Капусник Ю. О.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Наукова стаття

Лікування і профілактика хворих із пароксизмальними тахіаритміями в амбулаторно-поліклінічних умовах є складною задачею для лікаря-кардіолога. Найбільш доцільним є використання для лікування і довготривалої профілактики пароксизмальних тахіаритмій у хворих із низькою фракцією викиду лівого шлуночка серця антиаритмічних засобів, які не спричиняють значного негативного інотропного ефекту. До них належать антиаритмічні препарати I класу рослинного походження (алапінін і гілуритмал) і III класу (аміодарон і соталол). Для профілактики пароксизмальних тахіаритмій антиаритмічні засоби I A підкласу (новокаїнамід, хінідин, дизопірамід) та I С підкласу (пропафенон, енкаїнід, флекаїнід) можуть використовуватися лише нетривалий період – упродовж 2-4 тижнів. Це обумовлено негативним інотропним ефектом цих антиаритмічних препаратів. Для довготривалої профілактики пароксизмальних тахіаритмій β-адреноблокатори можуть бути використані у хворих із фракцією викиду лівого шлуночка серця (ΔS%) не менше 45%. З метою лікування і профілактики пароксизмальних суправентрикулярних тахіаритмій високу ефективність має комбінована терапія, яка включає алапінін і серцевий глікозид (дигоксин або строфантин). Препаратами першого ряду для лікування і профілактики пароксизмальної шлуночкової тахікардії є аміодарон, лідокаїн, алапінін і новокаїнамід, другого ряду – дизопірамід, гілуритмал, пропафенон та третього ряду – β-адреноблокатори.

пароксизмальні тахіаритмії, миготіння передсердь, тріпотіння передсердь, злоякісна шлуночкова тахікардія, антиаритмічні препарати.

1. Grauer K. Arrhythmias (Expanded version). Florida: KG/EKG Press; 2013. 292 p.
2. Kapusnick YuO, Kiani M, Lutsenko RV. Antiarrhythmical therapy. Saarbrűken: Lap Lambert Academic Publishing; 2016. 263 p.
3. Christopher P. Steinberg C, Steinberg B. Evidence-Based cardiology. Philadelphia: Williams & Wilkins; 2015. 504 p.
4. Bilovol OM, redaktor. Klinichna farmakolohiia nevidkladnykh staniv u praktytsi stomatoloha. Kyiv: Medytsyna; 2018. Chastyna Raptove porushennia rytmu; s. 106-62. [in Ukrainian].
5. Bilovol OM, Kniazkova II, Bazalieieva IV. Klinichna farmakolohiia. Vinnytsia: Nova knyha; 2021. 541 s. [in Ukrainian].
6. Kapusnyk YuO, Vlasova OV. Farmakoterapiia nevidkladnykh stpniv v kardiolohii. Poltava: Ukrpromtorhservis; 2013. 335 s. [in Ukrainian].
7. Kapustnick YuO. Effectiveness of combined therapy using allapinin and cardiac glycosides for suppression of supraventricular paroxysmal tachyarrhythmias in patients with ischemic heart disease. Report for 7-th Heart Congress Clin Pharmacol Biopharmacol; 2019 August 19- 20; Austria, Vienna; 2019. p. 41-2.
8. Ruth B. Cardiac arrhythmias. New York: Haye Medical; 2015. 338 p.
9. Kushakovskij MS. Fibrillyaciya predserdij (prichiny, klinicheskie formy, lechenie i profilaktika). Sankt-Peterburg: Foliant; 1999. 176 s. [in Russian].
10. Bojcov SA, Podlesov AM, Egorov DM, Korzun AI, Frolov AA, Grishaev SL. Mercatel’naya aritmiya. Sankt-Pererburg: ELBI S-Pb; 2001. 335 s. [in Russian].
11. January CT, Wann LS, Alpert JS, Calkins H, Cigarroa JE, Cleveland JrJC. 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on practice guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation. 2014;130:2071-2104. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000040.
12. Acton QA. Cardiac Arrhythmias: Advances in Research and Treatment. Scholarly Edition; 2012. 760 p.
13. Brown R. Cardiac arrhythmias. New York: Hayle Medical; 2015. 338 p.
14. Gabriel Khan M. Cardiac Drug therapy. 8-th Ed. Contemporary Cardiology: Human press; 2014. 334 p.
15. Chazov YeI, Karpov YuA. Ratsionalna Pharmacoterapiaya serdechno-sosudistich zabolevaniy. M: “Literra”; 2016. 1056 s. [in Russian].
16. Liu A, Pusalkar P. Asymptomatic Wolff-Parkinson-White syndrome: incidental ECG diagnosis and a review of literature regarding current treatment. BMJ Case Rep. 2011;2011:bcr0520114192. DOI: 10.1136/bcr.05. 2011.4192.
17. Prystowsky EN, Fananapazir L, Packer DL, Thompson KA, German LD. Wolff–Parkinson–White Syndrome and the Risk of Sudden Cardiac Death. Cardiology. 1987;74(2):67-71. DOI: 10.1159/000174288.
18. Kim, SS; Knight, BP. Long term risk of Wolff-Parkinson-White pattern and syndrome. Trends Cardiovasc Med. 2017 May;27(4):260-8. DOI: 10.1016/j.tcm.2016.12.001.
19. Page RL, Joglar JA, Caldwell MA, Calkins H, Conti JB, Deal BJ, et al. 2015 ACC/AHA/HRS Guideline for the Management of Adult Patients With Supraventricular Tachycardia: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. Circulation. 2016;133:471-505.
20. Okorov AN. Lechenie boleznej serdca i sosudov. Moskva: Medicinskaya literatura; 2010. 480 s. [in Russian].
21. Bhatia A, Sra J, Akhtar M. Preexcitation Syndromes. Curr Probl Cardiol. 2016 Mar;41(3):99-137. DOI: 10.1016/j.cpcardiol.2015.11.002.
22. Mann DL, Zipes DP, Libby P, Bonow RO. Braunwald’s heart disease. 10-th edition. Philadelphia: Saunders; 2014. 2128 p.
23. Okorokov AN. Rukovodstvo po lecheniyu vnutrennih organov. Tom 4. Moskva: Medicinskaya literatura; 2013. 636 s. [in Russian].
24. Yamada T. Tachycardias. Croatia: Intech; 2012. 202 p.
25. Kapustnyk YuO, Boiko MH, Latohuz IK, Kurochka YeO. Farmakoterapiia arytmii sertsia. Polava: ASMI; 2002. 334 s. [in Ukrainian].
26. Traykov VB. Tachycardia Risk Factors, Causes & Treatment Options. New York: Nova Science Publishers Inc; 2014. 314 p.
27. Brown M, Sharma P, Mir F, Bennett P. Clinical Pharmacology. 12th ed. Elsevier; 2019. 706 p.
28. Christopher P, Steinberg AS. Evidenced-Based cardiology. Philadelphia: Lippincot Williams & Wilkins; 2013. 504 p.
29. Ruksin VV. Neotlozhnaya kardiologiya. Sankt-Peterburg: Nevskiy dialekt; 2000. 501 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (162), 2021 рік , 16-28 сторінки, код УДК 616.12 – 008.318 – 083

10.29254/2077-4214-2021-4-162-16-28