Шеметов О. В.

ОРТОПЕДИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З МАЛОЮ КІЛЬКІСТЮ ОПОРНИХ ЗУБІВ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Шеметов О. В.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Протезування пацієнтів із незначною кількістю опорних зубів досі залишається складним завданням. Відсутність більшості антагоністів часто спричиняє зменшення висоти нижнього відділу обличчя. Під час лікування таких пацієнтів лікар повинен визначити оптимальну висоту нижнього відділу обличчя, використовуючи різні методи, засновані на анатомічних особливостях обличчя, стані фізіологічного спокою нижньої щелепи та антропометричних показниках. Проте загальноприйняті методики не завжди гарантують високу точність через індивідуальні особливості кожного пацієнта. Недосвідчені стоматологи можуть стикатися з труднощами у визначенні оптимальної висоти нижнього відділу обличчя, особливо у випадках тривалої відсутності зубних протезів у пацієнтів. Порушення природного положення нижньої щелепи може стати причиною розвитку патологічних станів, зокрема дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба та порушень у роботі жувальної мускулатури. Одним із ефективних методів діагностики відхилень у щелепно-лицьовій ділянці є електроміографічне дослідження жувальних м’язів. Метою дослідження було визначення оптимальної висоти нижнього відділу обличчя у пацієнтів з малою кількістю опорних зубів і нефіксованим прикусом на основі даних електроміографічного дослідження. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 38 пацієнтів, які були розподілені на дві групи: контрольну (визначення висоти анатомо-фізіологічним методом) та основну (визначення висоти під контролем електроміографії жувальних та скроневих м’язів). Усі пацієнти мали від 1 до 3 зубів на щелепі, без патологій м’язової системи чи скронево-нижньощелепного суглоба. Оцінка адаптації до знімних протезів проводилася через 2 тижні та 1 місяць після початку їх використання. Результати. Виявлено, що у пацієнтів основної групи, де висота нижнього відділу обличчя визначалася під контролем електроміографії, адаптація до протезів відбувалася швидше (через 2 тижні), ніж у контрольній групі (через 1 місяць). Крім того, показники електроміографічної активності жувальних м’язів у пацієнтів основної групи досягли стабільного рівня раніше, що свідчить про кращу функціональну адаптацію. Висновки. Використання електроміографії для визначення оптимальної висоти нижнього відділу обличчя сприяє більш швидкому відновленню жувальної функції та адаптації до знімних протезів. Запропонований метод може бути рекомендований для клінічного застосування в ортопедичній стоматології.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Alhajj MN, Khalifa N, Abduo J, Amran AG, Ismail IA. Determination of occlusal vertical dimension for complete dentures patients: an updated review. Journal of Oral Rehabilitation. 2017;44(11):896-907. DOI: 10.1111/joor. 12522.
2. Vovk VV. Kranio-tserviko-mandybulyarna dysfunktsiya: klinichnyy perebih ta osoblyvosti likuvannya [dysertatsiia]. Kyyiv: Nats. med. un-t imeni O.O. Bohomoltsya; 2021. 225 s. [in Ukrainian].
3. Minervini G, Franco R, Crimi S, Di Blasio M, D’Amico C, Ronsivalle V, et al. Pharmacological therapy in the management of temporomandibular disorders and orofacial pain: a systematic review and meta-analysis BMC Oral Health. 2024;24(1):78. DOI: 10.1186/s12903-023-03524-8.
4. Ângelo DF, Faria-Teixeira MC, Maffia F, Sanz D, Sarkis M, Marques R, et al. Association of Malocclusion with Temporomandibular Disorders: A Cross-Sectional Study. J Clin Med. 2024;13(16):4909. DOI: 10.3390/jcm13164909.
5. Ferreira MC, Porto de Toledo I, Dutra KL, Stefani FM, Porporatti AL, Flores-Mir C, et al. Association between chewing dysfunctions and temporomandibular disorders: A systematic review. J Oral Rehabil. 2018;45(10):819-835. DOI: 10.1111/joor.12681.
6. Semenenko YuI. Doslidzhennya zalezhnosti diyi riznykh faktoriv pid chas elektromiohrafichnoho doslidzhennya na yakist otrymanykh rezultativ Ukrayinskyy stomatolohichnyy almanakh. 2010;4:63-66. [in Ukrainian].
7. Bida AV, Struk VI, Bida VІ, Hermanchuk SM. Electromyographic characteristics of chewing muscles of individuals with pathological abrasion of hard dental tissues. Wiad Lek. 2019;72(9 cz 2):1732-1735.
8. Massaroto Barros B, Biasotto-Gonzalez DA, Bussadori SK, Gomes CAFP, Politti F. Is there a difference in the electromyographic activity of the masticatory muscles between individuals with temporomandibular disorder and healthy controls? A systematic review with metaanalysis. J Oral Rehabil. 2020;47(5):672-682. DOI: 10.1111/joor.12941.
9. Kulchutisin P, Sowithayasakul T, Pumklin J, Piyapattamin T. Electromyographic Evaluations of Masticatory Muscle Activity between Patients with Skeletal Class I and III Relationships. Eur J Dent. 2023;17(3):910-916. DOI: 10.1055/s-0042-1758064.
10. Hugger A, Hugger S, Schindler HJ. Surface electromyography of the masticatory muscles for application in dental practice. Current evidence and future developments. Int J Comput Dent. 2008;11(2):81-106.
11. Poggio CE, Manfredini D. Does increasing vertical dimension of occlusion in centric relation affect muscular activity? An electromyographic study. J Esthet Restor Dent. 2024;36(1):231-238. DOI: 10.1111/jerd.13186.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 1, 176, 548-553 сторінки, код УДК 616.314-089.23:617.3-085

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-1-176-548-553