ХАРАКТЕРНІ МАКРО- ТА МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ МІОКАРДА ПІД ВПЛИВОМ НАДВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗА УМОВ ГІПОТИРЕОЇДНОГО СТАНУ

Показати/завантажити

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2022 Випуск 3, 166,

Кошарний В. В., Нефьодова О. О., Абдул-Огли Л. В., Рутгайзер В. Г., Крамар С. Б., Кузнецова О. В., Великородний В. І.

ХАРАКТЕРНІ МАКРО- ТА МІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ МІОКАРДА ПІД ВПЛИВОМ НАДВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗА УМОВ ГІПОТИРЕОЇДНОГО СТАНУ


Про автора:

Кошарний В. В., Нефьодова О. О., Абдул-Огли Л. В., Рутгайзер В. Г., Крамар С. Б., Кузнецова О. В., Великородний В. І.

Рубрика:

МОРФОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Невирішені питання стосовно впливу електромагнітного випромінювання на міокард в умовах гіпотиреоїдного стану потребують поглибленого вивчення цієї актуальної та важливої сучасної проблеми. Метою дослідження є встановлення макро- та мікроскопічних змін у міокарді серця експериментальних тварин за умов моделювання гіпотиреозу під впливом НВЧ електромагнітного випромінювання. Об’єктом дослідження стали серця 126 лабораторних статевозрілих щурів, масою 180 – 200 г віком 4-6 місяців, розподілені на контрольну та п’ять експериментальних груп. Даний розділ експерименту стосу-вався спостереження за наступними експериментальними групами щурів: контрольною; після тиреоїдектомії; після тиреоїдектомії та після дії НВЧ-випромінювання 45 хв.; після тиреоїдектомії та після дії НВЧвипромінювання 120 хв. Експериментальні тварини опромінені НВЧ електромагнітним випромінюванням з частотою 10 ГГц, з довжиною хвилі 3 см при різних термінах експозиції – 45 та 120 хвилин – щоденно протягом 10 діб. Досліджуючи серця щурів, ми визначили зміни на макрорівні у вагових показниках сердець щурів. Аналіз змін на рівні органу, тобто серця, показав, що найбільші зміни щодо маси серця спостерігалися у стані експериментально отриманого гіпотиреозу та впливі надвисокочастотного електромагнітного випромінювання з терміном експозиції 120 хвилин. Таке збільшення маси серця у групі щурів даної групи було оцінено нами як деструктивний вплив, що пов’язаний з більш вираженим розволокненням м’язових волокон у міокарді стінки серця шлуночків щурів, та, як наслідок, набряком інтерстиціальних просторів та порушенням кровопостачання на мікроциркуляторному рівні. При морфологічному дослідженні за умов моделювання гіпотиреозу після тиреоїдектомії на мікроскопічному рівні у міокарді спостерігалися деструктивні зміни, процеси дегенерації м’язових волокон. Після тиреоїдектомії та впливу НВЧ випромінювання з експозицією 45 хвилин ми спостерігали компенсаторну перебудову незмінних структурних компонентів міокарду стінки серця та гіпертрофію кардіоміоцитів, що є свідоцтвом адаптивної, репаративно-регенераторної дії на міокард НВЧ електромагнітного випромінювання терміном 45 хв. У групі щурів після тиреоїдектомії та впливу НВЧ електромагнітного випромінювання з експозицією 120 хвилин спостерігали посилення дегенеративно-деструктивних процесів у міокарді з набряком інтерстиціальних просторів, що свідчить про пригнічуючу та деструктивну дію НВЧ електромагнітного випромінювання даного терміну на кардіоміоцити.

Ключові слова:

серце,міокард,тиреоїдектомія,гіпотиреоїдний стан,НВЧ – електромагнітне випромінювання.

Список цитованої літератури:

 

  1. Vovk YM, Vovk OY. Indyvidualʹna anatomichna minlyvistʹ ta yiyi kliniko-morfolohichne znachennya. Kharkіv: PP «Stil-publ»; 2019. 188 s. [in Ukrainian].
  2. Hryhorieva OA, Chernyavskyi AV. Osoblyvosti vmistu volokon spoluchnoyi tkanyny u miokardi shlunochkiv shchuriv v normi ta pislya vnutrishnʹoplidnoho vvedennya anatoksynu. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2018;4(147):262-264. [in Ukrainian].
  3. Rykova UO, Vovk OY. Ultrastructural characteristics of the thyroid gland of rats exposed to moderate exogenous chronic hyperthermia. Georgian medical news. 2018;11(284):124-27.
  4. Kosharnuy VV, Abdul-Ogli LV, Shatorna VF. Vplyv elektromahnitnoho vyprominyuvannya na orhanohenez. Dnipropetrovsk: Svindler; 2012. 235 s. [in Ukrainian].
  5. Carmona YV, Сoria MJ, Oliveros LB, Gimenez MS. Hypothyroidism and oxidative stress: differential effect on the heart of virgin and pregnant rats. Hormone and Metabolic Research. 2014;46(1):14-20.
  6. Shatorna VF, Nefodova OO, Harets VI. Eksperymentalʹne vyznachennya spilʹnoho vplyvu atsetatu sribla ta tsytratu sribla na kardiohenez u shchuriv. Aktualʹni problemy suchasnoyi medytsyny. 2016;4(56):294-298. [in Ukrainian].
  7. Jarup L, Akesson A. Current status of cadmium as an environmental health problem. Toxicology and Applied Pharmacology. 2018;238(3):201-8.
  8. Pronina OМ, Koptev MM, Bilash SМ, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1(63):153-7. DOI: 10.26.724/2079-8334-2018-1- 63-153-157.
  9. Zhi WJ, Wang LF, Hu XJ. Recent advances in the effects of microwave radiation on brains. Military Medical Research. 2017;4:29.
  10. Zhai T, Cai Z, Zheng J, Ling Y. Impact of hypothyroidism on echocardiographic characteristics of patients with heart valve disease: a singlecenterpropensity scorebased study. Front endocrinal (Lausanne). 2020;24(11):554-762.
  11. Nazarpour S, Tehrani FR, Simbar M, Azizi F. Thyroid disfunction and pregnancy outcomes. Iranian Journal of Reproductive Medicine. 2015;13(7):387-396.
  12. Vrijkotte TGM, Hrudey EJ, Twickler MB. Early maternal thyroid function during gestation is associated with fetal growth, particularly in male newborns. J Clinical Endocrinology Metabolism. 2017;102(3):1059-1066.
  13. Ekici B, Tanındı A, Ekici G, Diker E. The effects of the duration of mobile phone use on heart rate variability parameters in healthy subjects. The Anatolian Journal of Cardiology. 2016;16(11):833-8.
  14. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019;2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23.

 

Публікація статті:

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 389-393 сторінки, код УДК 616.12–008.1:576.31:528.811:616.441–002–089.87:611–092.9

DOI:

10.29254/2077-4214-2022-3-166-389-393

Чи була ця стаття корисною?