Вигівська Л. А., Плєхова О. О.

УЛЬТРАЗВУКОВІ ТА ДОПЛЕРОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАНУ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗА В ДІВЧАТ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ З АНОМАЛЬНИМИ МАТКОВИМИ КРОВОТЕЧАМИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ АНЕМІЇ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Вигівська Л. А., Плєхова О. О.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Аномальні маткові кровотечі – одна з найважливіших проблем не лише в гінекологічній практиці жінок репродуктивного віку, але й у дівчат пубертатного періоду. АМК є однією з причин виникнення анемії, погіршання загального стану молодих пацієнток, зниження успішності в школі. Незважаючи на чітку клінічну картину, АМК потребують додаткових діагностичних заходів, зокрема проведення УЗД, що дає змогу визначитися з типом кровотечі, застосувати максимально ефективне лікування, профілактувати можливі рецидиви. Серед багатьох сучасних діагностичних методів УЗД лишається найбільш доступним, безпечним, недорогим і неінвазивним методом оцінки стану органів малого таза в гінекології пацієнток різного віку. Мета дослідження: дослідити ультразвукові та доплерометричні характеристики стану органів малого таза в дівчат пубертатного періоду з аномальними матковими кровотечами залежно від ступеня тяжкості анемії. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 65 пацієнток віком 10-17 років з АМК, що становили основну групу (ОГ). За ступеням тяжкості анемії дівчат ОГ було додатково розподілено на клінічні підгрупи: І клінічна підгрупа – 30 (46,1%) дівчат з анемією легкого ступеня, ІІ – 25 (38,5%) дівчат з анемією середнього ступеня, ІІІ – 10 (15,4%) дівчат з тяжкою анемією. Контрольну групу (КГ) становили 30 практично здорових дівчат. Ультразвукове і доплерометричне дослідження (ДД) органів малого таза проводили з використанням ультразвукового сканера «MINDRAY M7» (Китай). УЗД та ДД виконували на 5-7-й та 17-21-й день МЦ або в будь-який день МЦ за призначенням гінеколога або на момент надходження до стаціонару. ДД включало кількісне і якісне оцінювання кривих швидкостей кровотоку (КШК) у маткових (МА), базальних (БА) і спіральних артеріях (СА) міометрія. Результати. У дівчат з анемією середнього та тяжкого ступенів було виявлено найбільші розміри матки за рахунок її довжини та товщини. Так, найбільшою довжина матки була в пацієнток з анемією середнього ступеня, а медіанне значення довжини матки перевищувало цей показник у КГ в 1,2 раза. Медіанне значення товщини матки в пацієнток з анемією середнього та тяжкого ступенів перевищувало цей показник у КГ у 1,6 раза. У 87,7% дівчат ОГ ехоструктура ендометрія була неоднорідною та містила ділянки зниженої і підвищеної ехощільності. Найбільше потовщення ендометрія було в дівчат с тяжкою анемією. Медіанне значення товщини ендометрія в дівчат ІІІ групи перевищувало цей показник у КГ у 2,4 раза. Об’єм матки був максимально збільшеним у пацієнток ІІ та ІІІ підгруп, що, можливо, було пов’язано із збільшенням товщини ендометрія. Медіанне значення об’єму матки в дівчат ПП з анемією середнього ступеня перевищувало показник контрольної групи в 1,1 раза, а в підгрупі з тяжкою анемією – в 1,2 раза. При проведенні ДД визначено зниження рівня РІ у МА, БА та СА. Найнижчий рівень РІ було зареєстровано в МА дівчат ПП з тяжкою анемією, який виявився в 1,7 раза нижчим за показник КГ. В БА рівень РІ у пацієнток з анемією середнього ступеня було знижено в 1,2 раза, з тяжкою анемією – в 1,3 раза порівняно з КГ. У СА рівень РІ в дівчат ПП з анемією середнього ступеня було знижено в 1,09 раза, а в дівчат з тяжкою анемією – в 1,15 раза порівняно з КГ. З боку яєчників в ОГ візуалізувалися такі зміни: у 38,5% – фолікулярні кісти, у 32,3% – полікістозні яєчники, у 16,9% – кісти жовтого тіла. Висновки. У дівчат пубертатного періоду з АМК й анемією середнього і тяжкого ступенів спостерігаються найбільш виражені ехографічні зміни з боку органів малого таза. Розміри матки характеризуються збільшенням, а структура ендометрія – неоднорідністю та потовщенням. Виявлено порушення маткового кровообігу у вигляді зниження тонусу в маткових, базальних і спіральних артеріях. Діагностичними змінами з боку яєчників є наявність фолікулярних кіст, полікістозу яєчників та кіст жовтого тіла.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Friberg B, Ornö AK, Lindgren A, Lethagen S. Bleeding disorders among young women: a population-based prevalence study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2006;85(2):200-206. DOI: 10.1080/00016340500342912.
2. Chan SS, Yiu KW, Yuen PM, Sahota DS, Chung TK. Menstrual problems and health-seeking behaviour in Hong Kong Chinese girls. Hong Kong Med J. 2009;15(1):18-23.
3. Pecchioli Y, Oyewumi L, Allen LM, Kives S. The Utility of Routine Ultrasound in the Diagnosis and Management of Adolescents with Abnormal Uterine Bleeding. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2017;30(2):239-242. DOI: 10.1016/j.jpag.2016.09.012.
4. Zaporozhan VM, Polova SP, Ariaiev ML. Dytiacha hinekolohiia. Odesa: ONMedU; 2013. 343 s. [in Ukrainian].
5. Barrington DJ, Robinson HJ, Wilson E, Hennegan J. Experiences of menstruation in high income countries: A systematic review, qualitative evidence synthesis and comparison to low- and middle-income countries. PLoS One. 2021;16(7):e0255001. DOI: 10.1371/journal. pone.0255001.
6. Groenewald C, Isaacs N, Isaacs D. Adolescent Sexual and Reproductive Health During the COVID-19 Pandemic: A Mini Review. Front Reprod Health. 2022;4:794477. DOI: 10.3389/frph.2022.794477.
7. Janighorban M, Boroumandfar Z, Pourkazem, R, Mostafavі F. Barriers to vulnerable adolescent girls’ access to sexual and reproductive health. BMC Public Health. 2022;22:2212. DOI: 10.1186/s12889-022-14687-4.
8. Günther V, Bauer M, Maass-Poppenhusen K, Maass N, Alkatout I. Pediatric and adolescent gynecology- a current overview. J Turk Ger Gynecol Assoc. 2023;24(1):65-73. DOI: 10.4274/jtgga.galenos.2022.2022-5-4.
9. Committee on Adolescent Health Care. ACOG Committee Opinion No. 651: Menstruation in Girls and Adolescents: Using the Menstrual Cycle as a Vital Sign. Obstet Gynecol. 2015;126(6):e143-e146. DOI: 10.1097/AOG.0000 000000001215.
10. Chaudhari UK, Imran M, Manjramkar DD, Metkari SM, Sable NP, Gavhane DS, et al. Use of ultrasound imaging for the diagnosis of abnormal uterine bleeding in the bonnet macaque (Macaca radiata). Lab Anim. 2017;51(1):65-74. DOI: 10.1177/0023677216637304.
11. Pecchioli Y, Oyewumi L, Allen LM, Kives S. The Utility of Routine Ultrasound in the Diagnosis and Management of Adolescents with Abnormal Uterine Bleeding. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2017;30(2):239-242. DOI: 10.1016/j.jpag.2016.09.012.
12. Munro MG, Critchley HOD, Fraser IS; FIGO Menstrual Disorders Committee. The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. Int J Gynaecol Obstet. 2018;143(3):393-408. DOI: 10.1002/ijgo.12666.
13. MOZ Ukrainy. Nakaz MOZ Ukrainy № 709 Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy Zalizodefitsytna anemiia. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2015. Dostupno: . [in Ukrainian].
14. Sultan C, ed. Pediatric and adolescent gynecology: Evidence-based clinical practice. 2nd, revised and extended edition. Basel: Karger Publishers; 2012. 396 р.
15. Tuchkina I, Vygivska LA, Novikova AA. Abnormal uterine bleeding in adolescents: current state of the problem. Wiadomosci lekarskie. 2020;LXXIII(8):1752-1755. DOI: 10.36740/WLek202008130.
16. Krasylnykov RH, Abdullaev RIa. Transvahynalnoe ultrazvukovoe yssledovanye y mahnytorezonansnaia tomohrafyia v dyahnostyke hyperplastycheskykh protsessov эndometryia. Mezhdunar. med. zhurn. 2013;1:113-117.
17. Dueholm M, Hjorth IM. Structured imaging technique in the gynecologic office for the diagnosis of abnormal uterine bleeding. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2017;40:23-43. DOI: 10.1016/j.bpobgyn.2016.09.010.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 174-183 сторінки, код УДК 618.14-005.1-005.4-053.6-007-073.432.19

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-174-183