Прокопів Х. І., Федоров С. В.

РОЛЬ ЗАПАЛЬНИХ ІНДЕКСІВ У ПРОГРЕСУВАННІ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Прокопів Х. І., Федоров С. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішим клінічно значущим порушенням серцевого ритму та складає вагому частку в епідемії серцево-судинних захворювань у 21-му столітті. Упродовж останніх декад, поряд із традиційними чинниками патогенезу аритмії, вивчається роль запалення в ремоделюванні міокарда передсердь та розвитку електричної нестабільності. Метою дослідження була оцінка ролі лейкоцитарних індексів запалення в прогресуванні фібриляції передсердь. Обстежено 121 хворого на ФП, яких розділили залежно від форми: пароксизмальна, персистуюча та постійна. Обчислювали лейкоцитарні запальні індекси: лімфоцитарно-моноцитарне співвідношення (LMR), нейтрофільно- моноцитарне співвідношення (NMR), індекс системної імунної відповіді (SIRI), нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення (NLR), індекс системного імунного запалення (SII) та співвідношення тромбоцитів до лімфоцитів. Відмічено, що найбільш частими супутніми недугами при ФП, незалежно від форми, є артеріальна гіпертензія та хронічна хвороба нирок. У міру прогресування ФП відмічено зменшення кількості лейкоцитів та збільшення числа тромбоцитів у крові. Спостерігали зростання індексів запалення в міру прогресування недуги. Таким чином, ФП характеризується активацією хронічного низько- інтенсивного запалення. У міру прогресування недуги та трансформації її в постійну форму зростають показники запалення, свідченням чого є збільшення середніх значень лейкоцитарних запальних індексів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Linz D, Gawalko M, Betz K, Hendriks JM, Lip GYH, Vinter N, et al. Atrial fibrillation: epidemiology, screening and digital health. Lancet Reg Health Eur. 2024;37:100786. DOI: 10.1016/j.lanepe.2023.100786.
2. Roth GA, Mensah GA, Johnson CO, Addolorato G, Ammirati E, Baddour LM, et al. Global Burden of Cardiovascular Diseases and Risk Factors, 1990-2019: Update From the GBD 2019 Study. J Am Coll Cardiol. 2020;76(25):2982-3021. DOI: 10.1016/j.jacc.2020.11.010.
3. Lippi G, Sanchis-Gomar F, Cervellin G. Global epidemiology of atrial fibrillation: An increasing epidemic and public health challenge. Int J Stroke. 2021;16(2):217-221. DOI: 10.1177/1747493019897870.
4. Ihara K, Sasano T. Role of Inflammation in the Pathogenesis of Atrial Fibrillation. Front Physiol. 2022;13:862164. DOI: 10.3389/fphys.2022.862164.
5.  Nso N, Bookani KR, Metzl M, Radparvar F. Role of inflammation in atrial fibrillation: A comprehensive review of current knowledge. J Arrhythm. 2020;37(1):1-10. DOI: 10.1002/joa3.12473.
6. Van Gelder IC, Rienstra M, Bunting KV, Casado-Arroyo R, Caso V, Crijns HJGM, et al. 2024 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J. 2024;45(36):3314-3414. DOI: 10.1093/ eurheartj/ehae176.
7. Wang RH, Wen WX, Jiang ZP, Du ZP, Ma ZH, Lu AL, et al. The clinical value of neutrophil-to-lymphocyte ratio (NLR), systemic immune- inflammation index (SII), platelet-to-lymphocyte ratio (PLR) and systemic inflammation response index (SIRI) for predicting the occurrence and severity of pneumonia in patients with intracerebral hemorrhage. Front Immunol. 2023;14:1115031. DOI: 10.3389/fimmu.2023.1115031.
8. Antoun I, Layton GR, Nizam A, Barker J, Abdelrazik A, Eldesouky M, et al. Hypertension and Atrial Fibrillation: Bridging the Gap Between Mechanisms, Risk, and Therapy. Medicina (Kaunas). 2025;61(2):362. DOI: 10.3390/ medicina61020362.
9. Ding WY, Gupta D, Wong CF, Lip GYH. Pathophysiology of atrial fibrillation and chronic kidney disease. Cardiovasc Res. 2021;117(4):1046-1059. DOI: 10.1093/cvr/cvaa258.
10. Rienstra M, Sun JX, Magnani JW, Sinner MF, Lubitz SA, Sullivan LM, et al. White blood cell count and risk of incident atrial fibrillation (from the Framingham Heart Study). Am J Cardiol. 2012;109(4):533-7. DOI: 10.1016/j.amjcard.2011.09.049.
11. Weymann A, Ali-Hasan-Al-Saegh S, Sabashnikov A, Popov AF, Mirhosseini SJ, Nombela-Franco L, et al. Platelets Cellular and Functional Characteristics in Patients with Atrial Fibrillation: A Comprehensive Meta-Analysis and Systematic Review. Med Sci Monit Basic Res.2017;23:58-86. DOI: 10.12659/msmbr.902557.
12. Bondareva OO, Fedorov SV. Markers of low-grade inflammation in patients with acute coronary syndrome and 2 type diabetes mellitus. Prykarpatskii visnyk naukovogo tovarystva imeni Shevchenka. Puls. 2022;16-17(61-62):110-118. DOI: 10.21802/2304-7437-2021-2022-16-17(61-62)-110-118.
13.  Bao Q, Liu T, Song H, Bao W, Fan W. Prognostic Role of Inflammatory Hematologic Indices in Predicting Acute Coronary Syndrome in Elderly Patients with Chronic Coronary Syndrome. J Inflamm Res. 2025;18:9637-9653. DOI: 10.2147/JIR.S528161.
14. Poledniczek M, Kronberger C, List L, Gregshammer B, Willixhofer R, Ermolaev N, et al. Leukocyte Indices as Markers of Inflammation and Predictors of Outcome in Heart Failure with Preserved Ejection Fraction. J Clin Med. 2024;13(19):5875. DOI: 10.3390/jcm13195875.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 3, 178, 220-225 сторінки, код УДК 616.1+616-002+616-092.6+616.125.2

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-3-178-220-225