Ждан В. М., Ткаченко М. В., Бабаніна М. Ю., Волченко Г. В., Кітура Є. М., Кир’ян О. А.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Подагра – одне із найпоширеніших запальних захворювань суглобів, яке нерідко супроводжується коморбідною патологією, найчастіше захворюваннями серцево-судинної системи та метаболічними розладами. Цей факт відображає вплив гіперурикемії та відсутність компенсації порушення пуринового обміну. Більшість дослідників пояснюють відсутність ефективного контролю пуринового обміну при подагрі низькою прихильністю пацієнтів до лікування. Ця ідея призвела до формування концепції недостатнього використання гіпоурикемічної терапії і, як наслідок, до відсутності контролю за перебігом захворювання і можливості запобігти погіршенню загального стану здоров’я пацієнта, що багато в чому обумовлене прогресуванням супутньої патології. Багато ретроспективних досліджень демонструють низьку частоту своєчасного призначення гіпоурікемічної терапії, неефективне дозування, що не дозволяє досягати цільових рівней СК в сироватці крові і ефективно контролювати захворювання. Фебуксостат є ефективним засобом для зниження рівня СК у сироватці крові при цьому захворюванні. У літературі наводяться дані про серйозні переваги фебуксостату над іншими гіпоурикемічними засобами. Метою цієї роботи було визначення можливості отримання клінічного та лабораторного ефекту в короткі терміни після початку терапії фебуксостатом (до 3 місяців) у пацієнтів з подагричною нефропатією, які мають супутню патологію. Проведено дослідження ефективності та безпеки фебуксостату (таблетки по 80 або 120 мг) у хворих на подагру із супутніми захворюваннями. Період спостереження становив 3 місяці, протягом цього часу оцінювали можливість досягнення пацієнтами цільового рівня СК (≤360 мкмоль/л). Цільового рівня СК протягом 1,5 місяця лікування досягли 6 пацієнтів. У 19 (30%) пацієнта рівень СК знизився до ≤360 мкмоль/л через 3 місяці терапії. Загострення подагри відзначені в перші 2 місяці терапії у поодиноких пацієнтів і характеризувалися меншою активністю суглобового синдрому. Відомо, що гіперурикемія – один із основних факторів ризику виникнення ендотеліальної дисфункції, яка, у свою чергу, сприяє розвитку артеріальної гіпертензії та пошкодженню органів-мішеней. Незалежно від АГ, підвищення рівня СК у сироватці крові впливає на клітини ендотелію та гладкої мускулатури судин, призводячи до формування мікросудинного ушкодження нирок. За нашими даними наявність ХХН, ЦД та/або АГ значно знижує швидкість досягнення цільових рівней СК та збільшує частоту нових випадків подагричних атак, кожна з яких посилює вираженість запалення, а також ризик серцево-судинних катастроф та смерті. Досягнення цільового рівня СК у 6 пацієнтів через 1,5 місяці після початку прийому фебуксостату і у чверті хворих після 3 міс. терапії демонструє його потужний гіпоурікемічний ефект, що забезпечує ранню відповідь на лікування.

подагрична нефропатія,фебуксостат,коморбідність.

1. Roddy E, Zhang W, Doherty M. Is gout associated with reduced quality of life? A casecontrol study. Rheumatology (Oxford). 2007 Sep;46(9):1441-4. DOI: 10.1093/rheumatology/kem150.
2. Singh JA, Strand V. Gout is associated with more comorbidities, poorer healthrelated quality of life and higher healthcare utilisation in US veterans. Ann Rheum Dis. 2008 Sep;67(9):1310-6. DOI: 10.1136/ard.2007.081604.
3. Wallace KL, Riedel AA, Joseph-Ridge N, Wortmann R. Increasing prevalence of gout and hyperuricemia over 10 years among older adults in a managed care population. J Rheumatol. 2004 Aug;31(8):1582-7.
4. Miao Z, Li C, Chen Y, Zhao S, Wang Y, Wang Z, et al. Dietary and lifestyle changes associated with high prevalence of hyperuricaemia and gout in the Shandong coastal cities of Eastern China. J Rheumatol. 2008 Sep;35(9):1859-64.
5. Zhdan VM, Kitura OYe, Kitura YeM, Babanina MYu, Tkachenko MV Hyperuricemia and arterial hypertension in general practice. Materialy mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Akademicheskaya nauka – problemy i dostizheniya; 2014 Dec 1-2; North Charleston, USA; 2014;3:46-49. [in Ukrainian]
6. Primatesta P, Plana E, Rothenbacher D. Gout treatment and comorbidities: a retrospective cohort study in a large US managed care population. BMC Musculoskelet Disord. 2011 May 20;12:103. DOI: 10.1186/1471- 2474-12-103.
7. Brucato A, Cianci F, Carnovale C. Management of hyperuricemia in asymptomatic pa tients: a critical appraisal. Eur J Intern Med. 2020 Apr;74:8-17. DOI: 10.1016/j.ejim.2020.01.001.
8. Harrold LR, Mazor KM, Velten S, Ockene IS, Yood RA. Patients and providers view gout differently: a qualitative study. Chronic Illn. 2010 Dec;6(4):263-71. DOI: 10.1177/17423953 10378761.
9. Spencer K, Carr A, Doherty M. Patient and provider barriers to effective management of gout in general practice: a qualitative study. Ann Rheum Dis. 2012 Sep;71(9):1490-5. DOI: 10.1136/annrheumdis-2011-200801.
10. Jeyaruban A, Soden M, Larkins S. General practitioners’ perspectives on the management of gout: a qualitative study. Postgrad Med J. 2016 Oct;92(1092):603-7. DOI: 10.1136/postgradmedj-2015-133920.
11. Keenan RT. Limitations of the current standards of care for treating gout and crystal deposition in the primary care setting: a review. Clin Ther. 2017 Feb;39(2):430-41. DOI: 10.1016/ j.clinthera.2016.12.011.
12. Roddy E, Packham J, Obrenovic K, Rivett A, Ledingham JM. Management of gout by UK rheumatologists: a British Society for Rheumatology national audit. Rheumatology (Oxford). 2018 May 1;57(5):826-30. DOI: 10.1093/rheumatology/kex521.
13. Zhdan VM, Kitura OIe, Kitura YeM, Babanina MIu, Tkachenko MV. Hiperurykemiia i arterialna hipertenziia u zahalnolikarskii praktytsi. Simeina medytsyna. 2015;4(60):48-50. [in Ukrainian].
14. Tkachenko MV. Hipourykemichna terapiia dlia profilaktyky ta likuvannia podahry: aktualnyi stan problemy. Svit medytsyny ta biolohii. 2017;4(62):197-203. [in Ukrainian].
15. WHO. International Obesity Task Force. Managing the Global Epidemic of Obesity. Report of the World Health Organization (WHO) Consultation on Obesity; June 5-7. Geneva: WHO; 1997.
16. Kang DH, Park SK, Lee IK, Johnson RJ. Uric acid-induced C-reactive protein expression: implication on cell proliferation and nitric oxide production of human vascular cells. J Am Soc Nephrol. 2005 Dec;16(12):3553-62. DOI: 10.1681/ASN.2005050572.
17. Kang DH, Han L, Ouyang X, Kahn AM, Kanellis J, Li P, et al. Uric acid causes vascular smooth muscle cell proliferation by entering cells via a functional urate transporter. Am J Nephrol. Sep-Oct 2005;25(5):425-33. DOI: 10.1159/000087713.
18. Feig DI, Nakagawa T, Karumanchi SA, Oliver WJ, Kang D-H, Finch J, et al. Hypothesis: Uric acid, nephron number, and the pathogenesis of essential hypertension. Kidney Int. 2004 Jul;66(1):281-7. DOI: 10.1111/j.1523-1755.2004.00729.x.
19. Richette P, Doherty M, Pascual E, Barskova V, Becce F, Castañeda-Sanabria J, et al. 2016 updated EULAR evidence-based recommendations for the management of gout. Ann Rheum Dis. 2017 Jan;76(1):29-42. DOI: 10.1136/annrheumdis-2016-209707.
20. Zhdan VM, Shylkina LM, Babanina MIu, Kitura YeM, Tkachenko MV, Kyrian OA, et al. Multydystsyplinarnyi pidkhid do diahnostyky hiperurykemichnoho syndromu yak proiavu polimorbidnoi patolohii v praktytsi simeinoho likaria. Materialy Vseukr. nauk.-prak. konf. Profilaktyka, diahnostyka i likuvannia v praktytsi simeinoho likaria; 2016 Kvit 20-21; Kharkiv. Kharkiv: Skhidnoievropeiskyi zhurnal vnutrishnoi ta simeinoi medytsyny; 2016;1:10-11. [in Ukrainian].
21. Fuldeore MJ, Riedel AA, Zarotsky V, Pandya BJ, Dabbous O, Krishnan E. Chronic kidney disease in gout in a managed care setting. BMC Nephrol. 2011 Aug 3;12:36. DOI: 10.1186/1471-2369-12-36.
22. Dalbeth N, Kumar S, Stamp L, Gow P. Dose adjustment of allopurinol according to creatinine clearance does not provide adequate control of hyperuricemia in patients with gout. J Rheumatol. 2006 Aug;33(8):1646-50.
23. Zhdan VM, Tkachenko MV, Babanina MIu, Volchenko HV, Kitura YeM. Otsinka vplyvu alopurynolu na funktsiiu nyro. Svit medytsyny ta biolohii. 2019;1(67):51-55. [in Ukrainian].
24. Schumacher HR, Becker MA, Lloyd E, MacDonald PA, Lademacher C. Febuxostat in the treatment of gout: 5-yr findings of the FOCUS efficacy and safety study. Rheumatology (Oxford). 2009 Feb;48(2): 188-94. DOI: 10.1093/rheumatology/ken457.
25. Hisatome I, Li P, Miake M, Taufiq F, Mahati E, Maharani N, et al. Uric Acid as a Risk Factor for Chronic Kidney Disease and Cardiovascular Disease. Japanese Guideline on the Management of Asympto matic Hyperuricemia. Circ J. 2021 Jan 25; 85(2):130-8. DOI: 10.1253/circj. CJ-20-0406.
26. Bubb MR. Excess deaths upon cessation of xanthine oxidase inhibitor treatment-Data from the cardiovascular safety of febuxostat and allopurinol in patients with gout and cardiovascular morbidities trial: Comment on the Article by Choi et al. Arthritis Rheumatol. 2019 Aug;71(8):1391-2. DOI: 10.1002/art.40914.
27. Johnson TA, Kamatani N, Kuwabara M. Xanthine oxidase inhibitor withdrawal syndrome? Comment on the Article by Choi et al. Arthritis Rheumatol. 2019 Nov;71(11):1966-7. DOI: 10.1002/art.41066.
28. Prins KW, Neill JM, Tyler JO, Eckman PM, Duval S. Effects of beta-blocker withdrawal in acute decompensated heart failure: A systematic review and meta-analysis. JACC Heart Fail. 2015 Aug;3(8):647-53. DOI: 10.1016/j.jchf.2015. 03.008.
29. MacDonald TM, Ford I, Nuki G, Mackenzie IS, De Caterina R, Findlay E, et al. Protocol of the Febuxostat versus Allopurinol Streamlined Trial (FAST): A large prospective, randomised, open, blinded endpoint study comparing the cardiovascular safety of allopurinol and febuxostat in the management of symptomatic hyperuricaemia. BMJ Open. 2014 Jul 10;4(7):e005354. DOI: 10.1136/ bmjopen-2014-005354.
30. Cicero AFG, Fogacci F, Cincione RI, Tocci G, Borghi C. Clinical Effects of Xanthine Oxidase Inhibitors in Hyperuricemic Patients. Med Princ Pract. 2021;30(2):122-30. DOI: 10.1159/ 000512178.
31. Scire СA, Carrara G, Viroli C, Cimmino MA, Taylor WJ, Manara M, et al. Development and First Validation of a Disease Activity Score for Gout. Arthritis Care Res (Hoboken). 2016 Oct;68(10):1530-7. DOI: 10.1002/acr.22844.
32. Bao H, Qi Y, Wei B, Ma B, Wang Y, Xu Y. Severe erosive lesion of the glenoid in gouty shoulder arthritis: a case report and review of the literature. BMC Musculoskelet Disord. 2021 Apr 12;22(1):343. DOI: 10.1186/s12891-021-04217-5.
33. Meng J, Li Y, Yuan X, Lu Y. Effect of febuxostat on insulin resistance and expression of highly sensitive C-reactive protein in patients with primary gout. Rheumatol Int. 2017 Feb;37(2):299-303. DOI: 10.1007/s00296-016- 3612-2.
34. Cicero AFG, Fogacci F, Kuwabara M, Borghi C. Therapeutic strategies for the treatment of chronic hyperuricemia: an evidencebased update. Medicina (Kaunas). 2021 Jan 10;57(1):58. DOI: 10.3390/medicina57010058.
35. Tayar JH, Lopez-Olivo MA, Suarez- Almazor ME. Febuxostat for the treatment of chronic gout. Cochrane Database Syst Rev. 2012 Nov 14;11(11):CD008653. DOI: 10.1002/14651858.CD008653.pub2.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 194-205 сторінки, код УДК 616.72-002.78-085

10.29254/2077-4214-2022-3-166-194-205