Квіт К. Б., Харченко В. В., Бодревич Б. Б.

ВІДНОВЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ В ОСІ «КИШКІВНИК–ПЕЧІНКА»: МІКРОБІОМ І ЦІЛІСНІСТЬ КИШКОВОГО БАР’ЄРА В ТЕРАПІЇ МЕТАБОЛІЧНО АСОЦІЙОВАНОЇ СТЕАТОТИЧНОЇ ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Квіт К. Б., Харченко В. В., Бодревич Б. Б.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП) розглядається як мультифакторне захворювання, що формується на тлі метаболічних порушень та системного запалення. Останні наукові дані свідчать про важливу роль взаємодії між кишківником і печінкою у розвитку цієї патології. Зміни складу кишкової мікробіоти та порушення бар’єрної функції кишківника можуть сприяти надходженню мікробних компонентів у портальний кровообіг, що потенційно активує запальні механізми в печінці та підтримує метаболічну дисфункцію. Одним із маркерів порушення цілісності кишкового бар’єра вважають зонулін – регулятор міжклітинних щільних контактів епітелію кишківника. Мета – визначити зв’язок між показниками кишкової проникності, характеристиками кишкового мікробіому та клініко-метаболічними особливостями у пацієнтів із МАСХП, а також оцінити можливі зміни цих показників під впливом терапії, спрямованої на модифікацію мікробіому. До дослідження було залучено 152 пацієнти з МАСХП і 47 осіб без ознак захворювання печінки, які склали контрольну групу. Оцінювали антропометричні, біохімічні та метаболічні показники. Аналіз складу кишкового мікробіому проводили за допомогою кількісної ПЛР у реальному часі, а концентрацію фекального зонуліну визначали методом імуноферментного аналізу. У межах лікування застосовували комплексний підхід, що включав модифікацію способу життя та мікробіом-орієнтовану терапію. У пацієнтів із МАСХП виявлено більш виражені метаболічні порушення, підвищені рівні печінкових ферментів і маркерів запалення, а також значно вищі показники фекального зонуліну порівняно з контрольною групою. Після проведеного лікування спостерігалося покращення метаболічних параметрів, зниження показників зонуліну та зміни мікробного профілю кишківника, що свідчить про часткове відновлення бар’єрної функції кишківника. Результати дослідження демонструють, що МАСХП асоціюється з дисбіозом кишкового мікробіому та підвищеною кишковою проникністю, а мікробіом-таргетна терапія може сприяти відновленню бар’єрної функції кишківника та покращенню метаболічних показників.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Jiménez-González C, Alonso-Peña M, Argos Vélez P, Crespo J, Iruzubieta P. Unraveling MASLD: the role of gut microbiota, dietary modulation, and AI-driven lifestyle interventions. Nutrients. 2025;17(9):1580. DOI: 10.3390/nu17091580.
2. Tilg H, Adolph TE, Dudek M, Knolle P. Non-alcoholic fatty liver disease: the interplay between metabolism, microbes and immunity. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2021;18:707-722.
3. Di Vincenzo F, Del Gaudio A, Petito V, Molfino A, Santoro L, Gasbarrini A, et al. Gut microbiota, intestinal permeability, and systemic inflammation: a narrative review. Intern Emerg Med. 2024;19:275-293. DOI: 10.1007/s11739-023-03374-w.
4. Loomba R, Sanyal AJ. The global NAFLD epidemic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2013;10:686-690.
5. Tilg H, Cani PD, Mayer EA. Gut microbiome and liver diseases. Gut. 2016;65:2035-2044.
6. Boursier J, Mueller O, Barret M, Machado M, Fizanne L, Araujo-Perez F, et al. The severity of non-alcoholic fatty liver disease is associated with gut dysbiosis and shift in the metabolic function of the gut microbiota. Hepatology. 2016;63(3):764-775.
7. Albillos A, de Gottardi A, Rescigno M. The gut-liver axis in liver disease: pathophysiological basis for therapy. J Hepatol. 2020;72(3):558577.
8. Ciurea NA, Pantea CM, Grama P, Kosovski IB, Bataga S. Fecal zonulin as a non-invasive marker of intestinal permeability: findings from a prospective cohort study. Medicina (Kaunas). 2025;61(9):1527.
9. Fasano A. Zonulin and its regulation of intestinal barrier function: the biological door to inflammation, autoimmunity, and cancer. Physiol Rev. 2011;91(1):151-175.
10. Veres-Székely A, Szász C, Pap D, Szebeni B, Bokrossy P, Vannay Á. Zonulin as a potential therapeutic target in microbiota-gut-brain axis disorders: encouraging results and emerging questions. Int J Mol Sci. 2023;24:7548. DOI: 10.3390/ijms24087548.
11. Koutoukidis DA, Yen S, Gomez Castro P, Misheva M, Jebb SA, Aveyard P, et al. Changes in intestinal permeability and gut microbiota following diet-induced weight loss in patients with metabolic dysfunction-associated steatohepatitis and liver fibrosis. Gut Microbes. 2024;16(1):2392864. DOI: 10.1080/19490976.2024.2392864.
12. Leung C, Rivera L, Furness JB, Angus PW. The role of the gut microbiota in NAFLD. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2016;13:412-425.
13. Cani PD, Amar J, Iglesias MA, Poggi M, Knauf C, Bastelica D, et al. Metabolic endotoxemia initiates obesity and insulin resistance. Diabetes. 2007;56:1761-1772.
14. Tilg H, Moschen AR. Microbiota and diabetes: an evolving relationship. Gut. 2014;63:1513-1521.
15. Didyk OK, Chernyavskyi VV, Shypulin VP. Assessing the diagnostic value of zonulin as a biomarker for intestinal permeability in patients with metabolic-associated fatty liver disease in combination with type 2 diabetes mellitus. Zaporozhye Medical Journal. 2023;25(5):416420.
16. Didyk OK, Chernyavskyi VV, Shypulin VP, Tishchenko VV. Effectiveness of rifaximin and probiotics for the correction of intestinal permeability in patients with metabolic-associated fatty liver disease in combination with type 2 diabetes mellitus. Wiad Lek. 2024;77(4):732-738. DOI: 10.36740/ WLek202404118.
17. Zheng Y, Zhang Z, Tang P, Wu Y, Zhang A, Li D, et al. Probiotics fortify intestinal barrier function: a systematic review and meta-analysis of randomized trials. Front Immunol. 2023;14:1143548. DOI: 10.3389/fimmu. 2023.1143548.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 1, 180, 259-270 сторінки, код УДК 616.36-003.826-06:616.34-008.87-008.6]-08

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-1-180-259-270