Ждан В. М., Ткаченко М. В., Бабаніна М. Ю., Волченко Г. В., Кітура Є. М., Кир’ян О. А., Іваницький І. В., Лебідь В. Г.

ПОШИРЕНІСТЬ І СТРУКТУРА ФАКТОРІВ РИЗИКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПОДАГРИЧНИМ АРТРИТОМ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ждан В. М., Ткаченко М. В., Бабаніна М. Ю., Волченко Г. В., Кітура Є. М., Кир’ян О. А., Іваницький І. В., Лебідь В. Г.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Подагра є одним із найпоширеніших хронічних запальних артритів та характеризується не лише ураженням суглобів, а й значною коморбідністю, передусім серцево-судинними захворюваннями. Популяційні дослідження свідчать про вищу частоту ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих на подагру порівняно із загальною популяцією, однак роль традиційних і специфічних факторів ризику у формуванні кардіоваскулярного ризику залишається недостатньо з’ясованою. Мета – оцінити поширеність ІХС серед чоловіків із подагрою, які мешкають у м. Полтава та Полтавській області, та проаналізувати структуру традиційних факторів серцево-судинного ризику й клінічних характеристик подагри, асоційованих із розвитком ІХС. У ретроспективне дослідження включено 82 чоловіки з верифікованим діагнозом подагри, яких було розподілено на дві групи залежно від наявності ІХС. Аналізували клінічні прояви подагри, лабораторні показники, структуру коморбідної патології та традиційні фактори ризику серцево-судинних захворювань. ІХС виявлено у 40% пацієнтів, при цьому у третини з них в анамнезі мав місце інфаркт міокарда. Розвиток ІХС достовірно асоціювався з тривалістю подагри понад 10 років, ураженням більше ніж п’яти суглобів, наявністю внутрішньокісткових тофусів, нефролітіазом та хронічною хворобою нирок. Серед традиційних факторів ризику значущими були абдомінальне ожиріння, артеріальна гіпертензія, підвищений рівень загального холестерину та креатиніну. Водночас прямого зв’язку між рівнем сечової кислоти в сироватці крові та ризиком ІХС не встановлено. Тяжкість перебігу подагри та висока поширеність традиційних факторів серцево-судинного ризику відіграють ключову роль у формуванні ІХС у хворих на подагру. Додатковими несприятливими чинниками є низька прихильність до уратзнижувальної терапії та часте застосування нестероїдних протизапальних препаратів. Отримані результати обґрунтовують необхідність мультидисциплінарного, персоніфікованого підходу до ведення пацієнтів із подагрою з активним виявленням і корекцією факторів серцево-судинного ризику та своєчасною профілактикою ускладнень ІХС.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Dehlin M, Jacobsson L, Roddy E. Global epidemiology of gout: Prevalence, incidence, treatment patterns and risk factors. Nat Rev Rheumatol. 2020;16(7):380-390. DOI: 10.1038/s41584-020-0441-1.
2. Kuo C-F, Grainge MJ, Mallen C, Zhang W, Doherty M. Comorbidities in patients with gout prior to and following diagnosis: Case-control study. Ann Rheum Dis. 2016;75(1):210-217. DOI: 10.1136/annrheumdis-2014-206410.
3. Bardin T, Richette P. Impact of comorbidities on gout and hyperuricaemia: An update on prevalence and treatment options. BMC Med. 2017;15(1):123. DOI: 10.1186/s12916-017-0890-9.
4. Choi HK, Curhan G. Independent impact of gout on mortality and risk for coronary heart disease. Circulation. 2007;116(8):894-900. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.107.703389.
5. Krishnan E, Baker JF, Furst DE, Schumacher HR. Gout and the risk of acute myocardial infarction. Arthritis Rheum. 2006;54(8):2688-2696. DOI: 10.1002/art.22014.
6. De Vera MA, Rahman MM, Bhole V, Kopec JA, Choi HK. Independent impact of gout on the risk of acute myocardial infarction among elderly women: A population-based study. Ann Rheum Dis. 2010;69(6):1162-1164. DOI: 10.1136/ard.2009.122770.
7. Sanchez-Lozada LG, Rodriguez-Iturbe B, Kelley EE, Nakagawa T, Madero M, Feig DI, et al. Uric acid and hypertension: An update with recommendations. Am J Hypertens. 2020;33(7):583-594. DOI: 10.1093/ajh/ hpaa044.
8. Mazzali M, Kanellis J, Han L, Feng L, Xia YY, Chen Q, et al. Hyperuricemia induces a primary renal arteriolopathy in rats by a blood pressure-independent mechanism. Am J Physiol Renal Physiol. 2002;282(6):F991-F997. DOI: 10.1152/ajprenal.00283.2001.
9. Park JJ, Roudier MP, Soman D, Mokadam NA, Simkin PA. Prevalence of birefringent crystals in cardiac and prostatic tissues: An observational study. BMJ Open. 2014;4(7):e005308. DOI: 10.1136/bmjopen-2014-005308.
10. Richette P, Doherty M, Pascual E, Barskova V, Becce F, Castañeda-Sanabria J, et al. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Ann Rheum Dis. 2017;76(1):29-42. DOI: 10.1136/annrheumdis-2016-209707.
11. Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Azizi M, Burnier M, et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33):3021-3104. DOI: 10.1093/eurheartj/ehy339.
12. Drosos GC, Vedder D, Houben E, Boekel L, Atzeni F, Badreh S, et al. EULAR recommendations for cardiovascular risk management in rheumatic and musculoskeletal diseases, including systemic lupus erythematosus and antiphospholipid syndrome. Ann Rheum Dis. 2022;81(6):768-779. DOI: 10.1136/annrheumdis-2021-221733.
13. Liu SC, Xia L, Zhang J, Lu XH, Hu DK, Zhang HT, et al. Gout and risk of myocardial infarction: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. PLoS One. 2015;10(7):e0134088. DOI: 10.1371/journal.pone. 0134088.
14. Huang KH, Tai CJ, Tsai YF, Kuan YH, Lee CY. Correlation between gout and coronary heart disease in Taiwan: A nationwide population based cohort study. Acta Cardiol Sin. 2019;35(6):634-640. DOI: 10.6515/ACS.201911 _35(6).20190403B.
15. Liang L, Hou X, Bainey KR, Zhang Y, Tymchak W, Qi Z, et al. The association between hyperuricemia and coronary artery calcification development: A systematic review and meta-analysis. Clin Cardiol. 2019;42(11):1079-1086. DOI: 10.1002/clc.23266.
16. Wijnands JM, Boonen A, Dagnelie PC, van Greevenbroek MM, van der Kallen CJ, Ferreira I, et al. The cross-sectional association between uric acid and atherosclerosis and the role of low-grade inflammation: The CODAM study. Rheumatology (Oxford). 2014;53(11):2053-2062. DOI: 10.1093/ rheumatology/keu239.
17. Essex MN, Hopps M, Bienen EJ, Udall M, Mardekian J, Makinson GT. Evaluation of the relationship between serum uric acid levels and cardiovascular events in patients with gout: A retrospective analysis using electronic medical record data. J Clin Rheumatol. 2017;23(3):160 166. DOI: 10.1097/RHU.0000000000000496.
18. Wu J, Lei G, Wang X, Tang Y, Cheng H, Jian G, et al. Asymptomatic hyperuricemia and coronary artery disease in elderly patients without comorbidities. Oncotarget. 2017;8(46):80688-80699. DOI: 10.18632/ oncotarget.21079.
19. Zhdan VM, Kitura OIe, Kitura YeM, Babanina MIu, Tkachenko MV. Hiperurykemiia i arterialna hipertenziia u zahalnolikarskii praktytsi. Simeina medytsyna. 2015;4(60):48-50. [in Ukrainian].
20. Schjerning A-M, McGettigan P, Gislason G. Cardiovascular effects and safety of (non-aspirin) NSAIDs. Nat Rev Cardiol. 2020;17(9):574 584. DOI: 10.1038/s41569-020-0366-z.
21. Yang Y, Xian W, Wu D, Huo Z, Hong S, Li Y, et al. The role of obesity, type 2 diabetes, and metabolic factors in gout: A Mendelian randomization study. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:917056. DOI: 10.3389/fendo. 2022.917056.
22. Roughley MJ, Belcher J, Mallen CD, Roddy E. Gout and risk of chronic kidney disease and nephrolithiasis: Meta-analysis of observational studies. Arthritis Res Ther. 2015;17(1):90. DOI: 10.1186/s13075-015-0610-9.
23. Tkachenko MV. Hipourykemichna terapiia dlia profilaktyky ta likuvannia podahry: aktualnyi stan problemy. Svit medytsyny ta biolohii. 2017;4(62):197-203. [in Ukrainian].
24. Voronkov LH, Parashcheniuk LP, Protsenko HA. Sertseva nedostatnist ta podahra: klinichnyi vypadok. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal. 2019;3(77):82-85. [in Ukrainian].
25. Shuba NM, Voronova TD, Krylova AS. Rol hiperurykemii v rozvytku sertsevo-sudynnykh zakhvoriuvan. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal. 2019;26(3):78-92. DOI: 10.31928/1608-635X-2019.3.7892. [in Ukrainian].
26. Hohaieva OK. Osoblyvosti perioperatsiinoho periodu u patsiientiv z IKhS vysokoho ryzyku ta podahroiu v kardiokhirurhichnii praktytsi. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal. 2021;1(83):42-48. DOI: 10.32471/rheumatology. 2707-6970.83.15962. [in Ukrainian].
27. Smiian SI, Makhovska OIu. Nekontrolovana podahra yak mozhlyva prychyna komorbidnosti ta ryzyk tiazhkoho perebihu COVID-19. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal. 2023;1(87):1-8. DOI: 10.32471/ rheumatology.2707-6970.87.16902. [in Ukrainian].
28. Health-UA. Evoliutsiia dokazovykh pidkhodiv do vedennia patsiientiv iz podahroiu: shcho vazhlyvo znaty. Health-UA (Kardiolohiia/ Revmatolohiia); 2023. Dostupno: https://health-ua.com/cardiology/podagra-ta-giperurikemiia /73045-evolyutcya-dokazovih-pdhodv dovedennya-patcntv-zpodagroyusho-vazhlivo-znati. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 1, 180, 239-248 сторінки, код УДК 616.12-005.4:616-002.78:616.72-002

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-1-180-239-248