Марченко В. Ю., Марченко І. Я., Бойко В. В., Жукова Т. О., Муковоз О. Є.

МЕДИЧНА ОСВІТА

Наукова стаття

. В статті обговорюється питання складності формування і розвитку клінічного мислення студентів – іноземців, пов’язане з певними факторами: недосконалим володінням мовою, складністю у спілкуванні з пацієнтами, обмеженим часом, що відводиться на діагностику та лікування хворого на амбулаторному прийомі. Найбільш досконалим ступенем лікарського діагнозу є «діагноз хворого», у якому відзначаються особливості захворювання в конкретного хворого, що залежать від його індивідуальної реактивності, конституції, віку, умов життя. Але для статистичного вивчення загальних закономірностей, динаміки структу-ри захворюваності і смертності в основу документального оформлення захворювань у клінічній практиці покладений клінічний «діагноз хвороби». Він складається з нозологічної форми, що позначає сутність хвороби в термінах, передбаченою прийнятою міжнародною класифікацією і номенклатурою хвороб (Міжнародна класифікація хвороб – Женева, 1998 р.) та затвердженими на території України класифікаціями. Причому, іноземним студентам важливо співставляти різні назви одних і тих же форм захворювань, якими різняться вище вказані класифікації. Оскільки невідомо, яка класифікація використовується в країні подальшого працевлаштування майбутнього спеціаліста. Велике значення в цьому має розуміння патоморфологічних процесів, що лежать в основі патологічного процесу. Кожний лікар при визначенні діагнозу діє за певною схемою, якої він був навчений або розробив сам у процесі своєї практичної діяльності. Хоча більшості лікарям здається, що вони ставлять діагноз інтуїтивно, спираючись на своє «внутрішнє почуття». Але інтуїція найчастіше базується на глибоких знаннях і великому досвіді роботи. Тому, в усіх випадках після відповідного аналізу, можна досить детально відтворити «шлях» до діагнозу – всі дії і послідовність роздуму лікаря, які він виконує в процесі встановлення діагнозу. Рекомендується індивідуальний підхід кожного викладача медичного вузу до студентів-іноземців з урахуванням їх когнітивних стилів, що забезпечить формування клінічного мислення майбутніх лікарів та підвищення якості підготовки фахівців-рентгенологів.

клінічне мислення, володіння мовою, студенти-іноземці, вивчення радіології, когнітивні стилі.

1. Tolsteneva AA. Metodicheskaja sistema obuchenija fizike studentov VUZov na osnove ucheta ih kognitivnyh stilej [avtoreferat]. Nizhnij Novgorod; 2018. 40 s. [in Russian].
2. Shtyfurak VS. Aspekty osobystisno-oriientovanoho pidkhodu v konteksti problem suchasnoi shkoly. V: Huzii NV, redaktor. Tvorcha osobystist vchytelia: zbirnyk nauk. prats. Kyiv: UDPU; 2017. s. 139. [in Ukrainian].
3. Zhukova TO, Vasʹko LM, Pochernyayeva VF, Kornyeyev OV. Kompetentnisnyy pidkhid – kontrolʹ yakosti osvity. Navchalʹno-naukova konf. z mizhnarodnoyu uchastyu «Aktualʹni pytannya kontrolyu yakosti osvity u vyshchykh medychnykh navchalʹnykh zakladakh». m. Poltava, Berezenʹ, 2018. s. 94-5. [in Ukrainian].
4. Osvita v Yevropi u 2020-2030 rokakh. Prohnoz. Dostupno: http://www.pontydysgu.org/2019/01/crowd-sourcing-the-european-foresightstudy-your=chance-to-be-an-expert/ [in Ukrainian].
5. Metodychni rozrobky z medychnoi psykholohii. Dostupno: http://www.scorcher.ruartmed_booksmed.psihologi.php/ [in Ukrainian].
6. Andersen DR. Kognitivnaja psihologija. 5-e izd. Sankt-Peterburh: Piter; 2016. 496 s. [in Russian].
7. Milerian VYe. Metodychni osnovy pidhotovky i provedennia navchalnykh zaniat u medychnykh vuzakh: metodychnyi posibnyk. Kyiv: Khreshchatyk; 2018. 76 s. [in Ukrainian].

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 4 (158), 2020 рік , 225-228 сторінки, код УДК 378:615.84-054.6

10.29254/2077-4214-2020-4-158-225-228