Шкодіна А. Д.

КОГНІТИВНІ ТА РУХОВІ ПОРУШЕННЯ ПРИ РІЗНИХ МОТОРНИХ ПІДТИПАХ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА І ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ПАЦІЄНТІВ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Шкодіна А. Д.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вступ. Хвороба Паркінсона (ХП) – це хронічне нейродегенеративне захворювання, що характеризується численними руховими та немоторними симптомами, які призводять до погіршення якості життя пацієнтів. Щоб покращити якість життя пацієнтів з ХП, важливо розуміти, чим різні домени відрізняються у пацієнтів з ХП. Мета нашого дослідження було оцінювання когнітивних та рухових порушень при різних моторних підтипах ХП та аналізування їх зв’язку із рівнем якості життя. Об’єкт і методи. У дослідження було включено 64 пацієнта з хворобою Паркінсона, яких було розподілено відповідно до моторного підтипу: група 1 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням постуральної нестабільності та розладів ходи (PIGD), група 2 – пацієнти з підтипом ХП із переважанням тремору або проміжним підтипом (non-PIGD). Для обстеження пацієнтів використовували Уніфіковану шкалу оцінки хвороби Паркінсона, шкалу Хен та Яра, Монреальську шкалу оцінки когнітивних функцій та шкалу оцінки якості життя при хворобі Паркінсона (PDQ-39). Результати. Нами не виявлено статистично значущих відмінностей за вираженістю різних доменів клінічних проявів, ускладнень леводопатерапії та когнітивних порушень у пацієнтів з різними моторним підтипами ХП. Поряд з цим пацієнти з PIGD підтипом ХП більш схильні до вищих значень стадії за Хеном та Яром. Встановлено, що у групі 1 статистично значуще вищий бал за шкалами «мобільність» (р=0,004) та «емоційне благополуччя» (р=0,013), що вказує на більшу вираженість порушень моторної функції та психоемоційних розладів у цих пацієнтів. Поряд з цим виявлено, що бал за шкалою «стигматизація» був вищим у групі 2 (р=0,049). Відмінностей за шкалами «повсякденна активність», «соціальна підтримка», «когніція», «комунікація» та «дискомфорт у тілі» не було виявлено. Загальний бал за шкалою PDQ-39 був вищим у групі 1 проти групи 2 (р=0,042), що вказує на гіршу якість життя пацієнтів. Представлено, що якість життя пацієнтів з ХП тісно пов’язана з когнітивними та руховими порушеннями. Поряд з цим продемонстровано, що навіть при співставній тяжкості клінічних проявів та когнітивних порушень фенотип PIGD асоціюється з гіршою якістю життя, що може вказувати на потенційну роль немоторних симптомів в обумовленні цього явища. Висновки. Нами встановлено гіршу якість життя пацієнтів з PIGD підтипом ХП, зокрема за доменами мобільність та емоційне благополуччя, в той час як для пацієнтів з non-PIGD підтипом було харектерним більш гостре сприйняття стигматизації захворювання, в умовах відсутності відмінностей за вираженістю клінічних симптомів та когнітивних порушень.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Aborode AT, Pustake M, Awuah WA, Alwerdani M, Shah P, Yarlagadda R, et al. Targeting Oxidative Stress Mechanisms to Treat Alzheimer’s and Parkinson’s Disease: A Critical Review. Oxid Med Cell Longev. 2022;2022:1–9. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/7934442.
2. Shkodina AD, Tan SC, Hasan MM, Abdelgawad M, Chopra H, Bilal M, et al. Roles of clock genes in the pathogenesis of Parkinson’s disease. Ageing Res Rev. 2022;74:101554. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arr.2021.101554.
3. Hoseinipalangi Z, Kan FP, Hosseinifard H, Doustmehraban M, Masoumi M, Rafiei S, et al. Systematic review and meta-analysis of the quality-of-life of patients with Parkinson’s disease. East Mediterr Heal J. 2023;29:63–70. DOI: https://doi.org/10.26719/emhj.23.013.
4. Zhao N, Yang Y, Zhang L, Zhang Q, Balbuena L, Ungvari GS, et al. Quality of life in Parkinson’s disease: A systematic review and metaanalysis of comparative studies. CNS Neurosci Ther. 2021;27:270–9. DOI: https://doi.org/10.1111/cns.13549.
5. Alvarado-Bolaños A, Cervantes-Arriaga A, Zuazua-Vidal L, Esquivel-Zapata Ó, Alcocer-Salas Á, Rodríguez-Violante M. Determinants and impact of alexithymia on quality of life in Parkinson’s disease. Neurol (English Ed). 2023;38:334–41. DOI: https://doi.org/10.1016/j. nrleng.2020. 10.015.
6. Skrypnikov AM, Zhyvotovska LV, Herasymenko LO, Boiko DI, Bodnar LA. Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders. Med Ecol Probl. 2019;23:30–3. DOI: https://doi.org/10.31718/ mep.2019.23.1-2.07.
7. Balestrino R, Martinez-Martin P. Neuropsychiatric symptoms, behavioural disorders, and quality of life in Parkinson’s disease. J Neurol Sci. 2017;373:173–8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jns.2016.12.060.
8. Ren J, Hua P, Li Y, Pan C, Yan L, Yu C, et al. Comparison of Three Motor Subtype Classifications in de novo Parkinson’s Disease Patients. Front Neurol. 2020;11. DOI: https://doi.org/10.3389/fneur.2020.601225.
9. Wu D-D, Su W, He J, Li S-H, Li K, Chen H-B. Nonmotor symptoms and quality of life in Parkinson’s disease with different motor subtypes. Z Gerontol Geriatr. 2022;55:496–501. DOI: https://doi.org/10.1007/s00391-021-01950-3.
10. Wu Y, Guo X-Y, Wei Q-Q, Ou R-W, Song W, Cao B, et al. Non-motor symptoms and quality of life in tremor dominant vs postural instability gait disorder Parkinson’s disease patients. Acta Neurol Scand. 2016;133:330–7. DOI: https://doi.org/10.1111/ane.12461.
11. Stebbins GT, Goetz CG, Burn DJ, Jankovic J, Khoo TK, Tilley BC. How to identify tremor dominant and postural instability/gait difficulty groups with the movement disorder society unified Parkinson’s disease rating scale: Comparison with the unified Parkinson’s disease rating scale. Mov Disord. 2013;28:668–70. DOI: https://doi.org/10.1002/mds.25383.
12. Schönenberg A, Prell T. Measuring quality of life with the Parkinson’s Disease Questionnaire-39 in people with cognitive impairment. PLoS One. 2022;17:e0266140. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0266140.
13. Hariz G-M, Forsgren L. Activities of daily living and quality of life in persons with newly diagnosed Parkinson’s disease according to subtype of disease, and in comparison to healthy controls. Acta Neurol Scand. 2011;123:20–7. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600- 0404.2010.01344.x.
14. Huang X, Ng SY-E, Chia NS-Y, Setiawan F, Tay K-Y, Au W-L, et al. Non-motor symptoms in early Parkinson’s disease with different motor subtypes and their associations with quality of life. Eur J Neurol. 2019;26:400–6. DOI: https://doi.org/10.1111/ene.13803.
15. Boiko DI, Skrypnikov AM, Shkodina AD, Hasan MM, Ashraf GM, Rahman MH. Circadian rhythm disorder and anxiety as mental health complications in post-COVID-19. Environ Sci Pollut Res. 2022;29:28062–9. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-021-18384-4.
16. Kay KR, Uc EY. Progress in brain research. Elsevier; 2022. Chapter 5, Real-life consequences of cognitive dysfunction in Parkinson’s disease; p. 113–36. DOI: https://doi.org/10.1016/bs.pbr.2022.01.005.
17. Candel-Parra E, Córcoles-Jiménez MP, Delicado-Useros V, Ruiz-Grao MC, Hernández-Martínez A, Molina-Alarcón M. Predictive Model of Quality of Life in Patients with Parkinson’s Disease. Int J Environ Res Public Health. 2022;19:672. DOI: https://doi.org/10.3390/ ijerph19020672.
18. Hermanowicz N, Jones SA, Hauser RA. Impact of non-motor symptoms in Parkinson’s disease: a PMDAlliance survey. Neuropsychiatr Dis Treat. 2019;15:2205–12. DOI: https://doi.org/10.2147/NDT.S213917.
19. Reginold W, Duff-Canning S, Meaney C, Armstrong MJ, Fox S, Rothberg B, et al. Impact of Mild Cognitive Impairment on Health-Related Quality of Life in Parkinson’s Disease. Dement Geriatr Cogn Disord. 2013;36:67–75. DOI: https://doi.org/10.1159/000350032.
20. Shkodina AD, Tarianyk KA, Boiko DI, Zehravi M, Akter S, Md. Ashraf G, et al. Cognitive and affective disturbances in patients with Parkinson’s disease: Perspectives for classifying of motor/neuropsychiatric subtypes. Neurosci Lett. 2022;781:136675. DOI: https://doi. org/10.1016/j.neulet.2022.136675.
21. Minibajeva O, Zeltiņa E, Karelis G, Kurjāne N, Ķēniņa V. Clinical Symptoms Influencing Parkinson’s Patients’ Quality of Life in Latvia: A Single-Center Cohort Study. Medicina (B Aires). 2023;59:935. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina59050935.
22. Fereshtehnejad S-M. Strategies to maintain quality of life among people with Parkinson’s disease: what works? Neurodegener Dis Manag. 2016;6:399–415. DOI: https://doi.org/10.2217/nmt-2016-0020.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 1, 172, 247-256 сторінки, код УДК 616.858-071-085

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-1-172-247-256