Лазуренко К. А., Трофименко І. О., Гаврилюк В. Г., Курагіна Н. В., Лаврентьєва К. В., Скляр Т. В.

ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ МІКРОБІОМУ КИШЕЧНИКА ПРИ ДИСБІОТИЧНИХ ПОРУШЕННЯХ У ПАЦІЄНТІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Лазуренко К. А., Трофименко І. О., Гаврилюк В. Г., Курагіна Н. В., Лаврентьєва К. В., Скляр Т. В.

Рубрика:

МІКРОБІОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

У даній роботі проведено мікробіологічне дослідження дисбіотичних порушень мікробіому кишечника у пацієнтів різного віку із захворюваннями певних біотопів травної системи. У результаті обстеження у 145 пацієнтів різних вікових категорій виявлено дисбіотичні зміни складу мікробіоти кишечника за визначення кількісних та якісних показників: зниження титрів симбіотичної мікробіоти – бактерій р. Lactobacillus, р. Bifidobacterium, р. Enterococcus, типових р. Escherichia на фоні збільшення концентрації представників умовно-патогенної мікробіоти: лактозонегативних та гемолітичних атипових штамів E. сoli, Clostridium spp., Staphylococcus spp., Proteus spp. та дріжджеподібних грибів Candida spp. Найзначніші відхилення у складі мікробіоти кишечника зареєстровано в осіб другої вікової групи. Визначено найвищий ступінь частоти виявлення дисбіотичних порушень у пацієнтів з різними патологіями кишечника – 47,6% та шлунка – 35,9% випадків. Найменшу кількість випадків розвитку дисбіозу зареєстровано у пацієнтів із захворюваннями печінки – 9,0% та підшлункової залози – 13,1%. Показано, що усі виділені штами характеризувались високою чутливістю до більшості антибіотиків. Найбільш активним антибіотиком проти всіх досліджуваних штамів S. аureus виявився іміпенем, до якого чутливими були всі штами та гатіфлоксацин і рифампіцин, які пригнічували ріст відповідно 92,1 та 78,9% штамів золотистого стафілококу. Виділені ізоляти E. coli характеризувалися чутливістю до ципрофлоксацину, цефуроксиму, цефотаксиму, цефоперазону, цефепіму, поліміксину та левофлоксацину. Штами Proteus spp. найбільшу чутливість проявили до ципрофлоксацину, амікацину, цефотаксиму та цефепіму, а стійкість – до доксіцикліну. Виділені штами Enterococcus spp. були чутливими до лінезоліду та ампіциліну, та стійкими – до норфлоксацину, ципрофлоксацину, ко-тримаксозолу та азтреонаму. Усі штами C. difficile характеризувалися чутливістю до метронідазолу, ванкоміцину, амоксициліну/ клавуланату. Більше 90% їх мали стійкість до пеніциліну, 58,1% ізолятів – до іміпенему.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Dabke K, Hendrick G, Devkota S. The gut microbiome and metabolic syndrome. J Clin Invest. 2019;129(10):4050-4057. DOI: 10.1172/JCI129194.
2. Radjabzadeh D, Boer CG, Beth SA, Van der Wal P, Kiefte-De Jong JC, Jansen MAE, et al. Diversity, compositional and functional differences between gut microbiota of children and adults. Sci Rep. 2020;10:1077-1085. DOI: 10.1038/s41598-020-57734-z.
3.  Vargas A, Robinson BL, Houston K, Vilela Sangay AR, Saadeh M, D’Souza S, et al. Gut microbiota-derivedmetabolites and chronic inflammatory diseases. Explor Med. 2025;6:1001275. Available from: .
4.  Gilbert JA, Blaser MJ, Caporaso JG, Jansson JK, Lynch SV, Knight R. Current understanding of the human microbiome. Nat Med. 2018;24(4):392-400. DOI: 10.1038/nm.4517.
5.  Ronan V, Yeasin R, Claud EC. Childhood Development and the Microbiome-The Intestinal Microbiota in Maintenance of Health and Development of Disease During Childhood Development. Gastroenterology. 2021;160(2):495-506. DOI: 10.1053/j.gastro.2020.08.065.
6.  Saeed NK, Al-Beltagi M, Bediwy AS, El-Sawaf Y, Toema O. Gut microbiota in various childhood disorders: Implication and indications. World J Gastroenterol. 2022;28(18):1875-1901. DOI: 10.3748/wjg.v28.i18.1875.
7.  Ivanova A, Ialovenko O, Duhan O. Microboim kyshechnika liudyny: naukovo-praktychni zasady ta dosiagnennia. Proceedings of the 5th International Scientific and Practical Conference Theory and practice of science: key aspects; 2021 Nov 7-8; Rome. Rome: Dana; 2021. p. 231-260. [in Ukrainian].
8.  Kastl AJ Jr, Terry NA, Wu GD, Albenberg LG. The Structure and Function of the Human Small Intestinal Microbiota: Current Understanding and Future Directions. Cell Mol Gastroenterol Hepatol. 2020;9(1):33-45. DOI: 10.1016/j.jcmgh.2019.07.006.
9. Yankovsky DS, Shirobokov VP, Dyment GS. The role of microbiome in the formation of child health. Modern Pediatrics. 2019;5(101):64-111. DOI: 10.15574/SP.2019.101.64.
10.  Hurina SV. Mikroekolohiia kyshenyka u ditei rannoho viku na foni hostroho obstruktyvnoho bronkhitu. Sumy: SumDU; 2017. 66 s. [in Ukrainian].
11.  Reid G, Jass J, Sebulsky MT, McCormick JK. Potential uses of probiotics in clinical practice. Clin Microbiol Rev. 2003;16(4):658-72. DOI:10.1128/CMR.16.4.658-672.2003.
12.  Shayista H, Nagendra Prasad MN, Niranjan Raj S, Prasad A, Lakshmi S, Ranjini HK, et al. Complexity of antibiotic resistance and its impact on gut microbiota dynamics. Engineering Microbiology. 2025;5(1):100187. DOI: https://doi.org/10.1016/j.engmic.2024.100187.
13.  Xu L, Surathu A, Raplee I, Chockalingam A, Stewart S, Walker L, et al. The effect of antibiotics on the gut microbiome: a metagenomics analysis of microbial shift and gut antibiotic resistance in antibiotic treated mice. BMC Genomics. 2020;21(1):263. DOI: 10.1186/s12864-020-6665-2.
14.  Francino MP. Antibiotics and the Human Gut Microbiome: Dysbioses and Accumulation of Resistances. Front Microbiol. 2016;6:1543. DOI:10.3389/fmicb.2015.01543.
15.  Pérez-Cobas AE, Gosalbes MJ, Friedrichs A, Knecht H, Artacho A, Eismann K, et al. Gut microbiota disturbance during antibiotic therapy: a multi-omic approach. Gut. 2013;62(11):1591-601. DOI: 10.1136/gutjnl-2012-303184.
16.  Zhang Q, Cheng L, Wang J, Hao M, Che H. Antibiotic-Induced Gut Microbiota Dysbiosis Damages the Intestinal Barrier, Increasing Food Allergy in Adult Mice. Nutrients. 2021;13(10):3315. DOI: 10.3390/nu13103315.
17.  Dahiya D, Nigam PS. Antibiotic-Therapy-Induced Gut Dysbiosis Affecting Gut Microbiota-Brain Axis and Cognition: Restoration by Intake of Probiotics and Synbiotics. Int J Mol Sci. 2023;24(4):3074. DOI: 10.3390/ijms24043074.
18.  Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT, Garrity GM, editors. Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. 2nd ed. Vol. 2, Part B. New York: Springer; 2005. Chapter, Enterobacteriaceae; p. 587–607.
19.  Instytut hastroenterolohii NAMNU. Instruktsiia doslidzhennia stanu mikroflory kyshenyka za dopomohoiu mikrobiolohichnykh metodiv. Dnipro: Instytut hastroenterolohii NAMNU; 2023. 10 s. [in Ukrainian].
20.  CLSI. Methods for dilution antimicrobial susceptibility tests for bacteria that grow aerobically. 11th ed. CLSI standart M07. Wayne, PA: Clinical and Laboratory Standarts Institute; 2018. 13 p. Аvailable from: https://clsi.org/ media/1928/m07ed11_sample.pdf.
21. CLSI. Performance Standards for Antimicrobial Susceptibility Testing. 30th ed. CLSI supplement M100. Wayne, PA: Clinical and Laboratory Standards Institute; 2020. 332 p. Аvailable from: https://www.nih.org.pk/wpcontent/ uploads/2021/02/CLSI-2020.pdf.
22.  Mohapatra D, Debata N, Singh S. Extensively drug-resistant and pandrug-resistant Gram-negative bacteria in a tertiary-care hospital in Eastern India: A 4-year retrospective study. Journal of Global Antimicrobial Resistance. 2018;15:246-249. DOI: 10.1016/j.jgar.2018.08.010.
23.  Zhao Q, Chen Y, Huang W, Zhou H, Zhang W. Drug-microbiota interactions: an emerging priority for precision medicine. Signal Transduct Target Ther. 2023;8(1):386. DOI: 10.1038/s41392-023-01619-w.
24.  Gilmore MS, Clewell DB, Ike Y, Shankar N, editors. Enterococci: From Commensals to Leading Causes of Drug Resistant Infection. Boston: Massachusetts Eye and Ear Infirmary; 2014. Chapter, Enterococcal Infection - Treatment and Antibiotic Resistance. Available from: .
25.  Mohr JF, Friedrich LV, Yankelev S, Lamp KC. Daptomycin for the treatment of enterococcal bacteraemia: results from the Cubicin Outcomes Registry and Experience (CORE). International Journal of Antimicrobial Agents. 2009;33(6):543-548 DOI: 10.1016/j.ijantimicag.2008.12.007.
26.  Garey KW, Dao-Tran TK, Jiang ZD, Price MP, Gentry LO, Dupont HL. A clinical risk index for Clostridium difficile infection in hospitalised patients receiving broad-spectrum antibiotics. J Hosp Infect. 2008;70(2):142-7. DOI: 10.1016/j.jhin.2008.06.026.
27.  Huang H, Weintraub A, Fang H, Nord CE. Antimicrobial resistance in Clostridium difficile. Int J Antimicrob Agents. 2009;34(6):516-22. DOI:10.1016/j.ijantimicag.2009.09.012.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», Випуск 2, 177, 383-401 сторінки, код УДК 616.34-002.1:579.61

DOI:

10.29254/2077-4214-2025-2-177-383-401