Прощенко А. М., Вовк В. В.

АЛГОРИТМ ОРТОПЕДИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ОКЛЮЗІЙНО-АРТИКУЛЯЦІЙНИМИ РОЗЛАДАМИ Й ДИСФУНКЦІЄЮ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Прощенко А. М., Вовк В. В.

Рубрика:

СТОМАТОЛОГІЯ

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Актуальність проблеми скронево-нижньощелепних розладів визначається великою поширеністю даної патології, щорічним зростанням кількості звернень пацієнтів, різноманітністю клінічних проявів, істотними складнощами в діагностиці та лікуванні, що потребує мультидисциплінарного підходу. Мета дослідження – оцінити ефективність проведеного за запропонованим алгоритмом ортопедичного лікування оклюзійно-артикуляційних порушень при дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів. Об’єкт і методи дослідження. При обстеженні пацієнтів із оклюзійними порушеннями й функціональними розладами жувального апарату вивчали топографію і локалізацію дефектів зубних рядів та коронкової частини зубів, аналізували стан функціональної оклюзії за допомогою цифрової системи T-Scan, синхроміографії приладом Teethan, інтенсивність больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою, напрям і ступінь внутрішньосуглобового зміщення голівок нижньої щелепи за даними конусно-променевої компьтерної то томографії. Було обстежено і проліковано 150 пацієнтів віком від 20 до 65-ти років. Запропоновано поетапний алгоритм ортопедичного лікування, який включав: проведення підготовчих заходів, персоніфіковане застосування оклюзійної терапії, фіксацію винайденого центрального співвідношення щелеп та міжальвеолярної висоти і створення прототипу постійних конструкцій, постійне протезування. Результати дослідження та їх обговорення. Після проведеного ортопедичного лікування встановлено зменшення кількості пацієнтів з больовим синдромом, що складало 17 (11,33%) пацієнтів порівняно із 60 (40,00%) до лікування (p≤0,05). Встановлено вдвічі меншу інтенсивність больових відчуттів за візуальною аналоговою шкалою порівняно із показником до лікування (3,97±1,47) як при суб’єктивній оцінці пацієнтом скарги на біль – 0,93±0,71 бали, так і при пальпації суглоба, жувальних м’язів 2,2±0,71 бали (5,47±1,88 до лікування) (p≤0,05). В динаміці оцінки проведеного лікування через 6 місяців нефіксований прикус залишився у 11 (7,33%) із 76 (50,67%) пацієнтів, патологічні види прикусу у 59 (39,33%), дефекти зубних рядів, коронкової частини зубів, надмірне стирання жувальної поверхні зубів, зубощелепні деформації нівельовані. Патологічні шуми в СНЩС після лікування залишились у 14 (9,33%) із 89 (59,33%) (p≤0,05) пацієнтів. Обмеження відкривання рота, яке було у 57 – 38,00% пацієнтів до лікування, після лікування залишилось у 28 (18,67%)(p≤0,05) пацієнтів, стійке зміщення нижньої щелепи встановлено у 76 (50,66%) пацієнтів, що менше на 40% порівняно із даними до лікування (p≤0,05). Цей факт підтверджувався оцінкою даних конусно-променевої томографії: двостороннє дистальне зміщення голівок НЩ нижньої щелепи встановлене у 76 (50,68%) пацієнтів, що на 18% нижче за вихідні дані, середні показники співвідношення мезіальна/дистальна суглобова щілина склали після лікування 1,00±0,19 в правому СНЩС, 1,02±0,01 в лівому СНЩС порівняно із до лікування 2,05±0,72 (p≤0,05) в правому СНЩС, 1,40±0,94 в лівому СНЩС відповідно. Відсутність зміщення вбік у жодному із суглобів встановлено у 114 (76,00%) пацієнтів порівняно із 2 (1,33%) спостереженнях до лікування. При аналізі нейром’язових та оклюзійних характеристик зубощелепного апарату пацієнтів методом синхроміографії встановлено середній показник після лікування 80,69±2,10 порівняно із значенням – 68,81±4,24 до лікування (p≤0,05). Висновки. Ефективність запропонованого алгоритму лікування підтверджується зниженням інтенсивності больового синдрому; зникненням патологічних шумів в суглобах, збільшенням діапазону безболісного відкривання рота, покращенням нейром’язових характеристик зубощелепного апарату, стабілізацією позиції голівок нижньої щелепи за даними конусно-променевої КТ.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Kapos FP, Exposto FG, Oyarzo JF, Durham J. Temporomandibular disorders: a review of current concepts in aetiology, diagnosis and management. Oral Surg. 2020;13(4):321-34. DOI: https://doi.org/10.1111/ors.12473.
2. List T, Jensen RH. Temporomandibular disorders: Old ideas and new concepts. Cephalalgia. 2017;37(7):692-704. DOI: https://doi. org/10.1177/ 0333102416686302.
3. Dworkin SF, LeResche L. Research diagnostic criteria for temporomandibular disorders: Review, criteria, examinations and specifications, critique. J Craniomandib Disord. 1992;6:301-355.
4. Schiffman E, Ohrbach R, Truelove E, Look J, Anderson G, Goulet JP, et al. Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders (DC/TMD) for Clinical and Research Applications: Recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network* and Orofacial Pain Special Interest Group†. J Oral Amp Facial Pain Headache. 2017;28(1):6-27. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.1151.
5. Costen JB. A Syndrome of Ear and Sinus Symptoms Dependent upon Disturbed Function of the Temporomandibular Joint. Ann Otol Rhinol Amp Laryngol. 1997;106(10):805-19. DOI: https://doi.org/10.1177/00034894971 0601002.
6. Ohrbach R, Dworkin SF. The evolution of TMD diagnosis: Past, present, future. J Dent Res. 2016;95:1093-1101.
7. Slade GD, Ohrbach R, Greenspan JD, Fillingim RB, Bair E, Sanders AE, et al. Painful Temporomandibular Disorder. J Dent Res. 2016;95(10):1084-92. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034516653743.
8. Lekaviciute R, Kriauciunas A. Relationship Between Occlusal Factors and Temporomandibular Disorders: A Systematic Literature Review. Cureus. 2024;16(2):e54130. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.54130.
9. Sherman SA, Eisen S, Burwinkle TM, Varni JW. The PedsQL™ Present Functioning Visual Analogue Scales: preliminary reliability and validity. Health Qual Life Outcomes. 2006;4(1):75. DOI: https://doi.org/10.1186/ 1477-7525-4-75.
10. Bashar AK, Kabir MN, Ghosh R, Sajedin M, Rahman MM. Early Inflammatory Response of Dental Pulp in Response to Biodentin and Mineral Trioxide Aggregate as Pulp-capping Agents. Mymensingh Med J. 2023;32(4):1038-1045.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 3, 174, 408-419 сторінки, код УДК 616.724-008.6-073.7:616.314-089.23

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-3-174-408-419