Колесніченко В. А., Герасимов Г. М., Гриньов Р. М., Душик Л. М., Захарченко Ю. Б., Черкова Н. В.

ДИСФУНКЦІЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА ПІСЛЯ УСКЛАДНЕНОЇ ТРАВМИ ГРУДОПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Колесніченко В. А., Герасимов Г. М., Гриньов Р. М., Душик Л. М., Захарченко Ю. Б., Черкова Н. В.

Рубрика:

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Одним з найчастіших проявлень наслідків хребетно-спинальної травми є нейрогенна дисфункція жовчного міхура, що призводить до вищої частоти розвитку жовчокам’яної хвороби й гострого холециститу з нетиповою клінічною симптоматикою порівняно із загальною популяцією. Мета – визначити за даними літератури епідеміологію ускладненої травми грудопоперекового відділу хребта та механізми розвитку нейрогенної дисфункції жовчного міхура. Грудопоперековий відділ хребта є перехідною зоною від ригідних грудних до гнучких поперекових сегментів, з грудного кіфозу на поперековий лордоз, що робить його більш уразливим до дії кінетичної енергії з частотою травмування 42,3-90 % від усіх переломів хребців. Пацієнти з хребетно-спинальною травмою вразливі до низки ускладнень, що впливають на якість їхнього життя і створюють істотний економічний тягар. Провідними факторами, що визначають тяжкість ушкодження спинного мозку та функціональний результат у постраждалого, є системна запальна відповідь та місцеве нейрозапалення. Одним з найчастіших проявів спинальної травми на рівні Th7-Th10 є жовчокам’яна хвороба та гострий холецистит, ризик розвитку яких у 3-6 разів та майже удвічі вищий порівняно з релевантною контрольною групою відповідно. Хребетно-спинальна травма у грудопоперековому відділі є всокоенергетичним ушкодженням, реєструється переважно у чоловіків молодого віку. Травма спинного мозку призводить до розвитку симпатичної гіперрефлексії нижче місця ушкодження й нейрогенної дисфункції жовчного міхура з порушенням його моторики, утворенням жовчного сладжу і, згодом, холелітіазу.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Lang S, Walter N, Freigang V, Neumann C, Loibl M, Alt V, et al. Increased incidence of vertebral fractures in German adults from 2009 to 2019 and the analysis of secondary diagnoses, treatment, costs, and in-hospital mortality. Sci Rep. 2023;13(1):6984. DOI: 10.1038/s41598-023-31654-0.
2.  Ding W, Hu S, Wang P, Kang H, Peng R, Dong Y, et al. Spinal Cord Injury: The Global Incidence, Prevalence, and Disability From the Global Burden of Disease Study 2019. Spine (Phila Pa 1976). 2022;47(21):1532-1540. DOI: 10.1097/BRS.0000000000004417.
3. Choi HG, Lee JK, Sim S, Kim M. Mortality and Cause of Death in Patients With Vertebral Fractures: A Longitudinal Follow-Up Study Using a National Sample Cohort. Spine (Phila Pa 1976). 2020;45(5):E280-E287. DOI: 10.1097/BRS.0000000000003264.
4. Mahanes D, Muehlschlegel S, Wartenberg KE, Rajajee V, Alexander SA, Busl KM, et al. Guidelines for neuroprognostication in adults with traumatic spinal cord injury. Neurocrit Care. 2024;40(2):415-437. DOI: 10.1007/s12028-023-01845-8.
5. Nekhlopochyn O, Verbov V, Cheshuk I, Vorodi M. Neurological Symptomatology Features in Patients With Spine and Spinal Cord Trauma at the Thoracolumbar Junction Level. Int Neurolog J. 2024;20(3):143-52. DOI: 10.22141/2224-0713.20.3.2024.1068.
6. Department of Veterans Affairs, Veterans Health Administration. VHA Directive 1176(2) – Spinal cord injuries and disorders system of care. Washington: VHA; 2019. 95 p. Available from: https://www.va.gov/ vhapublications/ViewPublication.asp?pub_ID=8523.
7.  Bazzocchi G, Schuut C, Pederzini R, Menarini M. Bowel dysfunction in spinal cord injury patients: pathophysiology and management. Pelviperineology. 2007;26:84-87.
8. Memou N, Vlamis J. Bladder and Bowel Dysfunction in Patients with Spinal Cord Injury – Nursing Intervention. Acta Orthop Trauma Hell. 2023;74(1):81-92.
9.  Sajjan SC, Javali S, Madhusudhan BV, Ramya B. Clinical profile of patients with cholelithiasis at a tertiary care hospital. Int J Surg Sci. 2021;5(2):244-246. DOI: 10.33545/surgery.2021.v5.i2e.697.
10.  Sarıfakıoğlu B, Afşar SI, Yalbuzdağ ŞA, Ustaömer K, Ayaş Ş. Acute abdominal emergencies and spinal cord injury; our experiences: a retrospective clinical study. Spinal Cord. 2014;52(9):697-700. DOI: 10.1038/sc.2014.106.
11. European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines on the prevention, diagnosis and treatment of gallstones. J Hepatol. 2016;65(1):146-181. DOI: 10.1016/j.jhep.2016.03.005.
12. Besra RC, Toppo S, Kerketta MD, Bodra P, Keshari US, Pavithran B, et al. A study on the prevalence of gallbladder disease and its associated factors in a tertiary hospital of Eastern India. Int J Acad Med Pharm. 2024;6(2):782-788. DOI: 10.47009/jamp.2024.6.2.161.
13. Gartenberg A, Nessim A, Cho W. Acute Cholecystitis: An Emerging Complication in Spinal Cord Injury Patients in the United States. J Neurol Surg A Cent Eur Neurosurg. 2022;83(5):478-480. DOI: 10.1055/s-0041-1740617.
14. Hsu CL, Wang MT, Ho YC, Pan SL. Increased Risk of Acute Cholecystitis in Patients With Spinal Cord Injury: A Nationwide Population- Based Cohort Study. Spine (Phila Pa 1976). 2018;43(13):934-939. DOI: 10.1097/BRS. 0000000000002477.
15. Ambulgekar RK, Ghag NS. Epidemiological study of thoracolumbar spine fracture patients reported to tertiary care center of central India. Int J Res Orthop. 2023;9:261-266. 16
16. Peev N, Zileli M, Sharif S, Arif S, Brady Z. Indications for Nonsurgical Treatment of Thoracolumbar Spine Fractures: WFNS Spine Committee Recommendations. Neurospine. 2021;18(4):713-724. DOI: 10.14245/ns. 2142390.195.
17. Beschloss AM, Taghlabi KM, Rodriguez DA, Lee N, Gupta S, Bondar K, et al. Demographic and economic trends in vertebral fracture surgeries throughout the United States. N Am Spine Soc J. 2022;12:100175. DOI: 10.1016/j.xnsj.2022.100175.
18. Mahmoodkhani M, Babadi NN, Rezvani M, Nasrollahizadeh A, Sourani A, Foroughi M, et al. Thoracolumbar junction fracture and long instrumented fusion, a trial on a standardized surgical technique with long term clinical outcomes. Interdiscipl Neurosurg: Advanced Techniques Case Management. 2023;36(1):101928. DOI: 10.1016/j.inat.2023.101928.
19. Wendt K, Nau C, Jug M, Pape HC, Kdolsky R, Thomas S, et al. ESTES recommendation on thoracolumbar spine fractures: January 2023. Eur J Trauma Emerg Surg. 2024;50(4):1261-1275. DOI: 10.1007/s00068-023-02247-3.
20. Aly TA. Short Segment versus Long Segment Pedicle Screws Fixation in Management of Thoracolumbar Burst Fractures: Meta-Analysis. Asian Spine J. 2017;11(1):150-160. DOI: 10.4184/asj.2017.11.1.150.
21. Hamzaoglu A, Elsadig M, Karadereler S, Mutlu A, Akman YE, Ozturk H, et al. Single-Stage Posterior Vertebral Column Resection With Circumferential Reconstruction for Thoracic/Thoracolumbar Burst Fractures With or Without Neurological Deficit: Clinical Neurological and Radiological Outcomes. Global Spine J. 2022;12(5):801-811. DOI: 10.1177/2192568220964453.
22. Kimmatkar N, Kantharaju H. Demographics of Traumatic Spinal Fractures in Indian Population Presenting to Tertiary Care Centre. SVOA Orthopaedics. 2022;2(4):83-88.
23. den Ouden LP, Smits AJ, Stadhouder A, Feller R, Deunk J, Bloemers FW. Epidemiology of spinal fractures in a level one trauma center in the Netherlands: a 10 years review. Spine (Phila Pa 1976). 2019;44(10):732-739. DOI: 10.1097/BRS.0000000000002923.
24. Cosman F, Krege JH, Looker AC, Schousboe JT, Fan B, Sarafrazi Isfahani N, et al. Spine fracture prevalence in a nationally representative sample of US women and men aged ≥40 years: results from the National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES) 2013-2014. Osteoporos Int. 2017;28:1857-66. DOI: 10.1007/s00198-017-3948-9.
25. GBD 2019 Fracture Collaborators. Global, regional, and national burden of bone fractures in 204 countries and territories, 1990- 2019: a systematic analysis from the Global Burden of Disease Study 2019. The Lancet. 2021;2(9):E580-E592. DOI: 10.1016/S2666-7568(21)00172-0.
26.  Bigdon SF, Saldarriaga Y, Oswald KAC, Müller M, Deml MC, Benneker LM, et al. Epidemiologic analysis of 8000 acute vertebral fractures: evolution of treatment and complications at 10-year follow-up. J Orthop Surg Res. 2022;17(1):270. DOI: 10.1186/s13018-022-03147-9.
27. Birua GJS, Munda VS, Murmu NN. Epidemiology of Spinal Injury in North East India: A Retrospective Study. Asian J Neurosurg. 2018;13(4):1084-1086. DOI: 10.4103/ajns.AJNS_196_17.
28. Asif DS, Bhandari PB, Sader Hossain SK, Rahman A. A Demographic Study of Thoracolumbar Junction Fracture in a Developing Country and its Social Impact. J Spine. 2013;2:5. DOI: 10.4172/2165-7939.1000141.
29. Singh G, Prakash R, Bhatti V, Mahen A. Spinal cord injury in organizational setup-A hospital based descriptive study. J Marine Med Society. 2019;21(1):46-50. DOI: 10.4103/jmms.jmms_67_18.
30.  Junior DLB, A Sa BF, Pokorny G, Almeida NS, da Silva DRC, Silva JP, et al. Epidemiology of Thoracolumbar Fractures: A Cross-Sectional Study. Research Square 2023;5(1):1-10. DOI: 10.21203/rs.3.rs-2902651/v1.
31. Zileli M, Sharif S, Fornari M. Incidence and Epidemiology of Thoracolumbar Spine Fractures: WFNS Spine Committee Recommendations. Neurospine. 2021;18(4):704-712. DOI: 10.14245/ns.2142418.209.
32. Wang H, Zhou Y, Ou L, Li C, Liu J, Xiang L. Traumatic Vertebral Fractures and Concomitant Fractures of the Rib in Southwest China, 2001 to 2010: An Observational Study. Medicine (Baltimore). 2015;94(44):e1985. DOI: 10.1097/MD.0000000000001985.
33. Chua MH, Hong R, Rydeth T, Vycheth I, Nang S, Vuthy D, et al. Spine Trauma as a Component of Essential Neurosurgery: An Outcomes Analysis from Cambodia. World Neurosurg. 2018;114:375-380. DOI: 10.1016/j.wneu. 2018.03.057.
34. Liu Y, Yang X, He Z, Li J, Li Y, Wu Y, et al. Spinal cord injury: global burden from 1990 to 2019 and projections up to 2030 using Bayesian age-period-cohort analysis. Front Neurol. 2023;14:1304153. DOI: 10.3389/fneur.2023. 1304153.
35. Chan BC, Cadarette SM, Wodchis WP, Krahn MD, Mittmann N. The lifetime cost of spinal cord injury in Ontario, Canada: A population- based study from the perspective of the public health care payer. J Spinal Cord Med. 2019;42:184-93. DOI: 10.1080/10790268.2018.1486622.
36.  Kumar R, Lim J, Mekary RA, Rattani A, Dewan MC, Sharif SY, et al. Traumatic Spinal Injury: Global Epidemiology and Worldwide Volume. World Neurosurg. 2018;113:e345-e363. DOI: 10.1016/j.wneu.2018.02.033.
37. Wesson HK, Boikhutso N, Bachani AM, Hofman KJ, Hyder AA. The cost of injury and trauma care in low- and middle-income countries: a review of economic evidence. Health Policy Plan. 2014;29(6):795-808. DOI: 10.1093/heapol/czt064.
38. Katsuura Y, Osborn JM, Cason GW. The epidemiology of thoracolumbar trauma: A meta-analysis. J Orthop. 2016;13(4):383-8. DOI:10.1016/j.jor. 2016.06.019.
39.  Asai T, Sakuma E, Mizutani T, Ishizaka Y, Ori K, Ueki T. Sex- and age-related differences in spinal degeneration: an anatomical and magnetic resonance imaging study of the human spine. Prog Rehabil Med. 2022;7:20220011. DOI: 10.2490/prm.2022001.
40. Yuan H, Guo Q, Zhang Z, Ou L, Wang H, Yu H, et al. Sex, age, role and geographic differences in traumatic spinal fractures caused by motor vehicle collisions: a multicentre retrospective study. Sci Rep. 2023;13:3712. DOI: 10.1038/s41598-023-30982-5.
41. Muhonen EG, Kafle S, Torabi SJ, Abello EH, Bitner BF, Pham N. Surfing-related craniofacial injuries: a NEISS database study. J Craniofac Surg. 2022;33:2383-7. DOI: 10.1097/SCS.0000000000008769.
42.  Singh G, Rao V, Thamba A, Roth D, Zaazoue MA. Examination and Scientific Analysis of Thoracic Vertebral Fractures. Cureus. 2023;15(9):e44938. DOI: 10.7759/cureus.44938.
43. Ferrari S, Lippuner K, Lamy O, Meier C. 2020 recommendations for osteoporosis treatment according to fracture risk from the Swiss Association against Osteoporosis (SVGO). Swiss Med Wkly. 2020;150:w20352. DOI: 10.4414/smw.2020.20352.
44. Dong Y, Peng R, Kang H, Song K, Guo Q, Zhao H, et al. Global incidence, prevalence, and disability of vertebral fractures: a systematic analysis of the global burden of disease study 2019. Spine J. 2022;22(5):857-868. DOI: 10.1016/j.spinee.2021.12.007.
45. Alizadeh A, Dyck SM, Karimi-Abdolrezaee S. Traumatic spinal cord injury: An overview of pathophysiology, models and acute injury mechanisms. Front Neurol. 2019;10:282. DOI: 10.3389/fneur.2019.00282.
46. Sterner RC, Sterner RM. Immune response following traumatic spinal cord injury: Pathophysiology and therapies. Front. Immunol. 2023;13:1084101. DOI: 10.3389/fimmu.2022.1084101.
47.  DiSabato DJ, Marion CM, Mifflin KA, Alfredo AN, Rodgers KA, Kigerl KA, et al. System failure: Systemic inflammation following spinal cord injury. Eur J Immunol. 2024;54(1):e2250274. DOI: 10.1002/eji.202250274.
48. Li Z, Yu S, Hu X, Li Y, You X, Tian D, et al. Fibrotic Scar After Spinal Cord Injury: Crosstalk With Other Cells, Cellular Origin, Function, and Mechanism. Front Cell Neurosci. 2021;15:720938. DOI: 10.3389/fncel. 2021.720938.
49. Lu Y, Shang Z, Zhang W, Pang M, Hu X, Dai Y, et al. Global incidence and characteristics of spinal cord injury since 2000-2021: a systematic review and meta-analysis. BMC Med. 2024;22(1):285. DOI: 10.1186/s12916-024-03514-9.
50. Golestani A, Shobeiri P, Sadeghi-Naini M, Jazayeri SB, Maroufi SF, Ghodsi Z, et al. Epidemiology of Traumatic Spinal Cord Injury in Developing Countries from 2009 to 2020: A Systematic Review and Meta-Analysis. Neuroepidemiology. 2022;56(4):219-239. DOI:10.1159/000524867.
51.  Aleem IS, DeMarco D, Drew B, Sancheti P, Shetty V, Dhillon M, et al. The Burden of Spine Fractures in India: A Prospective Multicenter Study. Global Spine J. 2017;7(4):325-333. DOI: 10.1177/2192568217694362.
52. Liu Y, Zhang S, Feng D, Luo J, Zhang H, Wang L. Risk factors of neurologic deficit after thoracolumbar burst fracture. Front. Neurol. 2025;16:e1542622. DOI: 10.3389/fneur.2025.1542622.
53.  Wulf MJ, Tom VJ. Consequences of spinal cord injury on the sympathetic nervous system. Front Cell Neurosci. 2023;17:999253. DOI:10.3389/fncel.2023.999253.
54.  Holmes GM, Blanke EN. Gastrointestinal dysfunction after spinal cord injury. Exp Neurol. 2019;320:113009. DOI: 10.1016/j. expneurol.2019.113009.
55.  Nino-Murcia M, Burton D, Chang P, Stone J, Perkash I. Gallbladder contractility in patients with spinal cord injuries: A sonographic investigation. AJR Am. J. Roentgenol. 1990;154:521-524. DOI: 10.2214/ajr.154.3. 2106213.
56. Baltas CS, Balanika AP, Sgantzos MN, Papakonstantinou O, Spyridopoulos T, Bizimi V, et al. Gallstones and biliary sludge in Greek patients with complete high spinal cord injury: an ultrasonographical evaluation. Singapore Med J. 2009;50(9):889-93.
57. Fong YC, Hsu HC, Sun SS, Kao A, Lin CC, Lee CC. Impaired gallbladder function in spinal cord injury on quantitative Tc-99m DISIDA cholescintigraphy. Abdom Imaging. 2003;28(1):87-91. DOI: 10.1007/ s00261-001-0180-y.
58. Ravikiran M, Dutta U, Bhattacharya A, Solanki K, Verma GR, Chaudhuri S, et al. Prevalence and Predictors of Gallbladder Stasis among Patients with Cholelithiasis. Acta Scientific Gastrointestinal Disorders. 2021;4(7):40-46.
59. Tulchinsky M. Applied hepatobiliary scintigraphy in chronic gallbladder diseases. Applied Radiology 2016;9:17-25.
60. Ketover SR, Ansel HJ, Goldish G, Roche B, Gebhard RL. Gallstones in chronic spinal cord injury: is impaired gallbladder emptying a risk factor? Arch Phys Med Rehabil. 1996;77(11):1136-8. DOI: 10.1016/s0003-9993(96)90136-7.
61. Henke AM, Billington ZJ, Gater DR Jr. Autonomic Dysfunction and Management after Spinal Cord Injury: A Narrative Review. J Pers Med. 2022;12(7):1110. DOI: 10.3390/jpm12071110.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2025 Випуск 3, 178, 27-35 сторінки, код УДК 616.8:616.711+616.832]-001:616.711+616.3

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-3-178-27-35