Таряник К. А.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Хвороба Паркінсона характеризується дофамінергічним дегенеративним процесом, що вражає нейрони чорної субстанції. Захворювання в основному розглядається як руховий розлад, але пацієнти страждають не лише від моторних симптомів, а й від немоторних симптомів, які також є поширеними та можуть значно впливати на якість життя пацієнтів. Ці ускладнення включають когнітивні, психіатричні, вегетативні розлади, розлади сну та сенсорні розлади. Немоторні симптоми можуть з’явитися ще до появи перших моторних симптомів, але вони більш неприємні на пізніших стадіях ХП, коли можуть стати серйозними проблемами для пацієнтів і часто становлять виклик для лікуючих лікарів. Метою нашого дослідження було оцінити вплив оптимізації терапії леводопою у пацієнтів із ХП та руховими флуктуаціями на вираженість немоторних симптомів. Було обстежено 80 хворих на різні форми ХП із Центру хворих на ХП та інші нейродегенеративні захворювання кафедри неврологічних захворювань Полтавського державного медичного університету. Пацієнти, залежно від поширеності симптомів та результатів електронейроміографічного дослідження, були розподілені на групи. Клінічні оцінки проводили через 3 місяці після зміни режиму лікування леводопою. Збирали дані про вік, стать пацієнтів, тривалість захворювання та локалізацію дебюту захворювання, досліджували тяжкість хвороби за шкалою UPDRS, інтенсивність та рівень немоторних симптомів – за шкалою немоторних симптомів (NMSS). Було встановлено, що оптимізація лікування шляхом зміни режиму прийому леводопи може значно покращити рухову функцію. Відсутність суттєвих відмінностей за іншими субіндексами UPDRS можна було пояснити фрагментацією питань, пов’язаних з немоторними симптомами, між різними доменами. Поліпшення рухової функції при застосуванні леводопи пролонгованої дії було пов’язане зі зменшенням вираженості моторних флуктуацій. Встановлено, що застосування пролонгованої форми леводопи під час вечірнього прийому супроводжується достовірним зниженням вираженості за шкалами «серцево-судинні та падіння», «увага/пам’ять», «шлунково-кишковий тракт» та за сумарним балом NMSS у групі пацієнтів із акінетико-ригідною формою захорювання. Таким чином, нами встановлено, що лікування пацієнтів із різними формами ХП препаратом леводопа асоціюється з широким спектром немоторних симптомів, які більш виражені при акінетико-ригідній формі ХП. Додавання ретардних форм леводопи може покращити вираженість моторних флуктуацій і зменшити інтенсивність немоторних симптомів, особливо у пацієнтів з акінетикозригідною формою захворювання.

немоторні симптоми,корекція лікування,хвороба Паркінсона

1. Choi S-M, Kim BC, Cho B-H, Kang KW, Choi K-H, Kim J-T, et al. Comparison of two motor subtype classifications in de novo Parkinson’s disease. Parkinsonism Relat Disord. 2018;54:74-8. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.parkreldis.2018.04.021.
2. Aubignat M, Tir M, Krystkowiak P. Les symptômes non-moteurs de la maladie de Parkinson de la physiopathologie au diagnostic précoce. La Rev Médecine Interne. 2021;42:251-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.revmed. 2020.06.019.
3. Fasano A, Visanji NP, Liu LWC, Lang AE, Pfeiffer RF. Gastrointestinal dysfunction in Parkinson’s disease. Lancet Neurol. 2015;14:625-39. DOI: https://doi.org/10.1016/S1474-4422(15)00007-1.
4. Schapira AHV, Chaudhuri KR, Jenner P. Non-motor features of Parkinson disease. Nat Rev Neurosci. 2017;18:435-50. DOI: https://doi. org/10. 1038/nrn.2017.62.
5. Boiko DI, Kachur RV, Ajala OM, Bodnar LA, Zhyvotovska LV. Characteristics of anxiety and depressive manifestations in patients with acute myocardial infarction taking into account their personal accentuations. Azerbaijan Med J. 2021;2:25-31.
6. Skrypnikov AM, Zhyvotovska LV, Herasymenko LO, Boiko DI, Bodnar LA. Alexithymia in healthy people and its role in development of different disoders. Med Ecol Probl. 2019;23:30-3. DOI: https://doi.org/10.31718/ mep.2019.23.1-2.07.
7. Yang H-J, Ahn J-H, Lee J, Lee WK, Lee J, Kim Y. Measuring Anxiety in Patients With Early-Stage Parkinson’s Disease: Rasch Analysis of the State-Trait Anxiety Inventory. Front Neurol. 2019;10:49. DOI: https://doi.org/ 10.3389/fneur.2019.00049.
8. Zhyvotovska LV, Boiko DI, Kadzhaia NV, Shkodina AD, Demianenko IV, Borysenko VV. Association between rmotionsl-voliyional dysfunctionand fratures of aggression or hostility in mens with different forms of substance addictions: a cross-sectional study. Wiadomości Lek. 2020;73:1129-33. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202006109.
9. Delva MY. Tryvozhni rozlady v hostromu periodi insultiv: rozpovsiudzhenist, asotsiiovani faktory. Aktual Probl Suchasnoyi Medytsyny Visnyk Ukrayinsʹkoyi Medychnoyi Stomatol Akad. 2017;1:94-7. [in Ukrainian].
10. Moustafa AA, Chakravarthy S, Phillips JR, Gupta A, Keri S, Polner B, et al. Motor symptoms in Parkinson’s disease: A unified framework. Neurosci Biobehav Rev. 2016;68:727-40. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev. 2016.07.010.
11. LeWitt PA, Chaudhuri KR. Unmet needs in Parkinson disease: Motor and non-motor. Parkinsonism Relat Disord. 2020;80:7-12.
12. Bogdanova IV. Osoblyvosti proiavu deiakykh nemotornykh fenomeniv khvoroby Parkinsona na tli levodopaterapii. Ukr Visnyk Psykhonevrolohii. 2018;1(94):20-3. [in Ukrainian].
13. Tarianyk K, Shkodina A, Lytvynenko N. Circadian rhythm disorders and non-motor symptoms in different motor subtypes of Parkinson’s disease. Georgian Med News. 2021;320:100-6.
14. Tarianyk KA, Lytvynenko NV, Purdenko TY, Sylenko HY. Optimization the treatment of motor fluctuation various forms of parkinsonism’s disease. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2022;3:262-266. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2022-3-166-262-266.
15. Ondo W, Coss P, Christie M, Pascual B. Conversion of L-dopa to Extended Release L-dopa (Rytary®) in Patients with Fluctuating Parkinson’s Disease: Predictors of Dose. J Parkinsons Dis. 2019;9:153-6. DOI: https://doi.org/ 10.3233/JPD-181427.
16. Shkodina AD, Tarianyk KA, Boiko DI, Zehravi M, Akter S, Md. Ashraf G, et al. Cognitive and affective disturbances in patients with Parkinson’s disease: Perspectives for classifying of motor/neuropsychiatric subtypes. Neurosci Lett. 2022;781:136675. DOI: https://doi. org/10.1016/j.neulet. 2022.136675.
17. Müller T, Möhr J-D. Efficacy of carbidopa-levodopa extended-release capsules (IPX066) in the treatment of Parkinson Disease. Expert Opin Pharmacother. 2018;19:2063-71. DOI: https://doi.org/10.1080/14656566. 2018.1538355.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (167), 2022 рік , 237-241 сторінки, код УДК 616.858-008.6-06-07

10.29254/2077-4214-2022-4-167-237-241