Михальчук Т. В., Прокопюк О. С.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ БІОХІМІЧНОГО ПРОФІЛЮ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ ЕКСПЛАНТІВ ПЛАЦЕНТИ ЛЮДИНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТІ ПЛОДА

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Михальчук Т. В., Прокопюк О. С.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Збереження життєздатності клітин та морфологічної цілісності експлантів плаценти є визначальним для їх подальшого використання у фармакології та регенеративній медицині. Особливий інтерес викликає можливий вплив статі плода на біохімічний профіль плаценти. Метою нашого дослідження було визначити ефективність кріоконсервування експлантів плаценти людини з використанням 10% диметилсульфоксиду (ДМСО) та оцінити вплив статі плода на вміст біологічно активних речовин у плацентарних екстрактах. Експланти плаценти отримували від жінок після кесаревого розтину та кріоконсервували зі швидкістю 1°C/хв до –70°C із подальшим зберіганням у рідкому азоті. Життєздатність клітин оцінювали за допомогою вітального забарвлення нейтральним червоним і трипановим синім, морфологічний аналіз проводили після фарбування гістологічних зразків гематоксиліном та еозином. Вміст гормонів і білка визначали електрохемілюмінесцентним та фотометричним методами. Після кріоконсервування з ДМСО зберігалась висока життєздатність клітин і морфологічна цілісність ворсин плаценти з мінімальними транзиторними ознаками ушкоджень. Морфологічних відмінностей між зразками від плодів різної статі не виявлено. Біохімічний аналіз показав статевоспецифічні відмінності: екстракти з плацентарного матеріалу від плодів жіночої статі мали вищий вміст альфафетопротеїну, хоріонічного гонадотропіну, лютеїнізуючого гормону, пролактину та загального білка, а зразки від плодів чоловічої статі характеризувались підвищеним рівнем тестостерону та некон’югованого естріолу. Таким чином, кріоконсервування з ДМСО забезпечує ефективне збереження структурної та функціональної цілісності плацентарних експлантів. При цьому стать плода визначає специфіку біохімічного складу тканини, що має значення для подальшого виготовлення плацентарних препаратів для медичного застосування.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Esposito M, Paulesu L, Mandalà M. The role of placental hormones and metabolites in modulating uterine circulation in physiological and pathological pregnancies. Front Endocrinol (Lausanne). 2025;16:1637570. DOI: 10.3389/fendo.2025.1637570.
2. Aye ILMH, Tong S, Charnock-Jones DS, Smith GCS. The human placenta and its role in reproductive outcomes revisited. Physiol Rev. 2025;105(4):2305-2376. DOI: 10.1152/physrev.00039.2024.
3. Zhou Q, Acharya G. Editorial: placental hormones and pregnancy-related endocrine disorders. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:905829. DOI: 10.3389/fendo.2022.905829.
4. Pogozhykh O, Prokopyuk V, Figueiredo C, Pogozhykh D. Placenta and placental derivatives in regenerative therapies: experimental studies, history, and prospects. Stem Cells Int. 2018;2018:4837930. DOI: 10.1155/2018/ 4837930.
5. Moghassemi S, Nikanfar S, Dadashzadeh A, Sousa MJ, Wan Y, Sun F, et al. The revolutionary role of placental derivatives in biomedical research. Bioact Mater. 2025;49:456-485. DOI: 10.1016/j.bioactmat.2025.03.011.
6. Broere-Brown ZA, Adank MC, Benschop L, Tielemans M, Muka T, Gonçalves R, et al. Fetal sex and maternal pregnancy outcomes: a systematic review and meta-analysis. Biol Sex Differ. 2020;11(1):26. DOI: 10.1186/ s13293-020-00299-3.
7. Flowers AE, Gonzalez TL, Wang Y, Santiskulvong C, Clark EL, Novoa A, et al. High-throughput mRNA sequencing of human placenta shows sex differences across gestation. Placenta. 2024;150:8-21. DOI: 10.1016/j. placenta.2024.03.005.
8. Cowell W, Deyssenroth M, Chen J, Wright RJ. Maternal stress in relation to sex-specific expression of placental genes involved in nutrient transport, oxygen tension, immune response, and the glucocorticoid barrier. Placenta. 2020;96:19-26. DOI: 10.1016/j.placenta.2020.05.004.
9. Meakin AS, Clifton VL. Review: Understanding the role of androgens and placental AR variants: Insight into steroid-dependent fetal placental growth and development. Placenta. 2019;84:63-8. DOI: 10.1016/j.placenta.2019. 03.006.
10. Prokopyuk VYu, Lоginova OO, Prokopyuk OV, Somova YeV. Vplyv kriokonservovanykh eksplantiv platsenty na vidnovlennia yaiechnykiv pislia likuvannia perekhrutu. Svit medytsyny ta biolohiï. 2018;1(63):150-155. DOI: 10.26.724/2079-8334-2018-1-63-150-153. [in Ukrainian].
11. Prokopyuk VYu, Grischenko OV, Prokopyuk OV, Shevchenko NO, Falko OV, Storchak AV, et al. Effect of cryopreserved placental explants on female reproductive system under normal and pathological conditions (experimental study). Probl Cryobiol Cryomed. 2017;27(3):250 265. DOI: 10.15407/cryo27.03.250.
12. Parihar A, Kumar A, Panda U, Khan R, Parihar DS, Khan R. Cryopreservation: a comprehensive overview, challenges, and future perspectives. Adv Biol (Weinh). 2023;7(6):e2200285. DOI: 10.1002/adbi. 202200285.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2026 Випуск 1, 180, 288-298 сторінки, код УДК 611.013.3:57.086.13:612.017

DOI:

10.29254/2077-4214-2026-1-180-288-298