Караташ А. В. Біланова Л. П., Білаш С. М., Проніна О. М., Білаш В. П., Гринь К. В., Гринь В. Г., Олійніченко Я. О.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Пандемія коронавірусної інфекції, спричиненої COVID-19 є актуальною проблемою сьогодення. Тому пошук оптимальних та безпечних шляхів профілактики виникнення цієї інфекції або важких її наслідків становить значний інтерес для науковців та клініцистів по всьому світу. Найбільш ефективним шляхом для цього є вакцинація, яка на жаль, у випадку COVID-19 є ефективною лише тоді, коли антигенна структура циркулюючого вірусу відповідає антигенам, що містяться у вакцині. Однак, поява нових штамів, внаслідок здатності коронавірусу постійно змінюватися, які відрізняються від циркулюючих варіантів і володіють пандемічним потенціалом призводить до неефективності раніше запропонованих вакцин. Тому метою даної роботи було визначення основних підходів для створення вакцин, переваг та недоліків вакцинації шляхом проведення бібліографічного аналізу сучасних наукових публікацій. Було охарактеризовано основні підходи в створенні вакцини від COVID-19, зокрема: вакцини на основі ослабленого вірусу, інактивовані вакцини, векторні вакцини, білкові вакцини, вакцини на основі нуклеїнових кислот. Описано основні переваги та недоліки, кожного із запропонованих варіантів. Значну увагу приділено питанню імунологічного імпринтінгу і антитілозалежного посилення інфекції. Проведено детальний аналіз даних феноменів та описано їх вплив на ефективність різних вакцин. Було встановлено, що застосування ДНК і РНК-вакцин, за умови вирішення проблеми їх низької імуногенності у людей, є реальною альтернативою для майбутнього розвитку медицини в питаннях профілактики інфекційних захворювань. Доведено важливість враховування можливісті появи ускладнень, пов’язаних з феноменами антигенного імпринтінгу і антитілозалежного посилення інфекції при розробці вакцин і проведенні масових вакцинацій. Оскільки, ускладнення, в основі яких лежать ці феномени, можуть проявитися через десятки років після попередньої вакцинації або епідемії. Крім того, сама вакцинація, проведена без їх урахування, здатна ускладнювати епідемічний процес або викликати розвиток епідемії близькоспорідненого вірусу в тих районах, де одночасно циркулюють цей вірус і той, проти якого вакцинація проводилася.

вакцинація,коронавірусна інфекція,COVID-19,вакцина,імунологічний імпринтінг,антитілозалежне посилення інфекції.

1. Al-Qahtani AA. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 (SARS-CoV-2): Emergence, history, basic and clinical aspects. Saudi J Biol Sci. 2020;10:2531-2538. DOI: 10.1016/j.sjbs.2020.04.033.
2. Hryn V, Kostylenko Y, Pinchuk V, Zhamardiy V, Donchenko V, Honchar O, et al. Experimental analysis of ways of viral infections into the human body. Wiad Lek. 2022;75(6):1544-1549. DOI: 10.36740/WLek2022 06121.
3. Yeroshenko GA, Koptev MM, Bilash SM, Shevchenko KV, Yachmin AI. Restructuring of rat lungs in acute immobilization stress and its correction. Svit medytsyny i biolohiyi. 2019;15(69):187-190.
4. Bilash SM, Bilash VP, Koptev MM, Deviatkina NM, Vynnyk NI, Filenko BM, Proskurnya SA, Roiko NV. Stress-Protected Effect of Torasemide in Acute Immobilization Stress in Rats. Journal of International Dental and Medical Research. 2021;2(14):806-811.
5. Vynnyk NI, Koptev MM, Sovhyrya SM, Filenko BM, Bilash SM. Current studies of Ukrainian researchers of stress impact on chest organs: literature review. Wiadomosci Lekarskie. 2017;LXX:1114-1117.
6. Yeroshenko HA, Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM, Yachminʹ AI. Strukturni zminy nyrok shchuriv pry hostromu immobilizatsiynomu stresovi ta yikh korektsiya. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;3(152):294-7. [in Ukrainian].
7. Belouzard S, Millet JК, Beth NL, Whittaker GR. Mechanisms of Coronavirus Cell Entry Mediated by the Viral Spike Protein. Viruses. 2012;4:1011-1033. DOI: 10.3390/v4061011.
8. Shamray SM, Leontʹyev DV. Virusolohiya. KH.: Kharkivsʹkyy natsionalʹnyy pedahohichnyy universytet imeni H.S. Skovorody; 2019. 244 s. [in Ukrainian].
9. Supotnitskiy MV. Neissledovannyye tupiki vaktsinatsii. Krymskiy zhurnal eksperimental’noy i klinicheskoy meditsiny. 2011;1(3–4):118-127.
10. Yip MS, Cheung CY, Li PH, Bruzzone R, Peiris JSM, Jaume M. Investigation of Antibody-Dependent Enhancement (ADE) of SARS coronavirus infection and its role in pathogenesis of SARS. BMC Proc. 2011 Jan 10;5(1):P80.
11. Mironov OM, Supotnitsʹkyy MV, Lebedynsʹka OV. Fenomen antytilozalezhnoho posylennya infektsiyi u vaktsynovanykh i perekhvorilykh (chastyna II). Infektsiyni khvoroby. 2014;1:69-80. Dostupno: http://nbuv.gov. ua/UJRN/InfKhvor_2014_1_18y. [in Ukrainian].
12. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-23.
13. Koptev MM, NІ Vynnyk NI, Kokovska OV, Filenko BM, Bilash SM. The use of semi-thin section method in the study of stress-induced structural changes in lungs. Svit medytsyny i biolohiyi. 2018;2(64):153-156.
14. Vershyhora AYU, Paster YEU, Kolybo DV. Imunolohiya. K: Vyshcha shkola; 2005. 599 s. [in Ukrainian].
15. Supotnitskiy MV. Neugodnaya immunologiya. Aktual’naya infektologiya. 2016;2:73-97. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2016 2 _12.
16. Jilani TN, Jamil RT, Siddiqui AH. H1N1 Influenza. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021. Available from: .
17. Yip MS, Leung HL, Li PH, Cheung CY, Dutry I, Li D, et al. Antibody-dependent enhancement of SARS coronavirus infection and its role in the pathogenesis of SARS. Hong Kong Med J. 2016 Jun;22(3(4)):25-31.
18. Vijayanand P, Wilkins E, Woodhead M. Severe acute respiratory syndrome (SARS): a review. Clin Med (Lond). 2004;4(2):152-60. DOI: 10.7861/clinmedicine.4-2-152.
19. Hu YL, Lee PI. Safety of Japanese encephalitis vaccines. Hum Vaccin Immunother. 2021 Nov 2;17(11):4259-4264. DOI: 10.1080/21645515. 2021.1969852.
20. Tariq N, Kyriakopoulos C. Group B Coxsackie Virus. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021. Available from: .
21. Ananʹyeva MM, Knysh OV. Virus Ebola: patohenetychni aspekty ta pryntsypy laboratornoyi diahnostyky, napryamky imunoprofilaktyky. Aktualʹni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk ukrayinsʹkoyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2016;16(1(53)):282-290. [in Ukrainian].
22. Biagi C, Dondi A, Scarpini S, Rocca A, Vandini S, Poletti G, et al. Current State and Challenges in Developing Respiratory Syncytial Virus Vaccines. Vaccines (Basel). 2020 Nov 11;8(4):672. DOI: 10.3390/vaccines8040672.
23. Leroux C, Cadoré JL, Montelaro RC. Equine Infectious Anemia Virus (EIAV): what has HIV’s country cousin got to tell us? Vet Res. 2004 Jul-Aug;35(4):485-512. DOI: 10.1051/vetres:2004020.
24. Hosie MJ, Pajek D, Samman A, Willett BJ. Feline immunodeficiency virus (FIV) neutralization: a review. Viruses. 2011 Oct;3(10):1870-90. DOI: 10.3390/v3101870.
25. Kostoff RN, Briggs MB, Porter AL, Spandidos DA, Tsatsakis A. [Comment] COVID-19 vaccine safety. Int J Mol Med. 2020 Nov;46(5):1599- 1602. DOI: 10.3892/ijmm.2020.4733.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 50-58 сторінки, код УДК 616.9(COVID-19):35(075.8)

10.29254/2077-4214-2022-3-166-50-58