Креньов К. Ю., Суходоля А. І., Лобода І. В.

ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕЙРОТРАВМОЮ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Креньов К. Ю., Суходоля А. І., Лобода І. В.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Травматичні ушкодження головного мозку є однією з ведучих причин летальності із переважанням в країнах з низьким та середнім рівнем доходів. Мета – визначення групи ризику формування внутрішньочеревної гіпертензії у пацієнтів із ізольованою ЧМТ. В дослідження було відібрано 34 пацієнта із нейротравмою, критеріями відбору слугували: вік 18-60 років, наявність ізольованої черепно-мозкової травми (ЧМТ) із рівнем свідомості за шкалою ком Глазго (ШКГ) 8-12 балів та відсутність у пацієнтів декомпенсованих хронічних захворювань. Після первинної ресусцитації через 24 години пацієнтів було рандомізовано на дві групи. Першу групу (n=15) склали пацієнти, в яких за зазначений період спостереження внутрішньочеревна гіпертензія не розвинулась (група контролю). Другу групу (n=18) склали пацієнти, в яких при повторних вимірюваннях внутрішньочеревного тиску за стандартною методикою визначено розвиток внутрішньочеревної гіпертензії 1-2-го ступенів (30-та година спостереження). Контрольну групу склали 16 пацієнтів. Оцінка за ШКГ при поступленні становила 10,2±1,34 бали, через 24 години – 10,1±1,4 бали. Тиск в черевній порожнині через 24 години 8,69±2,77 мм рт. ст., абдомінальний перфузійний тиск через 24 години 77,18±12,73 мм рт. ст. Через 30 годин вказані показники склали 8,3±2,43 мм рт. ст. та 77,21±9,69 мм рт. ст. В другу групу увійшли 18 пацієнтів. Оцінка за ШКГ при поступленні становила 10±1,3 бали, а через 24 години 10,2±1,08 бали. Тиск в черевній порожнині через 24 години 14,75±1,27 мм рт. ст., абдомінальний перфузійний тиск через 24 години 68,36±16,19 мм рт. ст., через 30 годин вказані показники склали 14,09±2,43 мм рт. ст. та 73,37±11,48 мм рт. ст. Пацієнти досліджуваних груп не мали достовірних відмінностей показників абдомінального перфузійного тиску на 24-ту та 30-ту години, оцінкою по ШКГ та Sequential Organ Failure Assessment (SOFA), об’ємом діурезу та інфузійно-трансфузійної терапії, але достовірно розрізнялись за віком. Клінічні дані групи внутрішньочеревної гіпертензії характеризувались більшою частотою призначення вазопресорної терапії та більшою частотою субдурального (33,3%) та травматичного субарахноїдального (16,7%) крововиливу, а також частотою оперативних втручань (72,2%). Натрійуретичний пептид не показав відмінностей в динаміці на 24-ту та 30-ту години в досліджуваних групах пацієнтів.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Barthélemy EJ, Hackenberg AEC, Lepard J, Ashby J, Baron RB, Cohen E, et al. Neurotrauma Surveillance in National Registries of Low- and Middle-Income Countries: A Scoping Review and Comparative Analysis of Data Dictionaries. International Journal of Health Policy and Management. 2022;11(11):2373-2380. DOI:http://dx.doi.org/10.34172/ijhpm.2021.167.
2.  Klauer SG, Doerzaph ZR. Motor Vehicle Crash Prevention. New England Journal of Medicine. 2025;393(5):479-86. DOI: http://dx.doi. org/10.1056/ nejmra2216360.
3.  van Breugel JMM, Niemeyer MJS, Houwert RM, Groenwold RHH, Leenen LPH, van Wessem KJP. Global changes in mortality rates in polytrauma patients admitted to the ICU – a systematic review. World J Emerg Surg. 2020;15(1):55. DOI: http://dx.doi.org/10.1186/s13017-020-00330-3.
4.  United Nations Economic Commission for Europe. Experience from the decade of action for road safety 2011-2020. A Foundational Safety System Concept to Make Roads Safer in the Decade 2021-2030. Geneva: United Nations Economic Commission for Europe; 2020. 70 p. DOI: http://dx.doi.org/10.18356/9789210049177c004.
5.  Oh HJ, Kim KH, Kim YI, Seo Y, Choi KS, Lee MH, et al. Neurotrauma Clinical Practice Guidelines Committee of the Korean Neurotraumatology Society: A Review of a Group That Writes and Inherits the Thoughts and Will of the Society. Korean Journal of Neurotrauma. 2022;18(1):3. DOI: http://dx.doi.org/10.13004/kjnt.2022.18.e22.
6.  Pokidko MI, Vovchuk IM, Zhmur AA, Formanchuk TV, Gudz MA, Slobodyaniuk VA. Reperfusion injury and intra-abdominal hypertension syndrome in patients with acute pancreatitis: causes, current approaches to prevention and treatment (literature review). Kharkiv Surgical School. 2021;(5-6):71-80. DOI: http://dx.doi.org/10.37699/2308-7005.5-6.2021.15.
7.  Donnelly J, Smielewski P, Adams H, Zeiler FA, Cardim D, Liu X, et al. Observations on the Cerebral Effects of Refractory Intracranial Hypertension After Severe Traumatic Brain Injury. Neurocritical Care. 2019;32(2):437-47. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s12028-019-00748-x.
8.  Iyengar KP, Venkatesan AS, Jain VK, Shashidhara MK, Elbana H, Botchu R. Risks in the Management of Polytrauma Patients: Clinical Insights. Orthopedic Research and Reviews. 2023;15:27-38. DOI: http://dx.doi.org/ 10.2147/orr.s340532/.
9. WSACS. WSACS Consensus Guidelines Summary (The Abdominal Compartment Society). Lovenjoel: WSACS; 2021. Available from: https:// www.wsacs.org/education/436/wsacs-consensus-guidelines-summary/.
10. Paula R, Trevor J M, Talaveraet F, Langal ES, Li J. Abdominal Compartment Syndrome Guidelines. Medscape; 2023. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/829008-guidelines.
11.  Citerio G, Vascotto E, Villa F, Celotti S, Pesenti A. Induced abdominal compartment syndrome increases intracranial pressure in neurotrauma patients: A prospective study. Critical Care Medicine. 2001;29(7):1466-71. DOI: http://dx.doi.org/10.1097/00003246-200107000-00027.
12. Bonatto S, Matias DP, Welling LC. Intracranial Hypertension and Intra-abdominal Pressure. Is it Worth Measuring? Arquivos Brasileiros de Neurocirurgia: Brazilian Neurosurgery. 2020;39(03):189-91. DOI: http://dx.doi.org/10.1055/s-0040-1713593.
13. Deeren DH, Dits H, Malbrain MLNG. Correlation between intra-abdominal and intracranial pressure in nontraumatic brain injury. Intensive Care Medicine. 2005;31(11):1577-81. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s00134-005-2802-2.
14.  Joseph DK, Dutton RP, Aarabi B, Scalea TM. Decompressive Laparotomy to Treat Intractable Intracranial Hypertension after Traumatic Brain Injury. The Journal of Trauma: Injury, Infection, and Critical Care. 2004;57(4):687-95. DOI: http://dx.doi.org/10.1097/01.ta.0000140645.84897.f2.
15.  Dorfman JD, Burns JD, Green DM, DeFusco C, Agarwal S. Decompressive Laparotomy for Refractory Intracranial Hypertension After Traumatic Brain Injury. Neurocritical Care. 2011;15(3):516-8. DOI: http://dx.doi.org/10. 1007/s12028-011-9549-0.
16. Kirkpatrick AW, Roberts DJ, De Waele J, Jaeschke R, Malbrain ML, De Keulenaer B, et al. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Medicine. 2013;39(7):1190-206. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s00134-013-2906-z.
17. Depauw PRAM, Groen RJM, Van Loon J, Peul WC, Malbrain MLNG, De Waele JJ. The significance of intra-abdominal pressure in neurosurgery and neurological diseases: a narrative review and a conceptual proposal. Acta Neurochirurgica. 2019;161(5):855-64. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/ s00701-019-03868-7.
18.  Iyer D, Rastogi P, Åneman A, D’amours S. Early screening to identify patients at risk of developing intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2014;58(10):1267-75. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/aas.12409.
19. Bouveresse S, Piton G, Badet N, Besch G, Pili-Floury S, Delabrousse E. Abdominal compartment syndrome and intra-abdominal hypertension in critically ill patients: diagnostic value of computed tomography. European Radiology. 2019;29(7):3839-46. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s00330-018-5994-x.
20.  He B, Wang X, Shi L, Cheng H, Zhao L. Meta-Analysis of Initial Natriuretic Peptides in the Setting of Sepsis-Induced Myocardial Dysfunction. Biomarkers in Medicine. 2024;18(4):145-55. DOI: http://dx.doi.org/10. 2217/bmm-2023-0605.
21. Song J li, Fan B, Qiu L quan, Li Q, Chen G yu. Brain natriuretic peptide as a predictive marker of mortality in sepsis: an updated systematic review and meta-analysis. BMC Anesthesiology. 2024;24(1):276. DOI: http://dx.doi. org/10.1186/s12871-024-02661-z.
22. Pandompatam G, Kashani K, Vallabhajosyula S. The role of natriuretic peptides in the management, outcomes and prognosis of sepsis and septic shock. Revista Brasileira de Terapia Intensiva. 2019;31(3):368-378. DOI: http://dx.doi.org/10.5935/0103-507x.20190060.
23. Ehrman RR, Sullivan AN, Favot MJ, Sherwin RL, Reynolds CA, Abidov A, et al. Pathophysiology, echocardiographic evaluation, biomarker findings, and prognostic implications of septic cardiomyopathy: a review of the literature. Critical Care. 2018;22(1):112. DOI: http://dx.doi.org/10.1186/ s13054-018-2043-8.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 3, 178, 176-183 сторінки, код УДК 340.624.6:577.1

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-3-178-176-183