Семененко І. В., Лук’яненко Д. Р., Зубарева І. М., Скляр Т. В.

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ БІОСИНТЕТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ STREPTOMYCES SP. 31

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Семененко І. В., Лук’яненко Д. Р., Зубарева І. М., Скляр Т. В.

Рубрика:

МІКРОБІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Необхідність використання природних стимулюючих препаратів характерна для сучасного рослинництва, бджольництва, тваринництва, рибництва. Сучасні технології вирощування їстівних грибів, вермікультивування також передбачають застосування біологічно-активних речовин-індукторів, які сприяють прискоренню розвитку відповідних організмів-продуцентів. В якості мікроорганізма – продуцента подібних метаболітів запропоновано вивчити штам Streptomyces sp. 31. Але, інтенсифікації розвитку і біосинтетичної активності потребує і сам продуцент речовин-індукторів – досліджуваний штам Streptomyces sp. 31. Мета. Полягає у визначенні впливу джерел азоту (деяких амінокислот) на біосинтетичну активність штаму Streptomyces sp. 31. Відповідно до поставленої мети вирішувались наступні завдання: 1) дослідити вплив додавання у ферментаційне середовище триптофану, треоніну, глутамінової кислоти та аргініну в якості додаткових джерел азотного живлення на біосинтез білка, активність стафілолітичних ферментів та динаміку накопичення біомаси штамом Streptomyces sp. 31; 2) дослідити вплив треоніну в ролі єдиного джерела азотного живлення, з виключенням неорганічних форм азоту, зокрема NH4 NO3 , на відповідні фізіологічні характеристики штаму Streptomyces sp. 31. Об’єкт і методи дослідження. Об’єктом дослідження були процеси інтенсифікації біосинтетичної активності штаму Streptomyces sp. 31 під впливом різних джерел азоту. В якості речовин-індукторів використовували такі амінокислоти, як триптофан, треонін, глутамінова кислота та аргінін. Окремо по 1 амінокислоті у концентраціях 50, 100 та 200 мкг/мл додавали до ферментаційного поживного середовища ФС-3 після стерилізації. Використовували біохімічні, біометричні, мікробіологічні методи. Результати. Виявлено, що не всі досліджені амінокислоти можуть бути використані в якості індукторів біосинтетичної активності Streptomyces sp. 31. Також встановлено, що на різні аспекти біосинтетичної активності стрептоміцета мають вплив різні досліджувані амінокислоти. Спостерігалася пряма кореляція збільшення синтезу білка та біомаси при використанні тільки однієї амінокислоти (серед досліджених) – треоніну у концентраціях 100 та 200 мкг/мл. Висновок. Використання треоніну в ролі єдиного джерела азоту з виключенням NH4 NO3 із складу поживного середовища негативно впливає на фізіологічні характеристики штаму Streptomyces sp. 31.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Valagurova EV, Kozyritskaya VE, Iutinskaya GA. Aktinomitsyety roda Streptomyces: opysaniye vidov i komp’yuternaya programma ikh identifikatsii. Kyiv: Naukova dumka; 2003. 645 s. [in Ukrainian].
2. Alekseenko EN, Zhernosekova IV, Vinnikov AI. Izuchenie vliyaniya kul’turnoy zhidkosti streptomitseta na nakopleniye biomassy Pleurotus ostreatus. Mikrobiologiya ta biotekhnologiya. 2012;5:66-73. [in Ukrainian].
3. Basova KO, Korovka KA, Zubareva IM. Vplyv stimulyatoriv streptomitsetnoho pokhodzhennya na rozvytok Pleurotus ostreatus. Mat. Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii Tendentsiya i perspektyvy rozvytku nauky i osvity v umovakh hlobalizatsiyi; 2019 Lyst 28; Pereyaslav; 2019. s. 5-7. [in Ukrainian].
4. Hrytsayenko KO, Vinnykov AI, Zubareva IM. Vykorystannya preparative streptomitsetnoho pokhodzhennya v vermikul’tyvanni. Tezy dopovidyei VII Mizhnarodna naukova konferentsiya studentiv ta aspirantiv Molod’ i postup biolohii; 2016 Kviten 19-21; Lviv. Lviv: LNU; 2016. s. 225. [in Ukrainian].
5. Bakulin VM. Martinsen E, Bakulin MK, Tykhonov IV. Vplyanye perftradekalyna na rost y antybyotycheskuyu aktyvnost’ kultur Streptomyces albus y S. rimosus v zhydkoy srede. Veterynarnaia medytsyna. 2012;3-4:15-17. [in Ukrainian].
6. Valahurova OV, Kozyrets’ka VE, Pindrus AA, Pil’yashenko-Novokhatniy AI, Azimtseva OO. Vplyv vazhkykh metaliv na rist gruntovykh streptomitsetiv. Mikrobiol. zhurn. 2001;63(3):31-37. [in Ukrainian].
7. Osadchaya AI, Kudryavtsev VA, Safronova LA. Vlyyanye mikroelementov na nakoplenye biomassy y ekzopolysakharidov shtammamy Bacillus subtilis. Mikrobiol. zhurn. 2000;62(1):20-29. [in Ukrainian].
8. Petrova NT, Pavlova NM, Shishkova EA, Larina LN, Bravova HB. Optymyzatsyia byosyntezu lytycheskykh fermentov termotolerantym aktnomytsetom Streptomyces griseius 11-84. Biotehnolohyya. 2002;1:28-35.
9. Ivanko OV, Varbanets’ LD. Keratolitychna aktyvnist’ Streptomyces sp. 1382. Mikrobiol. zhurn. 2004;66(1):3-9. [in Ukrainian].
10. Zhernosekova IV, Tymchuk AA, Ponizovtseva AG. Byosyntetycheskye kharakterystyky mutanntnoho shtamma Streptomyces recifensis var. lytycus 2P15 v prysutstvyi ekzohenykh aminokyslot. Biosystems Diversity. 2007;15:33- 38. [in Ukrainian].
11. Sklyar TV, Drehval OA, Cherevach NV. Antagonistic activity of microorganisms isolated from chernozem against plant pathogens. Ukrainian Journal of Ecology. 2020;10(1):292-299. [in Ukrainian].
12. Yeremenko AO, Dreghval OA, Cherevach NV, Vinnykov AI. Antahonistychna aktyvnist’ gruntovykh streptomitsetiv po vidnosynu do fitopatohenykh bakteriy ta hrybiv. Mikrobiolohiya i biotekhnolohiya. 2017;1:73- 84. [in Ukrainian].
13. Bradford MM. Rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein – dye binding. Anal. Biochem. 1976;72:248-254.
14. Isono М, Takahashi Т, Yamadzaki Y, inventors. Bacteriolytic enzyme and process for the production there of. Patent USA 3649454, C 12 K 1/06.M. 1972 Apr.
15. Rapp P. Production, requlation and some properties of lipase activity from Fusarium oxysporum f. sp. Enzyme and Microbial Technology. 1995;17:832- 833.
16. Frolova LA, Mel’nykov BI, Halivets’ YD, Mitina NB. Matematychne modelyuvannya ta optymizatsiya ob”yektiv tekhnolohiyi neorhanichnykh rechovyn. Dnipropetrovsk: Zhurfond; 2010. 147 s. [in Ukrainian].

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 4, 171, 307-315 сторінки, код УДК 579.22+577.15

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-4-171-307-315