Гаврильєв В. М., Іваницька О. С., Бойко І. В., Буханченко О. П., Хатту В. В.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

На сьогоднішній день кількість пацієнтів з невропатіями в зв’язку з активним розвитком техносфери неухильно зростає [2,6,8 ]. Фактично позаосередкові невропатії – це своєрідне відображення реакцій у відповідь на стресові ситуації і, як наслідок цього впливу, розвиток функціональних порушень у всіх паренхіматозних органах, в тому числі і у великих слинних залозах з наступним виникненням в них явищ хронічного запалення. Метою нашої роботи стала розробка диференційованого підходу до корекції функціональних порушень з боку привушних залоз у пацієнтів з підвищеними психологічними реакціями. Об’єкти та методи дослідження. Всі пацієнти були розподілені на 3 групи: I група – пацієнти з легким ступенем важкості (44 чоловіки); II група – пацієнти з середнім ступенем (48 чоловік); III група – пацієнти з важким перебігом СНП (21 чоловік). Всім пацієнтам була проведена професійна гігієна та санація порожнини рота. Пацієнти з легким ступенем СНП отримували наступний комплекс лікування: бужування проток зацікавлених залоз щодня протягом 5 днів, їх масаж по 5 хв. перед та після їжі 5-7 днів. Додатково до зазначених заходів призначався «Персенфорте» по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 2 тижнів та «Дротаверин» для зняття явищ дохоспазму протоко-вого апарату привушних залоз по 1 табл. 3 рази на добу за 20 хв. до їжі протягом 5 днів. Хворим з середнім ступенем СНП проводилося бужування проток щодня протягом 5-7 днів та масаж зацікавлених залоз по 5 хв. перед та після їжі 5-7 днів. 39 особам додатково до перерахованих заходів проводилася інстиляція в протоки зацікавлених залоз ектерициду щодня протягом 5-7 днів, гальванізація ділянок уражених залоз № 5, «Персен-форте» по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 3 тижнів та «Дротаверин» по 1 табл. 3 рази на добу за 20 хв. до їжі протягом 7 днів, ретинолу ацетат по 5000 МО 1 раз на добу протягом 14 днів. Всім хворим з тяжким ступенем СНП було призначено повний комплекс лікувально-профілактичних заходів: бужування проток щодня протягом 5-7 днів, масаж уражених залоз по 5 хв. перед та після їжі 7-10 днів, інстиляція ектерициду та протеолітичних ферментів (трипсин) в протоки зацікавлених залоз через день по 5 процедур, електрофорез на ділянки залоз 5% розчину аскорбінової кислоти № 5, «Персен-форте» по 1 капсулі 3 рази на добу протягом 4 тижнів та «Дротаверин по 1 табл. 3 рази на добу за 20 хв. до їжі протягом 10 днів. Для підвищення гомеостазу ротової порожнини призначався «Квадевіт Актив» по 1 таблетка на добу протягом 1 місяця. Результати дослідження. Аналіз результатів лікування пацієнтів, показав, що у 44 хворих з легким ступенем перебігу СНП у 40 (90,91%) осіб констатовано одужання, у 4 (9,09%) – покращення. Підтвердженням чого стали результати власних і спеціальних досліджень. Наблизилися до норми показники фізикохімічних властивостей ротової рідини та паротидного секрету (прозорість, в’язкість, рН). При цитологічному дослідженні секрету уражених ПВЗ в мазках визначали малочисельні клітини плоского епітелію та поодинокі нейтрофільні лейкоцити, що наближалося до норми. Визначення рівню тривожності за шкалою Дж. Тейлора виявило, що у 19 осіб він був низьким і склав 1,53±0,05 бали, у 3 – середній (9,27±0,05 бали), що відображує зниження рівню тривоги у більшості хворих. Із 48 пацієнтів з середнім ступенем важкості одужання відмічено у 35 (72,91%), покращення – у 11 (22,92%), без змін – у 2 осіб (4,17%), що підтверджено нормалізацією клінічної картини. Відмічалася нормалізація показників гігієнічного стану ротової порожнини, секреторної діяльності слинних залоз в цілому та привушних зокрема. Нормалізувалися фізико-хімічні показники ротової рідини та секрету привушних залоз. Цитологічне дослідження секрету зацікавлених ПВЗ виявило підвищену кількість нейтрофільких лейкоцитів, одиничні лімфоїдні клітини, макрофаги, клітини циліндричного епітелію. У частини хворих клітинний склад був представлений малочисленими клітинами плоского епітелію і одиничними нейтрофільними лейкоцитами. Рівень тривожності мав тенденцію до зниження. Із 21 пацієнта з тяжким ступенем СНП одужання відмічено у 13 (61,91%), покращення – у 6 (28,57%), без змін у 2 (9,52%), що також підтверджено клінічною картиною, значним покращення гігієнічного стану порожнини рота, підвищенням секреторної активності уражених ПВЗ, нормалізацією фізико-хімічних властивостей ротової рідини та паротидного секрету. При цитологічному дослідженні секрету ПВЗ у 8 чоловік клітинний склад був малочисельний, в препаратах визначалися поодинокі клітини плоского епітелію, одиничні клітини циліндричного епітелію зі зміненою структурою. У 4 пацієнтів було відмічено незначну кількість слизу, ретикуло-ендотеліальні клітини, одиничні макрофаги, групи лімфоцитів. Сіалографія, проведена 5 пацієнтам, виявила у 3 незмінену протокову систему, у 2 – наявність звуження проток ІІ-V порядків, окремі сіалектази. Визначення рівню тривожності виявило, що у 9 осіб він був низьким і склав 2,18±0,05 бали, у 3 – середній (8,67±0,05 бали), що відображує зниження рівню тривоги у більшості хворих. Таким чином, лікувально-профілактичний алгоритм, який був застосований у пацієнтів СНП, сприяв ліквідації патологічного процесу в уражених слинних залозах, покращенню їх морфофункціонального стану, а також призводив до позитивних змін загально-соматичного стану пацієнтів.

сіалоаденіт неврогенного походження, лікувальний алгоритм.

1. Afanas’ev VV. Sialadenit (ehtiologiya, patogenez, klinika, diagnostika i lechenie. Ehksperimeтtal’no-klinicheskoe issledovanie) [dissertaciya]. M.: MMSI; 1993. 371 s. [in Russian].
2. Havryliev VM. Morfo-funktsionalnyi stan pryvushnykh zaloz pry porushenniakh nevrolohichnoho statusu u liudei [avtoreferat]. Poltava: VDNZU «UMSA»; 2012. 20 s. [in Ukrainian].
3. Pavlova ML, Afanasev VV, Hryshyna NV, Simonova MV. Psikhologicheskij status pacientov srazlichnymi formami kserostomii V: Materialy nauchno-prakticheskoj konferencii s mezhdunarodnym uchastiem, posvyashchennoj I s`ezdu sialologov Rossijskoj Federacii. Aktual’nye voprosy diagnostiki i lecheniya zabolevanij i povrezhdenij slyunnykh zhelez; 2009 Sentb. 9; Moskva. Moskva: GOU VPO «MGMSU»; s. 50-3. [in Russian].
4.  Vinychuk SM, Illiash TI, Malovytska OA. Nevrolohiia. Kyiv: Zdorovia; 2008. 664 s. [in Ukrainian].
5. Mandel L, Vakkas J, Saqi A. Alcoholic (beer) sialosis. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2005;63:402-5.
6. Zhu W, Lan T, Liang P, Liu X, Tao Q. Role of Salivary Duct Morphology in the Etiology of Chronic Obstructive Parotitis: Statistical Analysis of Sialographic Features and Computational Fluid Dynamics Analysis of Salivary Flow. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2018;77: 740-7.
7. Veretilnyk AV, Rybalov OV, Veretilnyk VO. Morfo-renthenolohichna kharakterystyka nevrohennoho dokhospastychnoho sialozoadenitu za danymy sialohrafii. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. 2017;17(2(58)):236-9. [in Ukrainian].
8. Korolenko YA, Rybalov OV. Bolezn Shehrena, dyahnostycheskye kryteryy v stomatolohyy. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2018;18(2(62)):317-22. [in Ukrainian].
9. Rybalov OV, Havryliev VM, Ivanytska OS, Sokolova NA. Symptomatychne dvostoronnie zbilshennia pryvushnykh zaloz pry zahalnosomatychnii patolohii. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014;2.2(108):110-4. [in Ukrainian].
10. Rybalov OV, Ivanyts’ka OS, Yatsenko PI, Andriyanova OYu, Korostashova WA. Functional Disordersof the Salivary Glands in Patients With Compression and Dislocation of the Temporomandibular Joint and Ther Correction. Wiadomosci Lekarskie. 2021;LXXIV(7):1695-9.
11. Rybalov OV, Korolenko IA. Treatment of Patients Suffering from Gglossalgia Accompanied by Kherostomia. Halytskyi likarskyi visnyk. 2015;22(4):54-6. [in Ukrainian].
12. Tarasenko LM, Devyatkina TA, Grebennikova LM, Cebrzhinskij OI, Petrushanko TA, Borisova EV. Slyunnye zhelezy kak ob»ekt povrezhdayushchego vliyaniya ostrogo stressa. V: Danilevskij NF, redaktor. Materialy VII s`ezda stomatologov USSR Kompleksnoe lechenie i profilaktika stomatologicheskikh zabolevanij; 1989 Okt. 3-5; Kiev. Kiev: BI; s. 187. [in Russian].
13. Tkach TV. Patohenetychne obgruntuvannia likuvannia khvorykh na khronichni sialoadenity z urakhuvanniam psykhoneirorehuliatornykh porushen [avtoreferat]. Kyiv: KMAPO im. P.L. Shupyka; 2005. 15 s. [in Ukrainian].
14. Dermanov YB. Dyahnostyka emotsyonalno-nravstvennoho razvytyia. Sankt Peterburh: Rech; 2002. 171 s. [in Russian]

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (163), 2022 рік , 214-219 сторінки, код УДК 616.316.5:616.833

10.29254/2077-4214-2022-1-163-214-219