Громова О. Л.

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Наукова стаття

Резюме. Неатипова гіперплазія ендометрію (НГЕ) є досить широко розповсюдженою патологією жінок пременопаузального віку. Рутинна практика передбачає використання прогестинів, які мають достатньо високу безпосередню ефективність. Але остаточно не з’ясовані ні частота та найбільш вірогідний час рецидивування НГЕ, ні фактори, що передбачають несприятливий прогноз щодо відсутності ефекту та рецидиву. Метою роботи було вивчення віддалених результатів застосування в терапії НГЕ пероральної форми одного з похідних прогестерона – дидрогестерону у жінок пременопаузального віку. Об’єкт і методи дослідження. Ми дослідили як безпосередні, так і віддалені результати лікування НГЕ дидрогестероном 20 мг/добу протягом 6 місяців в 161 жінки. Контроль здійснювали за гістологічним дослідженням зразків ендометрію через 6 місяців (одразу після завершення лікування), 12 та 24 місяці спостереження. Також було досліджено експресію рецепторів до прогестерону (PGR) у 36 жінок з позитивним відгуком на терапію дидрогестероном (НГЕ+) та 30 жінок з відсутністю ефекту (НГЕ-), а також антиген клітинної проліферації Кі67 та білок клітинної адгезії Е-кадгерин в цій виборці жінок до та після лікування. Результати роботи. На 6 місяці спостереження, одразу після закінчення нашої терапії дидрогестероном, нормальну структуру ендометрію (НЕ) отримано у 131 (81,4%) жінки (тобто ті, що чутливі до дидрогестерону – НГЕ+,), нечутливими до дидрогестерону виявились 30 (18,6%) жінок (НГЕ-) і їм було призначено агоніст ЛГ-РГ. Прогресії НГЕ до атипії на цьому етапі не було в жодної жінки. На 12 місяці спостереження з 131 жінки НГЕ+ у 125 (95,4%) зберігався позитивний результат, але в 4 (3,0%) виявлено рецидив НГЕ, а в 2 (1,5%) прогрес до атипової гіперплазії (АГЕ). Зразки ендометрію всіх 30 НГЕ- жінок після лікування агоністом ЛГ-РГ також показали НЕ. Кумулятивна результативність гормонотерапії на 12 міс склала 77,6%. На 24 місяці терапії з 131 НГЕ+ жінок у 94 (71,7%) зберігався НЕ, а 26 (19,8%) зазнали рецидиву НГЕ. Також рецидив отримано у 2 (6,6%) жінок з НГЕ-. Прогрес до АГЕ виявлено у 3 (2,2%) НГЕ+ жінок, до аденокарциноми – у 2 (1,5%). При порівнянні експресії PGR та антигену Кі67 і протеїну клітинної адгезії Е-кадгерину знайдено значні розбіжності в НГЕ+ та НГЕ- зразках ендометрію. При НГЕ+ у 97,2% жінок відмічали позитивну експресію PGR, при НГЕ- вона була не-гативною 73,3% та низькою в останніх 22,7%. При НГЕ+ індекс проліферації Кі-67 зменшувався після лікування у порівняні з його значенням перед терапією (відповідно 22,6±1,2% і 8,2±0,5%; р<0,05). При НГЕ+ відбувалось зменшення кількісті клітин, що негативні на Е-кадгерин з 16,4% до 3,7%, із слабким ІГХ-забарвленням – з 49,2% до 13,1%. Кількість клітин з помірною ІГХ-реакцією збільшилась з 34,4% до 55,7%, та з’явились до 27,5% клітин з значною ІГХ-реакцією на Е-кадгерин. При НГЕ- серед більшості досліджуваних зразків ендометрія (86,4%) повністю була відсутня експресія Е-кадгерина, а останні (13,6%) мали слабку реакцію. Висновки. Дидрогестерон в дозі 20 мг/добу при безперервному прийомі протягом 6 місяців забезпечує позитивний результат при лікуванні НГЕ у жінок в пременопаузі з PGR-позитивним статусом ендометрія. В той же час, використання дидрогестерону в терапії НГЕ у жінок з низькою експресією PGR в клітинах ендометрія є недоцільним. Значний ризик рецидиву НГЕ наприкінці другому року після завершення нашого лікування вимагає обов’язкового диспансерного спостереження з використанням пайпель-біопсії ендометрію та профілактики рецидиву з використанням більш тривалих курсів дидрогестерону або пролонгованих форм вивільнення прогестину. Методом першого вибору для жінок з негативною чи слабкою експресією прогестеронових рецепторів в ендометрії на початку лікування слід вважати агоністи ЛГ-РГ, при рецидиві НГЕ або прогресії до атипії – оперативне лікування.

неатипова гіперплазія ендометрію, дидрогестерон, віддалені результаті лікування, ядерні рецептори до прогестерону, Кі-67, Е-кадгерин

1. Pal’tsev MA, Aylamazyan EK, Grigoryan IYU, Kvetnoy IM, Pechenikova VA, Polyakova VO. Molecularnye mehanismy zabolevaniy reproduktivnoy systemy. Sankt-Peterburg: Eco-Vector; 2017. 256 s. [in Russian].
2. Patel B, Elguero S, Thakore S, Dahoud W, Bedaiwy M, Mesiano S. Role of nuclear progesterone receptor isoforms in uterine pathophysiology. Human Reproduction Update. 2015;21(2):155-173.
3. Upson K, Allison KH, Reed SD, Jordan CD, Newton KM, Swisher EM, et al. Biomarkers of progestin therapy resistance and endometrial hyperplasia progression. American journal of obstetrics and gynecology. 2012;207(1):36-8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.05.012.
4. Gallos ID, Ganesan R, Gupta JK. Prediction of regression and relapse of endometrial hyperplasia with conservative therapy. Obstetr and gynecology. 2013;121(6):1165–1171. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31828c b563.
5. Ozdegirmenci O, Kayikcioglu F, Bozkurt UA, Akgul MA, Haberal AV. Comparison of the efficacy of three progestins in the treatment of simple endometrial hyperplasia without atypia. Gynecologic and obstetric investigation. 2011;72(1):10–14. DOI: https://doi.org/10.1159/000321390
6. Sanderson PA, Critchley HO, Williams AR, Arends MJ, Saunders PT. New concepts for an old problem: the diagnosis of endometrial hyperplasia. Hum reprod update. 2017;23(2):232–254. DOI: https://doi.org/10.1093/humupd /dmw042.
7. Behnamfar F, Ghahiri A, Tavakoli M. Levonorgestrel-releasing intrauterine system (Mirena) in compare to medroxyprogesterone acetate as a therapy for endometrial hyperplasia. Journal of research in medical sciences: the official journal of Isfahan University of Medical Sciences. 2014;19(8):686–690.
8. Rusakevich PS. Hyperplasticheskiye processi endometria v gynecologii: uchebnoye posobie. Minsk: Adukacyja i Vychavannie; 2012. 448 s. [in Russian].
9. Ismail MT, Fahmy DM, Elshmaa NS. Efficacy of levonorgestrel-releasing intrauterine system versus oral progestins in treatment of simple endometrial hyperplasia without atypia. Reproductive scienc (Thousand Oaks, California). 2013;20(1):45–50. DOI: https://doi.org/10.1177/ 1933719112459243.
10. Al-Sabbagh M, Lam EWF, Brosens JJ. Mechanisms of endometrial progesterone resistance. Mol Cell Endocrinol. 2012;358:208–215.
11. Doherty MT, Sanni OB, Coleman HG, Cardwell CR, McCluggageWG, Quinn D, et al. Concurrent and future risk of endometrial cancer in women with endometrial hyperplasia: A systematic review and meta-analysis. PloS ONE. 2020;15(4):e0232231. DOI: https://doi. org/10.1371/journal.pone.0232 231.
12. Dolanbay M. Kutuk MS, Uludag S, Bulut AN, Ozgun MT, Ozcelik B, et al. Concurrent endometrial carcinoma in hysterectomy specimens in patients with histopathological diagnosis of endometrial hyperplasia in curettage specimens. Ginekologia polska. 2015;86(10):753–758. DOI: doi.org/10. 17772/gp/57813.
13. Iversen ML, Dueholm M. Complex of non atypical hyperplasia and the subsequent risk of carcinoma, atypia and hysterectomy during the following 9-14 years. Eur journ of obstetrics, gynecology, and reproductive biology. (2018);222:171–175. DOI: https://doi.org/10.1016/j. ejogrb.2018.01.026.
14. Lacey JVJ, Sherman ME, Rush BB, Ronnett BM, Ioffe OB, Duggan MA, et al. Absolute risk of endometrial carcinoma during 20-year followup among women with endometrial hyperplasia. Journal of clinical oncology: official journal of the Americ Society of Clinical Oncology. 2010:28(5);788–792. DOI: https://doi.org/10.1200/JCO.2009.24.1315.
15. Travaglino A, Raffone A, Saccone G, D’Alessandro P, Arduino B, Placido G, et al. Significant risk of occult cancer in complex non-atypical endometrial hyperplasia. Archiv of gynecology and obstetrics. 2019;300(5):147–1154. DOI: https://doi.org/10.1007/s00404-019-05299-2.
16. Tatarchuk TF, Kalugina LV, Tutchenko TN. Hyperplasticheskiye processy endometria: chto novogo? Reproductive endocrinology 2015;5(25):7-13 [in Russian].
17. Yang X, Wang J. The Role of Metabolic Syndrome in Endometrial Cancer: A Review. Frontiers in oncology 2019;9:744. DOI: https://doi. org/10.3389/ fonc.2019.00744.
18. Gromova AM, Taranovska OO, Afanasieva OE. Suchasni aspecty likuvannya hiperplastychnyh processiv endometriyu. Aktualni problemy suchasnoyi mediciny: Visnyk ukrainskoyi medychnoyi stomatologichnoyi academiyi. 2009;2(26):147-149. [in Ukranian].
19. Petrov SV, Rayhlin NT. Rukovodstvo po immunogystohimiches diagnostike opuholey cheloveka. Kazan

    Публікація статті:

    «Вістник проблем біології і медицини» Випуск 1 (159), 2021 рік , 38-43 сторінки, код УДК 618.14-006.55

    DOI:

    10.29254/2077-4214-2021-1-159-38-43