Свирида О. С.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНТРА- ТА ПОЗАРОТОВИХ МЕТОДИК ПРОВЕДЕННЯ МЕТАЛООСТЕОСИНТЕЗУ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Свирида О. С.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Метою дослідження було оцінити ефективність внутрішньоротового та позаротового доступів при проведенні металоостеосинтезу нижньої щелепи, враховуючи їхній вплив на стабільність фіксації уламків, ризик ускладнень, рівень функціонального відновлення та естетичні результати лікування. Дослідження спрямоване на визначення оптимальних підходів до вибору хірургічного доступу залежно від клінічної ситуації, складності перелому, локалізації пошкодження, стану м’яких тканин. Було проведено аналіз літературних джерел та клінічних досліджень, що оцінювали результати остеосинтезу при переломах нижньої щелепи. Порівнювалися показники функціонального відновлення, тривалість операційного втручання, частота інфекційних ускладнень, пошкодження нервових структур, вираженість післяопераційного больового синдрому та ймовірність формування патологічних рубців. Інтраоральний остеосинтез забезпечує кращий естетичний результат завдяки відсутності зовнішніх шкірних рубців, знижує ризик пошкодження крайової гілки лицевого нерва, але може супроводжуватися складнішою візуалізацією операційного поля та підвищеним ризиком інфікування. Позаротовий доступ, у свою чергу, забезпечує кращу стабільність фрагментів, полегшує репозицію та зменшує ризик залишкового неправильного зрощення кістки, проте супроводжується підвищеною травматизацією м’яких тканин і формуванням післяопераційних рубців. Вибір між внутрішньоротовим та позаротовим доступом залежить від клінічної ситуації, складності перелому, стану м’яких тканин та естетичних очікувань пацієнта. Інтраоральний доступ доцільний при простих переломах без значного зміщення уламків, тоді як екстраоральний остеосинтез більш ефективний при складних переломах, що потребують точної репозиції та жорсткої фіксації. Індивідуалізований підхід до вибору методики остеосинтезу дозволяє мінімізувати ризики післяопераційних ускладнень, забезпечити оптимальний рівень функціональної реабілітації та покращити загальний прогноз лікування пацієнтів із переломами нижньої щелепи.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Ellis E, Throckmorton GS. Treatment of mandibular angle fractures using one noncompression miniplate. J Oral Maxillofac Surg. 2005;63(5):607-12. DOI: 10.1016/s0278-2391(96)90538-8.
2. Avetikov DS, Lokes KP, Stavytskyy SO, Yatsenko IV. Perelomy nyzhnoyi shchelepy: analiz chastoty vynyknennya, lokalizatsiyi ta uskladnen. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2014;3.3(112):62-64. [in Ukrainian].
3. Jain P, Rathee M. Mandible Body Fracture. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023.
4. Kidwai SM, Lu GN. Mandibular Body Fractures. Facial Plast Surg Clin North Am. 2022;30(1):99-108. DOI: 10.1016/j.fsc.2021.08.008.
5. Gareb B, Van Bakelen NB, Vissink A, Bos RRM, Van Minnen B. Titanium or Biodegradable Osteosynthesis in Maxillofacial Surgery? In Vitro and In Vivo Performances. Polymers (Basel). 2022;14(14):2782. DOI: 10.3390/polym1414 2782.
6. Zoabi A, Redenski I, Oren D, Kasem A, Zigron A, Daoud S, et al. 3D Printing and Virtual Surgical Planning in Oral and Maxillofacial Surgery. J Clin Med. 2022;11(9):2385. DOI: 10.3390/jcm11092385.
7. Sanino-Zavala I, Carrazana-Díaz M, Fuentes-Fernández D, Guzmán-Aguilera V, Quitral-Argandoña R. Resorbable Osteosynthesis in Mandibular Fractures. An Exploratory Systematic Review. Odovtos. 2024;26(3):113-122. DOI: 10.15517/ ijds.2024.60451.
8. Al-Moraissi EA, Ellis E. Surgical treatment of adult mandibular condylar fractures provides better outcomes than closed treatment: a systematic review and meta-analysis. J Oral Maxillofac Surg. 2015;73(3):482-93. DOI: 10.1016/j.joms.2014.09.027.
9. Singh V, Bhagol A, Goel M, Kumar I, Verma A. Outcomes of open versus closed treatment of mandibular subcondylar fractures: a prospective randomized study. J Oral Maxillofac Surg. 2010;68(6):1304-1309. DOI: 10.1016/j.joms.2010. 01.001.
10. Malanchuk VO, Kopchak AV. Risk factors for development of infection in patients with mandibular fractures located in the tooth-bearing area. J Craniomaxillofac Surg. 2007;35(1):57-62. DOI: 10.1016/j.jcms.2006.07.865.
11. Bilal Y, Rahim AU, Gul SM, Warraich RA. Outcomes of extraoral versus intraoral approach for mandibular angle fracture reduction. J Pak Med Assoc. 2020;70(12A):2088-2091. DOI: 10.47391/JPMA.673.
12. Kozakiewicz M, Gabryelczak I, Bielecki-Kowalski B. Clinical evaluation of magnesium alloy osteosynthesis in the mandibular head. Materials (Basel). 2022;15(3):711. DOI: 10.3390/ma15030711.
13. Devireddy SK, Kumar RV, Gali R, Kanubaddy SR, Dasari MR, Akheel M. Transoral versus extraoral approach for mandibular angle fractures: A comparative study. Indian J Plast Surg. 2014;47(3):354-361. DOI: 10.4103/ 0970-0358.146590.
14. Sanati-Mehrizy P, Massenburg BB, Sherif RD, Ingargiola MJ, Motakef S, Taub PJ. Review of Endoscopic Repair of Mandible Fractures. J Craniofac Surg. 2019;30(2):489-492. DOI: 10.1097/SCS.0000000000005262.
15. Ferrari R, Lanzer M, Wiedemeier D, Rücker M, Bredell M. Complication rate in mandibular angle fractures – one vs. two plates: a 12-year retrospective analysis. Oral Maxillofac Surg. 2018;22:435-441. DOI: 10.1007/s10006-018-0728-4.
16. Krishnan Kutty D, Hallur N, Siddiqa A, Zakaullah S, Kothari C. Management of Sub-Condylar and Angle of Mandible Fracture by a Trans-Buccal Trocar Along With an Intra-Oral Approach. Indian J Otolaryngol Head Neck Surg. 2020;72(4):538-544. DOI: 10.1007/s12070- 020-02058-7.
17. Lokes KP, Avetikov DS, Klitynska OV, Brekhlichuk PP, Bun YI. The histotopographic features of formation of keloid scars of maxillofacial localization. Wiad Lek. 2020;73(3):565-568.
18. Voloshyna LI, Toropov OA, Boyko IV, Yatsenko PI, Steblovskyi DV, Bukhanchenko OP, et al. Comparative characteristics of clinical indicators of the condition of scar tissue of the facial skin at different stages of the postoperative period depending on thew chronotype of the person. Wiad Lek. 2022;75(6):1569-1572. DOI: 10.36740/WLek202206126.
19. Kopchak AV, Romanova AY, Mykhailenko OV. Detection of titanium particles in soft tissues adjacent to the fixators in patients with facial fractures and bone defects. J Diagn Treat Oral Maxillofac Pathol. 2018;2(1):25-42. DOI: 10.23999/j.dtomp.2018.1.9.
20. Stanford-Moore G, Murr AH. Mandibular Angle Fractures. Facial Plast Surg Clin North Am. 2022;30(1):109-116. DOI: 10.1016/j. fsc.2021.08.009.
21. Chocron Y, Azzi AJ, Davison P. Management of pediatric mandibular fractures using resorbable plates. J Craniofac Surg. 2019;30(7):2111- 2114. DOI: 10.1097/SCS.0000000000006002.
22. Shah A, Perez-Otero S, Tran D, Aponte HA, Oh C, Agrawal N. Infection rates of an intraoral versus extraoral approach to mandibular fracture repairs are equal: a systematic review and meta-analysis. J Oral Maxillofac Surg. 2024;82(4):449-460. DOI: 10.1016/j.joms.2024.01.011.
23. Kovach IV, Zub HE, Kriachkova LV, Kucherenko OM, Khotimska YuV, Lavreniuk YaV, et al. Optimization of surgical treatment of mandibular fracture in children with a variable bite. Medicni perspektivi. 2022;27(2):146-52. DOI: 10.26641/2307-0404.2022.2.260291.
24. Koshy JC, Feldman EM, Chike-Obi CJ, Bullocks JM. Pearls of mandibular trauma management. Semin Plast Surg. 2010;24(4):357-374. DOI: 10.1055/s-0030-1269765.
25. Gareb B, van Bakelen NB, Buijs GJ, Jansma J, de Visscher JGAM, Hoppenreijs TJM, et al. Comparison of the long-term clinical performance of a biodegradable and a titanium fixation system in maxillofacial surgery: A multicenter randomized controlled trial. PLoS One. 2017;12(5):e0177152. DOI: 10.1371/ journal.pone.0177152.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 86-91 сторінки, код УДК 616.716.4:616.314-089.23-07

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-86-91