Біла В. В., Загородня О. С., Тимощук К. В., Антонюк М. І.

ТАКТИКА ВЕДЕННЯ ПЕРЕДЧАСНОГО РОЗРИВУ ПЛОДОВИХ ОБОЛОНОК ПРИ ДУЖЕ РАННІХ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГАХ – КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Біла В. В., Загородня О. С., Тимощук К. В., Антонюк М. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Передчасний розрив плодових оболонок є причиною кожних третіх передчасних пологів. Тактика ведення пацієнток з передчасним розривом оболонок нині базується на ранньому виявленні запального процесу в хоріоні, для чого запропоновано численні лабораторні, як рутинні, так і експериментальні. Попри це, відсутня чітка кореляція між материнськими запальними маркерами та розвитком запального чи інфекційного процесу у новонародженого. Мета дослідження: порівняти вплив тактик ведення передчасного розриву плодових оболонок при екстремально недоношеній вагітності на клінічний перебіг пологів. Об’єкт і методи дослідження. Проаналізовано перебіг пологів у 69 вагітних з передчасним розривом плодових оболонок в гестаційні терміни 25-27 тижнів, 34 з яких (група І) отримували допомогу згідно з актуального стандарту МОЗ України, а у 35 (група ІІ) – проводили щотижня моніторинг вмісту глюкози в амніотичній рідині. Отримання значення глюкози менше 0.5 μmol/L було показанням до розродження, попри відсутність інших ознак запального процесу. Результати дослідження та їх обговорення. Учасниць груп було розподілено однаково за гестаційним терміном. Застосування зниження амніотичної концентрації глюкози в якості критерію розродження призвело до скорочення періоду між розривом оболонок та розродженням – у 21,6% І групи він був меншим 7 днів, в групі ІІ – лише 11,7%. Наслідком цього стало зменшення гестаційного терміну розродження –у 37,1% жінок першої групи він був меншим 27 тижнів, в ІІ групі – 17,6%. Зросла також частота абдомінального розродження – від 17,6% в групі І до 31,4% групі ІІ, в основному за рахунок невдалої спроби індукції пологів. Водночас застосування доклінічного діагностичного критерію хоріамніоніту дозволило зменшити частоту гіпертермії до початку пологів від 20,6% до 8,6%, в пологах – від 23,5% до 5,7% та в післяпологовому періоді – від 29,4% до 2,8%. Висновки. 1. Застосування тактики лікування екстремально передчасного розриву плодових оболонок, заснованого на визначенні рівня глюкози в амніотичних водах, порівняно з вичікувальним веденням призводить до зниження терміну вагітності при розродженні та пов’язане зі збільшенням частоти кесаревого розтину. 2. Водночас така тактика призводить до значного зниження гіпертермії як перед пологами, так і в пологах і в післяпологовому періоді.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Dawes L, Groom K, Jordan V, Waugh J. The use of specialised preterm birth clinics for women at high risk of spontaneous preterm birth: a systematic review. BMC Pregnancy Childbirth. 2020;20(1):58. DOI: 10.1186/s12884-020-2731-7.
2. Deindl P, Diemert A. From structural modalities in perinatal medicine to the frequency of preterm birth. Semin Immunopathol. 2020;42(4):377- 383. DOI: 10.1007/s00281-020-00805-0.
3. Prelabor Rupture of Membranes: ACOG Practice Bulletin, Number 217. Obstet Gynecol. 2020;135(3):e80-e97. DOI: 10.1097/ AOG.000000000000 3700.
4. Ölmez F, Oğlak SC, Can E. The Implication of Aquaporin-9 in the Pathogenesis of Preterm Premature Rupture of Membranes. Z Geburtshilfe Neonatol. 2022;226(4):233-239. DOI: 10.1055/a-1808-1614. Erratum in: Z Geburtshilfe Neonatol. 2022;226(4):e40. DOI: 10.1055/a-1845-2928.
5. Behram M, Oğlak SC, Başkıran Y, Süzen Çaypınar S, Akgöl S, Tunç Ş, et al. Maternal serum IL-22 concentrations are significantly upregulated in patients with preterm premature rupture of membranes. Ginekol Pol. 2021;92(9):631-636. DOI: 10.5603/GP.a2021.0036.
6. Nergiz Avcıoğlu S, Demircan Sezer S, Küçük M, Zafer E, Yüksel H, Akcan B, et al. Maternal serum concentrations of s-Endoglin and IL-6 in pregnancy complicated by preterm premature membrane rupture. J Matern Fetal Neonatal Med. 2016;29(12):1957-62. DOI: 10.3109/14767058.2015.1070 137.
7. Buyuk GN, Oskovi-Kaplan ZA, Durukan H. Maternal Serum Haptoglobin Levels as a Marker of Preterm Premature Rupture of Membranes. Z Geburtshilfe Neonatol. 2021;225(1):47-50. DOI: 10.1055/a-1167-4512.
8. Kacerovsky M, Holeckova M, Stepan M, Gregor M, Vescicik P, Lesko D, et al. Amniotic fluid glucose level in PPROM pregnancies: a glance at the old friend. The J Maternal-Fetal & Neonatal Med. 2022;35(I12):2247-59. DOI: 10.1080/14767058.2020.1783232.
9. Bila V. Fetal inflammatory response syndrome in extremely premature newborns. Reproductive endocrinology. 2024;(72):53-59. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2024.72.53-59.
10. Genevieve L, Taylor T, O’Shea T.Extreme prematurity: Risk and resiliency. Curr Probl Pediatr Adolesc Health Care. 2022;52(2):101132. DOI: 10.1016/j.cppeds.2022.101132.
11. Giovannini E, Bonasoni MP, Pascali JP, Giorgetti A, Pelletti G, Gargano G, et al. Infection Induced Fetal Inflammatory Response Syndrome (FIRS): State-of- the-Art and Medico-Legal Implications-A Narrative Review. Microorganisms. 2023;11(4):1010. DOI: 10.3390/ microorganisms11041010.
12. Lyubomyrska KS, Syusyuka VG, Krut YuYa, Kirilyuk OD, Izbytska NG, Boguslavska NY, et al. Non-invasive prognostic markers the risk of premature rupture of the membranes during premature pregnancy. Women’s Reprod Health. 2022;4(59):23-9.
13. MOZ Ukrainy. Nakaz MOZ Ukrainy № 1533 Standart medychnoi dopomohy Peredchasnyi rozryv plidnykh obolonok. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2023. 19 s. [in Ukrainian].
14. Can E, Oğlak SC, Ölmez F. Maternal and neonatal outcomes of expectantly managed pregnancies with previable preterm premature rupture of membranes. J Obstet Gynaecol Res. 2022;48(7):1740-1749. DOI: 10.1111/jog.15239.
15. Park JH, Bae JG, Chang YS. Neonatal Outcomes according to the Latent Period from Membrane Rupture to Delivery among Extremely Preterm Infants Exposed to Preterm Premature Rupture of Membrane: a Nationwide Cohort Study. J Korean Med Sci. 2021;36(14):e93. DOI: 10.3346/jkms.2021.36.e93.
16. Burckova H, Stranik J, Musilova I, Matulova J, Jacobsson B, Kacerovsky M. Intra-amniotic inflammatory complications in preterm prelabor rupture of membranes and long-term neurodevelopmental outcomes of infants: a systematic review. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2021;35(25):5993-5998. DOI: https://doi.org/10.1080/14767058.2021.1903 859.
17. Yan C, Deng X, Hong F. Analysis of Maternal and Neonatal Outcome of Patients with Preterm Prelabor Rupture of Membranes. J Healthc Eng. 2022;2022:8705005. DOI: 10.1155/2022/8705005.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 3, 174, 126-133 сторінки, код УДК 618.414.8-06:618.5-089.888.61

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-3-174-126-133