Загоруйко Г. Є., Марциновський В. П., Загоруйко Ю. В., Філатова В. Л, Шмуліч О. В.

БІОЛОГІЯ

Наукова стаття

Резюме. На протязі 45 діб після народження щурів в міокарді ЛШ відбуваються безперервні процеси зростання довжини і ширини 2я – КМЦ відповідно від 25 до 81±5 мкм та від 9,1 (н/р) до 15,3 ± 0,5 мкм. Площі повздовжнього і поперечного зрізів КМЦ зростають відповідно від 227 (н/р) до 1240 ±20 мкм2 та від 65 до 184±10 мкм2 . За цей період часу реальна площа поверхні КМЦ зростає від 1470 до 5170± 200 мкм2 . У процесі постнатального кардіоміогенезу складчаста форма поверхні 2я-КМЦ поступово набуває прямої форми. Най-більш активний процес випрямлення (згладжування) сарколеми і збільшення площі її поверхні, спостерігається на протязі перших 30 діб після народження щурят. Це зумовлено інтенсивним збільшенням лінійних розмірів 2я-КМЦ. До 30-ї доби закінчується формування вставних дисків і реальна форма більшості 2я-КМЦ наближається до форми кругового циліндру. Це дозволяє визначати реальну (р) площу поверхні 2я-КМЦ за допомогою емпірічної формули SКМЦ(р) ≈ SКМЦ х k. У цій формулі SКМЦ – загальна площа поверхні 2я-КМЦ апроксимованих круговим циліндром, у якого D і L, відповідно, ширина і довжина КМЦ. Критерієм наближення значень SКМЦ → SКМЦ(р) є показник «k» – коефіцієнт апроксимації. Цифрові значення «k» визначають за формулою k = Sv КМЦ(р) / Sv КМЦ. У наведеній формулі Sv КМЦ – питома площа поверхні кругового циліндру. Цифрові значення показника Sv КМЦ(р) визначають при морфометрії напівтонких зрізів міокарду ЛШ методом «випадкових ліній в комбінації з точковим методом». Для цього потрібно використовувати квадратну решітку в окулярі світлового мікроскопа. В результаті проведених досліджень нами було встановлено, що при t ≥ 30 діб, апроксимація форми 2я-КМЦ круговим циліндром цілком виправдано і дозволяє з достатньою точністю визначати значення SКМЦ(р) за допомогою коефіцієнта апроксимації «k». Запропонований метод визначення цифрових значень SКМЦ(р) скоротливих КМЦ цілком об’єктивний, наочний і простий в процесі проведенння обчислювальних процедур.

кардіогенез, морфометрія, кардіоміоцит, сарколема.

1. Procak TV, Zabrodska OS. Osoblivostі embrіogenezu sercya ta jogo struktur. Visnik probl. biol. i med. 2018;3(145):38-41. [in Ukrainian].
2. Unasheva AI. Mekhanika levogo zheludochka u zdorovyh detej i podrostkov, rozhdyonnyh donoshennymi [dissertaciya]. Tomsk: Federal’noye gosudarstven. byudzhetnoye nauchnoye uchrezhdeniye «Tomskiy natsion. issledov. meditsinskiy tsentr Rossiyskoy akadem. nauk»; 2021. 179 s. [in Russian].
3. Bokeriya OL, Averina II. Dvizhenie serdca v norme i pri razlichnoj patologii, opredelenie rotacii, tvista i skruchivaniyaю. Byullet. NCSSKH im. AN.Bakuleva . 2014;15(4):11-23. [in Russian].
4. Lin CI, Lin CY, Chen CH. Partitions the heart: mechanisms of cardiac septation and valve development. Development. 2012;139:3277 -3299.
5. Torrent-Guasp F, Buckberg MJ, Kosica A. Systolic ventricular filling. Eur. J. Cardiothorac Surg. 2004;25(3):376-386
6. Suslonova OV, Roshchevskaya IM, Rasputina AA. Morfometriya zheludochkov serdca krys linii NISAG v period rannego postnatalnogo razvitiya. Izvestiya Komi nauch. Centra UrO RAN. 2016;1(25):45-50. [in Russian].
7. Gorеlova NІ. Harakteristika gіstogenetichnih procesіv u sercі lyudini na rannіh etapah kardіogenezu. Morfologіya. 2007;1(1):59-62. [in Ukrainian].
8. Tverdohlіb IV. Zakonomіrnostі formuvannya geterogennostі sercya v rannomu ontogenezі [dissertaciya]. Harkіv: Kharkiv. derzh. med universytet 1996. 371 s. [in Ukrainian].
9. Zahoruiko GE, Zahoruiko YuV, Shmulich OV. Kinetika processov rosta linejnyh razmerov i chislennosti kardiomiocitov v miokarde kompleksa (LZH+MZHP) do i posle rozhdeniya krys. Vis. probl. biol. i med. 2018;1(146):36-9. [in Russian].
10. Zahoruyko YuV, Zahoruyko GE, Martsınovskii VP, Filatova VL. Zakonomernostı kardıomıogeneza y krys Wistar: rost symmarnoı chıslennosti kardiomiotsitov i obrazovanie popyliatsii dvyiadernyh miotsitov v parenhime miokarda kompleksa (LZH +MZHP). Visnik probl. biol. i med. 2019;2(149):70-5. [in Russian].
11. Kodirov SA, ZHuravlev VL, Safonova TA. Ionnye kanaly v kardiomiocitah mlekopitayushchih. Klinicheskaya farmakologiya i lekarstvennaya terapiya. 2004;3(4): 27-41. [in Russian].
12. Bogucka KІ. Klіtinna bіofіzika: strukturna organіzacіya ta bіofіzichnі vlastivostі membran. Kiїv; 2020. 50 s. [in Ukrainian].
13. Morozova KN. Elektronnaya mikroskopiya v citologicheskih issledovaniyah: metodicheskoe posobie. NNIGU: Novosibirsk, 2013. 85 s. [in Russian].
14. Avtandilov GG. Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii. M.: Meditsina; 2002. 240 s. [in Russian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 134-138 сторінки, код УДК 576.311.347:611.127-018

10.29254/2077-4214-2021-1-159-134-138