Мамедов К. Ч.

ЧАСТОТА ТА ДЕМОГРАФІЧНИЙ ПРОФІЛЬ ОДОНТОГЕННИХ КІСТ ЗА ДАНИМИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ КОГОРТИ ПАЦІЄНТІВ ЗА ПЕРІОД 2003-2014 РР.

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Мамедов К. Ч.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Вступ. Кістоподібні утворення, включно з пухлинами і пухлиноподібними утвореннями щелеп, посідають важливе місце в практиці щелепно-лицьових хірургів і часто становлять чималий відсоток від усіх захворювань щелепно-лицьової ділянки. При цьому, серед новоутворень щелепно-лицевої ділянки поширеність одонтогенних кіст може перевищувати 80%. Одонтогенні кісти верхньої і нижньої щелеп є порожнистими доброякісними новоутвореннями, які діагностують найчастіше на тлі розвитку вторинної інфекції за рахунок деформації кісткової тканини в результаті досягнення ними великих розмірів. Під час вивчення поширеності різних видів подібних кістозних утворень, зокрема таких типів, як радикулярні, фолікулярні, парадентальні кісти, найчастіше діагностують радикулярні кісти, що розвиваються в ділянці вогнищ періапікального хронічного запального процесу і формуються за участю клітин-залишків епітеліальних клітин Малассе. Що стосується вікових особливостей поширеності радикулярних одонтогенних кіст, то їх найчастіше виявляють серед пацієнтів підліткового і старшого віку, на відміну від інших видів кіст. Але подібні патологічні процеси спостерігаються в осіб дитячого віку теж. Також визначаються деякі гендерні відмінності поширеності одонтогенних кіст. Так, під час аналізу даних численних наукових досліджень виявлено той факт, що в пацієнтів чоловічої статі значно частіше діагностували одонтогенні кісти щелепно-лицевої ділянки, ніж у представників жіночої статі. При цьому, найбільш достовірною причиною подібних відмінностей може служити фактор нечастих стоматологічних оглядів саме пацієнтами чоловічої статі, тобто жінки частіше звертаються до стоматолога, ніж чоловіки. Що може стати причиною більш пізніх клінічних та інструментальних досліджень. Крім того, як важливий фактор ризику розвитку кістозних уражень запального генезу є недостатній рівень гігієни порожнини рота, який також має свої деякі відмінні ознаки в пацієнтів чоловічої та жіночої статі. Мета дослідження. Визначити характер, прояви та поширеність одонтогенних кіст щелеп серед місцевого населення. Об’єкт і методи дослідження. В основу цього моноцентричного ретроспективного дослідження увійшли загалом 344 пацієнти з 392 одонтогенними кістами з клініки та поліклініки щелепно-лицевої хірургії Університету Людвіга-Максиміліана, кампус Інненштадт, які проходили амбулаторне, стаціонарне лікування між 1 січня 2003 р. і 1 червня 2014 р. Усі пацієнти з гістологічно підтвердженими одонтогенними кістами (радикулярна кіста, фолікулярна кіста, кіста прорізування, резидуальна кіста і латеральна періодонтальна кіста) пройшли лікування. Рентгенологічну оцінку і визначення локалізації кісти проводили з використанням створених до операції панорамних пошарових зображень (ППЗ), рентгенограм зубів, зображень прикусу, оглядових зображень нижньої щелепи за Clementschitsch, цифрової об’ємної томографії, магнітно-резонансної томографії (МРТ) та комп’ютерної томографії (КТ). І верхня, і нижня щелепа були розділені на окремі ділянки. У верхній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження верхньощелепної пазухи. На нижній щелепі: ділянка передніх зубів, ділянка премолярів, ділянка молярів, ураження гілки нижньої щелепи. Для статистичного аналізу використовували програмне забезпечення SAS 9.3 (Інститут SAS, Північна Кароліна). Також використовували інші програми, такі як Microsoft Word 2007 (текстовий редактор), Microsoft Excel® 2007 і Microsoft Power Point 2007. Результати дослідження та їх обговорення. Як було зазначено за даними проведених нами досліджень, серед хворих із досліджуваною патологією більшість склали радикулярні кісти. Аналогічні результати щодо частоти поширеності різних видів одонтогенних кіст були отримані в ході раніше проведених досліджень. Однією з головних причин виникнення і розвитку радикулярної кісти є стійкий хронічний запальний процес у ділянці причинного зуба, що може бути пов’язано з безліччю чинників, таких як гігієнічний стан порожнини рота і його рівень, постійне проведення заходів з індивідуальної гігієни та його якісне виконання, харчові звички, своєчасне виявлення та ефективне лікування каріозних уражень, віково-статеві показники хворих, психічне й фізичне здоров’я, соціально-економічні аспекти, комплаєнтність пацієнтів, неякісне лікування попередньо травмованих зубів і звичайно ж відповідний рівень професіоналізму лікаря. Серед обстежених пацієнтів, під час визначення гендерних структурних особливостей, одонтогенні кісти в більшості випадків діагностувалися в порожнині рота осіб чоловічої статі, тоді як під час вивчення стану щелепно-лицьової ділянки в жінок показники за поширеністю були значно нижчими. А під час оцінки особливостей розташування різних видів одонтогенних кіст було виявлено, що найчастіше вони вражали тканини альвеолярного відростка нижньої щелепи, де ділянку локалізації цих патологічних станів визначали в зоні молярів, порівняно рідше патологічні ураження одонтогенної природи фіксували в ділянці премолярів, тобто малих корінних зубів нижньої щелепи, і в ділянці нижніх фронтальних зубів. Радикулярна кіста 57,9%; зубощелепна кіста 33,17%; залишкова кіста 5,1%; кіста прорізування 2,8%; латеральна пародонтальна кіста 1,03%. У дорослої популяції запальні кісти також були більш поширеними, складаючи 68,44%, порівняно з кістами, пов’язаними з розвитком, які становили 31,56%. І навпаки, кісти, пов’язані з розвитком, переважали у дітей, складаючи 71,7%. У когорті дорослих пацієнтів також переважали чоловіки – 67,84%, тоді як жінки становили 32,16%, тобто співвідношення становило 2,1:1 (чоловіки: жінки). У пацієнтів віком до 16 років гендерний розподіл був більш збалансованим (54,71% – чоловіки; 45,29% – жінки), тобто співвідношення становило 1,2:1. Інші вчені шляхом клінічних спостережень і ретроспективного аналізу захворюваності на різні види одонтогенних кіст також виявили у чоловіків виражену схильність до розвитку одонтогенних кіст. Оцінка локалізації показала, що кістозні ураження переважно траплялися на нижній щелепі (64,03%), тоді як на верхню щелепу припадало всього 31,89%. Оцінка локалізації одонтогенних кіст у різних дослідженнях загалом показала відносно схожий розподіл між верхньою і нижньою щелепами. У нашому дослідженні нижня щелепа (64,03%) уражалася частіше, ніж верхня. 31,89% уражень припадало на верхню щелепу, 3,57% – на верхню щелепу і верхньощелепну пазуху і тільки 0,51% – на верхньощелепну пазуху. Ці результати можна порівняти з даними робіт. У нашому дослідженні ми оцінювали локалізацію всіх одонтогенних кіст, а також окремих видів кістозних утворень. За нашими результатами, одонтогенні кісти найчастіше розташовувалися в ділянці молярів нижньої щелепи (37,9%) і ділянці передніх зубів верхньої щелепи (18,3%). Ці ділянки виявилися і найбільш ураженими ділянками щелепи і за даними інших авторів. Таким чином, метою дослідження було вивчення одонтогенних кіст у дорослих і дітей у межах усієї популяції та у двох окремих групах протягом одинадцятирічного періоду, використовуючи різні критерії та порівнюючи результати з попередніми дослідженнями. Випадки оцінювали на основі розподілу кіст, гендерного розподілу, локалізації, типу лікування, частоти рецидивів і лікування причинних зубів. У цьому дослідженні частіше діагностували радикулярні кісти та фолікулярні кісти. Значно рідше зустрічалися резидуальна кіста, кіста розвитку і латеральна кіста пародонту. Ці дані по суті підтвердили результати раніше опублікованих досліджень. Переважання пацієнтів чоловічої статі спостерігалося як у цілому колективі пацієнтів, так і при оцінці окремих кістозних утворень. Чоловіча стать переважала в дорослих і дітей із корінцевими кістами та в дорослих пацієнтів із фолікулярними кістами. Одонтогенні кісти найчастіше виникають на 4-5-му десятиліттях життя. Як і очікувалося, кісти прорізування діагностувалися тільки у дітей, а резидуальні кісти – тільки у дорослих. Найбільш ураженою ділянкою були як загальні одонтогенні кісти, так і радикулярні та фолікулярні кісти в ділянці молярів нижньої щелепи. Висновки. Таким чином, із загальної кількості пацієнтів чоловіки частіше страждали на одонтогенні кісти, ніж жінки. Частіше діагностували радикулярні кісти щелеп. Локалізація радикулярних кіст на нижній щелепі зустрічалася частіше, ніж на верхній, що підтверджує дані літератури.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Kim JW, On DH, Cho JY, Ryu J. Risk factors for postoperative infection of odontogenic cysts associated with mandibular third molar. Maxillofac Plast Reconstr Surg. 2020 Feb 18;42(1):4. DOI: 10.1186/s40902-020-00248-5.
2. Nandini DB, Devi TP, Deepak BS, Sanjeeta N. Incidental finding of orthokeratinized odontogenic cyst with unusual features. J Oral Maxillofac Pathol. 2022;26(1):130. DOI: 10.4103/jomfp.jomfp_133_21.
3. Perez A, Lenoir V, Lombardi T. Dentigerous Cysts with Diverse Radiological Presentation Highlighting Diagnostic Challenges. Diagnostics. 2022;12(8):2006. DOI: 10.3390/diagnostics12082006.
4. Soluk-Tekkeşin M, Wright JM. The World Health Organization Classification of Odontogenic Lesions: A Summary of the Changes of the 2017 (4th) Edition. Turk Patoloji Derg. 2018;34(1). DOI: 10.5146/tjpath.2017.01410.
5. Açikgöz A, Uzun-Bulut E, Özden B, Gündüz K. Prevalence and distribution of odontogenic and nonodontogenic cysts in a Turkish population. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2012;17(1):e108-15. DOI: 10.4317/medoral.17088.
6. Almazyad A, Almutairi M, Almadan N, Alamro M, Maki F, AlQuwayz TS, et al. Frequency and Demographic Profile of Odontogenic Cysts in Riyadh, Saudi Arabia: Retrospective Multicenter Study. Diagnostics (Basel). 2023 Jan 18;13(3):355. DOI: 10.3390/diagnostics13030355.
7. Cabrini RL, Barros RE, Albano H. Cysts of the jaws: a statistical analysis. J Oral Surg. 1970 Jul;28(7):485-9.
8. Hwang MJ, Lee YP, Lang MJ, Wu YH, Chiang CP, Chueh LH. Clinicopathological study of radicular cysts with actinomycosis. J Dent Sci. 2021;16(3):825-830. DOI: 10.1016/j.jds.2021.04.008.
9.  Irimia A, Moraru L, Ciubotaru DA, Caruntu C, Farcasiu AT, Caruntu A. Minimally Invasive Two-Staged Surgery in the Treatment of Large Cystic Lesions of the Jaw. Healthcare (Basel). 2021;9(11):1531. DOI: 10.3390/healthcare9111531.
10. Rathi N, Reche A, Agrawal S. Radicular Cyst: A Cystic Lesion Involving the Hard Palate. Cureus. 2023;15(10):e47030. DOI: 10.7759/ cureus.
11. Vijayvergiya G, Tandon A, Rai A, Khurana U, Joshi D, Chaurasia J, et al. Histopathologic spectrum and clinical correlation of lesions of jaw - a series of 60 cases. Int J Clin Exp Pathol. 2022 Dec 15;15(12):467-475.
12. Li M, Du H, Wang S, Li G. [Cone-beam CT imaging features of common cystic lesions associated with the impacted mandibular third molar]. Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2023;58(9):913-918. DOI: 10.3760/cma.j.cn112144-20230702-00262.
13. Mohamed AA, Babiker AA, Khalfallah MS, Eltohami YI. Odontogenic Keratocysts: Presentation and Surgical Outcome in a Sample of Sudanese Patients. Int J Dent. 2023;2023:8763948. DOI: 10.1155/2023/8763948.
14. Pylkkö J, Willberg J, Suominen A, Laine HK, Rautava J. Appearance and recurrence of odontogenic keratocysts. Clin Exp Dent Res. 2023;9(5):894-898. DOI: 10.1002/cre2.796.
15. Bataineh AB, Rawashdeh MA, Al Qudah MA. The prevalence of inflammatory and developmental odontogenic cysts in a Jordanian population: a clinicopathologic study. Quintessence Int. 2004;35(10):815-9.
16. Martin LHC, Speight PM. Odontogenic cysts: an update, Diagnostic Histopathology. 2017;23(6):260-265. DOI: 10.1016/j.mpdhp.2017.04.006.
17. Barbosa JR, Vieira EL, Sales LN. Epidemiological evaluation of jaw cysts according to the new WHO classification: a 30-year retrospective analysis, Braz. Oral Res. 2021;35:e129 DOI: 10.1590/1807-3107bor-2021.vol35.0129.
18. Ruslin M, van Trikt KN, Yusuf AS, Tajrin A, Fauzi A, Rasul MI, et al. Epidemiology, treatment, and recurrence of odontogenic and nonodontogenic cysts in South Sulawesi, Indonesia: A 6-year retrospective study. J Clin Exp Dent. 2022 Mar 1;14(3):e247-e253. DOI: 10.4317/ jced.59309.
19. Peeran SW, Altaher OB, Peeran SA, Alsaid FM, Mugrabi MH, Ahmed AM, et al. Oral health in Libya: addressing the future challenges. Libyan J Med. 2014;9(1):23564. DOI: 10.3402/ljm.v9.23564.
20. Kasat VO, Karjodkar FR, Laddha RS. Dentigerous cyst associated with an ectopic third molar in the maxillary sinus: A case report and review of literature. Contemp Clin Dent. 2012 Jul;3(3):373-6. DOI: 10.4103/0976-237X.103642.
21. Pramod DS, Shukla JN. Dentigerous cyst of maxilla in a young child. Natl J Maxillofac Surg. 2011 Jul;2(2):196-9. DOI: 10.4103/0975- 5950.94481.
22. Dhawan P, Kochhar GK, Chachra S, Advani S. Eruption cysts: A series of two cases. Dent Res J (Isfahan). 2012 Sep;9(5):647-50. DOI: 10.4103/1735-3327.104889.
23. Şen-Tunç E, Açikel H, Sönmez I S, Bayrak Ş, Tüloğlu N. Eruption cysts: A series of 66 cases with clinical features. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2017 Mar 1;22(2):e228-e232. DOI: 10.4317/medoral.21499.
24. Avelar RL, Antunes AA, Carvalho RW, Bezerra PG, Oliveira Neto PJ, Andrade ES. Odontogenic cysts: a clinicopathological study of 507 cases. J Oral Sci. 2009 Dec;51(4):581-6. DOI: 10.2334/josnusd.51.581.
25. Oeschger ES, Kanavakis G, Halazonetis DJ, Gkantidis N. Number of teeth is associated with facial size in humans. Sci Rep. 2020 Feb 4;10(1):1820. DOI: 10.1038/s41598-020-58565-8.
26. Savithri V, Suresh R, Janardhanan M, Aravind T, Mohan M. Prevalence of odontogenic cysts and its associated factors in South Indian population. J Oral Maxillofac Pathol. 2020;24(3):585. DOI: 10.4103/jomfp.JOMFP_171_20.
27. Cserni D, Zombori T, Vörös A, Stájer A, Rimovszki A, Daru K, et al. Clinicopathological Approach to Odontogenic Cysts: the Role of Cytokeratin 17 and bcl2 Immunohistochemistry in Identifying Odontogenic Keratocysts. Pathol Oncol Res. 2020;26(4):2613-2620. DOI: 10.1007/s12253-020-00866-4.
28. Sriram K, Madhulaxmi, Kumar SM. Age and gender distribution of odontogenic cysts - A retrospective study. Journal of Pharmaceutical Negative Results. 2022;13(3):1517-1521. DOI: 10.47750/pnr.2022.13.S03.233.
29. Sheng S, Tipton N, Chang J, Meng HW, Tribble GD Peripheral calcifying odontogenic cyst: a case report and comprehensive review of 60 years of literature. Front. Oral. Health. 2023;4:1223943. DOI: 10.3389/froh.2023. 1223943.
30. Ramachandra P, Maligi P, Raghuveer H. A cumulative analysis of odontogenic cysts from major dental institutions of Bangalore city: A study of 252 cases. J Oral Maxillofac Pathol. 2011 Jan;15(1):1-5. DOI: 10.4103/0973-029X.80030.
31. Nuñez-Urrutia S, Figueiredo R, Gay-Escoda C. Retrospective clinicopathological study of 418 odontogenic cysts. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2010 Sep 1;15(5):e767-73. DOI: 10.4317/medoral.15.e767.
32. Waheed SA, Zaidan TF, Abdullah BH. Odontogenic Cysts and Tumors of Maxilla and Maxillary Sinus (A Clinicopathological Analysis). J Bagh Coll Dent. 2021 Dec 15;33(4):38-43. DOI: 10.26477/jbcd.v33i4.3018.
33. Selvamani M, Donoghue M, Basandi PS. Analysis of 153 cases of odontogenic cysts in a South Indian sample population: a retrospective study over a decade. Braz Oral Res. 2012;26(4):330-4. DOI: 10.1590/s1806-83242012005000007.
34. Açikgöz A, Uzun-Bulut E, Özden B, Gündüz K. Prevalence and distribution of odontogenic and nonodontogenic cysts in a Turkish population. Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2012 Jan 1;17(1):e108-15. DOI: 10.4317/medoral.
35. Allon DM, Allon I, Anavi Y, Kaplan I, Chaushu G. Decompression as a treatment of odontogenic cystic lesions in children. J Oral Maxillofac Surg. 2015 Apr;73(4):649-54. DOI: 10.1016/j.joms.2014.10.024.
36. Pechalova PF, Bakardjiev AG. Cysts of the Jaws: a clinical study of 621 cases. Acta Stomatologica Croatica. 2009;43(3):215-224.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 1, 172, 512-518 сторінки, код УДК 616.314-006.2:616-051"2003/2014"

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-1-172-512-518