Поладова Л. Р.

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО ТА ЕТІОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ОТОМІКОЗУ

---

Показати/Завантажити PDF

Про автора:

Поладова Л. Р.

Рубрика:

КЛІНІЧНА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА

Тип статті:

Наукова стаття

Анотація:

Мета – порівняти ефективність лікування препаратом саліцилової кислоти та двох лікарських засобів з прямою протигрибковою дією. Визначити спектр найчастіших збудників отомікозу в Азербайджані та їх чутливість до найчастіше використовуваних протигрибкових препаратів. Об’єкт і методи дослідження. Контрольоване рандомізоване дослідження, що включало пацієнтів з діагнозом зовнішній грибковий отит, розділених на три групи, що отримували різне лікування: 1) 2% спиртовий розчин саліцилової кислоти, 2) розчин бетадину, 3) 1% спиртовий розчин клотримазолу. Діагноз було встановлено на основі отоендоскопії та лабораторних даних. Критеріями включення пацієнтів у дослідження було виявлення елементів активної грибкової флори при мікроскопії мазку патологічного матеріалу, взятого з хворого вуха, а також виявлення грибкових культур при посіві на пластинки з декстрозним агаром Сабуро. У кожній групі було по 30 пацієнтів. Курс лікування тривав 14 днів. Критеріями ефективності лікування було зменшення та зникнення скарг у пацієнтів, покращення отоскопічної картини та відсутність елементів активної грибкової флори у мазку. Оцінку результатів лікування було проведено через 3 дні, 7 днів, 14 днів, 6 місяців. Були зареєстровані ускладнення та рецидиви. Результати порівнювалися між групами. Результати дослідження. У дослідження було включено 90 пацієнтів, віком від 2 місяців до 86 років. З них 49 жінок та 41 чоловік. У 51,7% пацієнтів було ураження зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки. Ізольоване ураження барабанної перетинки (мірингіт) спостерігалося у 3,4% пацієнтів. Aspergillus niger було виявлено у 50,0%±5,2. Candida albicans у 25,5%±4,5 випадків, Penicillium natatum – 18,1%±4,0. Mucorales були виявлені у 4,3%±2,1% випадків. Найпоширенішими симптомами були біль у вусі (75,6±4,5) та кольорові виділення (63,3±5,1). Найчастішим провокуючим фактором у пацієнтів було травмування зовнішнього слухового ходу вушними паличками (57,8±5,2). Найчастіше встановлена флора була чутлива до кетоконазолу (47,9±5,2), у більшості визначено резистентність до флуконазолу (91,7±2,8). Найкращі результати показала схема лікування у першій групі. Вже на третій день лікування пацієнти відмічали значне зниження болю та свербіжу. У першій та третій групах пацієнти часто скаржилися на відчуття печії при закапування препарату (53,3±9,1) та (40,0±8,9) відповідно. У другій групі ці скарги були поодинокими (6,7±4,6). Висновки. Минаючи тривалий процес діагностики та визначення чутливості до протигрибкових препаратів, у неускладнених випадках 2%-й спиртовий розчин саліцилової кислоти більш ефективний при лікуванні отомікозу у порівнянні з розчином бетадину та 1%-м спиртовим розчином клотримазолу.

Теги:

Список цитованої літератури:

1. Parums D. Editorial: The World Health Organization (WHO) Fungal Priority Pathogens List in Response to Emerging Fungal Pathogens During the COVID-19 Pandemic. Medical science monitor. 2022;28:e939088. DOI: 10.12659/MSM.939088.
2. Denning D. Calling upon all public health mycologists: To accompany the country burden papers from 14 countries. European journal of clinical microbiology & infectious diseases. 2017;36(6):923–924.
3. Vennewald I, Klemm E. Otomycosis: Diagnosis and treatment. Clinics in dermatology. 2010;28(2):202–211.
4. Anwar K, Gohar M. Otomycosis: clinical features, predisposing factors and treatment implications. Pakistan journal of medical sciences. 2014;30(3):564–567.
5. Kiakojuri K, Rajabnia R, Mahdavi Omran S, Pournajaf A, Karami M, Taghizadeh Armaki M. Role of Clotrimazole in Prevention of Recurrent Otomycosis. Bio Med research international. 2019;2019:5269535. DOI: 10.1155/2019/5269535.
6. Gharaghani M, Halvaeezadeh M, Ali Jalaee G, Taghipour S, Kiasat N, Zarei Mahmoudabadi A. Antifungal susceptibility profiles of otomycosis etiological agents in Ahvaz, Iran. Current medical mycology. 2020;6(2):18–22.
7. Baumgartner B, Rakita R, Backous D. Scedosporium apiospermum otomycosis. American journal of otolaryngology. 2007;28(4):254–256.
8. Abastabar M, Haghani I, Ahangarkani F, Rezai MS, Taghizadeh Armaki M, Roodgari S, et al. Candida auris otomycosis in Iran and review
9. Mofatteh MR, Naseripour Yazdi Z, Yousefi M, Namaei MH. Comparison of the recovery rate of otomycosis using betadine and clotrimazole topical treatment. Braz J Otorhinolaryngol. 2018;84(4):404-409.
10. Chen Q, Chu H, Tao Y, Peng L, Zhou L, Liu L, et al. A Comparison of Triamcinolone Acetonide Econazole Cream and Nystatin Suspension in Treatment of Otomycosis. Laryngoscope. 2021;131(5):E1640-E1646.
11. Gülüstan F, Abakay MA, Demir E. Efficacy of topical isoconazole nitrate in the treatment of otomycosis. Am J Otolaryngol. 2021;42(4):102961.
12. Romsaithong S, Tomanakan K, Tangsawad W, Thanaviratananich S. Effectiveness of 3 per cent boric acid in 70 per cent alcohol versus 1 per cent clotrimazole solution in otomycosis patients: a randomised, controlled trial. J Laryngol Otol. 2016;130(9):811-815.

Публікація статті:

«Вісник проблем біології і медицини», 2023 Випуск 4, 171, 232-236 сторінки, код УДК 6214-037-126

DOI:

10.29254/2077-4214-2023-4-171-232-236