Багацька Н. В.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Дослідження частоти хромосомних порушень дозволяє оцінити вплив чинників навколишнього середовища на організм, що обумовлено тим, що рівень спонтанного хромосомного мутагенезу в популяції людини є відносно сталою величиною, яка використовується для оцінки чутливості організму до дії мутагенних факторів. Цитогенетичний аналіз проведено згідно міжнародних вимог у 24 підлітків (12 дівчат і 12 хлопців) 14-18 років обох статей із депресією. Для визначення можливої прихованої хромосомної нестабільності використовували додатковий мутагенний вплив мітоміцином С на лімфоцити крові in vitro. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася з використанням пакету програм Excel. Для визначення вірогідності відмінностей між групами застосовували критерій Стьюдента. Спонтанний рівень хромосомних порушень в інтактних культурах лімфоцитів крові підлітків з депресією становив 8,3, а після впливу мітоміцину С на лімфоцити крові хворих він зростав до 17,5 на 100 метафазних пластинок. Частота аберацій хроматидного типу збільшилася у 1,5 рази, хромосомного типу – в 2,6 разів. Як до впливу мутагена на лімфоцити крові хворих, так і після серед аберацій хроматидного типу переважали одиночні ацентричні фрагменти, серед аберацій хромосомного типу – парні ацентричні фрагменти та дицентричні хромосоми. Спонтанна індивідуальна частота аберацій хромосом в групах дівчат і хлопців із депресією не розрізнялася, а після впливу мутагена-провокатору на лімфоцити крові in vitro хворих достовірно збільшувалася, причому переважно за рахунок аберацій хромосомного типу у хлопців. Цитогенетичний ефект, індукований мітоміцином С, у 46,0% хворих перевищує середньогруповий рівень хромосомних аберацій і відповідає > 1; а у 54,0% хворих коефіцієнт прихованої хромосомної нестабільності був менше одиниці. Отже індивідуальна чутливість хромосом соматичних клітин до додаткового мутагенного навантаження in vitro не залежала від статі та впливу мутагенних факторів середовища і є генетично детермінованою. Визначено рівень спонтанного та індукованого мутагенезу в лімфоцитах крові хворих з депресією in vitro, який вдвічі перевищував спонтанний рівень хромосомних аберацій після внесення мутагена в культуральну суміш, що вказує на виражену індивідуальну та групову приховану хромосомну нестабільність у підлітків із депресією.

підлітки,депресія,мутаген,аберації,хромосомна нестабільність.

1. Mihajlova EA. Sovremennye realii diagnostiki, terapii i profilaktiki depressivnogo rasstrojstva povedeniya u podrostkov. Ohorona zdorov’ya ditej ta pidlitkiv. 2020;1:31-36.
2. Martsenkovskyi DI, Martsenkovskyi IA. Depresii u ditei ta pidlitkiv unaslidok psykholohichnoi travmatyzatsii. Mezhdunarodnyi nevrolohycheskyi zhurnal. 2021;17(4):31-39. DOI: https://doi.org/10.22141/ 2224-0713.17.4.2021.237601. [in Ukrainian].
3. Mihajlova EA, Bagatska NV, Matkovska TM, Belyayeva OE, Mitelov DA. Klinichnij, psihologichnij, genetichnij, nejrofiziologichnij ta socialnij prognoz depresivnogo rozladu u pidlitkiv. Visnik problem biologiyi i medicini. 2019;2.1(150):163-167. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2- 1-150-163-167. [in Ukrainian].
4. Bunting L, Nolan E, McCartan C, Davidson G, Grant A, Mulholland C, et al. Prevalence and risk factors of mood and anxiety disorders in children and young people: Findings from the Northern Ireland Youth Wellbeing Survey. Clinical Child Psychology and Psychiatry. 2022;27(3):686-700. DOI: https://doi: 10.1177/13591045221089841journals.sagepub.com/home/ccp.
5. Bolzán AD, Bianchi MS. DNA and chromosome damage induced by bleomycin in mammalian cells: An update. Mutation Research/Reviews in Mutation Research. Supports open access. 2018;75:51-62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mrrev.2018.02.003.
6. Lukash LL. Regulation of mutagenesis by exogenous biological factors in the eukaryotic cell systems. Biopolym. Cell. 2013;29(4):283-94. DOI: https://doi:10.7124/bc.000823.
7. Hoyos-Giraldo LSt, Escobar-Hoyos LF, Reyes-Carvaja I, Garc´a JJ, Cordoba L, Gomez AS, et al. The Effect of Genetic Admixture in an Association Study: Genetic Polymorphisms and Chromosome Aberrations in a Colombian Population Exposed to Organic Solvents. Annals of Human Genetics. 2013;77:308-320. Avaolable from: https:www.researchgate.net/ publication/236101921.
8. Atha DH, Coskun E, Erdem O, Tona A, Reipa V, Nelson BC. Genotoxic Effects of Etoposide, Bleomycin, and Ethyl Methane sulfonate on Cultured CHO Cells: Analysis by GC-MS/MS and Comet Assay. Hindawi Journal of Nucleic Acids. 2020;2020:ID8810105. DOI: https://doi. org/10.1155/2020/ 8810105.
9. Morgun VV, Yakymchuk RA, Azizov IV. Peculiarities of the mechanisms of spontaneous, and induced by ionizing radiation and chemical factors mutagenesis. Plant physiology and genetics. 2019;51(6):463-481. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2019.06.463.
10. Bagatskaya NV. Tsytohenetycheskye osobennosty u podrostkov s depressyei s otiahoshchennym semeinym anamnezom po psykhycheskym rasstroistvam. Abstract of The 6 th International scientific and practical conference European scientific discussions; Rome, Italy; 2021. p. 30-35. Dostupno: https://sci-conf.com.ua/vi-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-european-scientific-discussions-25-27-aprelya-2021-goda-rim-italiya-arhiv/.
11. Bagatska NV. Features of the chromosomal apparatus in adolescents with depressive behavioral disorders. Global academics. International Journal of Advance Researches. 2019;5(6):44-49.
12. Shaffer LG, McGowan-Jordan J, Schmid M. ISCN 2013: An International System for Human Cytogenetic Nomenclature Recommendations. Switzerland, Basel: Karger Publishers; 2013. 140 p.
13. Starosta VI. Navchalno-metodychnyi posibnyk dlia samostiinoi roboty zdobuvachiv osvity. Uzhhorod: DVNZ «UzhNU»; 2021. 64 s. [in Ukrainian].
14. Ryabchenko N, Domina E. Radiation-induced instability of human genome. Problemy radiatsiinoi medytsyny ta radiobiolohii. 2014;9:48-58.
15. Słoczyńska K, Powroźnik B, Pękala E, Waszkielewicz AM. Antimutagenic compounds and their possible mechanisms of action. Appl. Genet. 2014;55(2):273-85. DOI: 10.1007/s13353-014-0198-9.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 100-104 сторінки, код УДК 616.89-008.454-053.6:576.316

10.29254/2077-4214-2022-3-166-100-104