Довгаль Г. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Для встановлення виживаності зародків щурів під впливом ацетату свинцю та в умовах корекції самиці білих безпорідних щурів протягом 3 тижнів до вагітності отримували 40 мл 0,01 % ацетату свинцю замість води. Після настання вагітності тварини продовжували вживати воду з ацетатом свинцю або разом з 1 % ферветалом або 1 % коферментом 010. В групі зародків, що зазнали впливу ацетату свинцю без корекції, загальна середня кількість зародків в однієї самиці склала 9,0 ± 0,19 (р < 0,05, контроль – 11,0 ± 0,21), при додаванні в раціон фервіталу кількість зародків збільшилась до 10,07 ± 0,14 (р > 0,05), при впливі коферменту 010 – до 9,14 ± 0,19 (р < 0,05). Середня кількість плодів, що вижили, в групі після впливу ацетату свинцю, склала 7,36 ± 0,31 (р < 0,05). В групі корекції фервіталом цей показник склав 8,89 ± 0,18 (р < 0,05), при корекції коферментом 010 – 8,29 ± 0,19 (р < 0,05). Корекція фервіталом має більш виразний ефект щодо протекції виживаності зародків.

виживаність, щур, пренатальний розвиток, ацетат свинцю

• Динерман А. А. Накопление свинца в плаценте и эмбрионе при его введении беременным самкам / А. А. Динерман, Н. А. Рождественская, С. И. Храмова // Свинец в окружающей среде (гигиенические аспекты). – Москва, 1978. – С. 63-65.
• Зербино Д. Д. Свинец – этиологический фактор поражения сосудов: основные доказательства / Д. Д. Зербино, Т. Н. Соломенчук, Ю. А. Поспишиль // Архив патологии. – 1997. – № 1. – С. 9-12.
• Купша Е. И. Морфо-функциональное состояние печени при свинцовой интоксикации и корригирования процесса токоферолом и эрбисолом / Е. И. Купша, Н. К. Каширина // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Т. 7, № 4. – С. 64-69.
• Морфофункциональная характеристика яичников, щитовидной железы и надпочечников при экспериментальном отравлении уксуснокислым свинцом / Т. А. Вылегжанина, Т. Е. Кузнецова, О. А. Манеева [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. – 1993. – № 9-10. – С. 6-8.
• Мостовой С. О. Кристаллическая фаза в составе регенерата нижній челюсти на фоне хронической свинцовой интоксикации и проводимой антитоксической терапии / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк, Е. М. Максимова, И. А. Наухацкий // Морфология. – 2009. – Т. 3, № 1. – С. 50-56.
• Остапенко О. В. Морфометрические изменения экзокринной части поджелудочной железы при интоксикации свинцом и коррекции витамином Е / О. В. Остапенко, Н. К. Каширина // Таврический медико-биологический вестник. – 2008. – Т. 11, № 3. – С. 112-115.
• Сетко Н. П. Кинетика металлов в системе мать-плод- новорожденный при техногенном воздействии / Н. П. Сетко, Е. А. Захарова // Гигиена и санитария. – 2005. – № 6. – С. 65-67.
• Шубина О. С. Влияние свинцовой интоксикации на морфофункциональное состояние системы плацента-плод / О. С. Шубина, Ю. В. Киреева // Вестник ОГУ. – 2008. – Т. 88, № 6. – С. 118-121.
• Effects of Lead Exposure before Pregnancy and Dietary Calcium during Pregnancy on Fetal Development and Lead Accumulation // S. Han, D. H. Pfizenmaier, E. Garcia [et al.] // Environmental Health Perspectives. – 2000. – Vol. 108, № 6. – Р. 48-52.
• Maternal Low-Level Lead Exposure and Fetal Growth / M. Zhu, E. F. Fitzgerald, K. H. Gelberg [et al.] // Environmental Health Perspectives. – 2010. – Vol. 118, № 10. – Р. 1471-1475.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (106), 2014 рік , 93-96 сторінки, код УДК 611.08:611.013]-092. 9