Яров Ю. Ю., Силенко Ю. І.

СТОМАТОЛОГІЯ

Наукова стаття

Серед актуальних проблем сучасної стоматології генералізований пародонтит займає одне з провідних місць. Згідно з сучасними уявленнями, у відповідь на тривалу персистенцію мікрофлори в пародонті розвивається порушення мікроциркуляції ініціює тканинну гіпоксію, активацію вільно-радикальних процесів, дезорганізацію біомембран з вивільненням біологічно активних речовин (гістамін, серотонін). Метою даного дослідження стало визначення динаміки біогенних амінів (гістаміну, серотоніну) в крові хворих на генералізований пародонтит з нормо-, гіпер- та гіпореактивністю організму після проведення клаптевої операції. Обстежено 216 осіб у віці від 45 до 55 років з діагнозом генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступеня тяжкості. В залежності від стану реактивності організму хворі були розподілені на три групи: перша – нормореакція (132 особи); друга – гіперреакція (46 осіб); третя – гіпореакція (38 осіб). Всім пацієнтам за показаннями виконували клаптеву операцію. Забір крові проводили після хірургічного втручання на 1-у, 2-у, 4-у, 6-у та 9-у добу. Біогенні аміни екстрагували з крові хлороформ-буданольною сумішшю з наступним використанням соляної кислоти для очищення і визначали флуориметричним методом. Гістамін утворює флуорисцуючий комплекс з ортофолевим альдегідом, серотонін – з нінгідрином. Результати вивчення вмісту гістаміну і серотоніну в крові хворих на ГП з нормальною реактивністю організму показали, що їх динаміка була двофазною з максимальними значеннями на 1-у та 6-у доби після хірургічного лікування. Перший підйом тісно пов’язаний з ранніми проявами початкової фази загоєння рани – травматичним запаленням. На 6-ту добу реєстрували другий пік вмісту біогенних амінів в крові. Слід, однак, відзначити, що він був менш виражений у порівнянні з таким на 1-у добу і за часом збігався з розвитком молодої сполучної тканини в рані. До кінця спостережень після подальшої сповільненої інволюції реєстрували відновленням їх рівноваги. Результати вивчення біологічно активних речовин в крові хворих на генералізований пародонтит на тлі підвищеної реактивності організму показали, що проведення хірургічного втручання сприяло суттєвому підвищенню їх вмісту в крові. При цьому, амплітуда підвищення була більш виражена у порівнянні з такою при нормореактивності. Крім того, на відміну від першої групи динаміка показників була монофазною з максимальним значенням на 1-у добу, коли концентрація амінів вірогідно перевищувала початкове значення (р<0,05). У наступні терміни рівень гістаміна та серотоніна знижувався за «літичним» типом, залишаючись до кінця спостереження вище початкового і відповідних значень при нормореактивності організму. Слід зазначити, що, на відміну від першої групи, на 9-ту добу не сталося нормалізації даних показників та відновлення рівноваги гістамін / серотонін в крові. При гіпореакції характерним було більш пізнє підвищення вмісту біологічно активних речовин з порушенням рівноваги гістамін/серотонін в крові. Корекція змінених показників біогенних амінів в крові у хворих на генералізований пародонтит при порушеній реактивності організму з приведенням до значень при нормореактивності розглядається як умова оптимізації загоєння слизово-кісткової рани після проведеного хірургічного лікування і подальшої стабілізації процесу в тканинах пародонта.

генералізований пародонтит,реактивність організму,рана,гістамін,серотонін.

1. Repec’ka OM, Rozhko MM, Skripnik NV, Іl’nic’ka OM. Poshirenіst’ ta іntensivnіst’ zahvoryuvan’ tkanin parodonta v osіb molodogo vіku na tlі pervinnogo gіpotireozu. Suchasna stomatologіya. 2020;1:46-48. [in Ukrainian].
2. Slots J. Periodontitis: facts, fallacies and the future. Periodontology. 2017;1(75):7-23.
3. Savеl’еva NM. Rol’ mіkroflori v іnіcіacії zahvoryuvan’ parodonta. Ukrans’kij zhurnal medicini, bіologіi ta sportu. 2018;3(7):234-237. [in Ukrainian].
4. Slin’ko YO,bMіshina MM, Sokolova II. Sklad mіkroflori rіznih bіotopіv porozhnini rota u osіb іz chastkovoyu vtorinnoyu adentієyu. Ukrains’kij zhurnal medicini, bіologіi ta sportu. 2019;2(18):214-19. [in Ukrainian].
5. Semenov EІ, Pindus TO, Shnajder SA, Verbic’ka TG. Porіvnyal’nij analіz vidovogo ta kіl’kіsnogo skladu mіkroorganіzmіv u tkaninah parodontal’noї kishenі і perііmplantitnoї borozni pri vіdsutnostі rentgenologіchnih oznak perііmplantitu. Vіsnik stomatologії. 2017;3(100):31- 40. [in Ukrainian].
6. Pashaev ACH, Gasanov VM, Gusejnova ST. Analiz faktorov riska vospalitel’nyh zabolevanij parodonta. Suchasna stomatologіya. 2020;1:39-41.
7. Sokolova II, Skydan RV, Skydan MI, Levitskiy AP, Slynro YA. Pathogenetic of experimental gingivitis progression under the influence of lipopolysaccharide. World of medicine and biology. 2019;1(67):187-190.
8. Pinchuk VA, Sylenko GY, Sylenko YI, Kryvchun AM, Pilugina TV. Features of clinical manifestations, free radical, coagulation and aggregation properties of blood in patients with craniocerebral trauma. Wiadomosci lekarskie. 2019;72(4):539-542.
9. Popova NK. Serotonin i povrezhdenie. Novosibirsk; 1998. 304 s.
10. Serova VV, Paukova VS. Vospalenie. Rukovodstvo dlya vrachej. M.: Medicina; 1995. 640 s.

«Вістник проблем біології і медицини» Випуск 3 (166), 2022 рік , 547-556 сторінки, код УДК 616.314.17-008.1:612.017.1

10.29254/2077-4214-2022-3-166-547-556