Ступінська Ю. Р., Матешук-Вацеба Л. Р.

СТРУКТУРНІ ЗМІНИ НИРКИ ЗА УМОВ ВРОДЖЕНОЇ ПІЄЛОЕКТАЗІЇ В ОСІБ І ТА ІІ ПОКОЛІННЯ (КЛІНІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ)

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Ступінська Ю. Р., Матешук-Вацеба Л. Р.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Постійне накопичення у зовнішньому середовищі несприятливих чинників, що зумовлюють порушення формування людського організму в онтогенезі, підвищує актуальність проблеми сучасної морфології щодо вивчення анатомічних особливостей органів при їх вроджених та набутих вадах, які часто стають підґрунтям виникнення тих чи інших захворювань. Метою дослідження було визначення змін структурної організації нирки осіб І та ІІ покоління за умов вродженої пієлоектазії, ускладненої перенесеним пієлонефритом матері у дитячому віці. Об’єктом дослідження слугували історії хворіб, заключення УЗД та Х-променевого дослідження осіб І та ІІ покоління з пієлоектазією. Методи дослідження – ультразвукове дослідження, Х-променеве дослідження. Розглянуто історію хвороби жінки, 1982 року народження (41 рік). Діагноз: хронічний пієлонефрит. В анамнезі – пієлоектазія (розширення ниркової миски, часто з нагромадженням в ній великої кількості сечі) без клінічних проявів у перші роки життя. Проте вже у віці 6 років (1988 року) пацієнтка звернулася до лікаря із скаргами на біль в попереку та підвищену температуру. Відтак було діагностовано гострий пієлонефрит, виявлено пієлоектазію лівої нирки. 1991 року встановлено хронічний пієлонефрит, підтверджено пієлоектазію та, як наслідок, чашко-мисковий рефлюкс. Загострення хвороби відбувалися кожні 2-3 роки. У 2017 році методом ультразвукової діагностики було виявлено гіпоплазію нирки (зменшення нирки у розмірах), а у 2024 році – двобічну пієлоектазію, лівобічний гідрокалікоз (надмірне накопичення сечі в ниркових чашечках, розширення та розтягування ниркових чашечок). ІІ покоління – жінка, 2006 року народження (18 років). Діагноз: гідрокалікоз, двобічний рефлюкс. Під час внутрішньоутробного розвитку методом ультразвукового дослідження встановлено діагноз: лівобічна пієлоектазія. До 7 років жодних клінічних проявів не спостерігали. 2013 року під час профілактичного обстеження виявлено гідрокалікоз. У 2016 році зі скаргами на підвищену температуру і біль у попереку дитина поступила в стаціонарне відділення, де було діагностовано гострий пієлонефрит. Станом на 2024 рік встановлено наявність двобічної пієлоекстазії, конкремент у правій нирці, двобічний гідрокалікоз із кістоподібною дилатацією. ІІ покоління – хлопчик 2010 року народження. Під час внутрішньоутробного розвитку методом ультразвукового дослідження встановлено діагноз: лівобічна пієлоектазія. Клінічних проявів не спостерігали. Функції обох нирок збережені. Таким чином, порівняння двох поколінь пацієнтів з пієлоектазією дозволило встановити: 1) у І поколінні пієлоекстазію діагностовано у віці 6 років, у ІІ поколінні – внутрішньоутробно; 2) в матері виник хронічний пієлонефрит, в дитини (дівчинки) спостерігали лише гострий пієлонефрит; 3) у І поколінні, внаслідок хронічного пієлонефриту виникла гіпоплазія лівої нирки, у ІІ поколінні змін розміру нирок не спостерігали; 4) у І поколінні спостерігали системний характер хвороби, в той час як у ІІ поколінні були довші періоди ремісії; 5) в обох випадках (і в матері, і в дочки) наявне значне збільшення кількості солей, виникнення сечокам’яної хвороби; 6) у матері функція лівої нирки значно порушена, у дитини (дівчинки) функції обох нирок помірно порушені, у дитини (хлопчика) функції обох нирок збережені. Таким чином, при дослідженні трьох клінічних випадків спостерігали зміни анатомії нирки у І та ІІ поколінні, які призводили до пієлонефритів. Наявність пієлоектазії у матері зумовила порушення розвитку сечовидільної системи обох дітей. У ІІ поколінні внутрішньоутробно було виявлено пієлоектазію, що збільшує ризики виникнення ускладнень, зокрема чашко-мискового рефлюксу, сечокам’яної хвороби та пієлонефриту. Дане дослідження вказує на важливість медичного обстеження та систематичного контролю стану органів, особливо у випадках коли вади їх розвитку притаманні найближчим родичам.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Stonebrook E, Hoff M, Spencer JD. Congenital Anomalies of the Kidney and Urinary Tract: A Clinical Review. Curr Treat Options Pediatr. 2019;5(3):223-35. DOI: https://doi.org/10.1007/s40746-019-00166-3.
2. Sanna-Cherchi S, Westland R, Ghiggeri GM, Gharavi AG. Genetic basis of human congenital anomalies of the kidney and urinary tract. J Clin Invest. 2018;128(1):4-15. DOI: https://doi.org/10.1186/s40246-024-00606-810.11 72/JCI95300.
3. Du X, Wang C, Liu J, Yu M, Ju H, Xue S, et al. GEN1 as a risk factor for human congenital anomalies of the kidney and urinary tract. Hum Genomics. 2024;18(1):41. DOI: https://doi.org/10.1186/s40246-024-00606-8.
4. Dias T, Sairam S, Kumarasiri S. Ultrasound diagnosis of fetal renal abnormalities. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 2014;28 (3):403-15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2014.01.009.
5. Weerakkody Y, Yap J, Elfeky M. Fetal pyelectasis. Radiopaedia.org. 2023. DOI: https://doi.org/10.53347/rID-13405.
6. Spakhi ОV. Suchasnyy pohlyad na rannyu diahnostyku vad rozvytku nyrok i sechovykh shlyakhiv u ditey. Zaporozhye Medical Journal. 2015;17(4):72-75. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2015.4.50303. [in Ukrainian].
7. Ismaili K, Avni FE, Wissing KM, Hall M. Long-term clinical outcome of infants with mild and moderate fetal pyelectasis: validation of neonatal ultrasound as a screening tool to detect significant nephrouropathies. J Pediatr. 2004;144(6):759-65. DOI: https://doi.org/10.1016/j. jpeds.2004.02. 035.
8. Zhou M, Magi-Galluzzi C, editors. Genitourinary Pathology. London: Churchill Livingstone; 2007. Chapter 5, Non-neoplastic Diseases of the Kidney; p. 225-80. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-443-06677-1.50010-7.
9. Loardi C, Signorelli M, Gregorini M, Marella D, Torri F, Zambelloni CM, et al. Moderate and severe fetal pyelectasis: Correlation between prenatal aspects and postnatal outcome. J Neonatal Perinatal Med. 2020;13(1):91-96. DOI: https://doi.org/10.3233/NPM-180071.
10. Luyckx VA, Bertram JF, Brenner BM, Fall C, Hoy WE, Ozanne SE, et al. Effect of fetal and child health on kidney development and longterm risk of hypertension and kidney disease. Lancet. 2013;382(9888):273-83. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60311-6.
11. Farladansky-Gershnabel S, Gluska H, Meyer S, Sharon-Weiner M, Schreiber H, Arnon S, et al. Postnatal Outcomes of Fetuses with Prenatal Diagnosis of 6-9.9 mm Pyelectasis. Children (Basel). 2023;10(2):407. DOI: https://doi.org/10.3390/children10020407.
12. Wong IY, Copp HL, Clark CJ, Wu HY, Shortliffe LD. Quantitative ultrasound renal parenchymal area correlates with renal volume and identifies reflux nephropathy. J Urol. 2009;182(4):1683-7. DOI: https://doi.org/10.1016/j.juro.2009.03.075.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2024 Випуск 4, 175, 462-469 сторінки, код УДК 611.6:572.1/4

DOI:

10.29254/2077-4214-2024-4-175-462-469