Слободян Р. В.

МОРФОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ ГІДРОГЕЛЕВИХ ПОВ’ЯЗОК ДЛЯ МІСЦЕВОГО ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНИХ РАН В ЕКСПЕРИМЕНТІ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Слободян Р. В.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вступ. Будь-який запальний процес має фазовий перебіг. Вивчення змін морфологічної картини з модельованими гнійно-запальними захворюваннями є актуальним науковим завданням. Основними перевагами гідрогелевих пов’язок порівняно зі звичними пов’язками є: абсолютна стерильність від моменту їх виготовлення, сорбційні властивості, біосумісність, незначний ефект знечулення за рахунок охолодження ранової поверхні, еластичність, атравматичність при заміні, прозорість, здатність насичуватися різними лікарськими препаратами. Для даного дослідження використовували гідрогелеві пов’язок насичені іонами срібла та антиоксидантним препаратом. Мета дослідження. Дослідити морфологічну картину загоєння ранового процесу в експерименті при застосуванні гідрогелевих пов’язок насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом. Об’єкт і методи дослідження. Експериментальне дослідження було проведено на 80 статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар. Виводили тварин з експерименту. на 3, 7, 10, 14 добу. Для ідентифікації еластичних волокон застосовувалося забарвлення за Вейгертом. Для виявлення м’язової тканини та колагенових волокон використовували метод Масона (трихром-Масон). Збільшення – х40 та х100. Результати дослідження та їх обговорення. У контрольній, першій та другій дослідних групах відсутні відмінності у морфології рани на третю добу. Натомість у третій дослідній групі, вже на третю добу можна було побачити ознаки ангіогенезу. У цей період відзначено утворення тонких і коротких еластичних волокон. Морфологічні зміни першої і другої дослідних груп в динаміці майже не відрізнялися. У третій дослідній групі відзначено ранній початок формування грануляційної тканини. Ангіогенез і синтез еластичних волокон розпочався дуже рано, на третю добу. На сьому добу були відзначені ознаки фіброплазії. На 10-ту добу краї рани були епітелізовані, у поверхневих шарах спостерігався рубець клітинного типу із домінуванням фібробластів і фіброцитів, тоді, як у глибині, було значне нагромадження колагену, що свідчить про ранній початок регенерації із глибини дерми. Про це ж свідчать знайдені рубцеві зміни у гіподермі та підшкірній жировій клітковині. Еластичний каркас рубця повноцінно сформувався на 14-ту добу загоєння. Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що репаративні зміни розвиваються швидше і більш повноцінно у ранах тварин, яким застосовувався місцевий вплив гідрогелевих пов’язок насичених іонами срібла та антиоксидантним препаратом.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Childs DR, Murthy AS. Overview of Wound Healing and Management. Surg Clin North Am. 2017;97(1):189-207. DOI: 10.1016/j. suc.2016.08.013.
2. Gupta V, Tyagi A. A rat model of polymicrobial infection in full-thickness excision wounds. J Tissue Viability. 2021 Nov;30(4):537-43. DOI: 10.1016/j.jtv.2021.06.003.
3. Bernardes MJC, Gonçalves RC, Carvalho CS, Rosa LM, Ferreira AP, Vilela MS, et al. Hydrogel-based dressings in the treatment of partial thickness experimentally induced burn wounds in rats. Acta Cir Bras. 2022 Jul 1;37(4):e370401. DOI: 10.1590/acb370401.
4. Mao H, Zhao Sh, He Y, Feng M, Wu L, He Y, et al. Multifunctional polysaccharide hydrogels for skin wound healing prepared by photoinitiator-free crosslinking. Carbohydr Polym. 2022 Jun 01;285:119254. DOI: 10.1016/j.carbpol.2022.119254.
5. Annabi N, Tamayol A, Uquillas JA, Akbari M, Bertassoni LE, Cha C, et al. 25th anniversary article: Rational design and applications of hydrogels in regenerative medicine. Adv Mater. 2014 Jan 8;26(1):85-123. DOI: 10.1002/adma.201303233.
6. Kashyap N, Kumar N, Kumar MNVR. Hydrogels for pharmaceutical and biomedical applications. Crit Rev Ther Drug Carrier Syst. 2005;22(2):107-49. DOI: 10.1615/critrevtherdrugcarriersyst.v22.i2.10.
7. Ghandforoushan P, Golafshan N, Kadumudi FB, Castilho M, Dolatshahi-Pirouz A, Orive G. Injectable and adhesive hydrogels for dealing with wounds. Expert Opin Biol Ther. 2022 Apr;22(4):519-33. DOI: 10.1080/14712598.2022.2008353.
8. Weber B, Lackner I, Haffner-Luntzer M, Palmer A, Pressmar J, Scharffetter-Kochanek K, et al. Modeling trauma in rats: similarities to humans and potential pitfalls to consider. J Transl Med. 2019 Sep 5;17(1):305. DOI: 10.1186/s12967-019-2052-7.
9. Barinov EF, Sulayeva OM, Barinova ME, Klishchenko IP. Kryteriyi otsinky perebihu ranovoho protsesu v shkiri intaktnykh shchuriv: vid morfolohiyi rany do interpretatsiyi mekhanizmiv zahoyennya. Aktualʹni probl. suchasnoyi medytsyny. 2010;10(1):4-6. [in Ukrainian].
10. Gonçalves RV, Novaes RD, Matta SL, Benevides GP, Faria FR, Pinto MV. Comparative study of the effects of gallium-aluminum-arsenide laser photobiomodulation and healing oil on skin wounds in wistar rats: a histomorphometric study. Photomed Laser Surg. 2010 Oct;28(5):597-602. DOI: 10.1089/pho.2009.2669.
11. Jian J, Yi-Heng H, Bang-Hui Z, Jian-Hua C, Xu-Dong Z, Shi-Chu X, et al. Effects of depression on healing and inflammatory responses of acute wounds in rats. Wound Repair Regen. 2019 Sep;27(5):462-9. DOI: 10.1111/wrr.12726.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 4, 171, 366-376 сторінки, код УДК 616-001.4-002-085.262.1-018-092.9

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-4-171-366-376