Шаторна В. Ф., Краснов О. О.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Малодослідженими є аспекти хронічного впливу на хід ембріогенезу солей кадмію з мікроелементами, які мають біоанатагоністичні властивості відносно токсичності важких металів. Актуальним напрямком морфологічних експериментальних досліджень є пошук нових можливих біоантагоністів токсичності кадмію серед мікроелементів, що здатні впливати на диселементози, підтримуючи гомеостаз організму в тому числі і під час вагітності. Метою експериментального дослідження було виявлення ступеню накопичення кадмію та визначення морфологічних змін в нирках дорослих самиць щурів та в ембріонах при введенні хлориду кадмію ізольовано та при комбінованому введенні з сукцинатами цинку і міді в хронічному експерименті на щурах. Дослідження проведено на вагітних самицях щурів, які розподілялись на 4 групи: перша – контроль; друга – ізольованого введення розчину хлориду кадмію у дозі 2,0 мг/кг; третя – комбінованого введення хлориду кадмію + сукцинат цинку в дозі 5 мг/кг; четверта – комбінованого введення хлориду кадмію + сукцинат міді 0,1мг/кг. Вплив досліджуваних чинників самиць щурів проводили щоденно з 1-го по 19-й день вагітності введенням розчину внутрішньошлунково, через зонд один раз на добу. Ступінь накопичення кадмію визначали з використанням поліелементного аналізу. Для визначення змін в морфогенезі нирок виготовлялись гістологічні зрізи нирок. На гістологічних препаратах досліджувались елементи нефронів: діаметр ниркового тільця, площа капсули нефрону. Виявлено достовірне зростання накопичення кадмію в нирках самиць щурів в групі ізольованого впливу хлоридом кадмію і в групах комбінованого впливу. Найвищий рівень накопичення визначався в групі комбінації кадмію з сукцинатом міді. Ембріони щура у групі ізольованого введення кадмію у 10,2 рази накопичували кадмій більше за контрольні показники. А в групах комбінованого введення хлориду кадмію з сукцинатами міді/цинку рівень накопичення кадмію достовірно зменшувався у порівнянні до групи ізольованого введення. Нефротоксичність хлориду кадмію при ізольованому введенні проявлялась на гістологічному рівні у розширенні капсули нефрону та ущільненні структур клубочків нефрону нирки самиці. В групах комбінованого введення хлориду кадмію з сукцинатами міді або цинку на гістологічному рівні не визналось збільшення площі капсули нефрону, що розцінювались нами як компенсаторний вплив сукцинатів на нефротоксичність кадмію. Отримані результати дозволяють розглядати сукцинати цинку та міді як потенційні біоантагоністи хлориду кадмію в хронічному експерименті на щурах

нирки, щури, ембріон, нефрон, кадмій, мідь, цинк.

1. Trakhtenberg IM, Kolesnikov VP, Lukovenko SV. Tyazhelyye metally vo vneshney srede. Sovremennyye gigiyenicheskiye i toksikologicheskiye aspekty. Minsk; 1994. 123 s. [in Russian].
2. Piasek M, Laskey JW, Kostial K, Blanusa M. Assessment of steroid disruption using cultures of whole ovary and/or placenta in rat and in human placental tissue. Arch Occup Environ Health. 2017;75:36-44. DOI: 10.1007/s00420-002-0351-3.
3. Piasek M, Laskey JW. Effects of in vitro cadmium exposure on ovarian steroidogenesis in rats. J Appl Toxicol. 2012 May-Jun;19(3):211-7.
4. Skal’nyy AV. Vliyaniye faktorov okruzhayushchey sredy na reproduktivnuyu sistemu devochek i devushek Moskovskogo megapolisa. Mikroelementy v meditsine. 2002;3(4):17-25. [in Russian]
5. Salomeina NV, Sklyanov YUI, Mashak SV. Sravnitel’nyy analiz effektov vozdeystviya sol’yu kadmiya v razlichnyye periody beremennosti. J of siberian medical sciences. 2019;2:61-67. [in Russian].
6. Senkevich OA, Sirotina ZV, Koval’skiy YUG, Berdnikov NV. Toksichnyye mikroelementy plodovo-materinskogo kompleksa v usloviyakh. antropogennoy nagruzki. Dal’nevostochnyy med. zhurn. 2018;2:61-4. [in Russian].
7. Shatorna VF, Garets’ VÍ, Kononova ÍÍ. Porívnyannya effektu vplivu soley svintsyu ta kadmíyu na yembríogenez u shchurív. Ukraí̈ns’kiy zhurnal meditsini, bíologíí̈ ta sportu. 2018;3.6(15):310-4. [in Ukrainian].
8. Nef’odov OO, Bílishko DV, Kushnar’ova KA, Shevchenko OS, Shatorna VF, Kefelí-Yanovs’ka OÍ, et al. Viznachennya vplivu kadmíyu na pokazniki yembríogenezu pri ízol’ovanomu vvedenní ta v kombínatsíí̈ z tsitratami selenu ta germaníyu. Medichní perspektivi. 2020;25(1):24- 31. [in Ukrainian].
9. Nef’odova OO, Azarov OÍ. Vpliv khloridu kadmíyu na pokazniki yembríogenezu shchurív pri vnutríshn’oshlunkovomu vvedenní. Ukraí̈ns’kiy zhurnal meditsini, bíologíí̈ ta sportu. 2018;6(15):36-41. [in Ukrainian].
10. Azarov OÍ, Nef’odova OO, Shatorna VF, Garets’ VÍ. Vpliv na rozvitok nirki u shchurív soley kadmíyu pri ízol’ovanomu vvedenní ta v kombínatsíí̈ z tsitratami metalív pri khroníchnomu vvedenní. Materialy II Mízhnarodnoi naukovo-praktichnoi ínternet-konferentsíii Íntegratsíya osvíti, nauki ta bíznesu v suchasnomu seredovishchí: zimoví disputi; 2021; Zaporizhzhya. Zaporizhzhya: Zaporizʹkyy natsionalʹnyy universytet; 2021. s. 134-136. [in Ukrainian].
11. Nef’odova OO, Azarov OÍ, Garets’ VÍ, Kuznetsova OV, Zhitníy MÍ, Shevchenko ÍV, et al. Vpliv soley kadmíyu na nefrogenez u shchurív pri ízol’ovanomu vvedenní ta v kombínatsíí̈ z tsitratami metalív. Vísnik problem bíologíí̈ í meditsini. 2021;1(159):224-230. [in Ukrainian].
12. Gozhenko AI, Sluchenko AN. Funktsional’noye sostoyaniye pochek v usloviyakh vodnoy i solevoy nagruzok pri beremennosti u krys na fone sulemovoy nefropatii. Nefrologiya. 2006;10(1):72-6. [in Russian].
13. Gozhenko AÍ, Rogoviy YUÊ, Fedoruk OS. “Prikhovane” ushkodzhennya proksimal’nogo víddílu nefronu. Odes. med. zhurnal. 2011;5:16-9. [in Ukrainian].
14. Gonokhova MN. Morfologicheskiye izmeneniya v pochkakh potomstva krys pri khronicheskoy intoksikatsii roditeley solyami tyazhelykh metallov. Vestnik KrasGAU. 2017;5:142-8. [in Russian].
15. Gonokhova MN. Strukturnyye izmeneniya v pochkakh zhivotnykh pri vozdeystvii na organizm kadmiya. Vestn. Altayskogo gos. agrar. unta. 2007;12:38-43. [in Russian].
16. Orlov YUP, Govorova NV. Rol’ suktsinatov pri kriticheskikh sostoyaniyakh. Obshchaya reanimatologiya. 2014;10(6):65-78. [in Russian].
17. Mayevskiy YEI, Grishina YEV, Rozenfel’d AS, Zyakun AM, Vereshchagina IM, Kondrashova MN. Anaerobnoye obrazovaniye suktsinata i oblegcheniye yego okisleniya vozmozhnyye mekhanizmy adaptatsii kletki k kislorodnomu golodaniyu. Biomeditsinskiy zhurnal. 2009;4:32- 36. [in Russian].
18. Yevglevskiy AA, Ryzhkova GF, Yevglevskaya YEP, Vanina NV, Mikhaylova II. Biologicheskaya rol’ i metabolicheskaya aktivnost’ yantarnoy kisloty. Vestnik Kurskoy gosudarstvennoy sel’skokhozyaystvennoy akademii. 2019;9:65-69. [in Russian]

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 97-102 сторінки, код УДК 616.61:591.3:546.48:612.6

10.29254/2077-4214-2022-1-163-97-102