Дунаєва І. П.

КАРДІОМЕТАБОЛІЧНІ ФЕНОТИПИ У ПАЦІЄНТІВ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ, ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ Й ОЖИРІННЯМ ТА ЇХ КЛЮЧОВІ ІНДИКАТОРИ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Дунаєва І. П.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У статті досліджено особливості кардіометаболічних фенотипів у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) та ожирінням (ОЖ). Метою роботи було визначення характерних фенотипів та ключових маркерів, що дозволяють ідентифікувати ранні прояви патологічних змін у серцево-судинній та нирковій системах. Дослідження охопило 211 пацієнтів, які були розподілені на чотири групи залежно від коморбідності. Застосовувались клінічні, лабораторні та інструментальні методи, зокрема оцінка ліпідного й вуглеводного профілів, показників серцевої недостатності (кардіотрофін-1, NT-proBNP) та функції нирок (цистатин С, нейтрофільно-желатиназ-асоційований ліпокалін – NGAL), а також ехокардіографія. Результати дослідження дозволили виділити три кардіометаболічні фенотипи. Пацієнти з АГ та ОЖ демонструють поступовий розвиток ниркової патології з підвищенням рівнів NGAL та цистатину С, що підкреслює необхідність моніторингу цих маркерів. Пацієнти з АГ та ЦД2 характеризуються значними змінами у серцево-судинній системі, зокрема підвищеними рівнями кардіотрофіну-1 та NT-proBNP, що відображає прогресивне навантаження на серце. Найбільш виражені порушення виявлені у пацієнтів з комбінованою патологією (АГ, ЦД2, ОЖ), які мають значні зміни в ліпідному та вуглеводному обміні, функції нирок і структурі серця. Дослідження демонструє важливість інтегрованого підходу до діагностики та терапії, зокрема застосування індивідуалізованих стратегій на основі фенотипів пацієнтів. Виділення ключових індикаторів, таких як NGAL, кардіотрофін-1 та NT-proBNP, сприяє ранньому виявленню ускладнень та зниженню кардіоваскулярного ризику. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення підходів до лікування коморбідних станів і моніторингу пацієнтів з підвищеним ризиком.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Ronco C, Haapio M, House AA, Anavekar N, Bellomo R. Cardiorenal syndrome. J Am Coll Cardiol. 2020;76(17):2192-2208.
2. House AA, Anand I, Bellomo R, Cruz DN, Daliento L, Ronco C. Heart failure in patients with chronic kidney disease: The cardiorenal connection. Am J Kidney Dis. 2019;74(2):240-257.
3. Damman K, Valente MAE, Voors AA, O’Connor CM, van Veldhuisen DJ, Hillege HL. Cardiorenal syndrome in heart failure: mechanisms and therapeutic approaches. Nat Rev Cardiol. 2021;18(8):481-495.
4. Bock JS, Gottlieb SS. Cardiorenal syndrome: New perspectives. Circulation. 2020;121(23):2592-2600.
5. McCullough PA, Nowak RM, Foreback C, Tokarczyk B, Tomlanovich MC. Consensus on AKI biomarkers and cardiorenal syndromes. Nephrol Dial Transplant. 2020;35(2):239-254.
6. Gheorghiade M, Braunwald E. The role of the kidney in heart failure. Eur Heart J. 2019;40(12):979-981.
7. Ronco C, Bellomo R. Cardiorenal syndromes: Report from the consensus conference of the Acute Dialysis Quality Initiative. Eur Heart J. 2020;41(22):2040-2049.
8. Packer M. Critical reappraisal of the role of inflammation in heart failure and cardiorenal syndrome. Am J Cardiol. 2020;125(5):755-759.
9. Crespo-Leiro MG, Anker SD, Coats AJ, Fonarow GC, Lopez-Sendon J, McMurray JJ, et al. Advanced heart failure: A position statement of the Heart Failure Association of the European Society of Cardiology. Eur J Heart Fail. 2020;20(11):1505-1535.
10. Kotecha D, Manzano L, Kalogeropoulos AP, Georgiopoulou VV, Butler J. Epidemiology and outcomes of cardiorenal syndromes in patients with heart failure: A systematic review and meta-analysis. J Am Heart Assoc. 2022;11(3):e022354.
11. Di Lullo L, Bellasi A, Barbera V, Russo D, Cozzolino M, Ronco C. Pathophysiology of the cardiorenal syndromes types 1-5: An update. Indian Heart J. 2021;73(2):189-207.
12. Bansal N, Zelnick LR, Bhat Z, Gupta DK, Guddeti RR. Cardiorenal syndrome: A review for clinicians. Mayo Clin Proc. 2021;96(3):748-762.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 349-361 сторінки, код УДК 616.12-008.331.1:616.379-008.64]-056.25-078-085

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-349-361