыkh sobыtyi posle ymplantatsyy kardyovertera-defybrylliatora patsyentam s khronycheskoi serdechnoi nedostatochnostiu: znachenye povyshenyia kontsentratsyy endotelyna-1 y rastvorymoi formy belka ST2 v plazme krovy. Biulleten sybyrskoi medytsyni. 2018;17(3):140-150.
37. Memon AA, Sundquist K, Pirouzi Fard M, Elf JL, Strandberg K, Svensson PJ, et al. Identification of novel diagnostic biomarkers for deep venous thrombosis. Br J Haematol. 2018 May;181(3):378-85.
38. Gruson D, Lepoutre T, Ahn SA, Rousseau MF. Increased soluble ST2 is a stronger predictor of long-term cardiovascular death than natriuretic peptides in heart failure patients with reduced ejection fraction. International journal of cardiology. 2014;172(1):250-52.
39. Nadar SK, Shaikh MM. Biomarkers in routine heart failure clinical care. Card Fail Rev. 2019 Feb;5(1):50-56.
40. Shah RV, Januzzi JL Jr. ST2: a novel remodeling biomarker in acute and chronic heart failure. Curr Heart Fail Rep. 2010 Mar;7(1):9-14.
41. Lupón J, Gaggin HK, de Antonio M, Domingo M, Galán A, Zamora E, et al. Biomarker-assist score for reverse remodeling prediction in heart failure: The ST2-R2 score. Int J Cardiol. 2015 Apr;184:337-43.
42. Aimo A, Januzzi JL Jr, Bayes-Genis A, Vergaro G, Sciarrone P, Passino C, et al. Clinical and prognostic significance of sST2 in heart failure: JACC review topic of the week. J Am Coll Cardio. 2019 Oct;74(17):2193-2203.
43. Oshikawa K, Kuroiwa K, Tago K, Iwahana H, Yanagisawa K, Ohno S, et al. Elevated soluble ST2 protein levels in sera of patients with asthma with an acute exacerbation. Am J Respir Crit Care Med. 2001 Jul;164(2):277-281.
44. Kuroiwa K, Arai T, Okazaki H, Minota S, Tominaga S. Identification of human ST2 protein in the sera of patients with autoimmune diseases. Biochem Biophys Res Commun. 2001 Jun;284(5):1104-1108.
45. Kearns AE, Khosla S, Kostenuik PJ. Receptor activator of nuclear factor κB ligand and osteoprotegerin regulation of bone remodeling in health and disease. Endocrine reviews. 2008 Apr;29(2):155-192.
46. Trouvin AP, Goëb V. Receptor activator of nuclear factor-κB ligand and osteoprotegerin: maintaining the balance to prevent bone loss. Clin Interv Aging. 2010;5:345. DOI: 10.2147/CIA.S10153.
47. Kaidashev YP. Aktyvatsyia yadernoho faktora κB kak molekuliarnoi osnovi patoheneza metabolycheskoho syndroma. Patolohycheskaia fyzyolohyia y eksperymentalnaia terapyia. 2013;3:65-72.
48. Lorenz H, Rachner T. Die Rolle des RANK/RANKL/OPG-Signalwegs im Knochenstoffwechsel. Fortbildung Osteologie. 2010;3:118-121.
49. Tankó LB, Christiansen C, Cox DA, Geiger MJ, McNabb MA, Cummings SR. Relationship between osteoporosis and cardiovascular disease in postmenopausal women. J Bone Miner Res. 2005 Nov;20(11):1912-20.
50. Özkalaycı F, Gülmez Ö, Uğur-Altun B, Pandi-Perumal SR, Altun A. The role of osteoprotegerin as a cardioprotective versus reactive inflammatory marker: the chicken or the egg paradox. Balkan Med J. 2018 May 29;35(3):225-232.
51. Bhupathy P, Haines CD, Leinwand LA. Influence of sex hormones and phytoestrogens on heart disease in men and women. Women’s health. 2010 Jan;6(1):77-95.
52. Lyskova YuV, Stadnykov AA, Salykova SP. Rol telotsytov v remodelyrovanyy myokarda y razvytyy serdechno-sosudystykh oslozhnenyi u patsyentov s khronycheskoi serdechnoi nedostatochnostiu posle koronarnoho shuntyrovanyia. Kardyolohyia. 2018;58(8):29-37.
53. Pomatto LCD, Davies KJA. Adaptive homeostasis and the free radical theory of ageing. Free Radic Biol Med. 2018 Aug;124:420-430.
54. Shostak NA, Pravdyuk NG, Anichkov DA, Kondrashov AA. Hypertension in postmenopausal women: possibilities of combination therapy. The Clinician. 2013;7(3-4):80-86.
55. Price NL, Gomes AP, Ling AJ, Duarte FV, Martin-Montalvo A, North BJ, et al. SIRT1 is required for AMPK activation and the beneficial effects of resveratrol on mitochondrial function. Cell Metabolism. 2012 May; 15(5):675-690.
56. Torre E. Molecular signaling mechanisms behind polyphenol-induced bone anabolism. Phytochem Rev. 2017;16(6):1183-1226.
57. Nicolin V, De Tommasi N, Nori SL, Costantinides F, Berton F, Di Lenarda R. Modulatory effects of plant polyphenols on bone remodeling: a prospective view from the bench to bedside. Frontiers in Endocrinology. 2019 Jul;10:494.
58. Zakłos-Szyda M, Budryn G, Grzelczyk J, Pérez-Sánchez H, Żyżelewicz D. Evaluation of isoflavones as bone resorption inhibitors upon interactions with receptor activator of nuclear factor-κB ligand (RANKL). Molecules. 2020 Jan;25(1):206.
59. Cebova M, Pechanova O. Protective effects of polyphenols against ischemia/reperfusion injury. Molecules. 2020 Jul;25(15):3469.
60. Kaidashev YP. Syrtuyni–unyversalnie rehuliatori kletochnikh funktsyi. Вiopolymers and Cell. 2012;28(2):93-102.
61. Chekalina N, Burmak Y, Petrov Y, Borisova Z, Manusha Y, Kazakov Y, et al. Quercetin reduces the transcriptional activity of NF-kB in stable coronary artery disease. Indian Heart J. 2018;70(5):593-97.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 45-50 сторінки, код УДК 618.173-021.68-06:616.12-008.331.1:616.12-008.46-02

10.29254/2077-4214-2022-3-166-45-50