Желєзняков О. Ю., Лазуренко В. В., Кравченко О. І.

ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ ТА ГЕСТАЦІЙНИМ ДІАБЕТОМ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Желєзняков О. Ю., Лазуренко В. В., Кравченко О. І.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Групою надзвичайно високого ризику є вагітні, які проживають в умовах військового стану в прифронтових областях або є внутрішньо переміщеними особами з районів бойових дій. Період реактивної адаптації до стресу в них змінюється дезадаптацією за рахунок нейроімунологічних механізмів, які надалі реалізуються в ускладненому перебігу вагітності та пологів. Мета дослідження – визначити психоемоційний стан у вагітних жінок з ожирінням та гестаційним діабетом в умовах військової агресії. Об’єкт і методи дослідження. Було обстежено 104 вагітні, з них 74 жінки з ожирінням та гестаційним діабетом (основна група). Контрольну групу склали 30 вагітних, які не мали акушерської та соматичної патології. Для визначення психоемоційного стану використовували опитувальник Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD7), який складається з 7 запитань. До вказаного опитувальника було додано ще 7 запитань, які відображали психоемоційний стан вагітних з акцентом на вплив їх соматичної патології. Результати. За результатами опитування в основній групі 61 (82,4%) вагітних знаходилися в постійному хвилюванні, 59 (79,7%) не вдавалось легко розслабитися, 71 (95,9%) жінок постійно відчували роздратування, майже кожна друга (48,6%) не могла спокійно всидіти на місці та зупинити тривогу, більше половини (52,7%) відчували, що станеться щось жахливе. 66 (89,1%) вагітних відмічали порушення сну (переривистий сон, безсоння). 54 (72,9%) швидко втомлювалися, майже всі жінки відмічали підвищення апетиту (бажання їсти вночі, вживання жирних та солодких продуктів) -91,9%, відсутність ентузіазму – 82,4%, апатію – 50%, відчуття самотності -7,1%, зниження впевненості в собі-64,9%. У контрольній групі постійно напружені були 6 (20%) вагітних, 5 (16,7%) не могли зупинити тривогу, 7 (23,3%) постійно хвилювалися за свій стан, 11 (36,7%) не вміли розслаблятися, 9 (30%) були роздратовані, 4(13,3%) очікували жахливі події. Порушення сну відмічали 7 вагітна (23,3%), це пов’язували з постійними повітряними тривогами, 8 (26,7%) швидко втомлювалися, зміни апетиту відсутність ентузіазму, апатію, відчуття самотності, зниження впевненості в собі майже ніхто з жінок контрольної групи не відмічав. Звертає на себе увагу, що вагітні без соматичної та акушерської патології також мали низку психоемоційних порушень, але в меншій кількості, ніж жінки основної групи (р<0,05). Після проведеного лікування в умовах Школи відповідального батьківства в КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» майже втричі знизився відсоток жінок, які мали роздратування, хвилювання – в 2,4 рази, більше половини вагітних навчилися розслаблятися та перестали очікувати жахливі події. Нажаль відчуття тривоги знизилося всього на 20%, в той же час значно зменшилися порушення сну та розлади апетиту. Висновки. У вагітних з гестаційним діабетом на тлі ожиріння в умовах військового стану виявлений високий рівень тривоги та психоемоційних порушень, який вірогідно відрізняється від відповідних показників в жінок з фізіологічним плином вагітності, хоча вони також мають тривожні розлади. Оптимізація опитувальника тривожних розладів шляхом додавання запитань щодо психологічно-емоційного стану дозволяє своєчасно виявляти порушення, навіть в дистанційному режимі та направляти за необхідністю до відповідних спеціалістів. Проведення семінарів в умовах школи відповідального батьківства з залученням психологів, реабілітологів, дієтологів, дозволяє покращити психоемоційний стан вагітних з ожирінням та гестаційним цукровим діабетом.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Znamens’ka T, Zbrozhyk Ye, Vorobiova O, Nikulina L, Holota T. Vplyv psykhoemotsiinoho stresu u vahitnykh ta porodil’ na stan novonarodzhenykh pid chas viis’kovoi ahresii. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatal’na medytsyna. 2023;13(4):5-11 DOI: 10.24061/2413-4260. XIII.4.50.2023.1. [in Ukrainian].
2. Zhuk SI, Schurevs’ka OD. Neiroimunolohiia stresovoi vahitnosti. Zdorov’ia zhinky. 2020;5-6:58-62. DOI: 10.15574/HW.2020.151-152.58. [in Ukrainian].
3. Korchyns’ka OO, Sozans’ka MA, Andraschykova S, Zhultakova S, Shlosserova A. Perebih rannikh terminiv vahitnosti pid vplyvom stresu u zhinok – vnutrishn’operemischenykh osib. Problemy klinichnoi pediatrii. 2022;4:26-31. DOI: 10.24144/1998-6475.2022.58.26-31. [in Ukrainian].
4. Husieva AIe. Vahitnist’ i psykhoemotsiini stresorni reaktsii. Faktor viku. Reproductive health of woman. 2023;4:35-43. DOI: 10.30841/2708- 8731.4.2023.285762. [in Ukrainian].
5. Lakhno I. The Insight into Obstetric Care near the Front Line in Kharkiv. Acta Medica Lituanica. 2022;29(2):187-95. DOI: 10.15388/ Amed.2022.29. 2.10.
6. Tsaryk IO. Vplyv khronichnoho stresu na hormonal’nyi status. Chernivtsi: BDMU; 2024. Dostupno: https://www.bsmu.edu.ua/blog/vplyvhronichnogo -stresu-na-gormonalnyj-status/. [in Ukrainian].
7. Semenchenko OI, Zhdanovych OI, Kolomiichenko TV. Stan rehuliatsii vehetatyvnoi nervovoi systemy vahitnykh iz posttravmatychnym stresovym rozladom. Zdorov’ia zhinky. 2023;6:39-44. DOI: 10.15574/HW.2023.169.39. [in Ukrainian].
8. Amerykans’ka psykhiatrychna asotsiatsiia. Dovidnyk diahnostychnykh kryteriiv DSM-5-TR. L’viv: «Kompaniia «Manuskrypt»; 2024. 592 s. [in Ukrainian].
9. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Pro zatverdzhennia Unifikovanoho klinichnoho protokolu pervynnoi ta spetsializovanoi medychnoi dopomohy Hostra reaktsiia na stres. Posttravmatychnyi stresovyi rozlad. Porushennia adaptatsii № 1265. Kyyiv: MOZ Ukrainy; 2024. Dostupno: https://moz.gov. ua/storage/uploads/ec4ae01d-d0d3-4c0a-bf92-3cefbef633be/dn_1265_190 72 024.pdf. [in Ukrainian].
10. Chaban OS, Khaustova OO. Praktychna psykhosomatyka: diahnostychni shkaly. Kyiv: Medknyha; 2021. 200 s. [in Ukrainian].
11. Aizpeolea San Miguel ML, Piedra Leon M, Batanero Maguregui R. Efficacy of a novel telematic program for the management of gestional diabetes. Revista Rol De Enfermeria. 2020;43(4):41-9.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 3, 174, 133-140 сторінки, код УДК 618.3-06:616.379-008.64]-056.257:616.891.6

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-3-174-133-140