Страховецький В. С., Катамадзе С. Н.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН ОВАРІАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ЦИСТЕКТОМІЇ БІЛАТЕРАЛЬНИХ ЕНДОМЕТРІОМ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Страховецький В. С., Катамадзе С. Н.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Ендометріоїдна хвороба яєчників посідає провідне місце у структурі причин жіночого безпліддя. Хоча цистектомія ендометріом частіше пошкоджує оваріальний резерв, вона все ще є першочерговим варіантом лікування ендометріоми. Тому метою дослідження було порівняння впливу різних методів інтраопераційного гемостазу (прецизійної біполярної коагуляції та ушивання ложа кісти) на стан оваріального резерву у пацієнток із білатеральними ендометріомами. До дослідження було залучено 26 пацієнток з білатеральними ендометріоїдними кістами яєчників, які були розподілені на 2 групи в залежності від виду лапароскопічного втручання: у I групі (n=10) застосовувалася стандартна методика цистектомії з використанням біполярного коагулятора; у II групі (n=16): застосовувалася органозберігаюча методика «холодної дисекції» з гемостазом шляхом ушивання тканини яєчника. Отримані результати було опрацьовано статистично. Основним маркером оваріального резерву було обрано сироватковий рівень антимюллерового гормону (АМГ) до оперативного втручання та через 4 місяці після операції. Вихідний рівень АМГ у пацієнток обох груп був нижчим за норму, що підтверджує негативний вплив білатеральних ендометріом на фолікулярний апарат: у I групі - 2,4±0,3 нг/мл, у II групі - 2,6±0,3 нг/мл. Оцінка динаміки оваріального резерву через 4 місяці після операції виявила суттєві відмінності між групами: відносне зниження показника від вихідного рівня у I групі склало 46,2% (1,3±0,2 нг/мл), у II групі на 18,4% (2,1±0,3 нг/мл). Отримані дані свідчать про те, що білатеральна цистектомія ендометріом є травматичним втручанням, яке неминуче призводить до зниження оваріального резерву, але ступінь цього зниження критично залежить від обраного методу гемостазу. Для пацієнток, які не народжували, особливо при білатеральному ураженні, методом вибору має бути лапароскопічна цистектомія з відмовою від електроенергії та використанням мікрохірургічної техніки накладання швів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. DOI: 10.1093/hropen/hoac009.
2. Leone Roberti Maggiore U, Chiappa V, Ceccaroni M, Roviglione G, Savelli L, Ferrero S, et al. Epidemiology of infertility in women with endometriosis. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2024;92:102454. DOI: 10.1016/j.bpobgyn. 2023.102454.
3. Elizur SE, Mostafa J, Berkowitz E, Orvieto R. Endometriosis and infertility: pathophysiology, treatment strategies, and reproductive outcomes. Arch Gynecol Obstet. 2025;312(4):1037-48. DOI: 10.1007/s00404-025-08124-1.
4. La Marca A, Semprini M, Mastellari E, Donno V, Capuzzo M, Alboni C, et al. Fertility preservation in women with endometriosis. Hum Reprod Open. 2025;2025(2):hoaf012. DOI: 10.1093/hropen/hoaf012.
5. Samartzis K, Kathopoulis N, Loutradis D, Protopapas A. Do techniques of surgical management of ovarian endometrioma affect ovarian reserve? A narrative review. J Obstet Gynaecol. 2022;42(5):778-84. DOI: 10.1080/01443615.2021.1962817.
6. Younis JS, Shapso N, Fleming R, Ben-Shlomo I, Izhaki I. Impact of unilateral versus bilateral ovarian endometriotic cystectomy on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2019;25(3):375-91. DOI: 10.1093/humupd/dmy049.
7. Rangi S, Hur C, Richards E, Falcone T. Fertility Preservation in Women with Endometriosis. J Clin Med. 2023;12(13):4331. DOI: 10.3390/ jcm12134331.
8. Fanchin R, Schonauer LM, Righini C, Guibourdenche J, Frydman R, Taieb J. Serum anti-Mullerian hormone is more strongly related to ovarian follicular status than serum inhibin B, estradiol, FSH and LH on day 3. Hum Reprod. 2003;18(2):323-7. DOI: 10.1093/humrep/ deg042.
9. di Clemente N, Racine C, Pierre A, Taieb J. Anti-Müllerian Hormone in Female Reproduction. Endocr Rev. 2021;42(6):753-82. DOI: 10.1210/endrev/ bnab012.
10. Moolhuijsen LME, Visser JA. Anti-Müllerian Hormone and Ovarian Reserve: Update on Assessing Ovarian Function. J Clin Endocrinol Metab. 2020;105(11):3361-73. DOI: 10.1210/clinem/dgaa513.
11. Alammari R, Lightfoot M, Hur HC. Impact of Cystectomy on Ovarian Reserve: Review of the Literature. J Minim Invasive Gynecol. 2017;24(2):247-57. DOI: 10.1016/j.jmig.2016.12.010.
12. Chen Y, Pei H, Chang Y, Chen M, Wang H, Xie H, et al. The impact of endometrioma and laparoscopic cystectomy on ovarian reserve and the exploration of related factors assessed by serum anti-Mullerian hormone: a prospective cohort study. J Ovarian Res. 2014;7:108. DOI: 10.1186/s13048-014-0108-0.
13. Nappi L, Angioni S, Sorrentino F, Cinnella G, Lombardi M, Greco P. Anti-Mullerian hormone trend evaluation after laparoscopic surgery of monolateral endometrioma using a new dual wavelengths laser system (DWLS) for hemostasis. Gynecol Endocrinol. 2016;32(1):34-7. DOI: 10.3109/09513590. 2015.1068754.
14. Zhang C, Li X, Dai Y, Gu Z, Wu Y, Yan H, et al. Risk factors associated with changes in serum anti-Müllerian hormone levels before and after laparoscopic cystectomy for endometrioma. Front Endocrinol (Lausanne). 2024;15:1359649. DOI: 10.3389/fendo.2024.1359649.
15. Lin YH, Hsia LH, Huang YY, Chang HJ, Lee TH. Potential damage to ovarian reserve from laparoscopic electrocoagulation in endometriomas and benign ovarian cysts: a systematic review and meta-analysis. J Assist Reprod Genet. 2024;41(10):2727-38. DOI: 10.1007/s10815 024-03227-1.
16. Daniilidis A, Grigoriadis G, Kalaitzopoulos DR, Angioni S, Kalkan Ü, Crestani A, et al. Surgical Management of Ovarian Endometrioma: Impact on Ovarian Reserve Parameters and Reproductive Outcomes. J Clin Med. 2023;12(16):5324. DOI: 10.3390/jcm12165324.
17. Pearce CL, Templeman C, Rossing MA, Lee A, Near AM, Webb PM, et al. Association between endometriosis and risk of histological subtypes of ovarian cancer: a pooled analysis of case–control studies. Lancet Oncol. 2012;13(4):385-94. DOI: 10.1016/S1470 2045(11)70404-1.
18. Wang J, Wang YX, Wu HT, Li XM. Long-term effects of bipolar electrocoagulation and suture hemostasis on the ovarian reserve following endometriotic cystectomy: a meta-analysis. Arch Gynecol Obstet. 2025;312(1):149-58. DOI: 10.1007/s00404-024-07926-z.
19. Wang Y, Ruan X, Lu D, Sheng J, Mueck AO. Effect of laparoscopic endometrioma cystectomy on anti-Müllerian hormone (AMH) levels. Gynecol Endocrinol. 2019;35(6):494-7. DOI: 10.1080/09513590.2018.1549220.
20. Asgari Z, Rouholamin S, Hosseini R, Sepidarkish M, Hafizi L, Javaheri A. Comparing ovarian reserve after laparoscopic excision of endometriotic cysts and hemostasis achieved either by bipolar coagulation or suturing: a randomized clinical trial. Arch Gynecol Obstet. 2016;293(5):1015-22. DOI: 10.1007/s00404-015-3918-4.
21. Song T, Kim WY, Lee KW, Kim KH. Effect on ovarian reserve of hemostasis by bipolar coagulation versus suture during laparoendoscopic single-site cystectomy for ovarian endometriomas. J Minim Invasive Gynecol. 2015;22(3):415-20. DOI: 10.1016/j.jmig.2014.11.002.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 1, 180, 364-372 сторінки, код УДК 618.11-006-089.819:612.622:616-037

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-1-180-364-372