ОЦІНКА РІВНІВ КОНКОРДАТНОСТІ ЗМІН ПАРОДОНТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ТА СТАНУ ГІГІЄНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ СЕРЕД ПАР МОНОЗИГОТНИХ ТА ДИЗИГОТНИХ БЛИЗНЮКІВ

Показати/завантажити

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2022 Випуск 3, 166,

Білинський О. Я., Костенко Є. Я.

ОЦІНКА РІВНІВ КОНКОРДАТНОСТІ ЗМІН ПАРОДОНТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ТА СТАНУ ГІГІЄНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ СЕРЕД ПАР МОНОЗИГОТНИХ ТА ДИЗИГОТНИХ БЛИЗНЮКІВ


Про автора:

Білинський О. Я., Костенко Є. Я.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Захворювання тканин пародонту, так само як і карієс є розповсюдженою проблемою серед пацієнтів. Причиною розвитку пародонтологічних уражень є комплексна взаємодія між факторами зовнішнього середовища та спадкової схильності. Встановлено, що вплив факторів навколишнього середовища в наукових джерелах висвітлена достатньо, в той же час роль генетичних чинників у виникненні захворювань пародонту досліджено замало. Одним із методів дослідження впливу генетичного фактору є використання близнюкового методу. Метою роботи було дослідити роль генетичних факторів у формуванні та розвитку захворювань пародонту шляхом аналізу пародонтального статусу однояйцевих та різнояйцевих близнюків з використанням близнюкового методу. Дослідження проводили з використанням комплексного пародонтального індексу та гігієнічного індексу Green-Vermillion (OHI-S). Після статистичної обробки результатів було встановлено показники конкордатності відповідних змін та особливостей стоматологічного статусу серед монозиготних та дизиготних близнюків різної статі, що були представлені наступним чином: рівень конкордатності пародонтальних уражень серед монозиготних близнюків чоловічої статі складав – 69,19±2,79%, серед монозиготних близнюків жіночої статі – 71,25±3,07%, серед дизиготних близнюків чоловічої статі – 28,74±2,94%, серед дизиготних близнюків жіночої статі – 26,02±3,73%. Рівень конкордатності зареєстрованих індексних показників стану гігієни ротової порожнини серед монозиготних близнюків чоловічої статі складав – 27,70±1,64%, серед монозиготних близнюків жіночої статі – 25,28±1,78%, серед дизиготних близнюків чоловічої статі – 24,21±2,27%, серед дизиготних близнюків жіночої статі – 25,09±1,56%. Отримані результати в подальшому можуть бути використанні для дослідження генетичної складової виникнення карієсу та пародонтальних уражень.

Ключові слова:

карієс,пародонтит,КПІ,генетика,близнюки,епігенетика,конкордантність,навколишнє середовище.

Список цитованої літератури:

 

  1. Gilbert GH, Shelton BJ, Chavers LS, Bradford EHJr. Predicting tooth loss during a population-based study: role of attachment level in the presence of other dental conditions. J Periodontol. 2002;73(12):1427-36.
  2. Sanz M, Beighton D, Curtis MA, Cury JA, Dige I, Dommisch H, et al. Role of microbial biofilms in the maintenance of oral health and in the development of dental caries and periodontal diseases. Consensus report of group 1 of the Joint EFP/ORCA workshop on the boundaries between caries and periodontal disease. J Clin Periodontol. 2017;44(18):5-11.
  3. Carinci F, Palmieri A, Girardi A, Cura F, Scapoli L. Genetic risk assessment of periodontal disease in healthy patients. Journal of Forensic Research. 2015;6(260):2. DOI: 10.4172/2157-7145.1000260.
  4. Cho YD, Kim WJ, Ryoo HM, Kim HG, Kim KH, Ku Y, et al. Current advances of epigenetics in periodontology from ENCODE project: a review and future perspectives. Clin Epigenetics. 2021 Apr 26;13(1):92. DOI: 10.1186/s13148-021-01074-w.
  5. Hasiuk NV. Structure and prevalence of periodontal diseases in young people. Southern Ukrainian Medical Journal. 2013;3(3):36-7.
  6. Homenko LA, Bidenko NV, Ostapko EI. Zabolevaniya parodonta u lic molodogo vozrasta: problema riska i diagnostiki. Stomatolog. 2006;1:54-7.
  7. Gomez A, Espinoza JL, Harkins DM, Leong P, Saffery R, Bockmann M, et al. Host genetic control of the oral microbiome in health and disease. Cell host & microbe. 2017;22(3):269-278.
  8. Stabholz A, Soskolne WA, Shapira L. Genetic and environmental risk factors for chronic periodontitis and aggressive periodontitis. Periodontology 2000. 2010;53(1):138-153. DOI: 10.1111/j.1600-0757.2010.00340.x.
  9. Hu JX, Thomas CE, Brunak S. Network biology concepts in complex disease comorbidities. Nat Rev Genet. 2016;17:615-629.
  10. Laine ML, Loos BG, Crielaard W. Gene polymorphisms in chronic periodontitis. Int J Dent. 2010;2010:324719. DOI: 10.1155/2010/324719.
  11. Michalowicz BS, Aeppli D, Virag JG, Klump DG, Hinrichs JH, Segal NL, et al. Periodontal findings in adult twins. J Periodontol. 1991 May;62(5):293-9. DOI: 10.1902/jop.1991.62.5.293.
  12. Michalowicz BS, Diehl SR, Gunsolley JC, Sparks BS, Brooks CN, Koertge TE, et al. Evidence of a substantial genetic basis for risk of adult periodontitis. J Periodontol. 2000 Nov;71(11):1699-707. DOI: 10.1902/jop. 2000.71.11.1699.
  13. Parkes M, Cortes A, van Heel DA, Brown MA. Genetic insights into common pathways and complex relationships among immune-mediated diseases. Nat Rev Genet. 2013;14:661-673.
  14. Sofaer JA. Genetic approaches in the study of periodontal diseases. J Clin Periodontol. 2010 Aug;17(7):401-8.

 

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 510-519 сторінки, код УДК 616.311.2-002-055.76

DOI:

10.29254/2077-4214-2022-3-166-510-519

Чи була ця стаття корисною?