Шевчук М. М.

МОРФОЛОГІЯ

Наукова стаття

. Вага печінки щурів у нормі становить: у статевозрілих тварин 11-16 г та 6-8 г у статевонезрілих. Складається з 6 часток: права бокова, ліва бокова, права центральна, ліва центральна, хвостова частка та додаткова частка. Печінка щура зовні покрита сполучно-тканинною капсулою, яка щільно зрощена з вісцеральним листком очеревини. Зв’язковий апарат слабо виражений. На вісцеральній поверхні розташовані ворота печінки із ворітною веною, власною печінковою артерією та печінковими протоками, що формують спільну жовчну протоку. Жовчний міхур у щурів відсутній. Внутрішня будова печінки утворена паренхімою та стромою. Паренхіма печінки представлена печінковими часточками. Печінкові часточки полігональної 5-6-тигранної форми та складаються з печінкових балок і міжчасточкових синусоїдних капілярів. В центрі часточки знаходиться центральна вена. Навколо строми елементів тріад визначають невеликий простір – простір Мола. Поміж класичними печінковими часточками визначаються прошарки пухкої сполучної тканини, в яких розташовуються компоненти печінкової тріади – гілки печінкових артерії, ворітної вени, лімфатичні судини та жовчні протоки. У клітинному складі пухкої сполучної тканини печінкових тріад розташовувались фібробласти, а також поодинокі лімфоцити та макрофаги. Печінкові балки утворені гепатоцитами та розташовані в радіальному напрямку. Гепатоцити за формою – багатогранні, в балках розташовуються двома рядами і пов’язані між собою десмосомами, гетероморфні в залежності від частки печінки та зони, при чому в межах конкретної зони часточки виявляли гепатоцити переважно однорідні за формою, інтенсивністю забарвлення цитоплазми та розміром. Міжчасточкові сполучнотканинні трабекули розвинені слабо. Межі класичних печінкових часточок визначалися через розташування портальних тріад, печінкових пластинок та синусоїдних капілярів, які мали радіальний напрямок, від центральної вени до портальних трактів.

щур,печінка,гепатоцит.

1. Barrata JL, Ngo A, Lopez B. Cellular Organization of Normal Mouse Liver: A Histological, Quantitative Immunocytochemical, and Fine Structural Analysis. Histochemistry and Cell Biology. 2009;131(6):713-726.
2. Lee JW, Kim S, Kwack SW. Hepatic capsular and subcapsularpathologic conditions: demonstration with CT and MR imaging. Radio Graphics. 2008;28:1307-1323.
3. Marcos R, Monteiro R, Rocha E. The use of design-based stereology to evaluate volumes and numbers in the liver: a review with practical guidelines. J Anat. 2012;220:303-317.
4. Schneider CA, Rasband WS, Eliceiri KW. NIH Image to ImageJ: 25years of image analysis. Nature Methods. 2012;9:671-675.
5. Pronina OМ, Koptev MM, Bilash SМ, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1(63):153-7. DOI: 10.26.724/2079-8334-2018-1- 63-153-157.
6. Sleyster EC, Knook DL. Relation between localization and function of rat liver Kupffer cells . Laboratory investigation. 1982;47(5):484-490.
7. Tschanz SA, Burri PH, Weibel ER. A simple tool for stereological assessment of digital images: the STEPanizer. J. of Microscopy. 2011;243(1):47-59.
8. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 456-459 сторінки, код УДК 611.36-092.9

10.29254/2077-4214-2022-3-166-456-459