Караченцев Ю. І., Дубовик В. М., Гопкалова І. В., Хазієв В. В., Сазонов М. Є., Герасименко Л. В.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Метою нашого дослідження було визначення віддалених результатів хірургічного лікування первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ). Для оцінки ефективності даного методу нами було детально обстежено 45 осіб, які були прооперовані з приводу ПГПТ з 2000 по 2020 рр. Визначали рівні ПТГ, вітаміну D (25(ОН)D), загальний та іонізований кальцій у крові, фосфору крові. Результати досліджень показали що у віддалений період після операції рецидиву ПГПТ виявлено не було. Проте в результаті обстеження було виявлено дефіцит (у 4 випадках – 9% від 45 обстежених) або недостатність (у 16 випадках – 35,5%) вітаміну D, показник якого склав 27,24±4,28 нг/мл, та коливався в інтервалі від (6,67 до 65,50) нг/мл. Це, в свою чергу, призвело до легкого ступеня гіперкальціємії у 6,7% хворих та гіпокальціємії у 9% випадків. Іонізований кальцій був більш чутливим до зниження рівня вітаміну D, тому зниження його рівня було виявлено вже у 47% обстежених. Рівень ПТГ був незначно підвищений лише у 5 осіб (12% від 43 обстежених) і коливався від (78 до 116) пг/мл. Виявлена, недостатність вітаміну Д привела до зниження рівня загального та іонізованого кальцію в крові, а тривалий дефіцит вітаміну Д викликав підвищення рівня ПТГ, що надалі привело до гіперкальціємії. Таким чином, аналізуючи віддалені результати лікування можна іноді не тільки оцінити метод лікування, але й виявити ті фактори, які свого часу привели до даної патології и знов можуть призвести до рецидиву даного захворювання. Таким чином, було встановлено, що хірургічне лікування первинного гіперпаратиреозу є радикальним та ефективним методом. Але ведення хворих у віддалені терміни після операції щодо первинного гіперпаратиреозу, вимагає моніторингу не тільки паратиреоїдного гормону, а й вітаміну D з метою профілактики можливих рецидивів захворювання.

хірургічне лікування первинного гіперпаратиреозу,гіперпаратиреоз,вітамін D,паратиреоїдний гормон.

1. Obiarinze R, Chen H, Lindeman B, Fazendin J, Ramonell KM. Parathyroid Imaging Practices for Primary Hyperparathyroidism Without Previous Operations Among Endocrine Surgery Program Directors. Am Surg. 2021 May 31;31348211023440. DOI: 10.1177/00031348211023440.
2. Wilhelm SM, Wang TS, Ruan DT, Lee JA, Asa SL, Duh QY, et al. The American Association of Endocrine Surgeons Guidelines for Definitive Management of Primary Hyperparathyroidism. JAMA Surg. 2016 Oct 1;151(10):959-968. DOI: 10.1001/jamasurg.2016.2310.
3. Mokrysheva NG, Eremkina AK, Mirnaya SS, Krupinova JA, Voronkova IA, Kim IV, et al. Klinicheskie rekomendacii po pervichnomu giperparatireozu kratkaya versiya. Problemi Endokrinologi. 2021;67(4):94-124. DOI: 10.14341/probl12801.
4. NICE. Hyperparathyroidism (primary): diagnosis, assessment and initial Management. London: NICE guidelines; 2019. Available from: www.nice.org.uk/guidance/ng132.
5. Vestergaard P, Mosekilde L. Cohort study on effects of parathyroid surgery on multiple outcomes in primary hyperparathyroidism. BMJ. 2003;7414(327):530-4.
6. Kouvaraki MA, Greer M, Sharma S, Beery D, Armand R, Lee JE, et al. Indications for operative intervention in patients with asymptomatic primary hyperparathyroidism: practice patterns of endocrine surgery. Surgery. 2006;139(4):527-34. DOI: 10.1016/j.surg.2005.09.006.
7. Makarov IV, Galkin RA, Prokofeva NA, Boltovskaya VA, Romanov RM, Hohlova DO. Opit diagnostiki i hirurgicheskogo lecheniya pervichnogo giperparatireoza. Endokrinnaya hirurgiya. 2017;11(2):81-89. DOI: 10.14341/serg2017281-89.
8. Seib CD, Meng T, Suh I, Cisco RM, Lin DT, Morris AM, et al. Undertreatment of primary hyperparathyroidism in a privately insured US population: Decreasing utilization of parathyroidectomy despite expanding surgical guidelines. Surgery. 2021;169(1):87-93. DOI: 10.1016/j. surg.2005. 09.006.
9. Huang SY, Burchette R, Chung J, Haigh PI. Parathyroidectomy for nephrolithiasis in primary hyperparathyroidism: Beneficial but not a panacea. Surgery. 2022;171(1):29-34. DOI: 10.1016/j.surg.2021.03.077.
10. Islam AK. Advances in the diagnosis and the management of primary hyperparathyroidism. Ther Adv Chronic Dis. 2021;12:20406223211015965. DOI: 10.1177/20406223211015965.
11. Elsmark-Svensson H, Rolighed L, Harsløf T, Rejnmark L. Risk of fractures in primary hyperparathyroidism: a systematic review and metaanalysis. Osteoporos Int. 2021;32(6):1053-1060. DOI: 10.1007/s00198-021-05822-9.
12. Bilezikian JP, Cusano NE, Khan AA, Liu J-M, Marcocci C, Bandeira F. Primary hyperparathyroidism. Nat Rev Dis Primers. 2016;19(2):16033. DOI: 10.1038 /nrdp.2016.33.
13. Walker MD, Cong E, Lee JA, Kepley A, Zhang C, McMahon DJ, et al. Vitamin D in primary hyperparathyroidism: Effects on clinical, biochemical, and densitometric presentation. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2015;100(9):3443-51. DOI: 10.1210/jc.2015-2022.
14. Canaff L, Hendy GN. Human calcium-sensing receptor gene: Vitamin D response elements in promoters P1 and P2 confer transcriptional responsiveness to 1,25-dihydroxyvitamin D. J. Biol. Chem. 2002;277(33):30337-50. DOI: 10.1074/jbc.M201804200.
15. Moosgaard B, Vestergaard P, Heickendorff L, Melsen F, Christiansen P, Mosekilde L. Vitamin D status, seasonal variations, parathyroid adenoma weight and bone mineral density in primary hyperparathyroidism. Clin. Endocrinol. (Oxf). 2005;63(5):506-13. DOI: 10.1111/j.1365- 2265.2005. 02371.x.
16. Battista C, Guarnieri V, Carnevale V, Baorda F, Pileri M, Garrubba M, et al. Vitamin D status in primary hyperparathyroidism: effect of genetic background. Endocrine. 2017;55(1):266-72. DOI: 10.1007/s12020-016-0974-x.
17. Demiralay E. Comparison of proliferative activity in parathyroid glands in primary and secondary hyperparahyroidism. Acta Endocrinol. (Buchar). 2011;7(4):513-22. DOI: 10.4183/aeb.2011.513.
18. Nasser M. Clinical significance of vitamin D deficiency in primary hyperparathyroidism, and safety of vitamin D therapy. South Med. J. 2011 Jan;104(1):29-33. DOI: 10.1097/SMJ.0b013e3181fcd772.
19. Samuel S, Sitrin MD. Vitamin D’s role in cell proliferation and differentiation. Nutr Rev. 2008;66(10(2)):116-24. DOI: 10.1111/j.1753- 4887.2008.00094.x.
20. Rolighed L, Rejnmark L, Sikjaer T, Heickendorff L, Vestergaard P, Mosekilde L, et al. Vitamin D treatment in primary hyperparathyroidism: A randomized placebo controlled trial. J. Clin Endocrinol Metab. 2014;99(3):1072-80. DOI: 10.1210/jc.2013-3978.
21. Shah VN, Shah CS, Bhadada SK, Rao DS. Effect of 25 (OH) D replacements in patients with primary hyperparathyroidism (PHPT) and coexistent vitamin D deficiency on serum 25(OH) D, calcium and PTH levels: a meta-analysis and review of literature. Clin Endocrinol (Oxf). 2014;80(6):797-803. DOI: 10.1111/cen.12398.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 160-166 сторінки, код УДК 616.441, 616.447-008.6:616-07

10.29254/2077-4214-2022-4-167-160-166