Бунін Ю. В., Михайлусов Р. М., Негодуйко В. В., Попова О. М., Хорошун Е. М.

МЕТОДИ І МЕТОДИКИ

Наукова стаття

Резюме. Вступ. Вогнепальне проникаюче поранення органів грудної порожнини вважається одним з найважчих, має високий рівень летальності в порівнянні з тупою травмою, історично рівень смертності від цих ран перевищував 50% Мета дослідження проаналізувати підходи до діагностики посттравматичного пульмониту у пацієнтів з ушкодженням ОГП із залученням легень за допомогою ультразвукового дослідження. Об’єкт та методи дослідження. Матеріалом для дослідження були 68 поранених з пораненням ОГП і ушкодженням легень в період від 1 доби до 30 днів після поранення. Всі поранені мали проникаючі вогнепальні поранення були чоловічої статі та мали поранення з однієї половини грудної клітки. Середній вік складав 29±3,1 роки. Проаналізовані дані ультразвукового дослідження легень після вогнепального поранення в терміни від 1 до 30 діб. УЗД проводилося за допомогою апарату ультразвукового скануючого «Voluson E6» (Німеччина) експертного класу з датчиками: лінійний SP (6-12 МГц); конвексний 4 C-D (2-5 МГц). Результати дослідження. На першу, третю та п’яту добу після вогнепального поранення перевалюють УЗД прояви інтерстиційного синдрому, плеврального випоту, пневмотораксу, альвеолярно-інтерстиційного синдрому; на сьому добу – інтерстиційного синдрому, плеврального випоту, консолідації; на чотирнадцяту добу – інтерстиційного синдрому, емфізематозні зміни, консолідації, плеврального випоту; на двадцять першу добу – емфізематозні зміни, консолідації, інтерстиційного синдрому; на двадцять восьму добу – норма, емфізематозні зміни, консолідації. Висновки. Проведення ультразвукового дослідження органів грудної клітини дозволяє достовірно та неінвазивно визначити обсяг ураження легеневої тканини та є безпечним методом діагностичного контролю лікування. Застосування ультразвукового дослідження органів грудної клітини при травмі можливо рекомендувати як стандартне та обов’язкове при первинної діагностиці та контролі лікування.

ультразвукове дослідження, легені, вогнепальне поранення, пульмонит

1. Sokolova YeP. Ekhografiya v diagnostike vnutrilegochnykh zabolevaniy i oslozhneniy u postradavshikh s zakrytoy travmoy grudi [dysertatsiia]. M.: PMGMU im. I.M. Sechenova; 2016. 23 s. [in Russian].
2. El Saied AM, Rizk WH. Penetrating Chest Injuries after Egyptian Revolution. Clinics in surgery. 2020;5:1082-1085.
3. Zarutsʹkyy YAL, Bilyy VYA. Voyenno-polʹova khirurhiya. K.: Feniks; 2018. 552 s. [in Ukrainian].
4. Khomenko IP, Herzhyk KP, Kucher BM. Mistse ta rolʹ videotorakoskopichnykh operatyvnykh vtruchanʹ pry boyovykh poranennyakh ta travmakh orhaniv hrudnoyi klitky. Visnyk Vinnytsʹkoho natsionalʹnoho medychnoho universytetu. 2018;22(3):522-524. [in Ukrainian].
5. Petrikov SS, Popova IYe, Abuchina VM, Muslimov RSH, Khamidova LT, Popugayev KA, et al. Diagnosticheskiye vozmozhnosti ul’trazvukovoy diagnostiki izmeneniy legkikh po sravneniyu s komp’yuternoy tomografiyey pri COVID-19. Sechenovskiy vestnik. 2020;11(2):5-18. DOI: https://doi. org/10.47093/2218-7332.2020.11.2.5-18. [in Russian].
6. Nikravan S. Lung ultrasound [Internet]. Netherlands: Philips Healthcare. 2019. Available from: https://www.youtube.com/ playlist?list=PLUkApVTR3 S-6PEaS-By1kru1qqNqUEcRI.
7. Starostin DO, Kuzovlev AN. Rol’ ul’trazvukovogo issledovaniya legkikh pri COVID-19. Vestnik anesteziologii i reanimatologii. 2020;17(4):23- 30. DOI: https://doi.org/10.21292/2078-5658-2020-17-4-23-30. [in Russian].
8. Tukhtaev UT, Afanasyeva NI, Znamensky IA, Yumatova EA, Gorbunova TS. Rol’ ul’trazvukovogo issledovaniya v raspoznanii povredzheniy grudnoy kletki pri sochetannykh travmakh. Vestnik RGMU. 2012;1:30-33. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 2 (160), 2021 рік , 173-176 сторінки, код УДК 616.24-073.082.4:616.712-001.45

10.29254/2077-4214-2021-2-160-173-176